Рішення № 83040212, 16.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2019 року № 640/6711/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києвіпровизнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - ГУ ПФУ у м. Києві, відповідач) про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з 07.12.2018 року;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 з 07.12.2018 (моменту звернення) у розмірі 50% від пенсії її чоловіка ОСОБА_2 на момент смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є інвалідом, яка перебувала на утриманні свого померлого чоловіка ( ОСОБА_2 ), а тому, на її думку, має право на пенсію, у зв`язку з втратою годувальника. Втім відповідачем у задоволенні відповідної заяви - відмовлено, з підстав відсутності документів, що підтверджують факт її перебування на утриманні ОСОБА_2 .

Позивач такі дії вважає протиправними, а у відповідності до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV має право на пенсію по втраті годувальника, оскільки є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника, для якого допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, адже розмір пенсії померлого годувальника був більшим розміру пенсії позивача.

Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

26.06.2019 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Одночасно з відзивом, відповідачем надано копію пенсійної справи позивача.

Відзив обґрунтовано тим, що оскільки позивачем не було надано документів, які у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) не надано документів, які підтверджували б факт перебування на утриманні померлого годувальника, дії ГУ ПФУ у м. Києві є правомірними, та останнє діяло в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.

З 01.06.2010 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності довічно, вона не здатна до регулярної професійної діяльності, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 та довідка до акту огляду МСЕК серії 10 AAA № 123106.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що вона будучи непрацездатною та проживаючи з ОСОБА_2 , перебувала на його утриманні, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно розписки-повідомлення, звертаюсь до відповідача з вказаною заявою, позивачем було додано:

копію паспорту;

копію трудової книжки;

копію свідоцтва про шлюб;

копію свідоцтва про смерть;

акт опиту сусідів.

Листом №37054/03 від 21.02.2019 ГУ ПФУ в м. Києві надано відповідь про відмову позивачу в переведенні на пенсію по втраті годувальника, у зв`язку з відсутністю документів, що засвідчує факт її перебування на утриманні у ОСОБА_2 .

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.

У силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

У частині першій статті 9 Закону №1058-IV наведено види пенсійних виплат: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Таким чином, особа має право самостійно вибирати вид своєї пенсії, якщо вона має право на різні види пенсії одночасно.

Статтею 36 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії по втраті годувальника і встановлено, що вона призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Усиновлені діти мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії (ч.2 ст. 38 Закону № 1058).

Згідно з вимогами статей 6, 80-83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які мають одночасне право на різні державні пенсії, призначається виключно одна пенсія за їх вибором.

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України за заявою особи. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови видає орган, що призначає пенсії. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846) затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пунктом 2.3 якого визначено вичерпний перелік документів, які подаються до заяви про призначення пенсії по втраті годувальника, зокрема:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника;

- свідоцтво про шлюб;

- довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності);

- свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

- документи про місце проживання;

- документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. (п.4.7 Порядку №22-1).

Як вбачається із змісту листа відповідача позивачу відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, оскільки, на думку, відповідача, подані позивачем документи не засвідчують факт її перебування на утриманні у ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене вище, суд при вирішенні даної справи виходить з наступного.

Судом встановлено, що 13 листопада 1987 року ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 13.11.1987 року відділом РАЦС Ленінградського району м. Києва.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , копію якого додано до матеріалів справи.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач перебувала на утриманні свого чоловіка.

У той же час, матеріалами встановлено та не заперечується сторонами, станом на день подання заяви позивач є пенсіонером, а тому є непрацездатною вдовою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , підпадає під підстави призначення їй пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% пенсії її чоловіка ОСОБА_2 на момент його смерті.

Окрім цього, факт проживання позивача зі своїм чоловіком ОСОБА_2 (до 24.10.2018 року) за одною адресою підтверджується Актом житлово-експлуатаційної дільниці № 1 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду святошинського району м. Києва» від 05.12.2018 року, що у сукупності з встановленими у даній справі обставинами є належними доказами перебування позивача на утриманні померлого чоловіка.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника з 07.12.2018 року діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

А тому вимога позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з 07.12.2018 року, підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 з 07.12.2018 (моменту звернення) у розмірі 50% від пенсії її чоловіка ОСОБА_2 на момент смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що позивачем виконано всі умови для призначення йому пенсії по втраті годувальника з 07.12.2018 року, втім відповідачем, як встановлено матеріалами справи позивачу було відмовлено у задоволенні вказаного питання.

Таким чином, враховуючи всі обставини встановлені під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача, шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 з 07.12.2018 (моменту звернення) у розмірі 50% від пенсії її чоловіка ОСОБА_2 на момент смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з 07.12.2018 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 з 07.12.2018 (моменту звернення) у розмірі 50% від пенсії її чоловіка ОСОБА_2 на момент смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко