Ухвала суду № 83040152, 15.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

15 липня 2019 року м. Київ № 640/7419/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожнє підприємство «Алькор»

до Антимонопольного комітету України

треті особи Служба автомобільних доріг у Донецькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Славдорстрой»

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожнє підприємство «Алькор» (далі також - позивач, ТОВ «ДП «Алькор») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба автомобільних доріг у Донецькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Славдорстрой», в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 01.04.2019 року №3792-р/пк-пз (ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-10-000318-b);

- зобов`язати Антимонопольний комітет України (код за ЄДРПОУ 00032767) повторно розглянути скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожнє підприємство «Алькор» від 12.03.2019 року №17/1 (ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-10-000318-b), з урахуванням висновків, викладених в судовому рішенні.

- стягнути з Антимонопольного комітету України за рахунок бюджетний асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожнє підприємство «Алькор» сплачений судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожнє підприємство «Алькор» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 01.04.2019 року №3792-р/пк-пз (ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-10-000318-b). Зобов`язано Антимонопольний комітет України (код за ЄДРПОУ 00032767) повторно розглянути скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожнє підприємство «Алькор» від 12.03.2019 року №17/1 (ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-10-000318-b), з урахуванням висновків, викладених в судовому рішенні. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожнє підприємство «Алькор» суму сплаченого судового збору у розмірі 3 842, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України.

Через канцелярію суду 09.07.2019 року адвокатом Бисько М.Г. (ордер серії КС №509721 від 02.07.2019 року) подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на підставі статей 134 та 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - заява).

В якості додатків долучено копії Договору про надання правової допомоги від 24.04.2019 року №24-04/2019-01, копію Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 24.04.2019 року №24-04/2019-01, копію рахунку-фактури від 08.07.2019 року №5022, копію Акту від 08.07.2019 року №5022 про надання правової допомоги, копію погодинного звіту від 08.07.2019 року №5022.

Ознайомившись із заявою позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою, третьою-п`ятою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З аналізу зазначених положень встановлено, що статтями 139 та 143 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем визначено процедуру вирішення питання судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу, у разі якщо розгляд справи здійснюється судом у загальному позовному провадженні, оскільки передбачає проведення судових дебатів, до закінчення яких, стороною може бути заявлено відповідне клопотання про вирішення таких витрат із долученням необхідних доказів, що підтверджують надання професійних правничих послуг, або, у разі наявності поважних причин, клопотання про наявність таких.

Водночас, у разі наявності поважних причин неможливості подання доказів про розмір понесених судових витрат, у п`ятиденний строк після проголошення судом судового рішення, стороною має бути подано відповідні докази, в той час, як не заявлення відповідної заяви до закінчення судових дебатів або неподання таких доказів є підставою для залишення питання вирішення судових витрат без розгляду.

Крім іншого, такий порядок законодавцем передбачено й у разі заперечення іншою стороною проти розміру заявлених витрат, зокрема, на правову допомогу, внаслідок обґрунтованості позиції якої, судом може бути зменшено суму відшкодування витрат.

Водночас, судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2019 року відкрито провадження у справі №640/7419/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, слід дійти висновку, що процедуру вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, передбачену статтями 139 та 143 Кодексу адміністративного судочинства України до справ, які розглядаються (розглянуто) за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, не застосовується.

З аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено відсутність регулювання вказаного питання у разі здійснення провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Суд дійшов висновку, що оскільки судові дебати у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін не проводяться, в зв`язку з чим відповідну заяву про вирішення питання судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем мало б бути подано під час розгляду справи або заявлено у прохальній частині позовної заяви до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, враховуючи, що розгляд справи проводився у судових засіданнях 12.06.2019 року та 03.07.2019 року.

Водночас, позивачем відповідної заяви із доказами не подано.

Дослідивши додатки, долучені позивачем до заяви, суд, крім іншого, звертає увагу на пункт 3.2 розділу 3 копії Договору про надання правової допомоги від 24.04.2019 року №24-04/2019-01, відповідно до якого: «Фіксована вартість юридичних послуг визначається в момент погодження запиту Клієнта на виконання юридичних послуг. Оплата послуг здійснюється по факту їх надання на підставі Акту про надання юридичних послуг, в якому наведено опис наданих послуг та їх вартість».

Отже, слід дійти висновку, що відповідно до умов Договору про надання правової допомоги від 24.04.2019 року №24-04/2019-01, за кожну окрему юридичну послугу, вчинену у відповідний день (період), суб`єктом надання цієї послуги мало б бути складено окремий Акт про надання юридичних послуг тією датою, якої її вчинено, із наданням Клієнту розрахунку.

З копії Акту від 08.07.2019 року №5022 про надання правової допомоги та копії погодинного звіту від 08.07.2019 року №5022 судом встановлено, що Адвокатським Об`єднанням « Олександр Перемежко та партнери» надавалися юридичні послуги позивачу починаючи з 24.04.2019 року, а саме 24.04.2019 року, 25.04.2019 року, 26.04.2019 року, 06.06.2019 року, 07.06.2019 року, 12.06.2019 року, 16.06.2019 року, 19.06.2019 року, 03.07.209 року та 04.07.2019 року, водночас, Акт про №5022 про надання правової допомоги складено лише 08.07.2019 року, в якому перелічено усі надані юридичні послуги, що суперечить умовам Договору про надання правової допомоги від 24.04.2019 року №24-04/2019-01.

З огляду на викладене, судом встановлено, що адвокатами позивача заяви щодо вирішення питання судових витрат на професійну правничу допомогу до виходу суду 03.07.2019 року до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення не подано, як і не заявлено в позовній заяві. Крім іншого, не вказано жодної обставини, яка б унеможливлювала для вирішення питання судових витрат.

Водночас, до заяви позивача не долучено підтверджуючих доказів сплати позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40 032,00 грн. відповідно до копії Рахунку-фактури від 08.07.2019 року №5022, що ставить під сумнів понесення витрат позивачем за вказаним Договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви адвоката Бисько М.Г. (ордер серії КС №509721 від 02.07.2019 року) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу через її безпідставність та необґрунтованість.

Керуючись статтями 139, 243, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Бисько М.Г. (ордер серії КС №509721 від 02.07.2019 року) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Маруліна