Рішення № 83040080, 16.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/298

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2019 року № 640/7166/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 в до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, в якій позивач просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 та неврахування до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, викладене у формі листа №39000/03 від 25 лютого 2019 року;

- зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 періоди роботи: 1) 14 липня 1981 року - 03 травня 1982 року робочий ІІ розряду заводу №2 Стайківського заводуправління будівельних матеріалів (Стайківського цегельного заводу (село Стайки Кагарлицький район Київської області, Україна); 2) 15 травня 1982 року - 14 травня 1984 року - строкова служба в Збройних Силах СРСР; 3) 13 серпня 1984 року - 01 лютого 2001 року - асфальтувальником товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву та призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, з 05 лютого 2019 року з урахуванням періодів роботи: 14 липня 1981 року - 03 травня 1982 року робочий ІІ розряду заводу №2 Стайківського заводуправління будівельних матеріалів (Стайківського цегельного заводу (село Стайки Кагарлицький район Київської області, Україна); 15 травня 1982 року - 14 травня 1984 року - строкова служба в Збройних Силах СРСР; 13 серпня 1984 року - 01 лютого 2001 року - асфальтувальником товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05 лютого 2019 року він звернувся до відділу обслуговування громадян №13 Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 та частини 6 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 25 лютого 2019 року №39000/03 Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві повідомило про відмову у призначенні позивачу пенсії з тих підстав, що надана позивачем уточнююча довідка №13 від 28 листопада 2005 року, видана товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1», не відповідає пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, на запит від 13 грудня 2018 року №132089 не було отримано управлінням додаткових уточнюючих довідок та копій наказів про прийняття та звільнення позивача з роботи й проведення атестації робочого місця, а також у зв`язку з тим, що на першій сторінці трудової книжки позивача НОМЕР_1 , в даті народження позивача є виправлення, що призвело до неврахування управлінням до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудової книжки.

Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача, оскільки за його твердженнями, пільговий стаж його роботи складає 19 років 3 місяці 6 днів, загальний стаж станом на 29 серпня 2014 року - 32 роки 6 місяців 15 днів.

Для підтвердження наявного трудового стажу, що зазначений в трудовій книжці за період з 13 серпня 1984 року по 01 лютого 2001 року, для призначення пенсії позивачем було надано відповідачу трудову книжку та уточнюючу довідку товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1» №13 від 28 листопада 2005 року, яка, за доводами позивача, відповідає вимогам законодавства.

Крім того, позивач також зазначає, що вважає безпідставними посилання відповідача на той факт, що повернення запиту до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1» у зв`язку з закінченням строку зберігання дає підстави для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки повернення листа свідчить лише про те, що працівниками товариства його не отримано.

Стосовно виправлень у трудовій книжці, що стосуються дати народження позивача, останній послався на те, що на підставі паспорту серії НОМЕР_2 , виданого Ленінградським РУ ГУ МВС України в місті Києві 17 травня 2001 року, були внесені зміни (виправлення) дати народження позивача уповноваженим органом із останнім місцем роботи.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що 05 лютого 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 25 лютого 2019 року за №39003/03 позивача повідомлено про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах за Списком №2, у зв`язку з тим, що надана позивачем на підтвердження пільгового стажу довідка №13 від 28 листопада 2005 року, видана товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1» не відповідає вимогам пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що управлінням було направлено на адресу товариства запит від 13 грудня 2018 року №132089/02 з проханням надати нову довідку про підтвердження факту роботи на пільгових умовах за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, надати копії наказів про прийняття та звільнення з роботи, копію особової картки, копії документів про проведення атестації робочих місць та її результати, проте, вказаний запит повернувся на адресу управління з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Також, представник відповідача послався й на те, що оскільки надана позивачем трудова книжка містила помилки у даті народження та виправлення, до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки, а тому загальний стаж позивача становить 21 рік 7 місяців та 26 днів, що, за твердженнями представника відповідача, є недостатнім для призначення даного виду пенсії.

З огляду на вищевикладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач надав суду відповідь на відзив, в якій фактично послався на аналогічні обставини, які викладені у позовній заяві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи, а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києва у п`ятнадцятиденний термін з дня отримання копії даної ухвали суду надати на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином засвідчені копії матеріалів, які стали підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах разом з копією відповідного рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) № 137-V 14 вересня 2006 року визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

У відповідності до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини 2 цієї статті передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

У відповідності до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05 лютого 2019 року, тобто, після досягнення 55-річного віку, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

До вказаної заяви позивачем було додано, у тому числі, копію довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1» від 28 листопада 2005 року №13, а також трудову книжку, видану на ім`я позивача 27 квітня 1982 року.

Листом від 25 лютого 2019 року №39000/03 (Т.1, арк. 17-18) Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві повідомило позивача про відсутність підстав для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв`язку з тим, що довідка №13 від 28 листопада 2005 року, видана товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1» не відповідає вимогам пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, а направлений на адресу товариства запит, в якому запитувалися нова довідка разом з необхідними документами, повернувся до управління у зв`язку з закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні. Тому, як зазначено у листі, відсутні підстави для врахування вказаної довідки під час визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також, у листі зазначено, що на першій сторінці трудової книжки позивача в даті народження є виправлення, що порушує Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, тому до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки.

Крім того, у листі відповідач зазначив, що загальний страховий стаж згідно документів, що відповідають вимогам чинного законодавства становить 21 рік 7 місяців 26 днів, тому, оскільки позивачем не виконано умови статті 114 розділу XIV-I Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу відмовлено.

Так, з вказаної вище довідки №13 від 28 листопада 2005 року вбачається, що позивач дійсно працював у Спецбудуправлінні №1 тресту «Київпідзембуд №1» асфальтувальником з 13 серпня 1984 року по 01 лютого 2001 року (Т.1, арк. 26).

Вважаючи, що вказана довідка не відповідає вимогам, визначеним у пункті 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1» 19 грудня 2018 року поштовим зв`язком направлено запит від 13 грудня 2018 року №132089/02, в якому управління просило надати копії наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи ОСОБА_1 , копію особової картки Т-2, копії документів про проведення атестації, копії наказів про результати атестації, а також довідку про перейменування організації, якщо даний факт мав місце, та підтвердити право на видачу довідок (правонаступник, зберігач архіву і т.д.) (Т.1, арк. 53).

Відповідно до копії довідки відділення поштового зв`язку на конверті, в якому був направлений вказаний вище запит, лист повернувся на адресу відповідача з відміткою «за закінченням строку зберігання» (Т.1, арк. 54), про що також було зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву, тому відповіді на запит від 13 грудня 2018 року №132089/02 разом з запитуваними документами від товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1» на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві направлено не було.

Тобто, товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1» не надано відповідь на запит відповідача від 13 грудня 2018 року №132089/02 разом з запитуваними документами з причин неотримання цього запиту, що, на думку суду, не дає підстав відповідачу невраховувати дані, зазначені у довідці при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, а, навпаки, зумовлює у відповідача обов`язок повторно направити такий запит з метою повного та всебічного розгляду заяви позивача.

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії титульного та першого аркуша трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої ОСОБА_1 27 квітня 1982 року, вбачається, що трудова книжка містить виправлення, які стосуються дати народження останнього. При цьому, на титульному аркуші зі зворотнього боку міститься запис «вважати дійсною «дата народження 19.10.1963 р . », відповідно до паспорта серії НОМЕР_2 , виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17 травня 2001 р.», вказаний напис скріплений підписом та печаткою товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1». (Т.1, арк. 23).

В той же час, представником відповідача до відзиву на позовну заяву додано копію титульного та першого аркуша трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої ОСОБА_1 27 квітня 1982 року, відповідно до яких, трудова книжка містить виправлення, які стосуються дати народження останнього, а на титульному аркуші зі зворотнього боку міститься запис «дата народження 19.10.1963 р.» та підпис, що скріплено печаткою товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1». (Т.1, арк. 55).

Пунктом 2.6. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Враховуючи те, що надані суду позивачем та відповідачем копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої ОСОБА_1 27 квітня 1982 року, містять розбіжності у наявних в ній записах на титульному аркуші, суд позбавлений можливості встановити, з якими саме записами позивачем була надана трудова книжка при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

В той же час, суд зауважує, що чинним законодавством України не заборонено вносити виправлення до записів у трудовій книжці, а тому посилання відповідача на порушення вказаної вище Інструкції, у зв`язку з наявністю у трудовій книжці позивача помилки та внесення відповідного виправлення до неї, є необґрунтованими, оскільки саме виконанням виправлення, відповідно до положень пункту 2.6. Інструкції, наявна в трудовій книжці помилка й виправляється.

Наведене в сукупності може свідчити про протиправність дій з боку відповідача в частині неврахування періодів роботи позивача, зазначених у трудовій книжці, у випадку, якщо позивачем було надано трудову книжку з внесеними до неї виправленнями з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58.

Крім того, у відповідності до статті 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

При цьому, пунктом 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Тобто, чинним законодавством України встановлено певний порядок розгляду документів на призначення пенсії, зокрема, органи Пенсійного фонду України за наслідками розгляду цих документів повинні винести рішення або про призначення пенсії, або про відмову у її призначенні, а особі, якій відмовлено у призначенні пенсії, видати або направити відповідне повідомлення.

Суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві, окрім надання належним чином засвідчених копій матеріалів, які стали підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, надати також суду копію відповідного рішення.

Проте, відповідачем до відзиву на позовну заяву не додано копії рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що дозволяє суду зробити висновок, що таке рішення взагалі відповідачем не виносилось.

Більш того, суд звертає увагу, що повідомлення про відмову у призначенні пенсії, оформлене листом від 25 лютого 2019 року №39000/03 не містить порядку оскарження такого рішення, що також суперечить вимогам законодавства.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не повно, не всебічно та не об`єктивно розглянуто документи, що дають право на одержання пенсії, не вчинено дій щодо повторного витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1» необхідних документів, які підтверджують факт роботи позивача на пільгових умовах, а також порушено процедуру розгляду заяви позивача про призначення пенсії в частині невинесення відповідного рішення про відмову у її призначенні та не зазначення у повідомленні порядку оскарження такого рішення, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 неврахування до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що останньому відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах саме за Списком №2 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови у призначенні пенсії саме цим Списком №2.

Стосовно позовних вимог щодо скасування рішення відповідача, викладеного у формі листа №39000/03 від 25 лютого 2019 року, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та відсутність правових підстав для їх задоволення, у зв`язку з тим, що під час розгляду справи було встановлено, що вказаний лист є повідомленням позивача про відмову у призначенні пенсії, яке оформлене з порушенням вимог статті 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, а не рішенням у розумінні чинного законодавства України, тобто, само по собі, вказане повідомлення не створює для позивача будь-яких обов`язків та безпосередньо не порушує його права.

Стосовно позовних вимог щодо зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 періодів роботи: 1) 14 липня 1981 року - 03 травня 1982 року робочий ІІ розряду заводу №2 Стайківського заводуправління будівельних матеріалів (Стайківського цегельного заводу (село Стайки Кагарлицький район Київської області, Україна); 2) 15 травня 1982 року - 14 травня 1984 року - строкова служба в Збройних Силах СРСР; 3) 13 серпня 1984 року - 01 лютого 2001 року - асфальтобетонщиком товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1», суд приходить до висновку про їх безпідставність, оскільки на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву та призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, з 05 лютого 2019 року з урахуванням періодів роботи: 14 липня 1981 року - 03 травня 1982 року робочий ІІ розряду заводу №2 Стайківського заводуправління будівельних матеріалів (Стайківського цегельного заводу (село Стайки Кагарлицький район Київської області, Україна); 15 травня 1982 року - 14 травня 1984 року - строкова служба в Збройних Силах СРСР; 13 серпня 1984 року - 01 лютого 2001 року - асфальтувальником товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудуправління №1», суд вважає за необхідне частково задовольнити вказані позовні вимоги, з тих підстав, що, як вже зазначалось судом, зобов`язання відповідача зарахувати певні періоди роботи є передчасною вимогою і призведе до втручання в дискреційні повноваження останнього щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, у зв`язку з чим на теперішній час відсутні й правові підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог лише в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 05 лютого 2019 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, зокрема, про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 та неврахування до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудової книжки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 05 лютого 2019 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі та про відмову у задоволенні інших позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 768.40 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 384,20 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 та неврахування до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудової книжки

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 05 лютого 2019 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368)

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова