Рішення № 83040069, 12.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 липня 2019 року № 640/8381/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця, викладене у повідомленні від 08.04.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, надіслане у поштовому конверті від 23.05.2019;

- зобов`язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень, вчинити дії з метою відновлення прав позивача, свобод та інтересів - прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Окружним адміністративним судом м. Києва 26 грудня 2013 року по адміністративній справі №2а-1957/12/2670, та відкрити на його підставі виконавче провадження.

Ухвалою суду від 27.06.2019 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання прийнято безпідставно, оскільки виконавчий лист відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV, чинного станом на час видання виконавчого листа.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, участі повноважного представника у судовому розгляді адміністративної справи не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Судом на підставі частини четвертої статті 229 та частини третьої статті 268 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, судом установлено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012: визнано протиправним та скасовано наказ Голови комісії з проведення ліквідації Державного департаменту з питань банкрутства Завдяка О.П. від 27.12.2011 № 238-к; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України; стягнуто з Комісії з проведення ліквідації Державного департаменту з питань банкрутства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час прогулу з 30.12.2011 до дня поновлення на роботі; постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України та стягнення середньомісячного заробітку за місяць звернено до негайного виконання.

Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист від 26.12.2013 в адміністративній справі №2а-1957/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2019, заяву ОСОБА_1 задоволено, поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчих листів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2012 у справі №2а-1957/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №2а-1957/12/2670, замінено сторону виконавчого провадження: боржника в справі №2а-1957/12/2670 Державний департамент з питань банкрутства на Міністерство юстиції України.

Постановою Верховного Суду від 25.04.2019 залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019.

Позивачем направлено до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву від 02.02.2019 про відкриття виконавчого провадження, виконавчий лист від 26.12.2013 №2а-1957/12/2670, копію ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2018 у справі №2а-1957/12/2670, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №2а-1957/12/2670, копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.06.2018 №14-08.10/1136-6178.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. прийнято повідомлення від 08.04.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, оскільки у пред`явленому на виконання виконавчому листі від 26.12.2013 №2а-1957/12/2670 не зазначено прізвище, ім`я посадової особи, яка його видала.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернулась до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Питання щодо виконання судових рішень в адміністративних справах на момент видачі виконавчого листа регулювалось розділом V Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV.

Як убачається зі змісту оскаржуваного повідомлення від 08.04.2019 та вже вказувалось судом, підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, слугував висновок державного виконавця, що в пред`явленому виконавчому листі відсутнє ім`я посадової особи, яка його видала.

Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України (в редакції, чинній на час видання виконавчого листа) примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною першою статті 259 КАС України (в редакції, чинній на час видання виконавчого листа) виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (у редакції, чинній на час видання виконавчого листа) встановлювалось, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали.

Як убачається з матеріалів справи, у виконавчому листі від 26.12.2013 №2а-1957/12 зазначено ініціали та посаду осіб, що його видали "Суддя - І.А. Качур" "Помічник судді - Ю.Ю. Крупічко".

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що виконавчий документ відповідає вимогам до виконавчого листа, встановленим пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (у редакції, чинній на час видання виконавчого листа).

Пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (набрав чинності з 05.10.2016) встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Інших особливостей пред`явлення до виконання виконавчих листві, виданих до набрання чинності цим Законом "Прикінцеві та перехідні положення" не містять.

З огляду на проаналізоване судом правове регулювання та встановлені обставини, слід дійти висновку, що повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання від 08.04.2019 є протиправним та підлягає скасування.

Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист від 26.12.2013 справа №2а-1957/12/2670 та відкрити на його підставі виконавче провадження.

Відповідно до частини третьої статті 287 КАС України (у редакції, чинній на час судового розгляду справи) відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Відповідно до статті 6 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

В даному випадку, органом державної виконавчої служби є - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (набрав чинності з 05.10.2016) виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність повідомлення повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання від 08.04.2019, прийнятого державними виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 26.12.2013 №2а-1957/12/2670.

Щодо строків звернення до суду, то, на думку суду, позивачем дотримано десятиденного строку звернення до суду, встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 КА С України. Як убачається з листа АТ "Укрпошта" від 24.06.2019 №1853-К-2019060610213-В поштове відправлення з оскаржуваним повідомленням вручено консьєржу 25.04.2019. Позивачем зазначено, що консьєрж передала їй лист 05.05.2019, водночас позов подано до суду поштовим зв`язком 14.05.2019, що підтверджується відповідною інформацією на конверті, в якому надійшов позов, тобто в межах строку.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 14.05.2019 №46). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного виконавця від 08 квітня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва 26 грудня 2013 року №2а-1957/12/2670.

Стягнути на користь ОСОБА_1 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код Міністерства юстиції України - органу, яким утворено Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 00015622, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13).

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судом першої інстанції справи, визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець