Рішення № 83039975, 03.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 липня 2019 року № 826/9221/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни доКомісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України Міністерства юстиції України треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провизнання протиправним та скасування рішень від 11.07.2017 року, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасія Володимирівна з позовом до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 11.07.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11.07.2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";

- зобов`язати Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в цій справі та зобов`язати відповідачів надати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Міністерства юстиції України від 11.07.2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" скасовано прийняті приватним нотаріусом рішення. Зважаючи на те, що оскаржуваний наказ видано відповідачем на підставі розгляду скарги, який відбувся із порушенням визначеної законодавством процедури та численними порушеннями чинного законодавства, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях які долучено до матеріалів справи з яких вбачається, що відповідача під час розгляду скарги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України в результаті чого прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА" адміністративний позов підтримали, та просили задовольнити у повному обсязі.

Представники третіх осіб 2,3 свою позицію щодо заявлених позовних вимог не виклали.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

У відповідному судовому засіданні протокольної ухвалою суд змінив порядок розгляду справи, ухваливши про перехід до подальшого завершення розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

У липні 2017 року на розгляд Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України передано скаргу ОСОБА_1 на дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни, за змістом якої скаржник просив визнати протиправними та скасувати дії приватного нотаріуса про внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (код СДРПОУ 37075024), а саме: від 30.07.2016 №13391050026008369 - коригування; від 30.07.2016 №13391050027008369 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; від 30.07.2016 №13391050028008369 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; від 30.07.2016 №133911050029008369 -внесення змін до відомостей про юридичну особу, то не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, зміна відомостей про керівника юридичної особи, зміна відомостей про підписантів.

Відповідно до інформації, опублікованої на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, також стало відомо, що аналогічна скарга на ті ж самі дії була подана і ОСОБА_3 .

За наслідками розгляду відповідних скарг наказом Міністерства юстиції України від 11.07.2017 № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" було наказано: скарги ОСОБА_1 від 23.06.2017 та ОСОБА_2 від 30.06.2017 задовольнити частково; відмовити в частині скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 30.07.2016 №13391050026008369 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичних осіб" та №13391050028008369 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" проведених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (код за СДРПОУ 37075024); скасувати реєстраційну дії у ЄДР від 30.07.2016 №13391070029008369 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену приватним нотаріусом Івченко А.В. щодо ТОВ "ТЛК "Арктика". Виконання покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату; тимчасово заблокувати доступ до ЄДР приватного нотаріуса Івченко А.В. строком на 3 (три) місяці). Виконання покласти на державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Наказ від 11.07.2017 № 2209/5 виданий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері реєстрації Міністерства юстиції України від 11.07.2017.

Позивач вважає, що зазначені рішення Мін`юсту та Комісії в частині скасування реєстраційної дії у ЄДР від 30.07.2016 №13391070029008369 та тимчасового блокування доступу позивача до ЄДР є незаконними, такими, що грубо порушують права позивача, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади утворення та організації діяльності органів виконавчої влади врегульовано Законом України "Про центральні органи виконавчої влади".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України.

Статтею 16 Закону передбачено, що центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.

Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством.

Відповідно до статті 17 Закону основними завданнями центральних органів виконавчої влади є:

1) надання адміністративних послуг;

2) здійснення державного нагляду (контролю);

3) управління об`єктами державної власності;

4) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх діяльність;

5) здійснення інших завдань, визначених законами України.

Центральні органи виконавчої влади можуть здійснювати одне або кілька визначених частиною першою цієї статті завдань.

У разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам, центральний орган виконавчої влади утворюється як служба.

У разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, центральний орган виконавчої влади утворюється як агентство.

У разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають контрольно-наглядові функції за дотриманням державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами актів законодавства, центральний орган виконавчої влади утворюється як інспекція.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 (далі - Положення № 228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Пунктом 10 Положення № 228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV.

Разом з тим, 26 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 834- VIІІ "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України, який набрав чинності 13 грудня 2015 року.

Згідно з вищевказаним Законом Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено в новій редакції, яка почала діяти з 01 січня 2016 року.

Статтею 37 Закону № 1952-IV передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до пункту 2 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2016 року № 37/5 Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті Комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (пункт 9 Порядку № 1128).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Пунктом 14 передбачено, що висновок комісії, на підставі якого суб`єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов`язково містить інформацію про те, що:

1) рішення, дії або бездіяльність суб`єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;

2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб`єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись зі скаргою на дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни, за змістом якої скаржник просив визнати протиправними та скасувати дії приватного нотаріуса про внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (код СДРПОУ 37075024), а саме: від 30.07.2016 №13391050026008369 - коригування; від 30.07.2016 №13391050027008369 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; від 30.07.2016 №13391050028008369 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; від 30.07.2016 №133911050029008369 -внесення змін до відомостей про юридичну особу, то не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, зміна відомостей про керівника юридичної особи, зміна відомостей про підписантів.

За наслідками розгляду відповідних скарг наказом Міністерства юстиції України від 11.07.2017 № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" було наказано: скарги ОСОБА_1 від 23.06.2017 та ОСОБА_2 від 30.06.2017 задовольнити частково; відмовити в частині скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 30.07.2016 №13391050026008369 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичних осіб" та №13391050028008369 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" проведених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (код за СДРПОУ 37075024); скасувати реєстраційну дії у ЄДР від 30.07.2016 №13391070029008369 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену приватним нотаріусом Івченко А.В. щодо ТОВ "ТЛК "Арктика". Виконання покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату; тимчасово заблокувати доступ до ЄДР приватного нотаріуса Івченко А.В. строком на 3 (три) місяці). Виконання покласти на державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Вказаний висновок обґрунтовано тим, що реєстраційна дія у ЄДР від 30.07.2016 №13391070029008369 щодо ТОВ "ТЛК "Арктика", якою було змінено місцезнаходження такого товариства, була здійсненна на підставі звернення осіб, відмінних від зазначених на момент вчинення такої дії в ЄДР осіб, уповноважених на представлення інтересів такого товариства.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, у період з 28.07.2016 по 29.07.2016 до позивача, як державного реєстратора, звернулися представники ТОВ "ТЛК "Арктика" та його учасників з метою вчинення реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей ЄДР про вказане товариство, які стосувалися зміни учасників такого товариства, розміру його статутного капіталу, зміни директора та місцезнаходження такого товариства.

На підтвердження правомірності вчинення відповідних дій державному реєстратору було подано визначені ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" документи, зокрема, оформленні протоколами загальних зборів учасників ТОВ "ТЛК "Арктика" та ГОВ "Біпродукт" (учасник ТОВ "ТЛК "Арктика") рішення їх власників про внесення відповідних змін та уповноваження нового директора ТОВ "ТЛК "Арктика" ОСОБА_4 на вчинення дій, пов`язаних з їх реєстрацією.

При цьому, ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб. Фізичних осіб - підприємців та громадських Формувань", якою встановлено порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, як і вказаним Законом в цілому, не визначається будь-якої черговості проведення реєстраційних дій, пов`язаних із внесенням змін до відомостей в ЄДР у випадку одночасної зміни директора, місцезнаходження та учасників відповідного товариства.

У відповідності до ч. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Отже, в силу приписів наведеної норми закону не може вважатися порушенням приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань" вчинення реєстраційних дій з внесення змін до відомостей ЄДР про юридичну особу на підставі звернення нового керівника, а не особи, відображеної в ЄДР як керівник відповідного товариства в цей час, оскільки вчинення таких реєстраційних дій за зверненням нового директора зумовлене саме рішенням його власників щодо зміни керівника товариства, тобто, відповідні дії вже вчинялися з урахуванням зміни керівництва такого товариства.

Частиною 3 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

За змістом вказаної норми вбачається, що законодавцем чітко визначено строк в межах якого особа, права якої порушено діями чи бездіяльністю суб`єкта державної реєстрації, може звернутися з відповідною скаргою на них до Міністерства юстиції України, та порядок його обчислення.

Як вбачається з тексту скарги, скаржниками зазначається, що про оскаржувані дії приватного нотаріуса (суб`єкта державної реєстрації) йому стало відомо лише 21.06.2017 за наслідками отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "ТЛК "Арктика" (код 37075024), а саме, скаржниками зазначається, що з отриманням такого витягу їм стало відомо про зміну місцезнаходження ТОВ "ТЛК "Арктика", складу його учасників, збільшення статутного капіталу та зміну директора товариства.

Однак, як встановлено судом, 23.03.2016 ОСОБА_1 згідно довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О. за реєстровим №788, було уповноважено на представлення своїх інтересів в т.ч. в судах України, ОСОБА_5 .

Також, вказану особу було уповноважено на представлення своїх інтересів і ОСОБА_3 , що підтверджується довіреністю від 25.04.2016.

Слід зазначити, що вказана особа за останній рік здійснювала представництво інтересів як ОСОБА_1 (до 14.03.2017, зі слів ОСОБА_1 , з вказаної дати було скасовано довіреність), так і пов`язаних з ним фізичних і юридичних осіб ( ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ "Нагваль-Фіш"), в усіх судових спорах, що стосувалися захисту прав і інтересів ТОВ "ТЛК "Аркатика", тобто, ОСОБА_5 був обізнаний в т.ч. про зміну місцезнаходження, ТОВ "ТЛК "Арктика", складу його учасників, збільшення статутного капіталу та зміну директора товариства, на підтвердження чого надаємо відповідні процесуальні документи в межах судових спорів.

Крім того, 14.03.2017 в межах судового спору у справі господарського суду Київської області №911/1411/16 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Біпродукт" та ТОВ "ТЛК "Арктика" ОСОБА_1 було подано власноруч підписане клопотання про відкладення розгляду справи від 14.03.2017, у вступній частині якого місцезнаходженням ТОВ "ТЛК "Арктика" було зазначено: м. Київ, вул. О.Теліги, 41.

Тобто, навіть не зважаючи на обізнаність представника ОСОБА_1 про зміну місцезнаходження ТОВ "ТЛК "Арктика", складу його учасників, збільшення статутного капіталу та зміну директора товариства ще з серпня 2016 року в будь-якому випадку останній вже станом на 14.03.2017 був обізнаний про зміну місцезнаходження ТОВ "ТЛК "Арктика", а відтак, і міг дізнатися про інші зміни відносно вказаної юридичної особи.

Аналогічні обставини стосуються і заявника другої скарги - ОСОБА_3 , яка ще в грудні 2016 року зверталася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "ТЛК "Арктика" про визнання дій неправомірними та про примусове виконання обов`язку в натурі.

При цьому, відображення в такому позові місцезнаходження ТОВ "ТЛК "Арктика" за новою адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 41 (тобто, зміненою за оскаржуваною реєстраційною дією) та звернення з таким позовом до суду саме з врахуванням правил підсудності (вул. О.Теліги знаходиться в Шевченківському районі міста Києва) в повній мірі підтверджують обізнаність такого скаржника ще в 2016 році про відповідні зміни в відомостях щодо ТОВ "ТЛК "Арктика".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час подання скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказано неправдиві відомості та не дотримано вимог статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скаргу до Міністерства юстиції подано з пропущенням встановленого строку, тоді як рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що Комісія приймає рішення за наявності тієї інформації, яка зазначена у скарзі та не повинна витребовувати докази того, коли саме скаржник дізнався чи міг дізнатися про порушення своїх прав, оскільки відповідно до пункту 5 Порядку, перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема: чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.

Відповідно до пункту 7 Порядку, у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Таким чином, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття державним реєстратором рішень її прав, виключає можливість розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні.

Між тим, пунктом 3 Розділу III «Порядок роботи комісії» «Положення про комісію j питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», який затверджено наказом Міністерства юстиції України №37/5 від 12.01.2016 року, передбачено обов`язок комісії повідомити усіх заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надіслати членам комісії та зазначеним особам матеріали в електронному або паперовому вигляді.

Відповідно до частини 9 «Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації» під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.

Відповідно до частини 11 «Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації» копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

В порушення вказаних норм Мін`юстом копія скарги ОСОБА_2 на адресу ТОВ "TJIK "Арктика" відправлено не було. Лише з інформації, що була опублікована на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, третій особі стало відомо, про розгляд вказаної скарги.

В телефонному режимі було повідомлено, що надіслати копії скарг не вбачається за можливе внаслідок передання їх секретарю комісії, що вже свідчить про порушення прав ТОВ "ТЛК "Арктика" щодо обізнаності про підстави звернення з відповідними скаргами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки третя особа, яка є заінтересованою особою та стосовно якого було внесено зміни, не було належним чином та своєчасно повідомлено про розгляд скарги.

Вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у розгляді скарги, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час розгляду скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме вимог пунктів 5, 7, 9 та 11 Порядку, а тому спірний наказ підлягає скасуванню, оскільки відповідачем його прийнято протиправно та із порушенням норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Тобто, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 11.07.2017 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 12 Порядку №1128 визначено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Тобто, висновок комісії є підставою для прийняття відповідачем рішення у формі наказу, який породжує для скаржника та зацікавлених осіб певні права та/або обов`язки, а також яким можуть відповідні права та законні інтереси порушуватись.

Висновок, який складений за наслідками розгляду по суті скарги за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер, а отже, не є обов`язковим для прийняття Міністерством юстиції України Наказу саме у відповідності до цього висновку. Крім цього, зазначений висновок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні закону і не створює для особи обов`язків та наслідків за результатами його прийняття. Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, до її повноважень не належить безпосереднє скасування реєстраційної дії.

Підставою для скасування дій приватного нотаріуса про внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (код ЄДРПОУ 37075024),: від 30.07.2016 №13391050026008369 - коригування; від 30.07.2016 №13391050027008369 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; від 30.07.2016 №13391050028008369 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; від 30.07.2016 №133911050029008369 -внесення змін до відомостей про юридичну особу, то не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, зміна відомостей про керівника юридичної особи, зміна відомостей про підписантів, був Наказ Міністерства юстиції України від 11.07.2017 № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а не висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Відтак, суд приходить до висновку, що саме визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 11.07.2017 № 2209/5 призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів позивача.

Між тим, стосовно позовних вимог щодо зобов`язання Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає такими, що втратили актуальність, оскільки наразі доступ державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. до реєстру поновлено враховуючи, що наказ даній частині вичерпав свою дію.

Враховуючи надані докази, а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Водночас, стосовно заявленого позивачем клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення з дня набрання законної судовим рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої. 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є правом суду, а не обов`язком. З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та наказ Міністерства юстиції України від 11.07.2017 № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

3. У задоволені інших позовних вимог - відмовити.

4. Присудити на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 )за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, 13, код ЄДРПОУ: 00015622) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 640,00 (шістсот сорок гривень) 00 копійок.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур