Рішення № 83039815, 16.07.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/843/16-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» до Головного управління ДФС України у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Підприємство «ДІМ" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" (далі - позивач, підприємство «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам») звернулося до суду з позовом до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Чернівецькій області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області прийняті на підставі акту перевірки №1328/24-12-12-04/35158255 від 26.08.2016 р. (по декларації за червень 2016 р.): № 0012591204 від 12.09.2016 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 419981,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 209990,50 грн - форми «В1»; № 0012601204 від 12.09.2016 р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додатну вартість у розмірі 295645,00 грн - форми «В4»;

- скасувати податкові повідомлення - рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області прийняті на підставі акту перевірки №2053/24-12-12-04/35158255 від 20.09.2016 р. (по декларації за липень 2016 р.): № 0014341204 від 05.10.2016 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 187868 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 93934 грн - форми «В1»; №0014351204 від 05.10.2016 р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 209606 грн форми «В4»;

- зобов`язати відповідача виконати вимоги п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу України щодо надання органу казначейства, у строки визначені Кодексом, висновку щодо відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 607849,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував, що ним отримувався цемент, у складі якого містилися сторонні домішки, а пакування його вже здійснювалось без таких домішок, що, зокрема, вказує на те, що у процесі обробки створювався новий товар (цемент пакований) із характеристиками, що істотно відрізняють його від вихідних складових.

Крім того, позивач зазначав, що відповідачем не було враховано положення п. 8 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, згідно якого умова визначення безпосереднього виготовлювача товару не ставиться в залежність від наявності повного технологічного циклу виготовлення такого товару, а вимагається лише наявність процесу переробки (обробки, інших виді перетворення), та що сума витрат має бути не менше 8% продажної ціни таких виготовлених товарів.

За таких обставин застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість було здійснено з дотриманням норм чинного законодавства, а отже прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.11.2016 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області.

Чернівецька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС України у Чернівецькій області (далі - відповідач) подала до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просила суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що підприємство "ДІМ" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" не виготовляє цемент, а являється лише пакувальником даної продукції. За наведених обставин, відповідач вважає, що позивачем неправомірно використовується пільга в оподаткуванні податком на додану вартість, передбачена п. 8 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області (далі - третя особа) подало до суду письмові пояснення, в яких вказувало, що позов є необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2017 р. у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у адміністративній справі №824/843/16-а відмовлено.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.03.2017 р. у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи у справі та зупинення провадження у справі на час проведення експертизи відмовлено.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.03.2017 р. клопотання представника відповідача задоволено частково, призначено в адміністративній справі № 824/843/16-а судову економічну експертизу.

Проведення судової економічної експертизи доручено Львівському науково- дослідному інституту судових експертиз. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 та ст. 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від покладених на нього обов`язків.

На вирішення перед експертом винесено наступні питання:

чи підтверджується нормативно та документально висновки акту податкового органу №1328/24-12-12-04/35158255 від 26.08.2016 р. «Про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» щодо порушення підприємством:

- пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого, підприємство «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ по уточнюючому розрахунку за червень 2016 р. на 906577,00 грн., в т.ч. за березень 2016 р. на 140483,00 грн., квітень 2016 р. на 168023,00 грн., травень 2016 р. на 274809,00 грн. та червень 2016 р. 323262,00 грн. у зв`язку з чим завищено від значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку до декларації за червень 2016 р. на 906577,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме значення рядка 21 декларації попереднього звітного (податкового) періоду на суму 295645,00 грн., в т.ч. за березень 2016 р. на 119974,00 грн., квітень 2016 р. на 33039,00 грн., травень 2016 р. на 89568,00 грн. та червень 2016 р. 530064,00 грн;

- пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187, п. 200.4б ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, підприємством «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» допущено завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по уточнюючому розрахунку до декларації за червень 2016 р. на суму 419981,00 грн., в т.ч. за березень 2016 р. на 20509,00 грн., квітень 2016 р. на 134984,00 грн., травень 2016 р. на 185241,00 грн. та червень 2016 р. - 79247,00 грн;

чи підтверджується нормативно та документально висновки акту податкового органу №2053/24-12-12-04/35158255 від 20.09.2016 р. «Про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» щодо порушення підприємством:

- пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого, підприємство «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ за липень 2016 р. на 209606,00 грн., у зв`язку з чим завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за липень 2016 р. на 209606,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме значення рядка 21 декларації попереднього звітного (податкового) періоду на суму 209606,00 грн;

- пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187, п. 200.4б ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, підприємством «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» допущено завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за липень 2016 р. на суму 187868,00 грн.

У висновку №2027 від 31.01.2019 р. судово-економічної експертизи по адміністративній справі №824/843/16-а експертом зроблено наступні висновки:

1) дослідженням поданих документів не підтверджується документально висновки податкового органу № 1328/24-12-12-04/35158255 від 26.08.2016 р. «Про результатами камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» щодо порушення підприємством:

- пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого, підприємством «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів та добробут інвалідам» занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ по уточнюючому рахунку за червень 2016 р. на 906577,00 грн, в т.ч., за березень 2016 р. на 140483,00 грн, квітень 2016 р. на 168023,00 грн, травень 2016 р. на 274809,00 грн та червень 2016 р. на 323262,00 грн, у зв`язку з чим завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку за червень 2016 р. на 906577,00 грн, що призвело до: завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме значення рядка 21 декларації попереднього звітного (податкового) періоду на суму 295645,00 грн, в т.ч. за березень 2016 р. на 119974,00 грн, квітень 2016 р. на 33039,00 грн, травень 2016 р. на 89568,00 грн та червень 2016 р. на 53064,00 грн;

- пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187, п. 200.4б ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, підприємством "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" допущено завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по уточнюючому розрахунку до декларації за червень 2016 р. на суму 419981,00 грн., в т.ч. за березень 2016 р. на 20509,00 грн., квітень 2016 р. на 134984,00 грн., травень 2016 р. на 185241,00 грн. та червень 2016 р. - 79247,00 грн;

2) дослідженням поданих документів не підтверджується документально висновки акту податкового органу № 2053/24-12-12-04/35158255 від 20.09.2016 р. «Про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності на додану вартість» щодо порушення підприємством:

- пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємство «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ за липень 2016 р. на 209606,00 грн, у зв`язку з чим завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за липень 2016 р. на 209606,00 грн, що призвело до завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме значення рядка 21 декларації попереднього звітного (податкового) періоду на суму 209606,00 грн;

- пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187 п. 200.4б ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, підприємством «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» допущено завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за липень 2016 р. на суму 187868,00 грн (Т. 5 а.с. 171-176).

Вказаний висновок складений судовим експертом Бешлей І.Ю., який попереджений про кримінальну відповідальність згідно ст. ст. 384, 385 КК України

У зв`язку з надходженням висновку експертизи, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.02.2017 р. провадження у справі №824/843/16-а поновлено та призначено до розгляду.

Представник позивача висновки судово-економічної експертизи підтримав, жодних заперечень не подавав.

Відповідач подав до суду заперечення на експертний висновок №2027 від 31.01.2019 р. судово-економічної експертизи по адміністративній справі №824/843/16-а, відповідно до змісту яких зазначив, що висновок №2027 від 31.01.2019 р. базується виключно на наявності у матеріалах справи дозволу (не погоджений податковим органом, як членом комісії з надання сертифікату відповідності (без надання правової оцінки), так названого «технологічного регламенту», який складений позивачем власноруч та з`явився у позивача у 2015 р., у зв`язку із визначенням вказаного, як важливе безпосередньо відповідачем у судах по іншим справам, повторює доводи позивача без будь-якого належного дослідження, спростовує правову позицію відповідача.

Крім того, в ході експертного дослідження не встановлено, до якого виду діяльності, безпосереднє виготовлення (обробка, переробка інший вид перетворення) чи пакування необхідно віднести операції з цементом навальним на підприємстві «Дім» чи буде товар - цемент пакований вважатися безпосередньо виготовленим підприємством «Дім», чи є технічна документація та обладнання, що знаходиться на підприємстві «Дім» таким, що використовується для безпосереднього виготовлення цементу.

Представник відповідача також зазначив, що вказаний вище експертний висновок не містить в собі відповідей на спірні питання застосування права. Під час експертизи не проводилось дослідження в галузі податкового законодавства України, не вивчалося питання щодо технологічного процесу, який відбувається на підприємстві та правомірність на підставі цього застосування пільги, не надана правова оцінка документам та достовірності інформації, яка в них міститься.

Відповідач вважає, що експертом не надано відповіді на питання, які вимагають саме підготовки експертного висновку у комплексному дослідженні процесі, які охоплюють суть спору, не містить правових обґрунтувань, товарознавчих обґрунтувань законодавства, підзаконні акти, ДСТУ, висновки фахівців з технічних, правових, економічних питань.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.04.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання, допущено заміну Чернівецької ОДПІ Головного управління ДФС України у Чернівецькій області її процесуальним правонаступником - Головним управління ДФС України у Чернівецькій області.

Частиною 3 ст. 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на наведену норму, розгляд справи здійснювався з урахуванням КАС України в редакції з 15.12.2017 р.

Представник позивача у вступному слові та наданих поясненнях підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у вступному слові та наданих поясненнях заперечував проти задоволення адміністративного позову, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник третьої особи у вступному слові вказував, що позовна вимога про зобов`язання відповідача подати до органу казначейства висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не підлягає виконанню, оскільки можливе тільки її стягнення. У зв`язку із зміною податкового законодавства, на думку третьої особи, належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Після виступу із вступним словом, дослідження письмових доказів по справі учасниками справи подано клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази та висновки експертів по справі, судом встановлено наступне.

Підприємство «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» (адреса місця реєстрації: вул. Хмельницького, будинок 19-А, Чернівецька область, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 35158255) зареєстроване, як юридична особа 08.06.2007 р. та взяте на облік в органах державної податкової служби 13.06.2007 р.

Згідно загальних положень Статуту підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» підприємство засноване на власності об`єднання громадян - громадської організації Чернівецьке обласне товариство інвалідів «Мир та добробут інвалідам» для здійснення господарської діяльності з метою виконання його статутних завдань на невизначений строк (Т. 1 а.с. 110-120).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснює наступні види діяльності: код КВЕД 23.61 - виготовлення виробів із бетону для будівництва; код КВЕД 23.64 - виробництво сухих будівельних сумішей; код КВЕД 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) (Т .1 а.с. 110-120).

У період з 01.08.2016 р. по 26.08.2016 р. ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих підприємством «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам у податковій звітності на додану вартість, визначених в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку виправленням самостійно помилок за червень 2016 р., за результатами якої складено акт №1328/24-12-12-04/35158255 від 26.08.2016 р. (Т. 1 а.с. 72 - 109).

В результаті перевірки встановлено:

- порушення пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого, Підприємство «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам», занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ по уточнюючому розрахунку до декларації за червень 2016 р. на 906577,00 грн, в т.ч. за березень 2016 р. на 140483,00 грн, квітень 2016 р. на 168023,00 грн, травень 2016 р. на 274809,00 грн та червень 2016 р. на 323262,00 грн, у зв`язку з чим завищено від значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку за червень 2016 р. на 906577,00 грн, що призвело до: завищення від`ємного від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме значення рядка 21 декларації попереднього звітного (податкового) періоду на суму 295645,00 грн, в т.ч. за березень 2016 р. на 119974,00 грн, квітень 2016 р. на 33039,00 грн, травень 2016 р. на 89568,00 грн та червень 2016 р. на 53064,00 грн;

- порушення пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та ст. 187.1 ст. 187, п. 200.4б ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, Підприємством «ДІМ» ЧОТІ " Мир та добробут інвалідам», завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку по уточнюючому розрахунку до декларації за червень 2016 р. на суму 419981,00 грн, в тому числі за березень 2016 р. на 20509,00 грн, квітень 2016 р. на 134984,00 грн, травень 2016 р. на 185241,00 грн та червень 2016 р. на 79241,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- форми "В1" №0012591204 від 12.09.2016 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 419981,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 209990,50 грн (Т. 1 а.с. 68);

- форми "В4" №0012601204 від 12.09.2016 р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 295645,00 грн (Т. 1 а.с. 69-70).

На підставі п.п. 19-1-1.6 п.19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, п. 200.10 ст. 200 розділу V ПК України, п. 76.1 ст. 76 та п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ ПК України у приміщенні Чернівецької ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих з ПДВ за липень 2016 р. Підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам", за результатами якої складено акт №2053/24-12-12-04/35158255 від 20.09.2016 р. (Т.1 а.с. 28-55).

В ході перевірки встановлено :

- порушення п. 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в наслідок чого, Підприємством "Дім ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам", занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ з декларації за липень 2016 р. на 209606,00 грн, у зв`язку з чим завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2016 р. на 209606,00 грн, що призвело до:

завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме значення рядка 21 декларації попереднього звітного (податкового) періоду на суму 209606,00 грн.

- порушення п. 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п.187.1 ст.187, п. 200.4б ст. 200 ПК України, внаслідок чого Підприємством «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам», завищено бюджетне відшкодування на рахунках платника у банку по декларації за липень 2016 р. на суму 187868,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- форми «В1» №0014341204 від 05.10.2016 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 187868,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 93934,00 грн (Т, 1 а.с. 23);

- форми «В4» №0014351204 від 05.10.2016 р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 209606,00 грн (Т. 1 а.с. 24-25).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону № 875-XII підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни.

Частиною 1 ст. 14-2 вказаного Закону визначено, що рішення про надання дозволу підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів на право користування пільгами з оподаткування, отримання позик, фінансової допомоги, дотацій приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціальної політики, виходячи з техніко-економічного та соціального обґрунтування заходів, для здійснення яких використовуватимуться ці кошти.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України на період до 1 січня 2020 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі подання відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу та позитивного рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

При порушенні вимог цього пункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію, як юридичної особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов`язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були визначені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.

З аналізу вказаних норм видно, що застосовувати пільгу з оподаткування можна тільки за наявності відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціальної політики.

Судом встановлено та не заперечувалося учасниками справи під час розгляду справи по суті, що підприємство «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» належить до підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. Відповідно до Статуту основним напрямком діяльності якого серед іншого визначено, виробництво і реалізація будівельних матеріалів та напівфабрикатів.

Крім того, судом встановлено, що за період, який перевірявся, позивачем дотримано вимоги щодо кількості працюючих інвалідів, що не заперечувалося учасниками справи під час розгляду справи по суті.

Зокрема, з матеріалів справи видно, що:

- у березні 2016 р. середньооблікова чисельність штатних працівників всього по підприємству становить 13 чоловік, в тому числі 9 інвалідів, що становить 69,2 %, при цьому фонд заробітної плати становить 35459,00 грн, в тому числі на оплату праці інвалідам витрачається 23311,31 грн, що становить 65,7 %;

- у квітні 2016 р. середньооблікова чисельність штатних працівників всього по підприємству становить 14 чоловік, в тому числі 10 інвалідів, що становить 71,4 %, при цьому фонд заробітної плати становить 35330,76 грн, в тому числі на оплату праці інвалідам витрачається 20920,76 грн, що становить 59,2 %;

- у травні 2016 р. середньооблікова чисельність штатних працівників всього по підприємству становить 14 чоловік, в тому числі 10 інвалідів, що становить 71,4 %, при цьому фонд заробітної плати становить 38600,00 грн, в тому числі на оплату праці інвалідам витрачається 23500,00 грн, що становить 60,8 %;

- у червні 2016 р. середньооблікова чисельність штатних працівників всього по підприємству становить 14 чоловік, в тому числі 10 інвалідів, що становить 71,4 %, при цьому фонд заробітної плати становить 38750,00 грн, в тому числі на оплату праці інвалідам витрачається 22900,00 грн, що становить 59,1 %;

- у липні 2016 р. середньооблікова чисельність штатних працівників всього по підприємству становить 15 чоловік, в тому числі 11 інвалідів, що становить 73 %, при цьому фонд заробітної плати становить 45341,69 грн, в тому числі на оплату праці інвалідам витрачається 25822,99 грн, що становить 57 % (Т. 1 а.с. 121, 122, Т. 2 а.с. 197).

Таким чином, суд приходить до висновку, що на підприємстві «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» протягом березня - липня 2016 р. працювало інвалідів більше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а фонд оплати праці таких інвалідів становив протягом вказаного періоду більше 25 відсотків суми загальних виплат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Сторонами в судовому засіданні не заперечувалося, що підприємству «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» було надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування, в тому числі стосовно п. 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України на період з 01.07.2015 р. по 30.06.2016 р., що підтверджується матеріалами справи, а саме розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації №383-р від 22.06.2015 р. та розпорядженням №371-р від 08.06.2016 р. на період з 01.07.2016 р. до 30.06.2017 р. (Т. 1 а.с. 123 - 124, Т. 3 а.с. 3 - 9).

З матеріалів справи видно, що відповідачем за результатами камеральних перевірок складено акти № 1328/24-12-12-04/35158255 від 26.08.2016 р. та № 2053/24-12-12-04/35158255 від 20.09.2016 р., на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення: № 0012591204, № 0012601204 від 12.09.2016 р. та № 0014341204, № 0014351204 від 05.10.2016 р.

Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про те, що господарські операції з фасування цементу в паперові мішки не являються переробкою (обробкою та іншими видами перетворення), підприємством «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» порушено умови пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого, підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму операцій, що підлягали оподаткуванню за основною ставкою (20%) на 209606,00 грн та на 906577,00 грн, в т.ч. за березень 2016 р. на 140483,00 грн. квітень 168023,00 грн, травень 2016 р. на 274809,00 грн, червень 2016 р. на 323262,00 грн, липень 2016 р. на 209606,00 грн та за грудень 2015 р. на 79620,00 грн.

Відповідач прийшов до висновку про те, що позивачем завищено бюджетне зобов`язання, заявлене по уточнюючому розрахунку по декларації за червень 2016 р. на 419981,00 грн, а за липень 2016 р. на 187868,00 грн у зв`язку з відсутністю від`ємного значення на періоди, які заявлені до відшкодування, чим порушено п. 200.4 б) ст.204 ПК України.

Як зазначив відповідач у актах камеральної перевірки, фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 0 грн.

Отже, з огляду на вищезазначене, відповідач прийшов до висновку про те, що позивачем безпідставно застосовано нульову ставку ПДВ при оподаткуванні операцій з продажу цементу фасованого, що призвело до заниження податкового зобов`язання, оскільки операції з фасування цементу, не являються належною переробкою у розумінні положень Інструкції про порядок здійснення державного контролю метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках (ПМУ 17-200), затвердженою наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17.05.2000 р. №314 та національного класифікатора України класифікації видів економічної діяльності, прийнятого наказом Держкомстандарту України від 26.12.2005 р. №275.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно п. 197.6 ст. 197 ПК України (у редакції чинній, на час виникнення спірних відносин) звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цього підпункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов`язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 195.1.3. п. 195.1 ст. 195 ПК України встановлено, що до робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об`єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об`єкта.

Відповідно до вимог національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. №457, встановлено наступні визначення понять «переробки» та «обробляння».

«Обробляння - це процес, який виконують, щоб зберегти певні види продукції та надати їм деяких властивостей або запобігти шкідливому впливові, який може виявлятися внаслідок їх використання (наприклад, оброблення сільськогосподарських культур, деревини, металів або оброблення відходів.

Перероблення - це технологічний процес, виконання якого змінює форму та властивості чи склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції, задля отримання нової продукції».

В актах камеральної перевірки №1328/24-12-12-04/35158255 від 26.08.2016 р. та № 2053/24-12-12-04/35158255 від 20.09.2016 р. відповідач посилається на визначення «достатньої обробки чи обробки».

Зокрема, відповідач зазначав, що переробка чи обробка продукції підприємством визнається достатньою, якщо виготовлена продукція класифікується в іншій тарифній позиції (на рівні перших чотирьох знаків цифрового коду Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності), ніж вироби і матеріали, придбані підприємством і використані ним для виготовлення цієї продукції, або частка добавленої вартості продукції під час її переробки чи обробки становить не менш як 50 відсотків, якщо інше не передбачено законодавством. При цьому добавленою вартістю є різниця між собівартістю продукції та вартістю використаних матеріалів, сировини, комплектуючих.

З цього приводу, суд зазначає, що визначення «достатньої обробки чи обробки» встановлено вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. №1061 «Про затвердження порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями», яка застосовується для визначення продукції власного виробництва підприємств, які відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» належить до підприємств з іноземними інвестиціями.

У спірних правовідносинах позивач не належать до підприємств з іноземними інвестиціями, відтак згадана постанова Кабінету Міністрів України не підлягає застосуванню.

Відповідно до технічних умов ТУ У 20.5-35158255-001:2016 «Цемент, очищувальний від сторонніх включень», затверджене директором підприємства «Дім» ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" Сорвіловим В .О. , погоджених директором Державного науково-дослідного інституту «Укрдіцемент» Дмитренком І.В. , цемент перед пакуванням проходить на підприємстві наступну обробку.

Цемент, вироблений відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-112-2002 і ДСТУ Б В.2.7-46:2010, пакується згідно з вимогами Технологічного регламенту виробництва з пакування цементу (далі - ТР), розробленого і затвердженого директором підприємства «Дім».

Додаткове очищення цементу здійснюється за рахунок погодження потоку матеріалу, який поступає у приймальний бункер привальної машини, крізь систему двох сит - грубого та тонкого очищення, а також зону впливу магнітів неодимових.

Сито грубого очищення являє собою - сітчасту перегородку з розмірами комірок - 20*200 мм, яка розміщується на вході бункером пакувальної машини.

Магніти неодимові, які на поверхні штуцера пакувальної машини.

Надійність податкового очищення забезпечується своєчасним технічним обслуговуванням системи двох сит та магніту згідно вимог ТР підприємства «Дім».

Маркування очищування цементу від сторонніх включень позначення на маркуванні виготовленої продукції, додатково до обумовленого чинною нормативною документацією та ТР підприємства «Дім», не потребує. За домовленістю зі споживачами додатково до передбаченого МД маркування може бути вказана назва «Цемент очищений» (Т. 1 а.с. 150 - 163).

Судом встановлено, не заперечувалося учасниками справи, що у період, який перевірявся, позивач закуповував у ПАТ "Миколаївцемент" та ПАТ «Івано-Франкцівськцемент» насипний (навалом) портландцемент марки 500 та 400, що відповідає основному ДСТУ Б В.2.7-46:2010 та ДСТУ Б EN 197-1:2008, згідно Сертифікатів відповідності серії ВГ №UA1.054.0023559-14, серії ВГ № UA1.054.0024054-16, серії ВГ № UA1.090.0111087-13, виданих Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (Т. 1 а.с. 126, 127, 128).

Як видно з матеріалів справи, при отриманні цементу навалом позивач здійснював вхідний контроль, про що здійснювався запис в Журналі реєстрації вхідного контролю цементу та зазначалося про виявлені сторонні домішки або комкування, які належить відділити від цементу шляхом очистки, тобто провести обробку (Т. 1 а.с. 129 - 134).

Закуплений цемент вагонами доставлявся до підприємства "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам", де здійснювався спеціальний технологічний процес по обробці (відділенні сторонніх домішок) з метою відновлення, забезпечення його властивостей та якості, що вимагаються ДСТУ Б В .2.7-112-2002, та дозволяло б здійснити його пакування на спеціальному пакувальному обладнанні, що підтверджується листами ВАТ «Подільський цемент» та підприємства "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам", журналом реєстрації вхідного контролю цементу, технічним регламентом на виробництво з пакування цементу.

Як зазначив позивач, закуплений (насипний) цемент може містити сторонні включення, такі як затверділі частини, корочки, комкування, тощо. Тому перед здійсненням фасування цементу в спеціальні мішки обов`язково передує процес обробки (відділення сторонніх домішок), оскільки при випіканні цементу в печах здійснюється паралельно його перемелювання мелючими шаровими тілами (металеві кулі) під час чого від них в цемент потрапляють залишки таких мелючих тіл. Після цього, насипний цемент, температурний режим якого може складати 60-90 градусів, завантажується у спеціальні вагони-хопери,температурний режим яких в рази менший (залежить також від пори року та вологості повітря). Такий перепад температурного режиму при завантаженні насипного цементу призводить до комкування цементу та утворення на стінках вагонів корки. Також протягом час до вагону може потрапляти волога.

Враховуючи вищезазначене, на підприємстві "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" здійснюється вхідний контроль цементу насипного, проводяться операції з обробки цементу навального згідно Технологічного регламенту на виробництво з пакування цементу, в якому, зокрема відображена повна схема та опис технологічного процесу, до якого входить не тільки фасування, але і очистка цементу навального за допомогою додаткового обладнання, що дає можливість позивачу забезпечити виготовлення цементу пакованого згідно вимог ДСТУ Б В.2.7-112-2002.

Дослідженням Технологічного регламенту на виробництво з пакування цементу ТР 35158255-1.2-16 підприємства "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" встановлено, що у виробничому процесі підприємством використовується, в тому числі під час обробки цементу: шнек, сито грубої очистки з технічним обслуговуванням, елеватор ковшовий, сито тонкої очистки, неодимові магніти, що вказує на те, що на підприємстві здійснюється не тільки фасування але і очистка цементу навального за допомогою додаткового обладнання (Т. 1 а.с. 135-147).

Дослідженням витягу з журналу реєстрації вхідного контролю цементу, Технологічного регламенту на виробництво з пакування цементу та Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №7310136600-217 від 12.05.2014 р. встановлено, що на підприємстві «Дім» ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам", крім фасування, здійснюється аналогічний процес оброблення, який полягає в очистці цементу (відділення сторонніх домішок) та доведення до властивостей, що вимагається відповідним ДСТУ та передбачене аналогічною документацією підприємства (Т. 1 а.с. 129-134, 148 - 150).

Відповідно до змісту сертифікатів відповідності за реєстровими номерами UA1.090.0059620-15, UA1.090.0031105-16, UA1.090.0097443-15, виробником портландцементу з гранульованим доменним шлаком Ш від 6% до 20%, пакованого у паперові мішки по 25 та 50 кг є підприємства "ДІМ" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" (Т. 1 а.с. 170, 171, 172).

Отже, підприємство "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" підприємством здійснюється вхідний контроль, обробку, фасування, сертифікацію, дослідження цементу у сертифікованій лабораторії.

Наведені обставини підтверджують наявність виробничого процесу по обробці цементу пакованого на підприємстві "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 р. № 124-VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) сертифікація - підтвердження відповідності третьою стороною (особою, яка є незалежною від особи, що надає об`єкт оцінки відповідності, та від особи, що заінтересована в такому об`єкті як споживач чи користувач), яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу; підтвердження відповідності - видача документа про відповідність, яка ґрунтується на прийнятому після критичного огляду рішенні про те, що виконання визначених вимог було доведене; виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою.

Згідно ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. № 1023-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар.

Дослідженням Сертифікату відповідності серії ВГ № UA1.090.0059620-16 виданого ДП "Центр "СепроКиївбудпроект" філія "Тернопільсепробуд" терміном дії з 12.08.2015 р. по 02.06.2016 р. встановлено, що вказаний сертифікат видано підприємству "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам", як виробнику продукції - портландцемент з гранульованим доменним шлаком Ш від 6% до 20%, марки 400 (ПЦ ІІ/А-Ш-400), пакований в паперові мішки по 25 та 50 кг, який відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-112-2002 і ДСТУ Б В.2.7-46:2010 (Т. 1 а.с. 170).

Дослідженням Сертифікату відповідності серії ВГ № UA1.090.0031105-16 виданого ДП "Центр "СепроКиївбудпроект" філія "Тернопільсепробуд" терміном дії з 12.07.2016 р. по 23.11.2016 р. встановлено, що вказаний сертифікат видано підприємству "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам", як виробнику продукції - портландцемент з гранульованим доменним шлаком Ш від 6% до 20%, марки 400 (ПЦ ІІ/А-Ш-400) та Ш від 21% до 35%, марки 400 (ПЦ ІІ/Б-Ш-400), пакований в паперові мішки по 25 та 50 кг, який відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-112-2002 і ДСТУ Б В.2.7-46:2010 (Т. 1 а.с. 171).

Дослідженням Сертифікату відповідності серії ВГ № UA1.090.0097443-15 виданого ДП "Центр "СепроКиївбудпроект" філія "Тернопільсепробуд" терміном дії з 24.11.2015 р. по 23.11.2016 р. встановлено, що вказаний сертифікат видано підприємству "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам", як виробнику продукції - портландцемент з гранульованим доменним шлаком Ш від 6% до 20%, пакований в паперові мішки по 25 та 50 кг, який відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-112-2002 і ДСТУ Б В.2.7-46:2010 (Т. 1 а.с. 172).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що після отримання Сертифікату відповідності, саме Підприємство "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" є відповідальними за якість продукції, в даному випадку цементу пакованого, а отже являється виготовлювачем даної продукції.

Крім того, згідно ДСТУ Б В .2.7-112-2002 «Будівельні матеріали. Цементи. Загальні технічні умов» обов`язок нести повну відповідальність за якість цементу пакованого покладається саме на Підприємство «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам».

Посилання відповідача на те, що згідно додаткової інформації у Сертифікатах відповідності, виданих позивачу, виробником цементу пакованого є ПАТ «Миколаївцемент», або ПАТ «Івано-Франківськцемент» суд відхиляє, оскільки у вказаній графі відображена інформація про те, хто є виробник цементу насипного (навальний), що був використаний підприємством «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» для виготовлення цементу пакованого.

Крім того, вищезазначені твердження відповідача спростовуються положенням п. А.4.2.4 Правил заповнення документів ДСТУ 3498-96 "Бланки документів. Форма та опис", згідно якого у графі "Виробник продукції", зазначається назва підприємства виробника продукції, його юридичну адресу, адресу виробництва, для вітчизняного виробника - код ЄДРПОУ, для іноземного виробника назву країни українською мовою.

Як видно із досліджених сертифікатів відповідності, у графі «Виробник продукції» зазначено назву позивача та його місцезнаходження, що також підтверджує те, що позивач є виготовлювачем цементу пакованого.

Стосовно інформації вказаної у досліджених сертифікатах відповідності у графі "На підставі", суд зазначає наступне.

Так, в даній графі, згідно п.А.4.2.8 Правил заповнення документів ДСТУ 3498-96 зазначаються відомості про протоколи, випробування продукції (номер, дату видачі, назва випробувальної лабораторії, номер та дата атестата її акредитації), відомості про іноземний сертифікат (у разі повторного або часткового його визнання).

Тобто, у сертифікатах відповідності виданих позивачу у графі «На підставі» зазначено, в якій саме сертифікованій лабораторії проводилось дослідження цементу уже пакованого виготовленого підприємством "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" та інформацію про попередні протоколи сертифікаційних випробувань цементу.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що підприємство "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" здійснює безпосереднє виготовлення цементу пакованого, з огляду на те, що проводиться вхідний контроль, обробка, фасування, сертифікація, дослідження цементу в сертифікованій лабораторії. Після чого саме підприємство «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» несе повну відповідальність за якість продукції у вигляді цементу пакованого, а отже є виготовлювачем даної продукції.

У висновку судово-економічної експертизи №2027 від 31.01.2019 р. зазначено, що у актах камеральних перевірок №1328/24-12-12-04/35158255 від 26.08.2016 р. та №2053/24-12-12-04/35158255 від 20.09.2016 р. відсутній аналіз витрат підприємства «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» по обробці цементу на відповідність їх розміру вимогам пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, так само як і висновки податкового органу щодо їх невідповідності розміру не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Враховуючи вищевказане судовим експертом зроблено висновок, про те, що документально не підтверджено висновки, наведені у актах камеральних перевірок №1328/24-12-12-04/35158255 від 26.08.2016 р. та №2053/24-12-12-04/35158255 від 20.09.2016 р. щодо необґрунтованості застосування підприємством «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» нульової ставки ПДВ при здійсненні операцій з реалізації цементу фасованого.

За наслідками здійснення судово-економічної експертизи, експертом проведено дослідження податкової звітності позивача на яку міститься посилання в актах перевірок, а саме: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2016 р., згідно якого сума задекларованих підприємством податкових зобов`язань складає - 14247,00 грн, сума податкового кредиту складає 3418373,00 грн, бюджетного відшкодування становить 419981,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2016 р., згідно якої сума задекларованих підприємством податкових зобов`язань складає 48884,00 грн; сум податкового кредиту складає 3288448,00 грн; бюджетного відшкодування становить 187868,00 гр.

Як зазначено у висновку експерта №2027 від 31.01.2019 р., у актах камеральних перевірок №1328/24-12-12-04/35158255 від 26.08.2016 р. та №2053/24-12-12-04/35158255 від 20.09.2016 р. не встановлено заниження чи завищення підприємством «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» податкового кредиту у період, що підлягав перевірці.

З огляду на вказане, експертом зроблено висновок про те, що у вищевказаних актах камеральної перевірки заниження підприємством податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із застосуванням нульової ставки ПДВ при здійсненні операцій з легалізації цементу фасованого у період з березня по липень 2016 р. документально не підтверджено.

Крім того, у висновку експерта №2027 від 31.01.2019 р. зазначено, що відповідно до актів камеральних перевірок від`ємна різниця між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир» та добробут інвалідам» у червні-липні 2016 р. додається в тому числі з від`ємного значення попередніх звітних періодів (2009-2015 р.р.), що включається до податкового кредиту поточного періоду. При цьому, контролюючим органом проведено коригування задокоментованого підприємством у податковій звітності від`ємного значення попередніх періодів із посиланням на результати актів попередніх звірок.

Наказом №77 від 20.08.2015 р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 р. за № 1300/27745 (далі - Порядок №727) затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділам».

Відповідно до п. 2 Порядку №727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вказаним нормативним документом не вказано, що акт перевірки має зобов`язальний характер та є підставою для коригування даних бухгалтерського обліку і звітності.

Посилання відповідача в актах камеральних перевірок на листи Мінекономрозвитку, Мінрегіону, ДНДІ «Укрдіцемент», ДП «Сепроцем», ДП «Буковинстандартметрологія» суд відхиляє, оскільки вони носять суто рекомендаційний характер та зазначають те, що позивач не є виробником цементу навального з процесом видобутку клінкеру, подрібнення, випалювання вапняково-глиняної суміші в обертових печах. Водночас, в листах не зазначається про те, що позивач не є безпосереднім виробником цементу пакованого в процесі його обробки та пакування, що є предметом даного спору.

Стосовно посилання відповідача на те, що на підприємстві відсутній повний технологічний цикл виробництва цементу куди б входили всі етапи, а саме: видобуток клінкеру, доведення клінкеру (подроблення) до необхідного порошкового стану, помелу клінкера разом з гіпсом та мінеральними активними добавками, випалювання вапняково-глиняної суміші в обертових печах, та інші), відтак позивач не може вважатися його виготовлювачем згідно п. 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, умова визначення безпосереднього виготовлювача товару не ставиться в залежність від наявності повного технологічного циклу виготовлення такого товару, а вимагається тільки наявність процесу переробки (обробки, інших видів перетворення), на що сума витрат має бути не менше 8%, проданої ціни таких виготовлених товарів.

Сторонами не заперечувалось, що сума витрат позивача на переробку (обробку) цементу становила не менше 8 % продажної ціни таких виготовлених товарів, що також відображено в актах камеральних перевірок в частині загальної фактичної калькуляції та розрахунок витрат ТМЦ за період, що перевірявся.

Доводи відповідача, що позивач не виготовляє цемент, а являється пакувальником даної продукції та незаконно використовує пільгу в оподаткуванні податком на додану вартість, передбачену п. 8 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, суд також не бере до уваги, оскільки вони не відповідають положенням ст. 5 ПК України, яка регулює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами. Зокрема вказаною статтею Кодексу передбачено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведені обставини та норми права, суд приходить до висновку, що застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість було здійснено з дотриманням норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відтак, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим, а оскаржувані податкові повідомлень - рішень є протиправними та підлягають скасуванню.

При прийнятті рішення, суд також враховує положення ч. 4 ст. 78 КАС України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи видно, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, у адміністративних справах №2а/2470/3067/11, №2а/2470/3397/11, №2а/2470/42/12, №824/192/15-а, №824/2357/15-а за позовами підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" до державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень встановлено, що підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" купувало насипний цемент і після обробки й фасування виробником даної продукції є підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам", тобто позивачем здійснювалось покращення якості товару та сертифікація пакованої продукції, наслідком чого стало створення нового товару (Т. 1 а.с. 194-251, Т. 2 а.с. 1-20).

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати вимоги п.200.15 ст. 200 ПК України щодо надання органу казначейства, у строки визначені Кодексом, висновку щодо відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 607849,00 грн та клопотання про застосування найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Пунктом 14.1.18 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Наведені норми п. 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України узгоджуються з п. 6 та 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 р. № 39 (далі - Порядок № 39).

Пунктом 200.14 ст. 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених п. 200.7 та 200.8 ст. 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

З матеріалів справи видно, що згідно поданих до відповідача уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за червень 2016 р. та декларації з ПДВ за липень 2016 р., позивачем заявлено бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок у банку, відповідно, в сумі 419981,00 грн та 187868,00 грн, всього на загальну суму 607849,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем не складено та не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Водночас, відповідачем на підставі висновків актів камеральних перервірок, винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Законами України від 24.12.2015 р. № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" та від 21.12.2016 р. № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до ст. 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду цієї справи) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п. 200.7.2 п. 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Вказані норми ст. 200 ПК України узгоджуються з п. 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. № 26 (далі - Порядок № 26).

За таких обставин, із врахуванням встановленого судом права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 607849,00 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу виконати вимоги п.200.15 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо надання органу казначейства, у строки визначені Кодексом, висновку щодо відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 607849,00 грн, не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі №826/7380/15 міститься наступний висновок: «Враховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Велика палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Частиною 2 ст. 5 КАС України передбачається, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Більше того, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Беручи до уваги встановлену судом протиправності прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та фактичне позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування суми ПДВ відповідно до вимог ПК України, враховуючи зазначену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення на його користь з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 607849,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищезазначене, судом встановлено порушення відповідачем вищезазначених критеріїв, а тому позов підлягає до задоволення.

Згідно з ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. ст. 74 та 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також враховуючи висновок судово-економічної експертизи, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Посилання відповідача на висновок №142005702-0319 від 21.11.2016 р. наданий Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС, суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Статтею 102 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Дослідженням висновку №142005702-0319 від 21.11.2016 р. судом встановлено, що вказаний висновок складений експертами, які не попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків (Т. 5 а.с. 114 - 120).

Дослідженням змісту висновку №142005702-0319 від 21.11.2016 р. також встановлено, у Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС відсутнє необхідне обладнання для встановлення відповідності наданих на дослідження зразків вимогам НТД, зазначених на маркуванні мішків, а тому Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень ДФС не може визначити повний речовинний (фазовий) склад, відсоткового співвідношення складових, походження/спосіб виготовлення проб дрібнодисперсної речовини, в дібраних з мішків, а також такі показники, як строки тажування, тонина помелу, міцність та згин і стиск тощо.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач не надав до суду докази на підтвердження того, що Спеціалізована лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, а також експерти, які склали висновок включені до реєстру атестованих експертів.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до переконання, що вказаний висновок не є висновком експерта у розумінні ст. ст. 101, 102 КАС України, а відтак, вказаний висновок не є належним та допустимим доказом по справі.

Інші доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень суд відхиляє, оскільки вони спростовується матеріалами справи.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 22633,37 грн, що підтверджується платіжними дорученням № 3757 від 12.10.2016 р. у сумі 1378,00 грн, № 3787 від 21.10.2016 р. у сумі 13884,25 грн, № 3788 від 21.10.2016 р. у сумі 7371,12 грн (Т. 1 а.с. 3, Т. 2 а.с. 71, 93).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 22633,37 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0012591204 від 12.09.2016 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0012601204 від 12.09.2016 р.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0014341204 від 05.10.2016 р.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0014351204 від 05.10.2016 р.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 607849,00 грн.

7. Стягнути на користь підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» судові витрати (судовий збір) у сумі 22633,37 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Чернівецькій області.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - підприємство «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» (вул. Хмельницького, будинок 19-А, Чернівецька область, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 35158255).

Відповідач - Головне управління ДФС України у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 39392513);

Третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області (вул. В. Аксенина, 2 Е, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 37836095).

Суддя Левицький В.К.