Рішення № 83039048, 16.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/632/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3438 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення індексації грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А3438, в якому позивач просить визнати дії відповідача протиправними щодо ненарахування індексації на грошове забезпечення позивача, зобов`язання відповідача нарахувати індексацію грошового забезпечення позивача в період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та стягнення з відповідача індексації грошового забезпечення на користь позивача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач проходив службу у військовій частині А3438, з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року отримував грошове забезпечення, проте індексація грошового забезпечення позивача не проводилась. Позивач звернувся із рапортом до відповідача стосовно проведення індексація грошового забезпечення позивача, проте відповідачем так і не надано пояснень щодо нездійснення позивачу індексації на протязі двох років. Позивач переконаний, що мав право на індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та вважає дії відповідача щодо ненарахування індексації на грошове забезпечення позивача протиправними та такими, що порушують його право на соціальний захист.

Представником відповідача - Військової частини А3438, до суду надано відзив (а.с.110-114) згідно якого відповідачем зазначено, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер. При цьому, у зв`язку зі збройною агресією проти України з боку Російської Федерації діє особливий період. У державі склалася складна фінансово-економічна ситуація. З метою подолання її наслідків впродовж 2015 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято ряд рішень, зокрема: рішення від 25.01.2015 "Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією", введене і дію указом Президента України 14.02.2015 № 85/2015; рішення від 18.02.2015 "Про заходи щодо створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а також учасників бойових дій та інвалідів війни" та інші передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України. Відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони не було.

У зв`язку з викладеним відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 27.02.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.06.2018 року продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 11.04.2019 року провадження у справі зупинено у зв`язку з призначенням по справі судової експертизи.

Ухвалою суду від 26.06.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання провадження у справі поновлено.

Представником позивача 24.06.2019 року надано до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від представника відповідача 09.08.2019 року надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи відсутність потреби щодо заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу військовій частині А3438 з 05.12.2012 року по 18.01.2018 року на посадах інженера вузла спеціального зв`язку ВЧ А3438, старший інженер відділення спеціального радіозв`язку, інженера відділення аналізу радіовипромінювань, старшого інженера відділу аналізу радіовипромінювань (а.с.10, том 1).

Майора ОСОБА_1 старшого інженера відділення радіоперехоплення та пеленгування відділу аналізу радіовипромінювань військової частини А3438, звільнено наказом командуючого військ оперативного командування «Південь» №1 від 03.01.2018 року з військової служби у запас за пунктом «а» ч.6 ст.26 з урахуванням підпункту «ї» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»,

Відповідно до витягу з Наказу МОУ від 11.01.2018 року №9 позивача наказано вважати таким, що справи та посаду здав 11 січня 2018 року і направити для зарахування на військовий облік до Доброславського РВК, Одеської області (а.с.10, том 1).

Відповідно до вищезазначеного витягу з наказу, зобов`язано:

виплатити премію у розмірі 450% від посадового окладу за період з 01.01.2018 року по 11 січня 2018 року;

виплатити згідно наказу Міністра оборони України від 24.10.2016 року №550 щомісячну додаткову грошову винагороду з 01.01.2018 року по 11.01.2018 року у розмірі 60% місячного грошового забезпечення;

виплатити надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавку за вислугу років з 01.01.2018 року по 11.01.2018 року;

виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2018 рік у розмірі, 6597,25 грн.

виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1.07.1992 року №393 за 17 календарних років;

виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно у сумі 50369,02 грн.

Відповідно до Довідки про нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 від 18.05.2018 року №457/ФЕС за період з січня 2016 року по грудень 2017 року загальна сума нарахованої індексації становить нуль гривень (а.с.101, том 1).

Позивач, 10.01.2018 року звернувся із рапортом на ім`я командира військової частини А3438, в якому просив надати вказівку начальнику фінансово-економічної служби здійснити індексацію грошового забезпечення позивача (враховуючі усі складові грошового забезпечення, які були виплачені позивачу щомісячно, у тому числі сум щомісячної додаткової грошової винагороди, премій; а також сум грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період: з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та перерахувати на банківську карту, на яку зазвичай перераховується грошове забезпечення. У разі відмови здійснити індексацію грошового забезпечення за вказаний період, позивач просив надати обґрунтовану відповідь з посиланням на нормативно-правові акти, які обмежують його право на отримання індексації (а.с.31, том 1).

У відповідь на звернення позивача, відповідачем 17.01.2018 року за №83/ФЕС надано відповідь, згідно якої завдання щодо нарахування індексації помічнику командира фінансово-економічної роботи начальнику фінансово-економічної роботи визначено. Для здійснення правильних розрахунків сум індексації направлено запит до вищестоящого Командування (а.с.32, том 1).

Надалі, 07.02.2018 року позивачу надано відповідь за №2/601, в якій, посилаючись на лист департаменту фінансів МОУ від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2, зазначено, що відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів» (з урахуванням змін від 28.12.2014 року №76-VІІІ) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Правила обчислення індексу споживчих цін та сум індексації визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення №1078, який не передбачає черговість нарахування сум індексації та інших складових грошових доходів громадян. Враховуючи вищезазначене, виплата сум індексації грошових доходів, що проводиться за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та фондів державного соціального страхування, здійснюється від наявності коштів у бюджетних установах та організаціях. Крім того, з`ясовано, що кошти на індексацію грошових доходів населення в бюджеті України на 2016 рік та 2017 рік не передбачені (а.с.81, том 1)

В матеріалах справи також наявне роз`яснення департаменту фінансів МОУ від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2, яким, крім іншого, роз`яснено, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення (з/б а.с.14, том 1).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 року №220/5140 у відповідь на лист Міністерства оборони України виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводиться відповідні грошові виплати. Проведення індексації грошових доходів населення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Порядок №1078 від 17.07.2003 року не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі (а.с.117, том 1).

В листі Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 року №78/0/66-17 у відповідь на лист Департаменту фінансів Міністерства оборони з посиланнями на п.6 та п.5 Порядку №1078 зазначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводиться відповідні грошові виплати. Проведення індексації грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто у межах коштів передбачених на ці цілі. Порядок не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за попередні періоди (а.с.120, том 1)».

Також, суд зазначає, що листом Департаменту фінансів від 26.03.2018 №248/1485 повідомлено, що відповідно роз`ясненням Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 року №12700/3 та від 08.08.2017 року №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони не було» (а.с.161-162, том 1).

Отже, виходячи з наведених листів вбачається, що індексація грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по грудень 2017 року відповідачем не здійснювалась та не нараховувалась.

Спірним питанням в межах розгляду даної справи є непроведення позивачу індексації грошового забезпечення позивача з підстав зазначених у роз`ясненні департаменту фінансів МОУ від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2, а тому позивач, вважаючи, що дане роз`яснення не має юридичної сили обмежувати його право на індексацію грошового забезпечення, звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст.2. Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відповідно до положень ч.1-3 ст.9. Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено поняття індексації, та зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Відповідно до ч.2-3 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанвою КМУ від 17 липня 2003 року №1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок №1078).

Відповідно до абз.5 п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз.4 п.4 Порядку №1078).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 Порядку №1078).

Згідно підпункту 1, 2 п.6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до п.14 Порядку №1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Як встановлено судом вище, в роз`ясненнях Мінсоцполітики від 04.07.2017 року №220/5140 та від 08.08.2017 року №78/0/66-17 зазначено, що проведення індексації грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто у межах коштів передбачених на ці цілі.

Отже, як вбачається з аналізу матеріалів справи та вищенаведеного законодавства, військовослужбовцям має проводитись індексація грошового забезпечення. При цьому, невиконання зазначених норм законодавства з підстав наданих Департаментом фінансів Міністерства оборони України роз`яснень, вказівок командирів військових частин чи установ Міністерства оборони України не є правомірним.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В п.23, 26 рішення у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Так, як судом встановлено, що індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася, а, відповідно, нормами законодавства визначений порядок проведення індексації грошових доходів населення та право на її здійснення, тому, суд вважає, що не проведення відповідачем індексації грошового забезпечення позивача з підстав відсутності механізму нарахування індексації є саме протиправною бездіяльністю відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень,

Суд зазначає, що судом, в межах розгляду даної справи призначено судову експертизу стосовно з`ясування питання яка сума індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року підлягає нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку проведеної експертизи, відповідно до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 сума нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року складе 37895,71 грн.

З урахуванням зазначеного та для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування індексації на грошове забезпечення позивача та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 37895,71 грн.

При цьому, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання стягнути з відповідача на користь позивача суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року не підлягають задоволенню адже, відповідачем ще не здійснено дії щодо нарахування таких коштів.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Суд звертає увагу, що призначення в рамках розгляду даної справи експертизи, проведено за рахунок коштів позивача, що підтверджується оригіналом квитанції №25від 01.10.2018 року на суму 10296,00 грн. (а.с.241).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, оскільки в даній справі суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 10296,00 грн., які сплачені позивачем за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А3438 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення індексації грошового забезпечення - задовльнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3438 щодо ненарахування індексації на грошове забезпечення ОСОБА_1 .

Зобов`язати відповідача - Військову частину А3438 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

Стягнути з відповідача по справі - Військової частини А3438, за рахунок її бюджетних асигнувань, витрати за оплату проведення експертизи в розмірі 10296,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Військова частина А3438 ( код ЄДРПОУ 07947228, 67569, Одеська обл., Лиманський р-н, с.Красносілка, військова частина А3438).

Суддя П.П.Марин

.