Рішення № 83038959, 16.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.000055

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької сільської ради Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) 04.01.2019 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Тростянецької сільської ради Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області (далі - Тростянецька сільська рада, відповідач) з такими вимогами:

1) визнати протиправним рішення ХХІІ сесії VІІ-го скликання Тростянецької сільської ради Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області № 1925 від червня 2018 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства»;

2) зобов`язати Тростянецьку сільську раду Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та вирішити питання про передачу їй у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташовану у межах с. Красова Миколаївського району Львівської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка повідомила, що 16.05.2018 звернулася до Тростянецької сільської ради із заявою, просила безоплатно надати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташовану в межах Красівської сільської ради Миколаївського району Львівської області та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тростянецька сільська рада прийняла рішення № 1925 від 21.06.2018, з посиланням на норми статей 12,118,122 Земельного кодексу України, п. 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Тростянецької сільської ради у зв`язку з невідповідністю даним Державного земельного кадастру, плановій землевпорядній та містобудівній документації. Позивачка не погоджується з цим рішенням, вважає це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не дотримав вимог статей 116, 118 Земельного кодексу України. Для належного захисту своїх прав позивачка просить суд спонукати (зобов`язати) відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та вирішити питання про передачу їй у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташовану у межах с. Красова Миколаївського району Львівської області.

Тростянецька сільська рада позов не визнає. Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с. 31-32), просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з мотивів його безпідставності. Відповідач повідомив, що Тростянецька сільська рада розглянула заяву ОСОБА_1 від 15.05.2018 та за результатом її розгляду прийняла рішення № 1925 від 21.06.2018. Відповідач зазначив, що Тростянецька сільська рада правомірно відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю даним Державного земельного кадастру, плановій землевпорядній та містобудівній документації. В чому саме полягає така невідповідність, відповідач у відзиві не пояснив.

Позивачка подала письмове пояснення та відповідь на відзив (а.с. 45-48, 82-84), звертає увагу суду, на те, що у рішенні № 1925 від 21.06.2018 відповідач не конкретизував, у чому саме полягає невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки даним Державного земельного кадастру; наполягає, що це рішення є невмотивоване та не містить посилання на норми законодавства. Позивачка зазначила, що на адвокатський запит її представника Тростянецька сільська рада надала копію проекту генерального плану М 1:5000 с. Красова, з якого не вбачається підстав для відмови у наданні земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення позивачці, оскільки спірна земельна ділянка належить до земель, які призначені для ведення особистого селянського господарства та є вільною.

Відповідач подав клопотання, просив розгляд справи здійснювати без участі представника Тростянецької сільської ради. Представник позивача також просила суд завершити розгляд справи без її участі.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

16.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до Тростянецька сільська рада із заявою від 15.05.2018, з посиланням на статті 116, 121 Земельного кодексу України просила надати їй земельну ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2.0 га, розташовану в межах Красівської сільської ради Миколаївського району Львівської області та прийняти рішення про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. До заяви, зокрема, додала графічні матеріали з нанесенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 98).

Питання про погодження гр. ОСОБА_1 земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розглядалось на засіданні депутатської комісії з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, просторового планування, природних ресурсів та екології (витяг з протоколу від 15.06.2018, а.с. 99). Комісія постановила відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, мотиви прийняття цього рішення - відсутні.

Тростянецька сільська рада за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Тростянецької сільської ради, з урахуванням висновку постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, просторового планування, природних ресурсів та екології прийняла рішення № 1925 від 21.06.2018 (а.с. 97), яким відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Тростянецької сільської ради. В тексті цього рішення правовою підставою його прийняття вказано статті 12, 118, 121 Земельного кодексу України, пункт 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», фактичною підставою відмови зазначено невідповідність даним Державного земельного кадастру, плановій землевпорядній та містобудівній документації.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п. б) ч. 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом а) частини третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни … набувають права власності … земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами … здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в) частини третьої статті 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, громадянин/ка України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара із земель державної/комунальної власності.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … ведення особистого селянського господарства … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (частина восьма статті 118 цього Кодексу).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята та одинадцята статті 118 ЗК України).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо організації і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (пункт 9 частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (частина 12 статті 46).

Відповідно до норм статті 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; - містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Верховний суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 17.12.2018 в справі № 509/4156/15-а дійшов таких правових висновків щодо застосування норм ст. 118 ЗК України:

« 42. Верховний Суд вважає, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому може бути предметом судового оскарження» […] 45. […] У випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України» […] 72. […] відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови» […] 75. Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення».

При вирішенні цього спору суд застосовує наведені вище нормативні положення та правові висновки Верховного Суду та керується такими мотивами:

ОСОБА_1 є громадянкою України та має право на безоплатне набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Позивачка звернувся до Тростянецької сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га в межах Красівської сільської ради Миколаївського району для ведення особистого селянського господарства.

Тростянецька сільська рада 21.06.2018 прийняла рішення № 1925, відповідно до якого відмовила ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав невідповідності даним Державного земельного кадастру, плановій землевпорядній та містобудівній документації.

Оцінюючи це рішення, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). В рішенні від 20.10.2011 по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), що набуло статусу остаточного 20.01.2012, ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» в контексті мотивації органами місцевого самоврядування своїх рішень. Цей принцип зокрема «…передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси...».

Оцінюючи рішення Тростянецької сільської ради № 1925 від 21.06.2018 на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує таке:

в частині сьомій статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу. Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В тексті оскарженого рішення процитовано одну із визначених законом підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Однак ані текст оскарженого рішення, ані протокол засідання профільної депутатської комісії не містить обґрунтування, в чому саме полягає невідповідність місця розташування об`єкта (бажаної земельної ділянки) містобудівній та землевпорядній документації. Суд дослідив надані відповідачем документи - заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документи, а також протокол засідання комісії від 15.06.2018 та дійшов висновку, що постійна комісія з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, просторового планування, природних ресурсів та екології формально віднеслась до розгляду заяви ОСОБА_1 , оскільки висновок комісії, як і прийняте на його основі рішення, не містить вказівки на будь-які факти. Отже, для заявниці це рішення є очевидно незрозумілим.

Суд також враховує, що ані на пропозицію, ані на вимогу ухвали суду відповідач не надав пояснень чи доказів на підтвердження обґрунтування оскарженого рішення. Отже, відповідач в судовому процесу не довів, що його рішення є обґрунтованим та базується на певних фактичних обставинах справи.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Тростянецької сільської ради № 1925 від 21.06.2018 є необґрунтованим, а також не відповідає критеріям розсудливості та добросовісності, а тому підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на висновок суду про протиправність оскаржуваного рішення відповідача № 1925 від 21.06.2018, з метою належного способу захисту порушеного інтересу заявниці, суд вважає, що Тростянецька сільська рада повинна повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2018 (вхідний реєстраційний №435 від 16.05.2018) з доданими до цієї заяви документами. При цьому при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 відповідачеві слід прийняти обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України) та приписам статті 118 ЗК України та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що дійшов до висновку про задоволення позову повністю, тому понесені позивачкою витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, 382, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тростянецької сільської ради Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області № 1925 від 21.06.2018 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 »;

Зобов`язати Тростянецьку сільську раду Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області повторно розглянути на найближчому черговому пленарному засіданні сесії заяву ОСОБА_1 від 15.05.2018 (вхідний реєстраційний №435 від 16.05.2018) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, розташовану в мажах Красівської сільської ради Миколаївського району Львівської області, для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької сільської ради Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області (81614, Львівська область, Миколаївський район, село Тростянець, вул. Зелена, буд. 2; ідентифікаційний код 40178802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.