Рішення № 83038743, 09.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1900/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання - Шопіній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, скасуванн рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому просив суд:

-визнати дії відповідача неправомірними, скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років від 11.03.2019;

-зобов`язати Старобільське об`єднання управління пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до спеціального стажу для виходу на пенсію за вислугою років роботу на посаді тренера - викладача ДЮСШ в грудні 1989 та в січні, лютому, березні 1990 року (чотири місяці); та роботу у піонерському таборі "Дзержинець" на посаді викладача фізичного виховання у період з 01.06.1991 по 31.08.1991 (три місяці), та призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугою років.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач 12.03.2018 отримав рішення відповідача від 11.01.2019 про відмову в задоволенні заяви позивача у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, передбаченого пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Підставою для прийняття такого рішення відповідачем вказано про неможливість зарахування до стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугою років, як працівнику освіти, а саме: періоду роботу з 18.07.1990 по 21.09.1990 в управлінні механізації треста «ЛенаБАМстрой» в якості інструктора зі спорту; періоду роботи з 01.06.1991 по 31.08.1991 в піонерському таборі «Дзержинець в якості викладача фізкультури, що на думку позивача суперечить законодавству України та порушує його право на своєчасне пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду 07.05.2019 позовну заяву залишеного без руху (арк. спр. 29).

Ухвалою суду від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 18.06.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 118).

30.0.2019 на адресу суду надійшов від Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області відзив на позову заяву, в якому у задоволенні позову просили відмовити (арк. спр. 70-71).

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, судом встановлено таке.

Правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788), постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (далі - постанова КМУ №909).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.10.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, до якої згідно розписки-повідомлення надано такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; документи про місце проживання (реєстраціїї) особи; паспорт; трудові книжки серії НОМЕР_1 від 27.08.1991 та серії НОМЕР_4 від 25.07.1990; військовий квиток; довідки в підтвердження роботи ОСОБА_1 в Старобільській дитячо-юнацькій спортивній школі на посаді тренера в грудні 1989 року та в січні, лютому, березні 1990 року від 14.06.2017 № 35 та 01.11.2017 № 64; довідка про заробітну плату від 17.09.2018 № 565; довідка про заробітну плату від 19.09.2018 № 322(арк. спр. 72-76, 80-81, 85-86).

11.01.2019 Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області винесло рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, передбаченого пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Підставою для прийняття такого рішення відповідачем вказано про неможливість зарахування до стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугою років, як працівнику освіти, а саме: періоду роботу з 18.07.1990 по 21.09.1990 в управлінні механізації треста «ЛенаБАМстрой» в якості інструктора зі спорту; періоду роботи з 01.06.1991 по 31.08.1991 в піонерському таборі «Дзержинець в якості викладача фізкультури (арк. спр. 82-84).

При цьому, зі змісту оскаржуваного рішення вбачаєтся, що до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 згідно записів, наявних у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 27.08.1991, який дає право позивачу на призначення пенсії за вислугою років, як працівнику осіти, зараховано періоди роботи з 29.08.1991 по 29.08.1995 в якості викладача фізичного виховання Старобільського райгоспу-технікуму (відокремлений підрозділ «Старобільський технікум Луганського національного аграрного університету») та періоди роботи з 30.08.1995 по 11.10.2017 в якості викладача фізичного виховання Старобільського медичного училища (комунальний заклад «Старобільський медичний коледж»).

Дані періоди роботи ОСОБА_1 на вказаний вище посадах до спеціального стажу роботи зараховано відповідачем на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі № 812/367/18 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про скасування рішення від 07 грудня 2017 року, про що також не зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Надаючи оцінку правомірності не врахування зазначених періодів роботи позивача до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугою років, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону № 1788 право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 7 Закону № 1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до статті 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до статті 52 Закону № 1788 право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55 цього Закону.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788 (у редакції, що діяла на день звернення позивача за призначенням пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення:

які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;

1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:

50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;

50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;

51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;

51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;

52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;

52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;

53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;

53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;

54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;

54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;

55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (далі - постанова КМУ №909), відповідно до якої пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров`я і соціального захисту призначаються після досягнення 55 років за наявності спеціального стажу роботи станом на 1 квітня 2015 року не менше 25 років і після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Відповідно до розділу 1 "Освіта" Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, до закладів освіти відносяться:

-загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи;

-міжшкільні навчально-виробничі комбінати;

-дитячі будинки, дитячі трудові та виховно-трудові колонії, дитячі приймальні пункти і приймальники-розподільники для неповнолітніх, логопедичні пункти і стаціонари, школи-клініки;

-вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади;

-дошкільні навчальні заклади всіх типів;

-позашкільні навчальні заклади;

-бібліотеки;

-дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах і установах для виконання покарань.

З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту та в тому числі посади, які входять до професійно-технічних навчальних закладів відносяться: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, відносяться й викладачі.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, за приписами пункту 3 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 підтверджується стаж роботи на посадах: інструктор по спорту з 18.07.1990 по 21.09.1990 в управління механізації треста "Лебабаместрой"; фізрук в п/п "Дзержинець" на оздоровчий сезон з 01.06.1991 по 31.08.1991; викладач фізкультури в оздоровчий лагерь "Дзержинець" з 01.06.1992 по 31.08.1992 (арк. спр. 19-20).

Крім того, судом встановлено та підтведжено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював в Старобільській дитячо-юнацькій спортивній школі на посаді тренера в грудні 1989 року та в січні-березні 1990 року, що підтверджується довідками, наданими Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області від 14.06.2017 № 35 та від 01.11.2017 № 64 (арк. спр. 85-86).

Вказані довідки надавалися ОСОБА_1 відповідачу разом із заявою про призначення пенсії від 08.10.2018, про що також у відзиві на позовну заяву не заперечував відповідач.

При цьому, відповідачем при прийнятті спірного рішення не надавалася оцінка щодо можливості зарахування або відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 періодів роботи в Старобільській дитячо-юнацькій спортивній школі на посаді тренера в грудні 1989 року та в січні-березні 1990 року, при вирішенні питання щодо призначення або відмови у призначенні пенсії позивачу, передбаченого пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Вирішуючи питання щодо врахування зазначених періодів роботи позивача до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугою років, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 1 переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» від 6 травня 2001 року N 433 відносяться дитячо-юнацькі спортивні школи: комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю паралімпійського та дефлімпійського резерву.

Зі змісту наведеної норми можна зробити висновок, що до типів позашкільних навчальних закладів, відносяться, зокрема, дитячо-юнацькі спортивні школи.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від за № 58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція № 58).

Так, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно п 1.5. питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Так, відповідно до п. 4 постанови КМУ від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Аналізуючи чинні нормативно - правові акти України, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Усі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.

При цьому, самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Відтак, суд зауважує, що позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей.

Крім того, зазначеним правовим нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (пункт 3 Порядку № 18-1).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 18-1 Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у

місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, матералами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період 01.06.1991 по 31.08.1991 працював в Старобільській дитячо-юнацькій спортивній школі на посаді тренера в грудні 1989 році та в січні-березні 1990 року, та дана посада відноситься до типів позашкільних навчальних закладів, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України 6 травня 2001 року N 433.

Отже судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посади, які займав позивач, записи про які внесено до трудової книжки, підтверджено довідками Старобільської районної державної адміністратції Луганської області від 14.06.2017 № 35, від 01.11.2017 № 64, відносяться до переліку посад у закладах і установах освіти, охорони здоров`я та соціального захисту та в тому числі посади, які входять до професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів, тому відповідачем у порушення вимог пункту "е" статті 55 Закону № 1788, постанови КМУ від 04.11.1993 року № 909, якою затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 N 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад», прийнято оскаржуване рішення. У зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії позивачу за вислугою років та скасування рішення від 11.01.2019, прийнятого Старобільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю стажу роботи за період роботи позивача на посадах тренера - викладача ДЮСШ в грудні 1989 та в січні, лютому, березні 1990 року (чотири місяці) та роботу у піонерському таборі "Дзержинець" на посаді викладача фізичного виховання у період з 01.06.1991 по 31.08.1991.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог пункту "е" статті 55 Закону № 1788 прийнято оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до спеціального стажу для виходу на пенсію за вислугою років роботу на посаді тренера - викладача ДЮСШ в грудні 1989 та в січні, лютому, березні 1990 року (чотири місяці) та роботу у піонерському таборі "Дзержинець" на посаді викладача фізичного виховання у період з 01.06.1991 по 31.08.1991 слід задовольнити та зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" позивачем при зверненні до суду з даним позовом необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн, проте позивачем сплачено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено законом, переплачена сума становила - 60 копійок, тобто позивачем сплачений судовий збір у розмірі 769,00 грн., що підтверджується квитанцією від 30.04.2019 № 29 (арк. спр. 3).

Оскільки вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 768,40 грн. та з урахуванням задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача підлягає стягненню 768,40 грн.

За приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону 3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Отже, питання щодо повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору у розмірі 60 копійок можливе у разі надання позивачем відповідного клопотання.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугою років у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, передбаченого пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 11.01.2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю стажу роботи за період роботи позивача на посаді тренера - викладача Старобільської дитячо-юнацької спортивної школи в грудні 1989 року та в січні - березні 1990 року та роботу у піонерському таборі "Дзержинець" на посаді викладача фізичного виховання у період з 01.06.1991 по 31.08.1991.

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, кв. Дружби, 1а, ідентифікаційний код: 41246506) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за вислугою років, зарахувавши до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 за грудень 1989 року та січень - березнь 1990 року на посаді тренера - викладача Старобільської дитячо-юнацької спортивної школи, та з 01.06.1991 по 31.08.1991 на посаді викладача фізичного виховання у піонерському таборі "Дзержинець", з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 08 жовтня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, кв. Дружби, 1а, ідентифікаційний код: 41246506) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдеся вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Текст повного судового рішення складено 12 липня 2019 року.

Суддя Є.О. Кисельова