Постанова № 830387, 06.07.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.07 р. Справа № 18/364а

за позовом: Дочірнього підприємства „Донецьке монтажне управління Відкритого акціонерного товариства „Південтеплоенергомонтаж” м. Донецьк

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька

про визнання протиправним та скасування рішення № 573 від 31.05.2006 року про застосування фінансових санкцій та пені

Суддя господарського суду Донецької області Овсяннікова О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю

представників сторін:

від позивача: Горбань Є.В. -дов.

від відповідача: Любицька М.В. – дов.

Дочірнє підприємство “Донецьке монтажне управління Відкритого акціонерного товариства “Південтеплоенергомонтаж” м. Донецьк звернулось з позовом про визнання неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька від 31.05.2006 року № 573 про застосування фінансових санкцій та пені.

Заявою від 04.07.2007 року позивач уточнив позовні вимоги і просить суд визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька № 573 від 31.05.2006 року та скасувати його.

Відповідно до ст. 51 Кодексу Адміністративного Судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог в будь-який час до закінчення судового розгляду, тому справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що страхові внески, які сплачувались ним до Пенсійного фонду України (у подальшому - ПФУ), зараховувались несвоєчасно, не всі платежі зараховувались, а тому нараховані оспорюваним рішенням штрафні санкції і пеня є завищеними.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що зарахування страхових внесків здійснюється по мірі їх надходження своєчасно, в повному обсязі і в порядку, передбаченому чинним законодавством, а за прострочку їх сплати нараховані штрафні санкції і пеня, тому оспорюване рішення прийняте на законних підставах і є обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

31.05.2006 року відповідачем було прийняте рішення № 573 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно з яким позивачу було донараховано до сплати 262126,26грн. штрафа та 63487,42 грн. пені.

Позивач вважає, що нараховані фінансові санкції і пеня відповідачем завищені, оскільки зарахування страхових внесків здійснювалось з порушенням порядку і строків.

У зв’язку з тим, що перевірка порядку і строків перерахування до ПФУ та зарахування страхових внесків ПФУ за період, починаючи з серпня 2004 року по травень 2006 року передбачає безпосереднє ознайомлення з первинними документами та обліковими регістрами, а також потребує спеціальних познань в галузі бухгалтерського обліку та звітності, суд ухвалою від 31.10.2006 року, за клопотанням позивача, призначив по справі судово-бухгалтерську експертизу.

12.06.2007 року судовим експертом поданий до суду висновок № 159/24.

В результаті дослідження наданих експерту первинних документів та облікових регістрів експертом зроблені наступні висновки.

Загальна сума внесків, сплачених позивачем на пенсійне страхування за період з серпня 2004 по травень 2006 року у погашення нарахованих зобов’язань склала 2638999,49грн., в тому числі по внесках по ставці 32 % (32,3%) 2533787,19грн., по внесках по ставці 1-5% -165112,30грн.

У зв’язку з несвоєчасним перерахуванням внесків на пенсійне страхування відповідач зараховував здійсненні страхувальником платежі в рахунок погашення заборгованості по внескам на пенсійне страхування, нарахованим фінансовим санкціям та пені, що є цілком правомірним і відповідає приписам ч.5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому відповідач допустився порушення порядку зарахування внесків, перерахованих позивачем по одній ставці на іншу, а саме :

28.03.2005 року відповідачем було зараховано суму страхових внесків 1027,16грн., перерахованих позивачем по ставці 2% в рахунок внесків по ставці 32,3 %.

21.07.2005 року відповідачем було надмірно зараховано по особовому рахунку суму 109,91 грн. внесків на пенсійне страхування по ставці 2%.

18.08.2005 року відповідачем було зараховано 6045 грн. внесків на пенсійне страхування по ставці 2% в рахунок внесків по ставці 32,3%.

19.04.2006 року відповідачем було зараховано 4987,66грн. внесків по ставці 2% в рахунок внесків по ставці 32,3%.

За поясненням експерта зазначені порушення при обліку страхових внесків, які надходили від позивача до ПФУ, могли суттєво вплинути на розмір нарахованих штрафних санкцій і пені.

Відповідно до п.2 ст. 71 Кодексу Адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законні підстави, які б надавали йому право змінювати порядок зарахування страхових внесків, перерахованих страхувальником по ставці 32,3% в рахунок внесків по ставці 2 % і навпаки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що допущені відповідачем порушення порядку нарахування страхових внесків могли суттєво вплинути на розмір нарахованих фінансових санкцій і пені, оспорюване рішення не можна вважати правомірним.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 162, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПО С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Донецьке монтажне управління Відкритого акціонерного товариства „Південтеплоенергомонтаж” м. Донецьк – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька № 573 від 31.05.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного Фонду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства „Донецьке монтажне управління Відкритого акціонерного товариства „Південтеплоенергомонтаж” (83108,м.Донецьк, пр-т Партизанський,110, р/р 26004710109301 в ДРУ АКБ „Надра” м. Донецьк, МФО 334862, ЄДРПОУ 00121117) 3,40грн. судового збору.

Постанова оголошена 06.07.2007 року і набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом Адміністративного Судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом Адміністративного Судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя