Ухвала суду № 83038676, 16.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"16" липня 2019 р. справа № 0940/2426/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Григорчука О.А.,

представника третьої особи Боберського І.М.,

розглянувши клопотання Івано-Франківського обласного військового комісара про застосування строків позовної давності та клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_2

до Івано-Франківського обласного військового комісара,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство оборони України,

про скасування наказу за № 278 від 05.07.2016, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного військового комісара, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство оборони України, в якому просить суд скасувати наказ Івано-Франківського обласного військового комісара № 278 від 05.07.2016 «Про результати проведення службового розслідування».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

25.04.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Івано-Франківського обласного військового комісара від 23.04.2019 № 1/108 про застосування строків позовної давності. Вказане клопотання мотивовано тим, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів в підтвердження поважності пропущення ОСОБА_2 строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, а саме існування обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду. Представник відповідача зазначив, що незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Окрім цього, представник Івано-Франківського обласного військового комісара повідомив, що позивачу було відомо про оскаржуваний наказ № 278 від 05.07.2016, оскільки представник позивача брав участь в іншій адміністративній справі Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 809/1055/16, в ході якого представником відповідача надавались матеріали службового розслідування, в тому числі наказ Івано-Франківського обласного військового комісара № 278 від 05.07.2016 «Про результати проведення службового розслідування». Також представник відповідача звернув увагу суду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Gradescolo S.R.L. проти Молдови», «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», Осман проти Сполученого королівства», «Круз проти Польщі», «Стаббінгс проти Сполученого королівства», «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо строків звернення до суду. За вказаних обставин представник відповідача просив суд прийняти ухвалу про відмову в поновленні ОСОБА_2 процесуального строку на звернення до суду з цим позовом.

В судовому засіданні 16.07.2019 представник відповідача підтримав зазначене клопотання від 23.04.2019 № 1/108 про застосування строків позовної давності.

Представник позивача заперечив клопотання представника відповідача від 23.04.2019 № 1/108 та підтримав заявлене в позовній заяві клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки він пропущений ОСОБА_2 з поважних причин. Повідомив суд, що ОСОБА_2 дізнався про наказ Івано-Франківського обласного військового комісара № 278 від 05.07.2016 «Про результати проведення службового розслідування» 06.12.2018 під час розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом справи № 809/425/17 після подання на вимогу ухвали суду від 21.11.2018 року у справі № 809/425/17 копій матеріалів службового розслідування та згаданого наказу. Просив звернути увагу суду на те, що про наказ Івано-Франківського обласного військового комісара № 278 від 05.07.2016 позивача не повідомлено, його копію не вручено, що й визнано представником відповідача. Також вказав на те, що представником відповідача не подано жодних доказів у цій справі про те, що позивач чи його представник дізнався чи міг дізнатися про наказ № 278 від 05.07.2016 під час судового розгляду у справі № 809/1055/16.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України, підтримав клопотання представника відповідача від 23.04.2019 № 1/108. Пояснив суду, що позивач в силу своїх посадових обов`язків знав процедуру проведення службового розслідування та міг дізнатися про видачу наказу № 278 від 05.07.2016. Окрім цього, вказав на те, що позивач не тільки міг дізнатися, але й знав про наявність вказаного наказу, оскільки його представник брав участь в розгляді справи № 809/1055/16, в якій представником відповідача було подано суду копію наказу № 278 від 05.07.2016.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Строки звернення до суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 вказаної стаття визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач в адміністративному позові просить суд скасувати наказ Івано-Франківського обласного військового комісара № 278 від 05.07.2016 «Про результати проведення службового розслідування», про існування якого позивач дізнався 06.12.2018 під час розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом справи № 809/425/17.

В судовому засіданні представник Івано-Франківського обласного військового комісара повідомив суд, що ОСОБА_2 не було ознайомлено з наказом № 278 від 05.07.2016 «Про результати проведення службового розслідування». Окрім цього, представник позивача також пояснив, що позивачу не вручена ні під розписку, ні не направлена поштовим зв`язком копія вказаного наказу.

Представник відповідача вказує на те, що що ОСОБА_2 було відомо про існування наказу Івано-Франківського обласного військового комісара № 278 від 05.07.2016 «Про результати проведення службового розслідування», оскільки позивач брав участь в розгляді адміністративної справи Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 809/1055/16, в ході розгляду якої представником відповідача надавалися копії матеріалів службового розслідування, а також копія наказу № 278 від 05.07.2016. Як наслідок, представник відповідача вважає дуже сумнівним твердження представника позивача про те, що позивач дізнався про існування наказу № 278 від 05.07.2016 лише в грудні 2018 року при розгляді адміністративної справи № 809/425/17.

Щодо вказаного доводу, то суд зазначає таке.

Суд звертає увагу на те, що за змістом вимог процесуального закону, викладених в статтях 9, 79, 122, 123, 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, саме на сторін покладено обов`язок доведення процесуальних обставин, в тому числі й щодо дотримання строків звернення до суду, на які вони покликаються в поданих суду клопотаннях. Такий обов`язок реалізується через подання сторонами доказів, які підтверджують вказані обставини. При цьому такі докази повинні бути подані сторонами у строки встановлені судом, але не пізніше початку розгляду справи по суті, в даному випадку згідно частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, не пізніше відкриття першого судового засідання у справі. Лише в разі поважних причин неможливості подання таких доказів з об`єктивних обставин, докази за клопотанням сторін може витребувати суд.

Перше судове засідання в цій справі, яка розглядається за правилами спрощеного провадження, проведено 10.07.2019 року. Представниками сторін не подано суду клопотань про витребування доказів щодо підтвердження обставин дотримання чи пропуску строку звернення до суду в цій справі, в яких було б обґрунтовано неможливість подання таких доказів самостійно з поважних причин, враховуючи що провадження у справі відкрито ще ухвалою суду від 15.04.2019 року.

Таким чином, з огляду на вказані вимоги процесуального закону, зазначені судом процесуальні обставини, суд розглядає клопотання обох сторін щодо дотримання строку звернення до суду на підставі тих доказів, які подані судом до 10.07.2019 року.

В даному випадку, представник відповідача вказав на те, що під час розгляду справи № 809/1055/16, в судовому засіданні 16.02.2017 року, в якому судом ухвалено постанову про відмову в позові ОСОБА_2 до Міністра оборони України, Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Коломийського ОМВК, про визнання дій протиправними та скасування наказу № 142-кп від 07.07.2016 року, наказу № 627 від 07.07.2016 року та зобов`язання до вчинення дій, в якому брав участь представник позивача в цій справі, представником Івано-Франківського обласного військового комісаріату було подано суду разом із запереченнями витяг з наказу № 278 від 05.07.2016. Однак жодних доказів в підтвердження вказаних обставин суду в цій справі не подано. Зі змісту постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року у справі № 809/1055/16 зазначених представником обставин встановити не можливо.

Щодо доводів представників відповідача та третьої особи, що позивач міг дізнатися про порушення своїх прав: отримати копію наказу № 278 від 05.07.2016 після того як дізнався про проведене службове розслідування під час розгляду справи № 809/1055/16, та з огляду на те, що за своїми посадовими обов`язками був обізнаний з процедурою проведення службового розслідування та затвердження її результатів, а тому його незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про їх порушення не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, то суд вказує на таке.

Відповідачем суду не наведено, а судом не встановлено жодного нормативного акту, який би встановлював для позивача такий порядок реалізації його права на ознайомлення з наказом про затвердження результатів проведення службового розслідування. Більше того такі доводи представника Івано-Франківського обласного військового комісара є формальними, оскільки в їх основі лежать виключно припущення, які не мають ні законної, ні фактичної основи, про "байдужість" позивача до свого права на ознайомлення з результатами проведення службового розслідування. В той же час саме на відповідача покладено обов`язок щодо ознайомлення ОСОБА_2 з наказами, що стосуються проходження ним військової служби, які можуть вплинути на права та обов`язки фізичної особи, в тому числі й з наказом Івано-Франківського обласного військового комісара № 278 від 05.07.2016 «Про результати проведення службового розслідування». З огляду на положення статті 3, частини 2 статті 19, статті 46 Конституції України, у позивача, за відсутності доказів протилежного, не повинно бути сумнівів у правомірності дій відповідача щодо можуть вплинути на його права та обов`язки.

В даному випадку за відсутності доказів протилежного, враховуючи встановлений вище судом факт того, що позивача не ознайомлено з наказом Івано-Франківського обласного військового комісара № 278 від 05.07.2016, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що про порушення своїх прав у зв`язку з прийняттям наказу № 278 від 05.07.2016, він дізнався під час розгляду адміністративної справи № 809/425/17.

Зі змісту постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року, а також ухвали від 21.11.2018 року у справі № 809/425/17, судом встановлено, що копію наказу Івано-Франківського обласного військового комісара № 278 від 05.07.2016 витребувано судом 21.11.2018 року та подано суду відповідачем до 06.12.2018 року. Адміністративний позов у справі № 0940/2426/18 подано в Івано-Франківський окружний адміністративний суд 19.12.2018 року згідно відмітки канцелярії суду на позовній заяві.

Таким чином, з поданих сторонами та третьою особою доказів у цій справі до судового засідання 10.07.2019 року суд не бачить підстав для задоволення клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України. За цих же обставин, в суду немає підстав для висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та, на переконання суду, є необхідним його поновлення.

Щодо доводів представника з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини про те, що право особи на звернення до суду може бути обмежено строками звернення до суду, що сприяє юридичній визначеності в спірних правовідносинах та не порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то суд вказує на те, що такі доводи представника позивача в розрізі дослідження обставин щодо дотримання строків звернення до суду в контексті вказаної статті Конвенції є доречними, однак самі доводи викладені у вигляді цитат з рішень Європейського суду з прав людини без врахуванням обставин у справах в яких вони приймалися та їх можливого застосування до правовідносин у цій адміністративній справі.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в тому числі його складова: право на доступ до суду, не є абсолютним та може бути обмеженим як законом (зокрема, встановленням строків звернення до суду), так і фактичними обставинами справи. Право на звернення до суду позивача в цій справі дійсно обмежено законом: місячним строком, встановленим частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, і закон: частина 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України допускає можливість перебігу строку звернення до суду з дня коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Тобто закон дозволяє, з врахуванням фактичних обставин справи, встановити початок перебігу строку та поважність причин пропуску строку звернення до суду. В даній справі судом встановлено, за не подання сторонами та третьою особою доказів протилежного, про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався в грудні 2018 року, та є відсутніми докази у справі того, що позивач міг дізнатися про порушення своїх прав раніше, а, отже, строк звернення до суду пропущено з поважних причин. Отже, за таких обставин станом на час проведення цього судового засідання, суд вважає що застосування наслідків строку звернення до суду передбачених процесуальним законом у вигляді залишення позову без розгляду можливе, але за умови дотримання розумного балансу між способом і наслідками такого застосування та цілями, з якими закон пов`язує необхідність їх застосування. Дійсно дотримання строків звернення до суду має метою сприяти належному здійсненню правосуддя, правовій визначеності в спірних правовідносинах, дисциплінувати сторін. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином, що буде порушена сама його сутність. В даному випадку, за відсутності доказів у справі на час проведення цього судового засідання неповажності пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд вважає, що застосування процесуального інституту залишення позову без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду буде не пропорційним меті обмеження права позивача доступу до суду та суперечитиме суті такого права.

В той же час, суд вказує на те, що з огляду на положення частини 4 статті 123 Кодексу України, під час судового розгляду справи по суті при дослідженні доказів суд вправі дійти висновку про передчасність свого попереднього висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, та не позбавлений можливості вирішити питання щодо залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

З огляду на викладені процесуальні обставини та подані сторонами докази в їх підтвердження, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя та недопущення безпідставного обмеження цього права, враховуючи правову природу спірних правовідносин, об`єктивну та розумну можливість дотримання позивачем строку звернення до суду з огляду на вказані обставини, - суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання Івано-Франківського обласного військового комісара від 23.04.2019 № 1/108 та задоволити клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись статями 122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Івано-Франківського обласного військового комісара від 23.04.2019 № 1/108 про застосування строків позовної давності в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного військового комісара, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство оборони України, про скасування наказу за № 278 від 05.07.2016, - відмовити.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з цим позовом.

Ухвала суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від судового рішення у справі.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.