Рішення № 83038639, 16.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. справа № 300/1037/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - УМВС України в Івано-Франківській облаті про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій., -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2019 ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (надалі також - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - УМВС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 13.10.1986 по 30.05.2005 проходив службу в Коломийському МРВ УМВС. У період з 03.05.1988 по 01.08.1988 виконував службові обов`язки в Прип`ятському МВВС Київської області по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно витягу із акту огляду МСЕК №164149 від 14.09.2005 позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. 26.12.2005 позивачу проведена виплата страхової суми відповідно до Постанови КМУ №59 від 29.06.1991 в редакції Постанови КМУ №627 від 19.11.1992 "Про порядок та умови державного обов`язкового особистого страхування осіб рядового начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України" в зв`язку з встановленням III групи інвалідності при виконанні службових обов`язків в сумі 15 066,00 грн. Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії АБ №0036283 від 28.03.2018 за результатами повторного огляду позивачу, у зв`язку з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС встановлено другу групу інвалідності із втратою професійної працездатності 80 відсотків. Датою встановлення втрати працездатності є 05.03.2018. 06.06.2018 позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 13.07.2018 УМВС України в Івано-Франківській області відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги. Івано-Франківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 31.10.2018, яке залишено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 зобов`язав УМВС України в Івано-Франківській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850 з урахуванням раніше виплачених сум.

Ліквідаційна комісія УМВС України в Івано-Франківській області в свою чергу відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року №850, направила висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу. Однак листом МВС України від 20.03.2019 №15/2-1084 дані матеріали було повернуто без затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із тим, що з моменту первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

Позивач вважає дії МВС України, щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги протиправними, та такими що порушують його права, внаслідок чого звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 07.06.2019. Проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що як з`ясовано з доданої до матеріалів копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 №857/413718, згідно із чинним на час установлення ОСОБА_1 II групи інвалідності законодавством йому було виплачено страхову суму НАСК "Оранта" у 2005 році. Отже 2-гу групу інвалідності позивачу було установлено до набрання чинності Законом, тому на нього не може бути поширено норми цього Закону. Повторно заявнику ту ж 2-гу групу інвалідності та втрату працездатності без проведення наступних переоглядів установлено 28.03.2018, що свідчить про відсутність погіршення стану здоров`я протягом установлених Порядком 2-х років, тому законних підстав для прийняття таких матеріалів до розгляду згідно з Порядком немає. В зв`язку із цим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (а.с.41-46).

07.06.2019 від Управління МВС України в Івано-Франківській області надійшло пояснення до позовної заяви, у якому представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, оскільки з дати первинного медичного огляду - 14.09.2005 та до повторного медичного огляду - 28.03.2018 пройшло більше ніж два роки, що за умовами п. 4 Постанови КМ України від 21.10.2015 №850 не дає права позивачу вдруге на отримання одноразової грошової допомоги (а.с.38-39).

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 13.10.1986 по 30.05.2005, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.07.1986, з 03.05.1988 до 01.08.1988 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.9).

14.09.2005 позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначено ступінь втрати працездатності - 50%, що підтверджується копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 2-18 АГ №018172 та копією витягу з акту огляду МСЕК за №164149 (а.с. 12).

26.12.2005 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 за №59, у зв`язку встановленням ІІ групи інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, виплачено позивачу страхову суму в розмірі 15 066 гривень (а.с. 18-19).

28.03.2018 позивачу наслідок повторного медичного огляду, з 05.03.2018, встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначено ступінь втрати професійної працездатності 80%, що підтверджується копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ за №0036283 та копією виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (а.с. 16).

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018, що набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду 24.01.2019, у справі №0409/1727/18 відповідно до якого суд визнав протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зобов`язав Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №850 від 21.10.2015.

Ліквідаційною комісією УМВС України в Івано-Франківській області 19.02.2019 направлено відповідний пакет документів до Міністерства внутрішніх справ України з метою нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.

Міністерство внутрішніх справ України листом від 20.03.2018 року №15/2-1084 повернуло матеріали на призначення одноразової грошової допомоги позивача, у зв`язку із тим, що з моменту первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-ХІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Якщо працівник міліції та члени його сім`ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.

Позивач скористався своїм правом на вибір підстав на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, звернувшись в порядку статті 23 Закону № 565-ХІІ та Порядку № 850 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ визначає Порядок № 850.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення особі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Тобто, обов`язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку на ліквідаційну комісію УМВС України в Івано-Франківській області.

Отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, ліквідаційною комісію УМВС України в Івано-Франківській області, направлено висновок та інші документи, перелік яких визначений Порядком №850, до МВС України для прийняття рішення.

Як встановив суд, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто остаточне рішення щодо такої виплати має прийняти саме МВС України.

Так, як підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги передбачених п.14 Порядку №850 не має, відповідач був зобов`язаний затвердити висновок, а відтак нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи, виходячи з розміру 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Крім цього, слід зазначити, що судовим рішенням у справі №0940/1727/18 визнано протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №850 від 21.10.2015.

За таких обставин дії відповідача щодо повернення матеріалів з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19.09.2018, справа №357/8810/17, від 19.09.2018, справа №716/343/17, від 28.08.2018 №822/3457/17, від 20.12.2018, справа №286/2595/16-а, від 07.09.2018, справа №357/9387/16-а, від 30.01.2018, справа №822/1579/18, від 25.05.2018, справа №815/1928/17.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як було зазначено вище, відмова відповідача в призначенні та виплаті грошової допомоги ґрунтується на тому, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що, за умовами пункту 4 Порядку № 850, не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Проте, суд вважає, що така відмова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства і ґрунтується на неправильному тлумаченні змісту пункту 4 Порядку № 850, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Такі підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Жодна із вказаних підстав при розгляді цієї справи судом не встановлена, не зазначена така й відповідачем.

Відповідно до положень пункту 4 Порядку №850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

При цьому вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності, а тому відповідач діяв не у спосіб та не в порядку, що визначені чинним законодавством, відтак його дії є протиправними.

Оскільки з дати первинного огляду позивача МСЕК пройшло більше 2 років, він має право на отримання одноразової грошової допомоги у повному обсязі, без урахування раніше виплаченої йому суми такої допомоги.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі судового розгляду відповідачем не доведена правомірність дій щодо повернення документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог законодавства та рішення суду, відповідач вирішуючи питання щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як колишньому працівнику міліції, що набув інвалідність в зв`язку з проходженням служби саме в органах внутрішніх справ, зобов`язаний був затвердити висновок про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

У зв`язку з викладеними обставинами суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням більшого відсотка втрати працездатності відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 з урахуванням його та отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності з 05.03.2018.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: Міністерство внутрішніх справ України, адреса: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: УМВС України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 08592193.

Суддя Микитюк Р.В.