Рішення № 83038302, 03.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 р. Справа№200/541/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових вимог та рішень про опис майна в податкову заставу

за участю:

від позивача: Золотухін Р.М.

від відповідача: Голуб М.І.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових вимог № 166710-47 від 08.11.2018 та № 167151-47 від 09.11.2018, визнання протиправними та скасування рішень про опис майна в податкову заставу № 552 від 09.11.2018 та № 580 від 09.11.2018.

Позивач зазначив, що сформовані позивачем податкові вимоги сформовані за наслідком відображення в облікових картках з плати за землю штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, що були оскаржені позивачем до суду на підставі пп. 56.1.8 п. 56.1 статті 56 Податкового кодексу України. В позові позивач зауважив на тому, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції не були узгоджені, оскільки були оскаржені до суду в строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, з огляду на що податкові вимоги сформовані передчасно. Крім цього, позивач наполягав на наявності в нього сертифікатів ТПП, якими товариству засвідчено настання форс-мажорних обставин з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності підприємством та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов`язкових платежів, а також надання звітності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позивачем вимоги, зауважив на тому, що оскаржувані ним податкові вимоги є незаконними з моменту їх прийняття та не відповідають положенням чинного законодавства. Посилаючись на приписи статті 60 Податкового кодексу України наполягав на неможливості вважати оскаржувані ним вимоги відкликаними станом на день судового розгляду, оскільки відповідач не надав до суду рішень про скасування податкових вимог, як то передбачено пунктом 60.3 статті 60 Податкового кодексу України.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що на час розгляду справи податковий борг в позивача відсутній, а тому оскаржувані позивачем податкові вимоги є відкликаними в силу приписів статті 60 Податкового кодексу України. Зауважив на відсутності підстав для скасування рішень про опис майна в податкову заставу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 14.01.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2019. Підготовче засідання відкладалося на 20.02.2019. Ухвалою від 20.02.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/13474/18-а. Ухвалою від 31.05.2019 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 10.06.2019. Ухвалою від 10.06.2019 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні 03.07.2019.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00131268. Місцезнаходженням підприємства за даними реєстру є: Донецька обл., м. Краматорськ , вул. Комерційна, буд . 8.

З наявних в матеріалах справ протоколу річних Загальних зборів 1/2018 від 20.04.2018 та статуту позивача, затвердженого протоколом річних Загальних зборів 1/2018 від 20.04.2018 вбачається, що до проведення державної реєстрації зміни найменування товариства позивача на акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» позивач мав найменування - публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО».

Позивач як платник податків перебуває на обліку в Головному управління ДФС у Донецькій області, що є відповідачем у справі.

08.11.2018 відповідачем сформовано податкову вимогу № 166710-47, якою повідомлено позивача про те, що станом на 07.11.2018 сума податкового боргу позивача за платежем: земельний податок з юридичних осіб (код платежу 18010500) становить 857 597,04 грн., з яких за основним платежем: 417 523,92 грн., штрафні санкції - 439 331,95 грн., пеня - 741,17 грн.

09.11.2018 позивачем прийнято рішення про опис майна в податкову заставу № 552 (т. 1 арк. справи 14).

09.11.2018 відповідачем сформовано податкову вимогу № 167151-47, якою повідомлено позивача про те, що станом на 08.11.2018 сума податкового боргу позивача за платежем: земельний податок з юридичних осіб (код платежу 18010500) становить 65 561,71 грн., з яких за основним платежем 20 666,13 грн., штрафні санкції - 44 875,64 грн., пеня - 255,94 грн.; орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) становить 733,36 грн., з яких за основним платежем 593,44 грн., штрафні санкції - 138,87 грн., пеня - 1,05 грн.

09.11.2018 позивачем прийнято рішення про опис майна в податкову заставу № 580 (т. 1 арк. справи 21).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України)платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно частини 1 статті 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення порядку адміністрування податків та зборів, компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулюються цим кодексом.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога є письмовою вимогою контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Пyнктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 60 Податкового кодексу України визначені випадки, коли податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1 п. 60.1. ст.60 Податкового кодексу України); контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (пп. 60.1.2. п. 60.1. ст.60 Податкового кодексу України); контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп. 60.1.3 п. 60.1. ст.60 Податкового кодексу України); рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.4. п. 60.1. ст.60 Податкового кодексу України); рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.5. п. 60.1. ст.60 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно пунктів 60.2.-60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Механізм застосування податкової застави органами фіскальної служби врегульовано приписами Податкового кодексу України та Порядком застосування податкової застави контролюючими органами затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 р. за N 859/30727 (надалі за текстом Порядок № 586). Згідно пункту 4 Порядку з метою забезпечення виконання платником податків обов`язків, визначених Кодексом, майно такого платника податків у випадках, встановлених Кодексом, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України та пунктом 7 Порядку № 586 передбачено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 глави 9 розділу II цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства (пункт 8 Порядку № 586).

Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу (пункт 12 Порядку № 586).

Пунктом 1 Розділу 2 Порядку 586 передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

З урахуванням положень статті 89 Податкового кодексу України, а також пункту 1.9 Порядку право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно пункту 89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

В ході судового розгляду встановлено, що оскаржуваними позивачем вимогами відповідач визначив до сплати позивачу недоїмку з плати за землю, що обліковувалася за позивачем станом на 07.11.2018 в сумі 857 597,04 грн. (ККДБ 18010500), у т.ч. основний платіж 417 523,92 грн., штрафні (фінансові) санкції - 439 331,95 грн., пеня 741,17 грн. та в сумі 66 301,07 грн. (ККДБ 18010500 та ККДБ 18010600), у т.ч. за основним платежем - 21 259,57 грн., штрафні санкції 45014,35 грн. та пеня - 26,99 грн.

Відповідно до відомостей наявних в матеріалах справи облікових карток з земельного податку та орендної плати за землю станом на 07.11.2018 за позивачем обліковувалася недоїмка в загальній сумі 923 129,45 грн. та пеня в сумі 768,16 грн., що відповідає сумі недоїмки, визначеній відповідачем в податкових вимогах № 166710-47 від 08.11.2018 та № 167151-47 від 09.11.2018. З облікових карток вбачається, що на розмір недоїмки позивача станом на 07.11.2018 та 08.11.2018 вплинуло відображення відповідачем штрафних санкцій за податковими повідомленнями - рішеннями від 01.10.2018 про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату плати за змелю (земельного податку з юридичних осіб (код 18010500) та орендної плати за землю (ККДБ 18010600), правомірність яких вирішувалась під час розгляду Донецьким окружним адміністративним судом справи № 200/13474/18-а. Відповідне збільшення недоїмки з плати за землю на суму штрафних санкцій на підставі наведених податкових повідомлень-рішень від 01.10.2018 відображено в облікових картках позивача з плати за землю 20.10.2018. Будь-яких доводів щодо порушення відповідачем порядку ведення обліку недоїмки позивачем в позові не визначено.

Згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду в ході розгляду справи № 200/13474/18-а встановлено, що 01.10.2018 на підставі акту перевірки від 20.09.2018 № 2322/05-9947-07 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з плати за землю, зокрема: №0047834707 (штрафні санкції 9 312 грн. 53 коп.); №0047884707, (штрафні санкції 594 грн. 54 коп.); №0047874707 (штрафні санкції 2 822 грн. 76 коп.); №0047944707 (штрафні санкції 59 грн. 34 коп.); №0047924707 (штрафні санкції 2 530 грн. 89 коп.); №0046974707 (штрафні санкції 1 382 грн. 35 коп.); №0048114707 (штрафні санкції 496 грн. 91 коп.); №0046914707 (штрафні санкції 1 586 грн. 24 коп.); №0047754707 (штрафні санкції 86 грн. 06 коп.); №0046954707 (штрафні санкції 895 грн. 28 коп.); №0047854707 (штрафні санкції 208 грн. 31 коп.); №0047764707 (штрафні санкції 4 грн. 30 коп.); №0046924707 (штрафні санкції 35 грн. 53 коп.); №0047034707 (штрафні санкції 3 843 грн. 99 коп.); №0046934707 (штрафні санкції 795 грн. 89 коп.); №0047654707 (штрафні санкції 1 225 грн. 93 коп.); №0047594707 (штрафні санкції 2 513 грн. 46 коп.), №0047604707 (штрафні санкції 96 грн. 88 коп.); №0047554707 (штрафні санкції 526 грн. 89 коп.); №0047544707 (штрафні санкції 86 грн. 07 коп.); №0047564707 (штрафні санкції 12 грн. 24 коп.); №0047574707 (штрафні санкції 2 434 грн. 45 коп.); №0047674707 (штрафні санкції 121 грн. 51 коп.); №0047584707 (штрафні санкції 71 грн. 87 коп.); №0046944707 (штрафні санкції 18 грн. 50 коп.); №0047004707 (штрафні санкції 1 247 грн. 45 коп.); №0047634707 (штрафні санкції 6 265 грн. 79 коп.); №0047794707 (штрафні санкції 2 563 грн. 13 коп.); №0047714707 (штрафні санкції 3 273 грн. 90 коп.), №0047644707 (штрафні санкції 139 грн. 24 коп.); №0046984707 (штрафні санкції 24 833 грн. 36 коп.); №0047724707 (штрафні санкції 171 грн. 84 коп.); №0046994707 (штрафні санкції 555 грн. 70 коп.); №0047614707 (штрафні санкції 7 082 грн. 64 коп.); №0047014707 (штрафні санкції 29 грн. 07 коп.); №0047624707 (штрафні санкції 158 грн. 56 коп.), №0047804707 (штрафні санкції 57 грн. 08 коп.); №0048144707 (штрафні санкції 26 529 грн. 79 коп.), №0048154707 (штрафні санкції 5 582 грн. 96 коп.); №0048124707, (штрафні санкції 681 832 грн. 93 коп.);№0048134707 (штрафні санкції 142 921 грн. 21 коп.); №0048104707, (штрафні санкції 2 366 грн. 26 коп.). Загальна сума нарахованих наведеними рішеннями штрафних санкцій становить 937 373,63 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі 200/13474/18-а, що набрало законної сили 07.05.2019, наведені податкові повідомлення-рішення від 01.10.2018 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 937373,63 грн. скасовані.

Станом на 30.05.2019 податковий борг позивача з плати за землю відсутній, що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками. Загальна сума штрафних санкцій (937 373,63 грн.), застосованих податковими повідомленнями рішеннями від 01.10.2018, що були скасовані судовим рішенням у справі № 200/13474/18-а є більшою ніж сума недоїмки, визначена оскаржуваними позивачем податковими вимогами № 167151-47 від 09.11.2018 та № 166710-47 від 08.11.2018 (923898,11 грн.).

Оскільки направлення податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна в податкову заставу, спрямовані на забезпечення погашення податкового боргу платника податків, відсутність податкового боргу свідчить про відсутність підстав для вчинення таких дій та рішень.

Втім, згідно статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною у випадках, зокрема, коли сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1. статті 60 Податкового кодексу України) та коли рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.4 статті 60 Податкового кодексу України). Підпунктом 14.11.153 статті 14 податкового кодексу України визначено, що погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Із врахуванням приписів пунктів 60.2. та 60.5. статті 60 Податкового кодексу України в таких випадках вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі та у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, податкові вимоги № 166710-47 від 08.11.2018 та № 167151-47 від 09.11.2018 відповідно до статті 60 Податкового кодексу України вважаються відкликаними та на час судового розгляду справи не можуть мати для позивача будь-яких податкових наслідків.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідач мав прийняти рішення про скасування зазначених податкових вимог, оскільки скасування контролюючим органом раніше прийнятої податкової вимоги визначено підпунктом 60.1.2. статті 60 Податкового кодексу України окремою підставою, за наявності якої податкова вимога вважається відкликаною. В даному випадку оскаржувані позивачем вимоги вважаються відкликаними не з підстав, що передбачені підпунктом 60.1.2 статті 60 Податкового кодексу України та не потребують подальшого прийняття контролюючим органом рішень про скасування податкової вимоги.

Суд не приймає до уваги також доводи позивача про те, що оскаржувані вимоги були протиправними з моменту їх прийняття, оскільки, як вбачається з цих вимог, ними вимагалося до сплати не тільки штрафні санкції, а й заборгованість з плати за змелю за основним платежем, правомірність формування якої позивачем не оскаржувалася.

Оскільки на дань судового розгляду оскаржувані податкові вимоги вичерпали свою дію та є відкликаними, не спричинюють для позивача жодних правових наслідків, підстави для їх скасування відсутні.

Рішення про опис майна в податкові заставу № 580 від 09.11.2018 та № 552 від 09.11.2018 підлягають скасуванню, оскільки передумовою їх прийняття є наявність податкового боргу. Відсутність недоїмки свідчить про відсутність підстав для вчинення дій, спрямованих на забезпечення погашення податкового боргу платника податку, зокрема, проведення опису майна в податкову заставу.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі наведеного, беручи до уваги формування переважної частини недоїмки, на стягнення якої відповідачем приймалися рішення, правомірність яких визначалася в межах розгляду цієї справи на підставі податкових повідомлень-рішень, протиправність яких було встановлено судовим рішенням, суд вважає за можливе покласти судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на відповідача.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір в розмірі 13 858,47 грн., який із врахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на його користь з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Порядку застосування податкової застави контролюючими органами затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (84302, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Комерційна, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи: 00131268) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про опис майна в податкову заставу № 580 від 09.11.2018

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про опис майна в податкову заставу № 552 від 09.11.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ судові витрати в розмірі 13858 (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 47 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2019.

Суддя А.С. Михайлик