
справа №190/304/19
провадження №1-кп/176/159/19
В И Р О К
Іменем України
16 липня 2019 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,
з участю секретаря Ніколенко М.В.,
судового розпорядника Коваль А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Енергодара Запорізької області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не маючого інвалідності, не військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, останній раз засудженого вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 лютого 2019 року за №12019040550000109 та 12 квітня 2019 року за №12019040550000280,-
за участю сторін кримінального провадження: прокурора Поташенка А.В., обвинуваченого ОСОБА_2 , представника потерпілого Горбача Д.О.,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , будучи неодноразово судимим, та, маючи не зняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно, в період іспитового строку, вчинив умисний корисливий злочин за таких обставинах.
15 лютого 2019 року приблизно об 19 годині 05 хвилин обвинувачений через незачинені вхідні двері зайшов до приміщення головного корпусу П`ятихатської ЦРЛ, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто П`ятихатки, вулиця Прокопенка, 13. У приміщенні будівлі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, скористався тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігав и руками відірвав 5-секційний чавунний радіатор закріплений до стіни П`ятихатської ЦРЛ.
У подальшому ОСОБА_3 вказане майно обернув на свою користь, розпорядився ним на власний розсуд, з місця вчинення злочину з викраденим зник, тим самим завдавши комунальному закладу «П`ятихатська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради», матеріальну шкоду на загальну суму 225,00 грн., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №22 від 22 лютого 2019 року.
Крім того, 05 квітня 2019 року приблизно о 12 годин 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 знаходячись на вантажному подвір`ї станції П`ятихатки, що в місті П`ятихатки Дніпропетровської області, знайшов на землі два паперові згортки заповнені патронами в кількості 30 штук у кожному згортку. Знайдене підібрав і забрав із собою та відніс зв адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , де почав незаконно зберігати та незаконно носив при собі до 12 квітня 2019 року.
12 квітня 2019 року о 12 годин 20 хвилин, співробітниками поліції біля станції автовокзалу розташованої по вулиці Клименка 93 в місті П`ятихатки Дніпропетровської області, проведений огляд місця події, в ході якого у ОСОБА_2 , в присутності двох понятих, у правій зовнішній кишені пальто, в яке він був одягнений, виявлені та вилучені зазначені два паперових пакунки в яких знаходились 60 предметів зовні схожих на бойові припаси. Дані предмети згідно висновку експерта №7/3.1/256 від 03 травня 2019 року є боєприпасами, а є військовими патронами 5,45мм придатними до стрільби з автоматів АК- АКС-74, АКС-74У, кулемета РПК-74 та виготовлені промисловим способом, котрі ОСОБА_3 зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні, за обставин викладених в обвинувальних актах, визнав повністю, щиро розкаявся та скориставшись правом наданим статтею 63 Конституції України, відмовивсь давати покази щодо себе.
Також обвинувачений зазначив, що докази його вини добуті досудовим слідством визнає повністю і не оспорює їх, правильно розуміє зміст фактичних обставин кримінального провадження і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому вказав, що у скоєному він розкаюється, просив суворо не карати.
Крім того, ОСОБА_3 визнав у повному обсязі вимоги цивільного позову Комунального закладу «П`ятихатська центральна районна лікарня «Дніпропетровської обласної ради» щодо стягнення з нього майнової шкоди завданої злочином у розмірі 413 гривень.
Визнання вини і пояснення ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи, що обвинувачений повністю визнає свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також заслухавши думку прокурора та представника потерпілого, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши наслідки ст.ст. 349, 394 ч. 2 КПК України та з їх згоди, суд, обмежившись дослідженням доказів по справі лише дослідженням характеризуючих даних відносно обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, які ним не оспорюються та роз`яснив усім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, обвинувачення висунуте ОСОБА_4 визнається судом повністю доведеним, ніким не оспорюється. У зв`язку із чим, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за:
- ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення;
- ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, згідно із вимогами статей 50 та 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують аокарання та відсутність обтяжучуючих,виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та особу обвинуваченого, який є неодноразово судимим, вчинив нові злочини у період іспитового строку, за місцем проживання характеризується як такий стосовно якого скарг не надходило, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно досудової доповіді стосовно обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеної П`ятихатським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, даний орган, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без позбавлення волі на певний строк не можливе та він становить небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При цьому, слід зазначити що суд не визнає як обставину яка обтяжує покарання рецедив злочинів за таких підстав.
Згідно ст. 32 КК України, повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу.
Відповідно ст. 34 КК України та п.15 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Оскільки згідно до ч.1 ст. 88 КК України, особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, то вчинення саме в цей період нового умисного злочину утворює з попереднім умисним злочином їх рецидив.
Згідно ч.4 ст. 67 КК України та п. 19 вказаної постанови Пленуму ВСУ, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом ч.4 ст. 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставин, що його обтяжує.
Таким чином, вказівка прокурора на врахування зазначеної обставини, як обтяжуючої при призначенні покарання обвинуваченому є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання в межах санкції частин та статей кримінального закону, за якими його дії кваліфіковані, з призначенням покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ч. 1 ст. 70 та ч. 1 ст. 71 КК України.
Вказаний вид покарання, за глибоким переконанням суду, є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та відповідатиме цілям покарання. При цьому, суд не вбачає достатніх підстав для застосування статті 69 КК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 628,04 гривень необхідно стягнути із обвинуваченого на користь держави.
При вирішенні питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні, відповідно ст. 100 КПК України, суд вважає, що:
- п`яти секційний чавунний радіатор опалення, що переданий під розписку представнику потерпілого ОСОБА_5 , слід залишити у власності Комунального закладу «П`ятихатська центральна районна лікарня «Дніпропетровської обласної ради»;
- бойові припаси, а саме військові патрони 5,45 мм виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби з автоматів АК-74, АКС-74, АКС-74У, кулемет РПК-74, що передані на зберігання в камеру схову П`ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, слід знищити.
Цивільний позов КЗ «П`ятихатська центральна районна лікарня «Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Із доданої до позовної заяви копії товарного чеку від 10 квітня 2019 року, вбачається, що КЗ «П`ятихатська центральна районна лікарня «Дніпропетровської обласної ради», для відновлення роботи теплової мережі в приміщені, з якого ОСОБА_6 здійснено крадіжку 5 секційного чавунного радіатора опалення, придбалося: кран маєвського в кількості 1 штуки за ціною 30 гривень; кран діаметром 20 мм в кількості 2 штук на загальну суму 196 гривень; труба металопластикова діаметром 20 мм в кількості 2 штук на загальну суму 46 гривень; муфта діаметром 20 мм в кількості 2 штук на загальну суму 114 гривень; стрічка фума в кількості 1 штуки за ціною 27 гривень.
Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні підтверджено належними доказами збитки завдані потерпілій стороні злочинними діями обвинуваченого на загальну суму 413 гривень, обвинувачений цивільний позов визнає у повному обсязі, суд вважає за необхідне задовольни позовні вимоги КЗ «П`ятихатська центральна районна лікарня «Дніпропетровської обласної ради» у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 127, 349, 368, 373-376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання за:
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2018 року та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто з часу затримання ОСОБА_1 .
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи у сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки.
П`яти секційний чавунний радіатор опалення, що переданий під розписку представнику потерпілого ОСОБА_5 , залишити у власності Комунального закладу «П`ятихатська центральна районна лікарня «Дніпропетровської обласної ради».
Бойові припаси, а саме військові патрони 5,45 мм виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби з автоматів АК-74, АКС-74, АКС-74У, кулемет РПК-74, що передані на зберігання в камеру схову П`ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, знищити.
Цивільний позов Комунального закладу «П`ятихатська центральна районна лікарня «Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Енергодара Запорізької області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Комунального закладу «П`ятихатська центральна районна лікарня «Дніпропетровської обласної ради», р/р 35416090139227 ДКСУ Дніпропетровської області, МФО 820172, ЄДРПОУ 01989088, майнову шкоду у розмірі 413(чотириста тринадцять) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області І.А. Павловська
Судове рішення № 83034998, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 16.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 190/304/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: