
15.07.19
Справа № 744/992/19
Провадження по справі № 2-н/744/17/2019
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Семенівка 15 липня 2019 року
Суддя Семенівського районного суду Чернігівської області Смага С. В., перевіривши відповідність заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу вимогам ст. ст. 161-164 Цивільного процесуального кодексу України, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» звернулося до Семенівського районного суду Чернігівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за послуги з постачання природного газу за період з 01 червня 2016 року по 16 травня 2017 року в сумі 3 169 (три тисячі сто шістдесят дев`ять) гривень 97 копійок, мотивуючи свої вимоги тим, що остання у вказаний період часу своєчасно не виконала свої зобов`язання по оплаті за постачання природного газу. Також просить стягнути з боржника на свою користь 192 (сто дев`яносто дві) гривні 10 копійок судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.
У відповідності до роз`яснень викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви, перевіряється, чи не пропущений заявником строк позовної даності.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» у вищевказаній заяві, датованій 05 липня 2019 року, просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу за період з 01 червня 2016 року по 16 травня 2017 року, при цьому із заяви та доданого до неї розрахунку слідує, що до зазначеної заборгованості включена сума заборгованості за період з 01 червня 2016 року по 04 липня 2016 року.
Зазначені обставини свідчать про те, що заявником заяву про видачу судового наказу подано з вимогами, які перевищують строк позовної давності встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України.
Таким чином, ознайомившись із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї матеріалами, враховуючи, що з моменту виникнення у заявника права вимоги за період з 01 червня 2016 року по 04 липня 2016 року пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги про стягнення заборгованості, суддя вважає, що вищевказана обставина є підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» у видачі судового наказу за заявленими вимогами.
Відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу, з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 165, 166, 167, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
У Х В А Л И В:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу.
Роз`яснити заявнику, Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», що відмова у видачі судового наказу, з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 165 Цивільного кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: (підпис) С. В. Смага
З оригіналом згідно:
Ухвала не набрала законної сили.
Оригінал ухвали знаходиться у матеріалах цивільної справи № 744/992/19 провадження № 2-н/744/17/2019 Семенівського районного суду Чернігівської області.
В. о. голови Семенівського районного суду
Чернігівської області С. В. Смага
Судове рішення № 83033841, Семенівський районний суд Чернігівської області було прийнято 15.07.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 744/992/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: