Справа № 2-а-211/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати як особі, яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення ,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 7056,30 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 23527,80 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Крім того, позивачка просить допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по допомозі та доплати як особі, яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення .
Позивачка в судове засідання не з’явилася, але в позові заявила прохання про розгляд справи без її участі.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглянути без їх участі.
Встановлено, що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю , що стверджується копією посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи , копією паспорту, довідкою з місця проживання.
Позивачка з 01 серпня 2005 року по даний час працює в Олевському районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді , який розташований в м. Олевськ Житомирської області та отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації допомогу в розмірі 1,60 грн. та доплату в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується копією паспорту, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року в сумі 2575,50 грн., тобто 545 х 1 х 30% + 605 х 4 х 30 %+ 625 х 3 х 30 % + 630 х 3 х 30 % + 650 х 1 х 30 % = 2594,70 грн. – 19,20 грн. отриманих коштів = 2575,50 грн., оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав до суду 02 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата, яка передбачена ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до структури заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи зазначене з 01 серпня 2005 року по 01 листопада 2009 року позивачці не доплачена доплата, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , в розмірі 23527,80 грн., а саме:
(310грн.х1міс.)+(332грн.х4міс.)+(350грн.х6міс.)+(375х5міс)+(400грн..х4міс.)+(420грн.х3міс.)+ (440грн.х3міс.)+ (460грн.х3міс.)+ (515грн.х3міс.)+ (525грн.х 6міс.)+(545грн.х 2міс.) + (605х4міс.) + (625х3міс.) + (630х3міс.) = 23793 – 265,20 грн. отриманих коштів = 23527,80 грн., як зазначено в позовній заяві.
Враховуючи те, що позовна вимога стосовно негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по допомозі та доплати як особі, яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення не мотивована та не обґрунтована , то в цій частині позову слід відмовити.
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», Рішенням Конституційного суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати як особі, яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 2575,60 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 23527,80 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 235,28 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя:
Судове рішення № 8303283, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 19.01.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-211-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: