Постанова № 8303256, 19.01.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-201/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з відповідача 11961,50 грн. доплати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, 2918,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, 14424 грн. доплати до пенсії як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що вона проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Крім того, позивачка просить допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості передбаченої ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачка згідно поданої заяви просить позов розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглядати без їх участі.

Встановлено, що позивачка є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту позивачки , довідкою з місця проживання, копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка з 16 лютого 1972 року по 13 червня 2003 року працювала в Комбінаті громадського харчування райспоживспілки , що знаходиться в м. Олевськ Житомирської області і отримувала щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації допомогу в розмірі 2,10 грн. та доплату в розмірі 10,50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується довідками з місця роботи, довідкою відповідача, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача .

Позивачка на даний час є непрацюючим пенсіонером за інвалідністю і отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації доплату до пенсії в розмірі 10,50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою УПФ України в Олевському районі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат, які встановлені на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи та проживання.

Пенсіонерам , які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення , виплачується доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, які встановлені на час виплати.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплат. Виплата допомоги та доплат по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.

Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплат в розмірах , зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , яка передбачена ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З 01 січня 1999 року по 01 червня 2008 року позивачці не доплачена доплата, передбачена ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення в сумі 7861,77 грн. (за виключенням періодів, коли позивачці доплата до заробітної плати не виплачувалась відповідно до доданої довідки з місця роботи), а саме: 74грн.х2х3міс.+ 90грн.х2х2міс.+118грнх2х14міс.+140грнх2х3міс.+165грн.х2х4міс.+185грн.х2х5міс = 8118 грн. – 256,23 грн. отриманих коштів = 7861,77 грн., а не 11961,50 грн. як зазначено в позовній заяві.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення частково в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року в сумі 2926,8 грн., тобто 545 х 1 х 40% + 605 х 4 х 40 % + 625 х 3 х 40% + 630 х 3 х 40% + 650 х 1 х 40% = 2952 грн. – 25,20 грн. отриманих коштів = 2926,80 грн., оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав до суду 02 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду) .

Крім того, вважаю, що до стягнення підлягає доплата до пенсії , передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як непрацюючому пенсіонеру на території радіоактивного забруднення з 01 листопада 2008 року по 01 жовтня 2009 року в сумі 13344,50 грн., а саме : 545х2х1 + 605х4х4+ 625х2х3 + 630х2х3 = 13460 грн. – 115,50 грн. отриманих коштів = 13344,50грн., а не 14424 грн. як зазначено в позовній заяві.

Кошти за ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивачки на соціальний захист як особи, яка проживає на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивачки 2926,80 грн. допомоги, передбаченої ст. 37 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.

Враховуючи те, що позовні вимоги стосовно негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача недовиплачених коштів , передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не мотивовані та не обґрунтовані , то в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» , ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86,99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 2926,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 7861,77 гривень доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення та 13344,50 грн. доплати до пенсії як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 212,06 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: