Вирок № 83031257, 16.07.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/18603/15-к

Провадження №1-кп/523/92/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2019 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Позняка В.С.

при секретарі Мосійчук О.В., Ситник І.П.

за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 Климовича О.П.

за участю захисника Маркова О.С.

у присутності представника цивільного позивача ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_27., ОСОБА_26.

у присутності представника цивільного відповідача ТОВ «Ексімер-Оптикс» ОСОБА_28.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12014160490001168 від 14.03.2014р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липівка, Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, СПД, раніше не судимого.

Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 194 ч.1 КК України, -

Встановив:

Відповідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 24.02.2014 року приблизно о 21:00 годині за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, знаходячись в будинку №42-А, розташованому по вул. Балківській у м Одесі , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно з корисливих мотивів, розподіливши між собою ролі, будучи впевненими, що їх дії залишаються непоміченими, шляхом пошкодження замку в дверях решітки, проникли до нежитлових приміщень бізнес - центру ТОВ «Поіск-Ніка», розташованих на технічному поверсі у вищевказаному будинку, звідкіля викрали ліфтове обладнання двох ліфті, а саме окремі вузли, механізми і пристрої, що входять до складу ліфта; станцію управління, гальмо лебідки РЧЛ-180 в зборі, двигун АН-180, після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми діями завдавши ТОВ «Поіск-Ніка» в особі директора ОСОБА_2 відповідно до товарознавчої експертизи за №91-Е від 14.09.2015р. матеріальної шкоди на загальну суму 49300,62 гривень.

В подальшому 24.02.2014 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, розподіливши між собою ролі, діючи навмисно, продовжуючи злочинний намір, знаходячись на технічному поверсі нежитлових приміщень бізнес - центру ТОВ «Поіск-Ніка», розташованих по вул. Балківська, 42-А у м. Одесі, привели агрегати ліфтового обладнання в повну непридатність щодо його цільового призначення, внаслідок пошкодження ліфтового обладнання ТОВ «Поіск-Ніка» повністю припинилась робото здатність ліфтів, тим самим своїми діями завдавши ТОВ «Поіск-Ніка» в особі директора ОСОБА_2 відповідно до комплексної товарознавчої-економічної експертизи за №146 від 1.04.2014 року матеріальний збиток у розмірі 284 880 гривень, що складає суму витрат по відновленню ліфтового обладнання та ремонту ліфтів №2950, 2949, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська №42/а.

За змістом обвинувального акту загальна сума спричиненої матеріальної шкоди у кримінальному провадженні складає 334180,62 гривні.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням в приміщення, та за кваліфікуючими ознаками ч.1 ст.194 КК України, як умисне пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах, викладених в обвинувальному акті не визнав в повному обсязі та пояснив, що у 2014 році, будучи уповноваженою особою, представляв інтереси ТОВ «Ексімер-Оптикс» на підставі довіреності, виданої директором товариства ОСОБА_3 Й. У 2013 році ТОВ «Ексімер-Оптикс» викупив приміщення, розташованих в будівлі №42-А по вул. Балківській у м. Одесі , відповідно договорів купівлі-продажу в тому числі і ліфтове обладнання, був підписаний акт прийому-передачі, відповідно яких ліфти перейшли у власність даного підприємства. Під час проведення самої процедури передачі на аукціоні була проведена оцінка майна. Прибувши на місце, як представник ТОВ «Ексімер-Оптикс», ОСОБА_1 повинен був оглянути придбані приміщення, однак на пункті пропуску стояла охорона ТОВ «Поіск-Ніка», яка не допустила його, з цього моменту почалися обставини, які переросли в конфлікт. Взагалі ліфтове обладнання у 2013 році перейшло у власність ТОВ «Ексімер-Оптикс» внаслідок отриманої перемоги на другому аукціоні, де також приймав участь директор ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_4 , який на той момент не вбачав порушень щодо продажу майна, але в подальшому ініціював декілька позовів з метою позбавити ТОВ «Ексімер-Оптикс» права власності на дані приміщення, однак всі судові рішення були на користь товариства, договори купівлі - продажу залишені в силі. Після цього ТОВ «Ексімер-Оптикс» виставили свою охорону, стали робити реконструкцію приміщення для розміщення в будівлі медичного центру. При проведенні ремонтних робіт звернули увагу на технічний стан ліфтів, які повинні відповідати ГОСТам, у зв`язку з чим він звернувся в Обласну раду майнових відносин стосовно паспортів на ліфти, на що отримав відповідь, що дані паспорти знаходяться у ТОВ «Поіск-Ніка», які категорично відмовилися їх надати, а також доступ до приміщень технічного поверху, заявивши, що це їх власність. До адреси ТОВ «Поіск-Ніка» від імені ТОВ «Ексімер-Оптикс» неодноразово були спрямовані листи, в яких просили не перешкоджати доступу до ліфтового обладнання, на що ТОВ «Поіск-Ніка» аргументувала, що у них є договір оренди з обласною радою, що ТОВ «Ексімер-Оптикс» ніякого відношення до цього майна не має. Не зважаючи на це, у лютому місяці Держгірпромнагляд була проведена позапланова перевірка технічного стану ліфтів, за результатами якої була встановлена наявність технічних проблем, у зв`язку з чим ліфти не могли використовуватися за їх цільовим призначенням. Так як ТОВ «Ексімер-Оптикс» не допускали до ліфтового обладнання, власниками якого вони були та мали право розпоряджатися, був підписаний договір зі спеціальною фірмою «Реал ЛТД», яка безпосередньо мала право на проведення ремонтних робіт ліфтового обладнання. Дана організація почала проводити демонтаж ліфтів з метою їх реконструкції, заміни старих механізмів, при цьому все обладнання, в тому числі гальмові механізми, які нібито вкрали, до сих пір знаходиться в приміщенні ТОВ «Ексімер-Оптикс» на першому поверсі та знаходиться на зберіганні охорони, також вказавши, що жодних позначок, яких-небудь табличок, які б свідчили, що це власність ТОВ «Поіск-Ніка», що належить ОСОБА_4 на обладнанні не було. Ліфти та обладнання є єдиною конструкцією, яке не може працювати один без одного, крім цього є відповідь Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, відповідно якого ліфти та ліфтове обладнання не потребують реєстрації.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 однозначно заявив, що ніякого проникнення та викрадення чужого майна не було, оскільки ці приміщення є власністю ТОВ «Ексімер-Оптикс», представником якого він є, та діяв на підставі довіреності та доручення директора підприємства, виконуючи поставлені перед ними задачі. ТОВ «Поіск-Ніка» в особі директора ОСОБА_4 не пускали до технічних приміщень, так як вважали, що ТОВ «Ексімер-Оптикс» перешкоджає їх діяльності, на всіх їхніх поверхах двері ліфтів були заварені з внутрішньої сторони. 24.02.2019 року у вечірній час після закінчення робочого дня, щоб нікого з працівників не знаходилося в ліфті, він разом з представниками ліфтової організації, з якими був офіційно укладений договір, зайшли до приміщень технічного поверху, де з метою проведення ремонтних робіт був здійснений демонтаж ліфтового обладнання двох ліфтів, які знаходяться у власності ТОВ «Ексімер-Оптикс», будь якого наміру щодо його пошкодження взагалі не було. Як саме демонтували обладнання не бачив, оскільки одразу приїхала купа охорони, тому спустився вниз з`ясувати, що відбувається, працівники ТОВ «Поіск-Ніка» перешкоджали в проведенні ремонтних робіт, перегородили шлях, потім встановили решітки з замками, з цього приводу було звернення з заявою в правоохоронні органи, з їх сторони ніяких претензій не було. Всі знали, що він є представником ТОВ «Ексімер-Оптикс», бачили його довіреності, технічний поверх це також власність ТОВ «Ексімер-Оптикс», де проводились технічні роботи контрольною організацією.

Додатково обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що ТОВ «Поіск-Ніка» та ТОВ «Ексімер-Оптикс» мали свій вхід в приміщення, два сходових марші, однак ТОВ «Поіск-Ніка» хотіли ходити двома ходами, мав місце тривалий конфлікт, тому з метою уникнення провокації ТОВ «Ексімер-Оптикс» перестраховувалося. В договорах купівлі - продажу, а акті передачі чітко вказані ліфти, які є цільним механізмом, єдиним цілим комплексом, конкретизація є в оцінці майна. Марки підйомних та гальмових механізмів, серійні номери повинні бути зазначені в технічному паспорті на обладнання, які ТОВ «Поіск-Ніка» відмовилася надати. В договорі купівлі - продажу вказано - ліфти, які ТОВ «Ексімер-Оптикс» придбали як єдиний цілий механізм, тому підприємство, як власник, несло відповідальність за працездатність ліфтів, задачею якого була повна реконструкція приміщень, в тому числі заміна старого ліфтового обладнання.

В основу пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення органом досудового розслідування покладені показання свідків, вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а також зібрані під час досудового розслідування документи.

Свідок ОСОБА_5 , допитана у судовому засіданні показала, що вона використовувала приміщення на 8 поверсі для розміщення цеху по пошиттю одягу у будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , орендодавцем є ТОВ «Поіск-Ніка». Щодо викрадення ліфтового обладнання та його пошкодження, яке відбулося 24.02.2014 року пояснити нічого не може, з цього приводу їй нічого не відоме, особисто не була свідком подій, про обставини кримінального правопорушення нічого не знає, обвинуваченого ОСОБА_1 ніколи не бачила, водночас зазначивши, що після 24.02.2014 року не змогла потрапити на своє робоче місце, тому що все було закрите, ліфти не працювали, її виробництво зупинилось, обладнання, яке належало підприємству ОСОБА_5 було евакуйоване.

Свідок ОСОБА_6 , допитана у судовому засіданні показала, що працює в ТОВ «Поіск-Ніка» головним бухгалтером. Ліфти знаходилися на балансі ТОВ «Поіск-Ніка» ще до того, як вона приступила до своїх обов`язків, вони їх ремонтували, були підприємства з якими були укладені договори на ремонт та обслуговування ліфтового обладнання, яке саме обладнання, знаходилося на балансі підприємства, не пам`ятає. Також пояснила, що ліфти знаходяться на праві власності у ТОВ «Поіск-Ніка», однак документів які б свідчили про право власності ТОВ «Поіск-Ніка» вона не розглядала, очевидцем подій, які сталися 24.02.2014 року, що відбувалося викрадення будь-якого майна чи його пошкодження не була, обвинуваченого ОСОБА_1 ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаним у судовому засіданні пояснив, що працює в ТОВ «Поіск-Ніка» слюсарем. 24.02.2014 року прийшовши на роботу, він не зміг потрапити на своє робоче місце, оскільки ліфти не працювали, піднятися по сходах також не могли, оскільки якась невідома йому охорона, не допустила його, тим самим обмеживши доступ до 6-8 поверху. Також свідок зазначив, що він особисто не бачив, як викрадали якесь майно ТОВ «Поіск-Ніка», на моніторах по камерам відеоспостереження їм показували, як по сходам люди в камуфляжі, не зрозуміло хто, зносили телевізори в тому числі якесь обладнання, конкретно що саме у них було в руках, сказати не може. В той день, коли він прийшов, ліфти були неробочими, як псували ліфти особисто нічого не бачив, про обставини кримінального правопорушення йому не відомо, обвинуваченого ОСОБА_1 особисто не знає.

Свідок ОСОБА_8 , допитаний у судовому засіданні пояснив, що працював в ТОВ «Поіск-Ніка» різьбярем. 25.02.2014 року прийшовши на роботу, не зміг потрапити на своє робоче місце, оскільки зі слів охоронця вхід та ліфти були заблоковані, тому піднятись на робоче місце не зміг. Також свідок зазначив, що потім вони розпочали демонтаж ліфтового обладнання ТОВ «Поіск-Ніка» з 7 на 1 поверх будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-А за допомогою люльки, будь-якого пошкодження та викрадення ліфтового обладнання він не бачив, пояснити з цього приводу нічого не може, обвинуваченого ОСОБА_1 він не знає.

Свідок ОСОБА_9 , допитана у судовому засіданні пояснила, що працювала в ТОВ «Поіск-Ніка» поклейщиком, 25.02.2014 року прийшла на роботу, однак не змогла на ліфті піднятися на 7 поверх на своє робоче місце, оскільки обладнання було зіпсоване. Зі слів охоронця ОСОБА_19 їй стало відомо, що хтось вночі демонтував обладнання, яке було зіпсоване, особисто вона очевидцем подій не була, обвинуваченого ОСОБА_1 не знає. Також свідок зазначила, що фірма понесла збитки, оскільки не випускала продукцію, про це вона здогадалася.

Свідок ОСОБА_10 , допитаний у судовому засіданні показав, що працює в ТОВ «Поіск-Ніка» висікальщиком, 24.02.2014 року він працював, а 25.02.2014 року йому стало відомо зі слів охоронця ОСОБА_20 , що потрапити на 7 поверх будівлі вони не можуть, оскільки ліфти не працюють, так як були пошкоджені, що обладнання, що знаходилося на 7 поверсі, було переміщено на 1 поверх, водночас зазначивши, що особисто не бачив, хто блокував та псував ліфти, інформацію дізнався з чужих слів від охорони, обвинуваченого ОСОБА_1 не знає.

Свідок ОСОБА_11 , допитаний у судовому засіданні показав, що працює в ТОВ «Поіск-Ніка» робітником цеху. 25.02.2014 року прийшов на роботу за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-А у м. Одесі , однак потрапити на своє робоче на 7 поверх не зміг. Звернувшись за інформацією до охоронця, йому стало відомо, що ліфти не працюють, зламані, яке обладнання було пошкоджене йому не відомо. Після чого він з іншими робітниками чекали подальших розпоряджень директора ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_4 . Після 25.02.2014р. директор ТОВ «Поіск-Ніка» дав розпорядження здійснити переміщення обладнання підприємства з 7 на 1 поверх будівлі за допомогою будівельної люльки. Особисто він участь у переміщенні обладнання не приймав та не був присутнім, не бачив як забирали чи виносили обладнання, знає тільки те, що директор ставив новий ліфт, обвинуваченого ОСОБА_1 не знає.

Свідок ОСОБА_12 , допитаний у судовому засіданні показав, що працює в ТОВ «Поіск-Ніка» завідуючим складським приміщенням. В лютому місяці 2014р., прийшовши на робоче місце, від охоронця ОСОБА_21 дізнався, що на підприємстві не працює обладнання, щось зламали, виносили. Після цього, директор ОСОБА_4 показав відео, на якому було видно, що щось виносили. В подальшому, за допомогою люльки працівники разом з ним переміщали обладнання ТОВ «Поіск-Ніка» з 7 на 1 поверх будівлі, зазначивши, що факт крадіжки бачив по відеозапису, який йому показали в кабінеті директора, особисто очевидцем подій не був. Також зазначив, що достеменно не знає, кому належать ліфти та на яких підставах ТОВ «Поіск-Ніка» користувалися ними, так як це не його компетенція, він не начальник виробництва, не головний інженер.

Свідок ОСОБА_13 , допитаний у судовому засіданні показав, що з 1.03.2008р. працює в ТОВ «Поіск-Ніка» робітником складу, про те, яким чином заблокували чи зламали ліфти йому відомо з відео, а також з чужих слів, так як про це багато говорили, особисто очевидцем подій, які відбулися 24.02.2014 року не був, кому належать приміщення та ліфти не знає, яка охорона стояла, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_14 , допитаний у судовому засіданні показав, що працює в ТОВ «Поіск-Ніка» заступником директора по господарській роботі. 25.02.2014р. о пів дев`ятої години ранку прийшов на роботу, зі слів охоронця йому стало відомо, що вночі сталося викрадення ліфтового обладнання, після чого проглянув відеозапис з камер відеоспостереження, на якому було зображене розгромлене ліфтове обладнання, водночас зазначивши, що особисто в той день присутнім не був, які збитки понесло підприємство, не знає, оскільки з документами не працює, також пояснивши, що після цих обставин фірма повноцінно не працювала, тому на його думку були збитки. Додатково свідок ОСОБА_14 пояснив, що технічне приміщення, де розташоване ліфтове обладнання було в оренді ТОВ «Поіск-Ніка», у кого брало ТОВ «Поіск-Ніка» в оренду дане приміщення йому не відомо. Після того, як виявили крадіжку, він надавав пояснення, але не надавав дозволу працівникам поліції на проведення будь-яких слідчих дій, участі у проведенні огляду місця події не приймав.

Свідок ОСОБА_15 , допитаний у судовому засіданні показав, що працює в ТОВ «Поіск-Ніка» головним інженером. Про вечірні події 24 лютого 2014 року дізнався на наступний ранок, після того як 25.02.2014р. приблизно о дев`ятій годині ранку прийшов на роботу. Служба охорони йому сповістила, що було проникнення через територію ТОВ «Поіск-Ніка» на технічний поверх, руйнування ліфтового обладнання, демонтаж частини елементів та виніс їх на територію сусідів. За розпорядженням директора ОСОБА_4 була отримана інформація з відеороликів, яка була нарізана комп`ютерними спеціалістами, зроблені окремі стоп-кадри, на яких бачив ОСОБА_1 Про обставини може судити тільки з перегляду відео запису камер спостереження, так як його особисто ввечері 24 лютого та вночі в приміщенні будівлі не було, на його думку ліфтове обладнання знаходиться на балансі ТВО «Поіск-Ніка», але документів в яких це зазначено він не бачив.

Свідок ОСОБА_16 , допитаний у судовому засіданні показав, що працює в ТОВ «Поіск-Ніка» підсобним робітником, 24.02.2014р. у вечірній час йому зателефонував директор ОСОБА_4 та дав вказівку, щоб він прибув на своє робоче місце на 7 поверх до приміщення ТОВ «Поіск-Ніка», оскільки там є якісь звуки та щось ламається. Прибувши на місце, він не зміг піднятися на ліфті на 7 поверх, так як вони були в неробочому стані. На наступний день він разом з охоронцем проглянув відео з камер спостереження, на якому демонтувалося ліфтове обладнання. Зі слів ОСОБА_4 йому відомо, що ліфти знаходилися на балансі ТОВ «Поіск-Ніка», на його думку їх власником є ОСОБА_4 , тому що через нього здійснювалися поточні ремонти, заміна якихось деталей, наймали людей для обслуговування ліфтового обладнання. Особисто очевидцем того, що обвинувачений ОСОБА_1 у ніч з 24.02.2014р. на 25.02.2014 р. виносив будь яке обладнання чи майно, не бачив.

Свідок ОСОБА_22 , допитаний у судовому засіданні показав, що працював в ТОВ «Поіск-Ніка» інспектором охорони, про більшість подій, які сталися 24.02.2014 року йому відомо зі слів охоронця ОСОБА_20 та шляхом перегляду відеозапису з камер спостереження. Особисто він був присутнім 24.02.2014р. у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-А, де разом з директором ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_4 піднявся на технічній поверх будівлі та бачив невідомих йому людей, які також знаходилися на цьому поверсі, в той момент ОСОБА_1 там не було. Невідомі особи, які знаходилися на технічному поверсі не представилися. Додатково повідомив, що технічний поверх, а також ліфти та ліфтове обладнання не були об`єктом, який згідно з договором на охорону приміщень, укладеного між ТОВ «Поіск-Ніка» та ПП «СОБ» повинно було ними охоронятися, стверджуючи, що для того, щоб пройти до приміщень технічного поверху, де знаходилися ліфти та ліфтове обладнання, потрібно було проходити через приміщення, що належать ТОВ «Ексімер-Оптикс», на його думку у власності та на балансі ТОВ «Поіск-Ніка» дане майно ніколи не знаходилося, оскільки ТОВ «Поіск-Ніка» було орендарем даних приміщень. Особисто очевидцем подій, що саме обвинувачений ОСОБА_1 в ніч з 24.02.2014р. на 25.02.2014р. виносив будь-яке обладнання чи майно, не бачив.

Свідок ОСОБА_18 , допитаний у судовому засіданні показав, що працював в ПП «СОБ» охоронником. 24.02.2014 року він виконував свої посадові обов`язки щодо охорони приміщень, що знаходяться у власності ТОВ «Поіск-Ніка», розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-А. Приблизно о 9 годині вечора на камерах відеоспостереження він помітив невідомих осіб, які підіймалися по сходових клітинах на верхні поверхи даного приміщення, у зв`язку з чим він зателефонував директору ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_4 . До того моменту, коли директор ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_4 прибув до будівлі, він спостерігав за тим, що відбувається за допомогою відео запису з камер спостереження. Після того, як директор ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_4 прибув на місце, вони піднялися на 7 поверх за допомогою будівельної люльки. Зійшовши на 6 поверх, вони побачили невідомих та ОСОБА_1 , з яким ОСОБА_4 вступив в діалог, потім директор ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_4 спустився на 1 поверх, а він залишився на 6 поверсі. Також ОСОБА_18 пояснив, що для того, щоб пройти до приміщень технічного поверху, де знаходилися ліфти та ліфтове обладнання, потрібно було проходити через приміщення, що належать ТОВ «Ексімер-Оптикс», про більшість подій, які сталися 24.02.2014р. йому відомо шляхом перегляду відеозапису з камер спостереження.

У ході судового засідання судом були дослідженні письмові докази, надані стороною обвинувачення, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.03.2014 року, відповідно якого директор ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_4 повідомив, що в ніч з 24.02.2014 року невстановлена особа шляхом злому замка проникла на технічний поверх, звідкіля таємно викрала обладнання ліфтів з двигунами;

- протокол огляду місця події, який проводився 17.03.2014 року з фото таблицею з зображенням пошкодження вантажних ліфтів, а саме відсутність ряду автоматів на підстанції, гальмової системи (а.с. 146-151 т.1);

- договір купівлі продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом продажу на аукціоні від 23.12.2013р., укладеного між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ «Ексімер-Оптикс», відповідно якого товариство є власником частини будівлі, розташовано по вул. Балківська, буд. 42-А у м. Одесі (а.с.157-162 т.1)

- договір купівлі продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом продажу на аукціоні від 6.12.2012р., укладеного між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ «Ексімер-Оптикс», відповідно якого товариство є власником частини будівлі, розташовано по вул. Балківська, буд. 42-А у м. Одесі (а.с. 163-168 т.1)

- довіреність ТОВ «Ексімер-Оптикс», в особі директора Красуцького В.Й. від 25.02.2014 року, якою уповноважує ОСОБА_1 представляти інтереси Підприємства в усіх установах та організаціях з визначенням прав, які має представник, але право займатися розпорядницькою, господарською діяльності не вказане;

- протокол пред`явлення особи по фотознімкам від 28.04.2014 року, відповідно якого свідок ОСОБА_16 на фото №1 впізнав особу - ОСОБА_1 , який 24.02.2014 року у нічний час організував виніс якогось майна з приміщення, розташованому по вул. Балківська, 42-А у м. Одесі ;

- протокол пред`явлення особи по фотознімкам від 25.04.2014 року, відповідно якого свідок ОСОБА_23 на фото №1 впізнав особу - ОСОБА_1 , який 24.02.2014 року у нічний час знаходився в будівлі, розташованій по вул. Балківська, 42-А у м. Одесі, який керував демонтажем станції правління на технічному поверсі;

- акт приймання-передачі виконаної роботи №1/409 за договором №2367 від 21.02.2014 року, відповідно якому замовник ТОВ «Ексімер-Оптикс» від підрядника ТОВ «Реал ЛТД» прийняв роботи з демонтажу двох станцій управління, двох двигунів;

- копії паспортів ліфтів за №2950, 2949;

- висновок експерта №91-Е від 14.09.2015 року, відповідно якого залишкова вартість таємно викраденого майна на момент вчинення кримінального правопорушення тобто 24 лютого 2014 року, в разі якщо обладнання (строк експлуатації з 3 грудня 2013 року) було у справному стані на момент вчинення правопорушення, а саме ліфтового обладнання становить (без ПДВ):

1. Ліфт м/п 500 кг., 0,5 м/с. Per № 2950 (пасажирський ліфт): станція керування ліфтом Г-500-05 Е становить - 18637,50 грн (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять сім грн., п`ятдесят коп.); гальмо лебідки РЧЛ - 180 у зборі становить 4807,29 грн. (чотири тисячі вісімсот сім грн., двадцять дев`ять коп.).

2. Лифт м/с 500 кг кг., 0,5 м/с. Per № 2949 (вантажний ліфт): станція управління керування ліфтом А-16-143 становить - 18460.00 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят грн.); двигун АН 180 становить - 7395,83 грн. (сім тисяч триста дев`яносто п ять грн., вісімдесят три коп.). У зв`язку з тим, що на дослідження не було надано жодної інформації щодо якісних та кількісних характеристик демонтованої електропроводки на окремих ділянках, тому її оцінка не виявляється можливою.

- висновок експерта №146 від 1.04.2014 року, відповідно якого сума витрат ТОВ «Поіск-Ніка» по відновленню ліфтового обладнання на ремонту ліфтів № 2950, 2949, розташованих по вул. Балківська, буд. 42-А у м. Одесі згідно наданих на дослідження документів (кошторисів) має скласти 284880 гривень.

Разом з цим під час судового провадження стороною захисту були надані копії документів в доказування непричетності ОСОБА_1 до інкримінованих йому діянь, а саме:

- Статус ТОВ «Ексімер-Оптикс» з правовстановлюючими документами;

- довідка від 10.02.2016р., відповідно якої ОСОБА_1 починаючи з 2013р. по даний момент не знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Ексімер-Оптикс», не є працівником чи службовою особою ТОВ «Ексімер-Оптикс», діяв як вповноважений представник на підставі довіреності (а.с. 136 том 1);

- довідка від 16.02.2016р., відповідно якої на балансі ТОВ «Ексімер-Оптикс» знаходяться два ліфти з 1.01.2014року на підставі Договору купівлі продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом продажу на аукціоні від 23.12.2013р. Ліфти знаходяться на праві власності товариства (а.с. 137 том 1);

- Наказ директора ТОВ «Ексімер-Оптикс» ОСОБА_3 за №02/14 від 1.01.2014 року «Про проведення реконструкції та ремонтних робіт у нежитловій будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 42-А , відповідно якого було затверджене рішення щодо здійснення заходів з реконструкції приміщень та капітального ремонту (зміни) ліфтового обладнання ТОВ «Ексімер-Оптикс», придбаного за Договорами купівлі - продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст від 6.12.2012р. та 23.12.2013р. Відповідальність за проведення ремонтних робіт покладено на ОСОБА_1 а.с. 55 том 3).

Оцінюючи отримані у ході судового провадження докази, суд дійшов до висновку, що фактично обвинувачення побудоване на заяві директора ТОВ «Поіск-Ніка» ОСОБА_4 , який як вбачається звинувачує ТОВ «Ексімер-Оптикс» в особі ОСОБА_1 в блокуванні та перешкоджанні доступу працівників і відвідувачів ТОВ «Поіск-Ніка» до приміщень, розташованих на 6,7,8 поверхах будівлі, які належать товариству на праві власності, шляхом виведення з ладу спірних ліфтів, тим самим підриваючи господарську діяльність ТОВ «Поіск-Ніка», тобто виходячи з аналізу досліджених доказів дії ОСОБА_1 не можуть містити об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 194 ч.1 КК України при викладених в обвинуваченні обставинах, так як встановлено та документально підтверджено, що ліфти, сходові клітини 6,8 поверху, технічний поверх, що знаходяться у нежитловій будівлі, розташованої по вул. Балківська, 42-А у м. Одесі перебувають у власності ТОВ «Ексімер-Оптикс», яке підприємство за результатами аукціону 6.12.2012р. та 23.12.2013р. придбало в Одеської обласної раді шляхом укладення договорів купівлі - продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст (повний перелік придбаного майна вказаний безпосередньо в Договорах, долучених до матеріалів кримінального провадження).

У відповідності до Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості долі обласної ради в нежитловому приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-А , затвердженого ТОВ «Українське консалтингове бюро» від 07.09.2013 р., до об`єкта оцінки, окрім нерухомого майна, входить вантажний та пасажирський ліфти.

Таким чином, кваліфікуючи ознаки ч.3 ст.185, ч.1 ст.194 КК України, як незаконне проникнення у приміщення та умисне пошкодження чужого майна як такі відсутні, оскільки особа, а саме ОСОБА_1 , діючий як представник ТОВ «Ексімер-Оптикс» на підставі довіреності та Наказів директора підприємства мав право на законних підставах перебувати у місці, де знаходиться майно, власником якого є ТОВ «Ексімер-Оптикс», тобто доказів незаконного проникнення та умисного пошкодження чужого майна стороною обвинувачення не надано та спростовується наданим стороною захисту Наказом директора ТОВ «Ексімер-Оптикс» ОСОБА_3 за №02/14 від 1.01.2014 року «Про проведення реконструкції та ремонтних робіт у нежитловій будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 42-А», відповідного якого відповідальність за проведення ремонтних робіт покладено на ОСОБА_1 , тим самим доручивши йому здійснювати розпорядницькі, господарські функції інтересах підприємства. В подальшому на виконання даного Наказу ОСОБА_1 була видана довіреність від ТОВ «Ексімер-Оптикс» на проведення всіх необхідних дій від імені довірителя. Маючи певні повноваження, як представник ТОВ «Ексімер-Оптикс» ОСОБА_1 . 21.02.2014року був укладений договір з ліцензованою ТОВ «Реал ЛТД», відповідно якого на законних підставах був проведений демонтаж ліфтового обладнання, який як з`ясовано у ході судового провадження, до теперішнього часу не закінчений внаслідок не надання ТОВ «Поіск-Ніка» доступу до приміщень технічного поверху, які перейшли до ТОВ «Ексімер-Оптикс» за Договором оренди майна від 28.04.2012р., укладеного між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ ««Поіск-Ніка», що свідчить про те, що ліфти ніколи не належали ТОВ «Поіск-Ніка», вони були користувачами (орендарем) ліфтів.

Викладені в сукупності обставини спростовують позицію сторони обвинувачення щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 , так як обґрунтованих доказів, які б підтверджували, що ліфтове обладнання належить саме ТОВ «Поіск-Ніка» та будь-яких інших доказів, які б вказували на корисний умисел та незаконність дій ОСОБА_1 , який як встановлено діяв в межах наданих йому повноважень, суду не представлено.

Взагалі обвинувачення є неконкретизованим, надуманим, за викладеним змістом обвинувального акту залишається не зрозумілою попередня змова з невстановленими досудовим слідством особами, при цьому дана кваліфікуюча ознака не інкримінується обвинуваченому (як і не вказано, чи виділені відносно цих осіб матеріали в окреме провадження, на якій стадії воно перебуває, в чому полягає розподілення між ними ролей), більш того вказаний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення без визнання особи потерпілою, якій спричинений матеріальний збиток.

Зазначені обставини вказують тільки на те, що фактично досудове розслідування даного кримінального провадження проводилося відносно ОСОБА_1 , який не міг мати навіть статусу підозрюваного, так як в дійсності мають місце суперечки між ТОВ «Поіск Ніка» та ТОВ «Ексімер-Оптикс» щодо порядку володіння та користування майном, яке перебуває у спільній частковій власності товариств, вбачаються цивільно-правові відносини між даними господарюючими суб`єктами, які у разі недосягнення домовленості повинні були виниклий спір з приводу порядку користування ліфтами, сходами вирішити в судовому порядку, та як вбачається з наданих до суду копій документів за даним фактом предмет спору був розглянутий Господарським судом Одеської області, в тому числі Вищим господарським судом України, яким ТОВ «Ексімер-Оптикс» зобов`язали не чинити перешкод ТОВ «Поіск-Ніка» у вільному доступі до власних нежилих приміщень, розташованих на 6,7,8 поверхах будівлі, розташованої по вул. Балківська, 42-А у м. Одесі , (власником решти приміщень в цій будівлі є ТОВ «Ексімер-Оптикс», при цьому рішеннями суду всіх інстанцій було підтверджено правомірність проведення та законність набуття ТОВ «Ексімер-Оптикс» належного їй майна), що не має ніякого відношення до кримінального судочинства та пред`явлення ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні крадіжки та умисного пошкодження майна. Одних же обвинувальних коментарів представника цивільного позивача без їх підтвердження сукупністю інших належних, допустимих та об`єктивних доказів, недостатньо для обґрунтування обвинувального вироку.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.23 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в документах, які не були предметами безпосереднього дослідження суду.

Згідно вимог ст.290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, прокурор або слідчий, за його дорученням, зобов`язаний надати доступ стороні захисту до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, в тому числі надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Так, у судовому засіданні сторона обвинувачення не довела, що саме це обладнання, яке вказане в висновках експертиз за №91-Е від 14.09.2015 року, №146 від 1.04.2014 року, які покладені в основу обвинувачення за ч.3 ст.185, ч.1 ст.194 КК України було встановлено на вказаних ліфтах, яке з 2013 року було несправним, що це ліфтове обладнання належить ТОВ «Поіск-Ніка», при цьому в них зазначена різна вартість одно і того ж самого обладнання, з урахуванням ПДВ, або без нього, та за змістом самого висновку вбачаються припущення: «у разі», «якщо».

Вказані експертизи проводились на підставі документів, які були надані представником потерпілого, та в експертизах зазначено, що на дослідження надані копії документів, а не оригінали, які в матеріалах кримінального провадження відсутні, незважаючи на те, що відповідно до ч.3 ст. 99 КПК України, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документу.

Надаючи оцінку вищезазначеним висновкам експертиз, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 фактично був позбавлений права поставити власні питання перед експертом, заявити останній особі відвід, просити призначення експерта з числа вказаних ним осіб, тобто можливості реалізувати своє законне право на захист, у зв`язку з чим твердження обвинувачення що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена висновками експертиз, які були проведені на підставі не належно наданих документів зацікавленою особою, є безпідставними, тому суд визначає дане посилання не допустимим доказом.

Також суд не може визнати протокол огляду місця події, датований 17.03.2014 року в якості допустимого доказу, оскільки відповідно до ч.1 ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Дана процесуальна дія здійснена з порушенням вимог діючого законодавства, так як фактично мав місце огляд приміщення, який відповідно до ч.2 ст.237 КПК України здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку такого володіння особи.

Положеннями ст.233 цього Кодексу встановлено, що ніхто не має права проникнути до іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. В такому випадку слідчий, за погодженням з прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст.234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Як встановлено у судовому засіданні, огляд приміщення технічного поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-А проводився без повідомлення власника - ТОВ «Ексімер-Оптикс» та надання згоди на такий огляд, без ухвали слідчого судді, в присутності понятих - працівників ТОВ «Поіск-Ніка», які пов`язані трудовими відносинами з представником цивільного позивача, тобто є зацікавленими особами, що в свою чергу викликає сумніви щодо їх неупередженості.

За вищезазначених обставин слід визнати, що протокол огляду місця події від 17.03.2014 року був проведений без дотримання процедури , передбаченої діючим КПК України, у зв`язку із чим зазначений протокол огляду місця події від 17.03.2014 року суд визнає не допустимим доказом.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 1997 року «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», передбачено, що згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам, при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими орган досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, отримані відповідно до норм КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Таким чином, суд вимушений визнати, що допитані у ході судового засідання свідки не були безпосередніми очевидцями конкретно інкримінованих ОСОБА_1 діянь у вчиненні викрадення чужого майна поєднаного з проникненням в приміщення та умисного пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вони лише вказують на факт обмеження доступу їх як робітників ТОВ «Поіск-Ніка» до робочих місць, розташованих в приміщення 6,7,8 поверхів будівлі, вказуючи, що ОСОБА_1 не знають, про обставини їм відомо зі слів охоронця, який спостерігав за подіями з камер спостережень, тому суд також критично відноситься до доказів сторони обвинувачення в цій частині, як і до протоколів пред`явлення особи для впізнання, в ході яких свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , не будучи присутніми на місці події, не зрозуміло за яких підстав вказують на ОСОБА_1 , як на особу, яка 24.02.2014 року у нічний час знаходилася в будівлі, розташованій по вул. Балківська, 42-А у м. Одесі та керувала демонтажем ліфтового обладнання на технічному поверсі.

При цьому суд вважає за необхідне акцентувати увагу, що жодні відео матеріали у будь-якому вигляді в якості доказів до матеріалів кримінального провадження не залучалися, сторонам не відкривалися, безпосередньо судом не досліджувалися, тому посилання свідків на даний відео запис з камер спостережень є безпідставним, у зв`язку з чим не може бути прийнятий судом до уваги.

Єдиним джерелом отримання прямих доказів про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів є виключно заява директора ТОВ «Поіск`Ніка» ОСОБА_4 , який звернувся до правоохоронних органів майже через місяць після нібито вчиненого діяння. Інші надані стороною обвинувачення копії документів - дефектні акти, накладні, акти, кошториси не доводять та не спростовують вини обвинуваченого, тобто не несуть в собі доказової бази, тому не можуть прийняті до уваги при ухваленні рішення.

Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За змістом ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, а саме: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; при цьому обов`язок доказування зазначених обставин відповідно до частини першої статті 92 вказаного Кодексу покладається на прокурора.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Статтею 17 КПК України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладене, а також отримані безпосередньо в суді показання обвинуваченого, свідків сторони обвинувачення, приймаючи до уваги зміст досліджених письмових доказів, а також неможливості спростування виправдувальних показань ОСОБА_1 про не вчинення ним таємного викрадення майна та умисного його пошкодження, суд, у відповідності із ст.62 Конституції України, трактує це, а також всі сумніви і протиріччя, що виникли в результаті дослідження в судовому засіданні обвинувальних доказів, на користь обвинуваченого і приходить до загального висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, що підлягає його виправдання.

Матеріали кримінального провадження за №12014160490001168 від 14.03.2014р. до обвинувального акту не долучались, тому суд визначає місце їх зберігання в Одеській місцевій прокуратурі №4.

Відповідно до положень ч.3 ст.129 КПК України в разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає цивільний позов без розгляду.

За вищезазначених обставин позов ТОВ «Поіск Ніка» пред`явлений до ТОВ «Ексімер-Оптикс», який є неналежним відповідачем відповідно до ст.62 КПК України, про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 762728,11 гривень суд вважає за необхідне залишити без розгляду.

Крім того, за змістом обвинувального акту встановлено, що у ході досудового слідства здійснювалось залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи за №91-Е від 14.09.2015р. судові витрати якої складають 982,08 грв., а також комплексна судова товарознавча експертиза за №146 від 1.04.2014р процесуальні витрати якої складають 786,24 грв, які суд вважає за необхідне прийняти за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 129, 368, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 194 ч.1 КК України, на підставі ст.373 ч.1 п.1 КПК України визнати не винним та за відсутністю в його діяннях складу злочинів - виправдати.

Цивільний позов ТОВ «Поіск-Ніка» пред`явлений до ТОВ «Ексімер-Оптикс» про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 762728,11 гривень - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати, які пов`язані з вартістю проведених судових товарознавчих експертиз під досудового розслідування у загальній сумі 1768,32 грн. (982,08 грв., 786,24 грв.) - прийняти на рахунок держави.

Матеріали кримінального провадження за №12014160490001168 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2014р. зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СУДДЯ: