Рішення № 83031093, 09.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1996/18

Провадження № 2/522/88/19

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про стягнення моральної шкоди в розмірі 250 000 гривень, завданої противоправною бездіяльністю.

Позивач мотивує вимоги тим, 15 серпня 2017 року ним було подано заяву про вчинення дій, що містять ознаки злочину, передбаченого ст.ст. 384, 366 КК України до Прокуратури Одеської області. Після подання заяви про злочин жодних дій, спрямованих на внесення наданих ним відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства відповідачем не вчинялось. Натомість його повідомлення про злочин було переслано, що суперечить вимогами КПК України. Як вбачється з ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 10.10.2017 року по справі № 500/18453/17 відповідачем порушені вимоги ст.214 КАК України при розгляді повідомлення про злочин 15.08.2017 року, тобто бездіяльність відповідача визнана Приморським районним судом міста Одеси. Бездіяльність відповідача завдала йому моральних страждань, оскільки унеможливила функціонування його особистості на конституційних засадах. Позов просить розглянути за його відсутністю, посилаючись на вимоги ст.си. 55,56 конституції України, ст. 23 ЦК України, ст. 4 ЦПК України.

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Загороднюка В.І.

Ухвалою судді від 26.02.2018 року відкрито провадження по справі та призначений розгляд справи в загальному проваджені.

05 червня 2019 року Прокуратура Одеської області надала відзив на позов (а.с. 21-27).

Ухвалою від 01 жовтня 2018 року позов залишений без розгляду, яка скасована постановою апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

20 грудня 2018 року матеріали справи надійшли до суду першої інстанції.

Ухвалою судді від 04 січня 2019 року справа прийнята до розгляду та призначено підготовче судове засідання, а 20.02.2019 року закрито підготовче судове засідання.

В судовому засіданні 19 липня 2019 року представник прокуратури заперечувала проти задоволення позову, оскільки позовні вимоги необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справ, 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Прокуратури Одеської області з заявою, в порядку ст.214 КПК України. В заяві зазначає, що «на засіданні Одеського окружного адміністративного суду 31.07.2017 року по справі № 815/34/30/17 представник відповідача свідомо надав суду брехливі відомості, а саме: стверджував, що Патрульна поліція міста Одеси не підпорядковується Головному Управлінню Національної поліції України в Одеській області.

Згідно ст.13 Закону України « Про національну поліцію» у складі поліції функціонує також патрульна поліція. Отже, представник відповідача у судовому засіданні 31.08.2017 року по справі № 815/34/30/17 свідомо збрехав.

Вказаними діями представник відповідача вчинив злочини, передбачені ст.ст.384, 366 КК України.

Враховуючи викладене, просить: внести відомості про скоєння вищезазначених кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування; Надати засобами електронної пошти витяг із Єдиного реєстру досудовий розслідувань про внесення відомостей та початок досудового розслідування; Визнати його потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

Зі змістом статті 383 КК України про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ознайомлений».

Листом Прокуратури Одеської області від 16.08.2017 року № 15-4234-17 повідомлено, що звернення направлено до Департаменту патрульної поліції УПП в м.Одесі для розгляду відповідно до вимог чинного законодавства. Про результати розгляду вказаним органом буде повідомлено в установленому законом порядку. Разом з тим роз`яснено, що відповідно до вимог ст.ст. 303-306 Кримінального процесуального кодексу України, скарга на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, може подана слідчому судді місцевого суду у 10-дений строк з дати отримання цього повідомлення.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси Пислар В.П. від 10 жовтня 2017 року (справа № 522/18453/17) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність, яка полягає у невнесені відомостей до ЄРДР задоволена. Зобов`язано уповноважених осіб прокуратури Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.08.2017 року у відповідності до вимог ст.214 КПК України.

Прокуратура Одеської області, на виконання ухвали суду від 10.11.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, які містяться у заяві ОСОБА_1 за № 420171600000001529 за ч.1 ст. 384 КК України за фактом надання суду неправдивих відомостей працівниками Управління патрульної поліції в м.Одеса.

У зв`язку з зазначеною бездіяльністю прокуратури Одеської області позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 250 000 гривень.

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56 Конституції України)

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У самій нормі не зазначено, про які саме права йдеться. Отже, порушення особистих немайнових, може мати наслідком завдання моральної шкоди і, відповідно, стати підставою для позовної вимоги про її відшкодування.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За результатами проведення досудового слідства за кримінальним провадженням № 420171600000001529, 30.01.2018 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч.1 ст.284 КПК України.

При цьому, посилання ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 10.10.2017 року не є вироком суду, тому не є належним та допустимим доказом заподіяння шкоди.

Фактами, з якими матеріальний закон пов`язує настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди (п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судовому практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди») є: наявність шкоди, протиправність діяння ії заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і противоправним діянням заподіювача, а також вини останнього в заподіянні.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду.

Суду не надані належні та допустимі докази противоправної поведінки відповідача, але й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіянням шкоди.

Отже, за відсутністю доказів щодо спричинення моральних страждань позивачу, або чим саме були спричинені моральні страждання ОСОБА_1 , з яких позивач виходить при встановленні компенсації у відшкодуванні моральної в розмірі 250 000 гривень, суд вважає необхідним відмовити у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 55, 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1176 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у задоволені позову до Прокуратури Одеської області (м.Одеса, вул.Пушкінська, 3) про стягнення моральної шкоди.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 16 липня 2019 року.

Суддя Л.М. Чернявська

09.07.2019