Вирок № 83031051, 12.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12188/19

Провадження № 1-кп/520/756/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2019 року Київський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді Галій С.П.

з участю секретаря Маркової О.І.

прокурора Наймана Є.О.

захисника Пащенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі кримінальне провадження №12019161480001060 від 07.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Болградського району, с. Дмитрівка, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працював, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: - 04.07.2003 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; - 22.09.2010 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК Україним звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; - 09.12.2011 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; - 10.08.2017 року Болградським районним судом Одеської області за ч.1 ст. 395 КК України до арешту строком на 5 місяців; - 14.11.2017 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 12.03.2019 року звільненого по відбуванню строку покарання, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Повторно, 07.05.2019 року близько 15 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись на території Таїровського кладовища в м. Одесі, підійшов до потерпілої ОСОБА_2 , яка знаходилась у 15 ряду 14 дільниці кладовища, та відкрито, шляхом ривку намагався викрасти належну їй сумку чорного кольору, вартістю 200 гривень, яка була на плечі у потерпілої, в якій знаходився гаманець чорного кольору вартістю 150 гривень, з грошовими коштами в сумі 150 гривень, та зв`язка ключів у кількості 8 штук з брелоком, що матеріальної цінності не представляє, на загальну суму 500 гривень.

Однак, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла ОСОБА_2 чинила опір та голосно кричала, що привертало увагу оточуючих, у зв`язку з чим ОСОБА_1 злякавшись, що буде затриманий, з місця вчинення злочину втік.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.3 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України - незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Повторно, 07.05.2019 року близько 15 годин 50 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись на території Таїровського кладовища в м. Одесі, підійшов до потерпілої ОСОБА_3 , яка знаходилась на першій алеї центрального ряду кладовища, та відкрито, шляхом ривку викрав належну їй сумку чорного кольору вартістю 500 гривень, яка лежала поряд з нею на лавці, в якій знаходилась сумка - клач вартістю 200 гривень, з грошовими коштами в сумі 1805 гривень, сонцезахисні окуляри вартістю 100 гривень, паспорт громадянина України та ідентифікаційний код на її ім`я, дві дисконтні картки, що не представляють матеріальної цінності.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 2605 гривень.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочинів визнав повністю, фактичні обставини не оспорює, згоден з кваліфікацією його дій та пояснив суду, що дійсно 07.05.2019 року близько 15 годин 30 хвилин він знаходився на території Таїровського кладовища в м. Одесі, перебував у нетверезому стані. Він побачив потерпілу ОСОБА_2 , у якої на плечі висіла сумка та вирішив її пограбувати. Він підійшов до потерпілої та ривком намагався вирвати у потерпілої сумку. Однак потерпіла почала кричати та чинити опір, тому він, злякавшись, що хтось побачить його дії та його затримають, залишив сумку потерпілої та втік з місця скоєння злочину. Він згоден з переліком та вартістю майна, яке намагався відкрито викрасти у потерпілої.

Після цього, він пройшов по кладовищу до центрального ряду, де побачив потерпілу ОСОБА_3 , біля якої на лавці лежала її сумка. Він підійшов до потерпілої та ривком схопив з лавки сумку потерпілої, в якій знаходилось майно потерпілої та гроші, з якою з місця скоєння злочину, почав тікати. Потерпіла бачила його дії. Він згоден з переліком та вартістю викраденого ним майна, також згоден, що він спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2605 гривень.

Згодом у нього працівниками поліції було вилучено викрадене ним майно потерпілої ОСОБА_3 та повернуто потерпілій. У скоєнні злочину щиро кається, просить суд суворо його не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочинів, його вина доведена та підтверджується доказами, дослідженими судом:

-Витягами з ЄРДР від 07.05.2019 року;

-Протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 07.05.2019 року;

-Протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 07.05.2019 року;

-Протоколами огляду місця події від 07.05.2019 року;

-Протоколами огляду предметів від 07.05.2019 року;

-Постановою про об`єднання кримінальних проваджень від 08.05.2019 року;

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.05.209 року;

-Постановою про залучення речових доказів від 08.05.2019 року.

-Звітом про незалежну оцінку майна.

Згідно письмових заяв потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що потерпілі просять про розгляд справи судом у їх відсутність, тому суд за згодою учасників судового процесу, в порядку ст.325 КПК України розглянув справу у відсутність потерпілих.

Заслухавши думки учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнає свою вину у скоєнні злочину, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а також з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини, встановлені досудовим розслідуванням, тому на підставі ст.349 ч.3 КПК України суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким по справі не оспорюються.

На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що докази по справі є належними, допустимими, достовірними, достатніми які повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочинів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України - незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Також дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що обставиною яка обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України являється скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст.66 КК України суд вважає, щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину, відсутність матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим злочинів, які згідно зі ст.12 КК України є тяжкими злочинами.

При цьому, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого, характер умисних злочинів, особу обвинуваченого, враховуючи принцип індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства, та вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

-за ч.2 ст.186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 місяць.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_1 призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 місяць.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 07.05.2019 року.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілих - повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його оголошення, шляхом подачі скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Галій С. П.