Ухвала суду № 83029412, 15.07.2019, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 липня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/245/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Ярославська З.І.

розглянувши у підготовчому засіданні: Клопотання про зупинення провадження у справі №921/245/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №921/350/19 (вх.№12345 від 15.07.2019)

по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД", Селянський узвіз, б. 3-а, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис", бул. Просвіти, буд.19, кв.181, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46027

про: стягнення 4 598 510 грн. 83 коп. основного боргу, 336 561 грн. 72 коп. пені, 188 775 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 93 489 грн. 37 коп. 10 % річних, 459 851 грн. 10 коп. штраф, 85 157 грн. 82 коп. судового збору.

За участю представників сторін, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

позивача: Качуєвський М.О. - довіреність №б/н від 14.01.19

відповідача: Саламандра Г. М. - адвокат, ордер № 044719 від 13.05.19.

Суть справи.

15.07.2019 від відповідача через канцелярію суду надійшло Клопотання без номера від 15.07.2019 (вх. №12345) про зупинення провадження у справі №921/245/19 до набрання законно сили судовим рішенням у справі №921/350/19.

В обґрунтування вищезазначеного Клопотання про зупинення провадження у справі відповідач вказує, що "станом на сьогоднішній день в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №921/350/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" про визнання недійсним укладеного між сторонами договору поставки №537 від 23.03.2018.

Тобто, предметом позову по справі №921/350/19 є визнання недійсним того ж самого Договору поставки товару №537 від 23.03.2018 року, на підставі якого позивач заявляє вимогу про стягнення заборгованості з відповідача по справі №921/245/19.

Таким чином, в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа предметом позовних вимог у якій є стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язання за договором, який в свою чергу на даний час являється оспорюваним правочином, оскільки в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа предметом розгляду якої є позовні вимоги про визнання недійсним такого правочину.

Справи №921/245/19 та №921/350/19 є взаємопов`язаними, оскільки прийняття рішення у справі №921/350/19, що вступить в законну силу, матиме істотне значення у справі №921/245/19, а тому існує об`єктивна неможливість розгляду справи №921/245/19 до вирішення справи №921/350/19, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи Господарським судом Дніпропетровської області полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Рішенням суду у справі №921/350/19 будуть встановлені обставини, що мають значення для встановлення факту існування чи відсутності договірних правовідносин між ТОВ "Вента. ЛТД" та ТОВ "Медичний центр Борис" в редакції Договору поставки від 23.03.2018 року".

Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.2019 підтримала Клопотання без номера від 15.07.2019 (вх. №12345) про зупинення провадження у справі №921/245/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №921/350/19.

Представник позивача в усному порядку заперечив проти Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України та відповідно з тих підстав, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Так як в матеріалах справи №921/245/19 є достатньо доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та на підставі яких можливе вирішення спору по суті.

Розглянувши Клопотання відповідача №без номера від 15.07.2019 (вх. №12345) про зупинення провадження у справі №921/245/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №921/350/19, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Із наведених у Клопотанні відповідачем підстав для зупинення провадження у справі №921/245/19 зокрема, про те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №921/350/19 будуть встановлені обставини, що мають значення для встановлення факту існування чи відсутності договірних правовідносин між ТОВ "Вента. ЛТД" та ТОВ "Медичний центр Борис" в редакції Договору поставки №537 від 23.03.2018 року", який є предметом позовних вимог у справі №921/245/19 про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язання за цим договором, тобто який в свою чергу на даний час являється оспорюваним правочином, суд не вбачає в чому саме полягає неможливість розгляду справи №921/245/19, так як відповідачем не вказано, яким чином у випадку встановлення Господарським судом Дніпропетровської області у справі №921/350/19 обставин щодо недійсності правочину (Договору поставки №537 від 23.03.2018 року), вплине на докази, обставини та їх оцінку у справі №921/245/19, що розглядається.

Також, відповідач не обґрунтував, яким чином наслідки розгляду справи №921/350/19 зможуть вплинути на результати розгляду cправи №921/245/19, а також не підтверджено неможливість повного та об`єктивного дослідження обставин справи №921/245/19 і вирішення спору у цій справі без результатів вирішення іншої справи.

Згідно ч.1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом (ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.5 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За таких обставин, суд звертає увагу, що правовий аналіз ст.227 ГПК України дозволяє зробити висновок, що зупинення провадження у справі №921/245/19 може мати місце лише у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи №921/350/19 та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи №921/245/19 на підставі зібраних у ній доказів.

Матеріали справи №921/245/19 містять достатньо доказів, належна оцінка яких у відповідності до ст. 86 ГПК України дозволить суду встановити обставини, які входять до предмету доказування у справі та відповідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.

При цьому, суд враховує, що на час розгляду справи №921/245/19, Договір поставки товару №537 від 23.03.2018 року, укладений між Позивачем та Відповідачем є чинним (доказів на підтвердження протилежного відповідачем не подано), а його умови підлягають застосуванню судом під час розгляду справи та прийняття рішення, тобто будь-які перешкоди для розгляду даної справи відсутні.

Також, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд зазначає про те, що безпідставне зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ.

Оскільки у даній справі №921/245/19 суд самостійно за наявними у справі доказами може встановити факт чи його відсутність поставки та здійснення оплати чи виникнення заборгованості.

Враховуючи, що право на звернення до суду про стягненням спірної заборгованості виникло у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД", Селянський узвіз, б. 3-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область на підставі Договору поставки товару №537 від 23.03.2018 року, а вказаний договір є чинним та на даний час не визнаний судом недійсним, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі №921/245/19.

А відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні поданого відповідачем Клопотання №без номера від 15.07.2019 (вх.№12345 від 15.07.2019) про зупинення провадження у справі №№921/245/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №921/350/19.

Керуючись ст.ст.170, п.10 ч.2 ст.182, п.5 ч.1 ст.227, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні Клопотання про зупинення провадження у справі №921/245/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №921/350/19 (вх.№12345 від 15.07.2019) відмовити.

2.Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

3.Копію ухвали направити учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалу підписано: 16 липня 2019 року

Суддя С.О. Хома