Ухвала суду № 83027283, 06.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26590/19

Провадження № 1-кс/761/18420/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., прокурора Алфьорової Г.В., слідчого Харченка І.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Сікана Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області Харченка І.Б. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, утриманців не має, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000503 від 04.07.2019 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в :

06.07.2019 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий відділу розслідування злочині у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області майор поліції Харченко І.Б. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором відділу прокуратури Київської області Алфьоровою Г.В.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110000000503 від 04.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.07.2019, близько 02 години 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння керуючи автомобілем марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Республіки Польща), рухаючись на 2 км + 500 м. автодороги місцевого значення сполученням «Фастів - Скригалівка», в напрямку с. Скригалівка, проявив самовпевненість, не стежив за дорожньою обстановкою, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги пунктів 2.3 б), д), 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), відповідно до яких «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», в порушення вимог пункту 12.1 ПДР України, відповідно до якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не обрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу контролювати керований ним транспортний засіб, не впорався з керуванням втратив керованість транспортного засобу виїхав на зустрічну смугу руху з подальшим виїздом на узбіччя, де допустив зіткнення з перешкодою у вигляді стовбура дерева із подальшим перекиданням транспортного засобу.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Республіки Польща), ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Фастівській центральній районній лікарні, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_3 2001 р.н. та ОСОБА_4 1991 р.н. отримали різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Згідно з лікарського свідоцтва про смерть № 160 від 04.07.2019 установлено, що смерть ОСОБА_2 настала від внутрішньочерепної травми.

Грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), д), 2.9 а), 12.1) ПДР України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_2 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Таким чином, як зазначає у клопотанні слідчий, у ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для підозри ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

04.07.2019 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

05.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Вказує, що повідомлена підозра повністю підтверджується доказами, які на даний час є у розпорядженні органу досудового розслідування, та які додані до клопотання.

У клопотанні слідчий зазначає, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та законного джерела доходів, не одружений, на утриманні немає неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто немає стійких соціальних в`язків.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий просить також врахувати поведінку ОСОБА_5 , який після скоєння кримінального правопорушення зник з місця події.

Зважаючи на викладене, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 має фактичну можливість та може переховуватися від органу досудового розслідування та (або) суду, а також перебуваючи на волі незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, зокрема очевидців дорожньо-транспортної пригоди та займатися злочинною дальністю.

Таким чином, наявні обґрунтовані ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

З метою запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, займатися злочинною діяльністю на території України, виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор заявлене клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні його доводам, вказують. Альтернативний розмір застави просять не визначати, оскільки злочин пов`язаний із загибеллю людини.

Підозрюваний та його захисник проти заявленого клопотання заперечили. Причетність ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди вони підтверджують, однак, вказують, що така сталась не зумисно, у підозрюваного наявні стійкі соціальні зв`язки, а тому просять застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із позбавленням волі.

Заслухавши доводи слідчого та прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № №12019110000000503 від 04.07.2019 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

04.07.2019 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

05.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за обставин, що викладені вище.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, а саме: протоколами огляду місця події, протоколами допиту свідків, протоколом пред`явлення для впізнання, та іншими доказами в їх сукупності.

Разом з тим, слідчому судді не було надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Окрім цього, в судому засіданні ОСОБА_1 не заперечив своєї причетності до кримінального правопорушення, зазначаючи при цьому, що був повністю тверезий, однак не впорався з керуванням через зайця, який раптово вибіг на дорогу.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, та здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відтак, з врахуванням санкції інкримінованої підозрюваному статті, Закон дозволяє обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків, оскільки такий не одружений, дітей чи інших утриманців не має, а тому, з високим ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до переховування чи ухилення від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати незаконний вплив на свідків чи потерпілу у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім цього, підозрюваний раніше притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, позбавлений права керування транспортними засобами, відносно нього здійснюється судовий розгляд в іншому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує також той факт, що підозрюваний з місця дорожньо-транспортної пригоди зник та був затриманим лише наступного дня.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м`які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, відтак, заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

При цьому, за переконанням слідчого судді, сам по собі факт, що підозрюваний раніше не судимий, має місце постійного проживання, де проживає разом з батьками, ще не свідчить про стійкість соціальних зв`язків до такого ступеня, щоб запобігти вказаним ризикам, застосуваши більш м`який запобіжний захід, та не є тими обставинами, які б самостійно гарантували належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини ; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 не містить доводів щодо доцільності не визначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

В судовому засіданні слідчий та прокурор з даного приводу вказали лише на той факт, що правопорушення пов`язане із загибеллю людини, водночас інших підстав та обставин для не застосування альтернативного розміру застави не навели.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має місце постійного проживання, є особою молодого віку, відсутність доказів керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, ризики його позапроцесуальної поведінки є достатньо високими та виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про те, не до такого ступеня, щоб таке тримання під вартою було безальтернативним.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області Харченка І.Б. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту затримання, тобто з 21 години 30 хвилин 04 липня 2019 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю 60 днів, тобто до 01 вересня 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680,00 грн. (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №761/26590/19, кримінальне провадження № 12019110000000503 від 04.07.2019 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- з`являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - до 01 вересня 2019 року.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський