Рішення № 83023023, 09.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2019 року № 826/15665/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., представника позивача Свиридюк С.М. , представників відповідача Кушніренка П.Б., Чмирук Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Гімназії №117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов Печерського району міста Києва про застосування заходів реагування,

встановив:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Гімназії №117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов Печерського району міста Києва (далі - Гімназія), в якій просило застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень відповідача, а саме: технічних, підсобних приміщень та приміщень цокольного поверху будівлі, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущені порушення вимог законодавства у сфера пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а відтак є необхідність у застосуванні заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень відповідача.

У відзиві представник зазначив, що відповідач власними силами забезпечив усунення певних порушень, які виявлені позивачем.

При цьому, представник відповідача стверджує, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язується з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, проте, з наданих позивачем доказів, таких прямих обставин не вбачається, а вжиття крайніх заходів, якими є припинення роботи закладу освіти, тягне за собою суттєві негативні наслідки, пов`язані з порушенням інтересів широкого кола осіб та матеріальними затратами, які, на думку представника відповідача, є невиправданими.

Також представник відповідача посилається на проведення робіт та вжиття заходів, що свідчать про добросовісність намірів щодо запобігання порушенням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні.

Суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

На підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 29.09.2017 №337 (т. 1 а.с. 19-21) його посадовими особами проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №294 (т. 1 а.с. 23-32), яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства.

Так, із вказаного акту перевірки вбачається, що позивачем виявлено наступні порушення у кількості 19 позицій (т. 1 а.с. 24 на звороті та а.с. 25):

- приміщення будівлі не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (2 типу), що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), пункту 7.3 таблиці А. 1, додаток А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного спостереження»;

- евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, що є порушенням пункту 2.32 розділу III ППБУ;

- у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниць електромережі, що є порушенням пункту 1.8 розділу IV ППБУ;

- двері складських (підсобних) приміщень, електрощитової не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ, пункту 2.14 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

- складське (підсобне) приміщення не відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-45 (приміщення їдальні, цокольний поверх), що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ, пункту 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди», пункту 2.14 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

- з приміщень цокольного поверху, в якому розміщені навчальні класи, не передбачено два евакуаційні виходи безпосередньо на зовні, що є порушенням пункту 1.4 розділу VI, пунктів 2.23, 2.26 розділу III ППБУ, пунктів 5.9, 5.13 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», пункту 9.1.18 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди»;

- пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування, що є порушенням пункту 2.2 розділу V ППБУ;

- двері виходу на горище не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ, пункту 6.6 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

- двері евакуаційних виходів з приміщень не обладнано замками, що легко відчиняється з середини, що є порушенням пункту 2.37 розділу III ППБУ;

- відгалужувальні та з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючого матеріалу (сходова клітина 2-го поверху, приміщення електрощитової цокольний поверх, коридор цокольний поверх, підсобне приміщення класу військової підготовки, коридор 1-го поверху, клас військової підготовки), що є порушенням пункту 1.7 розділу IV ППБУ;

- апарати відключення (електрощити, вимикачі) в приміщеннях бібліотеки, не встановлено поза межами (ззовні) вказаних приміщень на не горючих стінах (перегородках) або на окремих опорах, що є порушенням пункту 1.15 розділу IV ППБУ;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (коридор цокольного поверху, клас військової підготовки), що є порушенням пункту 1.6 розділу IV ППБУ;

- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання складських (підсобних) приміщень, електрощитової через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди, що є порушенням пункту 2.4 розділу III ППБУ;

- дерев`яні конструкції горища будівлі не оброблено вогнезахисною сумішшю, що є порушенням пункту 2.4 розділу III ППБУ;

- лампи розжарювання в підсобних (складських) приміщеннях не обладнані захисним суцільним склом (ковпаками), що є порушенням пункту 1.18 розділу IV ППБУ;

- на вікнах приміщень навчальних класів, малого спортзалу, розташованих в цокольному поверсі, встановлено грати, що є порушенням пункту 2.16 розділу III ППБУ;

- не всі пожежні крани розміщені у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання, що є порушенням пункту 2.2 розділу V ППБУ;

- двері евакуаційного виходу з цокольного поверху заблоковано (встановлено грати, які замкнені на навісний замок), що є порушенням пунктів 2.23, 2.37 розділу III ППБУ;

- захаращенні шляхи евакуації до 2-го евакуаційного виходу з 1-го поверху, що є порушенням пункту 2.37 розділу III ППБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач власними силами забезпечив усунення наступних порушень:

- евакуаційні виходи обладнані світовими покажчиками «ВИХІД» з 2010 року (модель: REL 228), всього - 4;

- з приміщення бібліотеки гімназії вилучені тимчасові дільниці електромережі (подовжувач), електрощит винесено поза межі бібліотеки та встановлено на не горючий стіні;

- приміщення цокольного поверху експлуатуються відповідно до поетажного плану, перебудов та перепланувань з дня введення в експлуатацію приміщення гімназії у 1955 році не проводилося;

- пожежні крани перевірені на працездатність 28.08.2017 з відповідним записом в журналі реєстрації;

- двері евакуаційних виходів №2, №3, №4 обладнані замками, що відчиняються з середини, поряд знаходяться ключниці;

- відгалужувальні та з`єднувальні коробки закриті кришками з металу;

- лампи розжарювання в складському приміщенні замінені на люмінесцентні, захищені суцільним склом;

- всього в гімназії 10 пожежних шаф, з них 4 - нового зразка, 6 - старого зразка, які легко відкриваються і систематично провітрюються, не захаращені;

- з дверей евакуаційного виходу №4 та вікон цокольного поверху зняті грати;

- шляхи евакуації до евакуаційного виходу з 1-го поверху повністю звільнено;

- з`єднання електричних проводів і кабелів виконано шляхом опресування.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано фотокартки та інші матеріали щодо вжиття відповідних заходів (т. 1 а.с. 60-69, 71-95).

З матеріалів справи також вбачається, що Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Печерського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві з листом від 07.11.2018 №03-07/1552 (т. 1 а.с. 114) з приводу проведення позапланової перевірки відповідача у зв`язку з усуненням ряду зауважень, які зазначено у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

07.03.2019 Печерським РУ ГУ ДСНС України в м. Києві проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №119 (т. 1 а.с. 165-169), яким зафіксовано менший ряд порушень вимог законодавства, а саме:

- двері складських (підсобних) приміщень не замінено на протипожежні 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ-30 з сертифікатом відповідності до Національної системи сертифікації, що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ;

- складське (підсобне) приміщення не відокремлене від інших приміщень протипожежними перегородками (приміщення їдальні, цокольний поверх), що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ;

- двері евакуаційних виходів з приміщень не обладнано замками, що легко відчиняється з середини, що є порушенням пункту 2.37 розділу III ППБУ;

- з приміщень цокольного поверху, в якому не передбачено два евакуаційні виходи безпосередньо на зовні, заборонено розміщення навчальних класів, що є порушенням пункту 2.23 розділу III, пункту 1.4 розділу VI ППБУ;

- приміщення будівлі не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (2 типу), що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ, пункту 7.3 таблиці А. 1, додаток А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного спостереження»;

- евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, що є порушенням пункту 2.32 розділу III ППБУ;

- у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниць електромережі, що є порушенням пункту 1.8 розділу IV ППБУ;

- 2-й евакуаційний вихід з цокольного поверху через загальну сходову клітку назовні відокремити від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху, що є порушенням пункту 2.23 розділу III, пункту 1.4 розділу VI ППБУ;

- приміщення закладу не обладнані системою оповіщення людей 2-го типу ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного спостереження», що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ;

- приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації, що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ;

- пожежні крани розміщені не у вбудованих або навісних шафах, пожежні кран комплекти повинні розміщуватись у шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосування для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шафи, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:2007, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (технічні поверхи житлового будинку), що є порушенням пункту 2.2 розділу V ППБУ.

На підставі вказаного акту перевірки, 29.03.2019 Печерським РУ ГУ ДСНС України в м. Києві складено припис №185 (т. 1 а.с. 159-161) про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким вимагалось від відповідача вжити заходів щодо усунення вказаних порушень. При цьому, у приписі зазначено, що зазначені порушення пропонується усунути ще з 21.11.2017.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що у період з 30.11.2018 по 03.06.2019 відповідачем додатково усунуті наступні порушення: демонтовано перегородку в приміщенні їдальні, двері на шляху евакуації з приміщень І поверху до другого евакуаційного виходу перенавішені в напрямку виходу з приміщень, демонтовано двері підсобного приміщення, двері евакуаційного виходу № 4 з цокольного поверху замінено на протипожежні з межею вогнестійкістю ЕІ-30, двері евакуаційних виходів з приміщень обладнані замками, що легко відчиняються з середини, встановлено двері підсобного приміщення з межею вогнестійкості ЕІ-30, евакуаційний вихід з цокольного поверху через загальну сходову клітину на зовні відокремлено дверима з межею вогнестійкістю ЕІ-30, встановлено навісну шафу в цокольному поверсі, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 163-164, 170-175, 182-185).

В наступному, у період з 20.06.2019 по 21.06.2019 Печерським РУ ГУ ДСНС України в м. Києві проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 21.06.2019 №578 (т. 1 а.с. 190-197), яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, які залишені не усунутими відповідачем, а саме:

- в приміщенні цокольного поверху, в якому не передбачено два евакуаційні виходи безпосередньо назовні, не заборонено розміщення навчальних класів, що є порушенням пункту 2.23 розділу III, пункту 1.4 розділу VI ППБУ;

- приміщення закладу не обладнані системою оповіщення людей 2-го типу ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного спостереження», що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ;

- приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації, що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ.

При цьому, в акті перевірки в якості негативних наслідків наявності таких порушень зазначено пожежу.

Отже, з викладеного вбачається, та не заперечується сторонами, що по-перше, відповідачем з 19 порушень усунуто 16, тобто залишились 3 вказані у акті від 21.06.2019 №578 та по-друге, відповідач не заперечує факт наявності вказаних порушень, які залишились, проте вважає, що їх недостатньо, враховуючи вжиття ним відповідних заходів, для вжиття заходів реагування щодо закладу освіти.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що часткове зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

Надаючи правову оцінку, в контексті наведених норм чинного законодавства, обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте з акту перевірки від 21.06.2019 №578 вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Одночасно, у частині третій статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-XII, визначено, що держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я.

Статтею 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 4 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей.

В контексті наведених норм, суд зауважує, що об`єктом перевірки є навчальний заклад, в якому, у відповідності до його цільового призначення, перебувають діти, що, виходячи з наведених норм Конвенції ООН, а також національного законодавства, зумовлює більш прискіпливе ставлення до дотримання вимог безпеки приміщень, в яких вони перебувають.

При цьому, суд наголошує на тому, що на Україну, як державу-учасницю вказаної Конвенції ООН, покладається безумовний обов`язок забезпечити відповідність навчальних закладів нормативним вимогам у галузі безпеки й охорони здоров`я.

Разом з тим, доводи відповідача про те, що частково ним усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, а решту порушень навіть упродовж строку розгляду даної справи, він так і не усунув та усунути не може через непроведення тендеру, суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Так, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися, є небезпечним для життя і здоров`я людей.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №823/589/16 (адміністративне провадження №К/9901/30861/18).

При цьому, непроведення тендеру в жодному разі не може бути визнано поважною причиною, коли мова йде про життя до здоров`я людей, а тим більше, дітей.

Твердження відповідача про те, що позивач не обґрунтував необхідності застосування зазначених заходів реагування, спростовуються матеріалами справи, оскільки, як вже зазначено, обставини щодо очевидної загрози життю і здоров`ю людей виявлених контролюючим органом порушень та необхідність застосування вказаних заходів реагування підтверджуються матеріалами перевірки, доведені позивачем, та відповідачем не спростовані.

Посилання відповідача на те, що освіта є пріоритетною сферою, до уваги судом не приймається, оскільки це не є підставою для допущення здійснення діяльності Гімназії з порушенням правил пожежної і техногенної безпеки та, відповідно, створення загрози життю і здоров`ю дітей, а навпаки, враховуючи цільове призначення даного закладу та наведені норми міжнародного і національного законодавства, вказує на пріоритетність їх дотримання.

Крім того, твердження відповідача про те, що ним усунуто більшу частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Разом з тим, приписами частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

Відтак, застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Разом з тим, судовий збір, сплачений позивачем, не підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень Гімназії № 117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов Печерського району міста Києва, а саме: технічних, підсобних приміщень та приміщень цокольного поверху будівлі, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38620155).

Відповідач - Гімназія №117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов Печерського району міста Києва (місцезнаходження юридичної особи: 01024, місто Київ, вулиця Лютеранська, будинок 10; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 22881544).

Повний текст рішення складено 15.07.2019.

Суддя О.М. Чудак