Рішення № 83022927, 08.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2019 року №826/10625/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакор Сіті» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Алакор Сіті» (далі також - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.04.2018 №0668140305.

Ухвалою суду від 13.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позов мотивовано тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, стосовно наявності у позивача у 2016 році контрольованої операції є хибними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - протиправним, оскільки операція з нарахування відсотків за договором позики б/н від 22.03.2006 на користь юридичної особи-нерезидента у 2016 році не перевищувала вартісний критерій для визнання операцій контрольованими, передбачений пп.39.2.1.7 пп. 39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з підстав правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що оскільки додаткова угода до договору позики б/н від 22.03.2006 стосовно зміни відсоткової ставки по кредиту не була зареєстрована Національним банком України, чинною залишається попередня ставка у 10% річних, а тому обсяг господарських операцій позивача з ATB LTD (Маршалові острови) перевищує встановлений пп.39.2.1.7 пп. 39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України вартісний показник.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

22.03.2006 між позивачем як кредитоодержувачем та «Loberta Holdings Limited» (Республіка Кіпр) як кредитодавцем було укладено кредитний договір б/н, за умовами якого кредитодавець надає кредитоодержувачу кредитні кошти в сумі та у порядку, що визначається цим договором, а кредитоодержувач приймає на себе зобов`язання повернути суму кредиту і сплатити відсотки за користування вищезазначеними коштами у порядку та термін, установлені цим договором (п.2.1); загальний обсяг кредиту у формі кредитної лінії складає 14 000 000 доларів США (п.3.1); відсотки по наданому відповідно до цього договору кредиту складають 10% річних і нараховуються тільки простим способом, тобто на суму фактичної заборгованості (п.6.1).

Вказаний договір було зареєстровано Національним банком України, відповідно до реєстраційного свідоцтва №5256 від 12.04.2006, виданого Головним управлінням Національного банку по м.Києву і Київській області.

Також до вказаного договору було укладено додаткові угоди: №1 від 26.06.2008, №2 від 11.08.2008, №3 від 06.12.2010.

05.01.2016 між позивачем, «Loberta Holdings Limited» (Республіка Кіпр) та «ATB LTD» (Республіка Маршалові Острови) була укладена угода про заміну сторони до договору позики від 22.03.2006, за умовами якого усі права та обов`язки первісного позикодавця - «Loberta Holdings Limited» (Республіка Кіпр) за договором позики від 22.03.2006 передаються новому позикодавцю - «ATB LTD» (Республіка Маршалові Острови).

15.01.2016 між позивачем та «ATB LTD» (Республіка Маршалові Острови) було укладено додаткову угоду №4 до договору позики від 22.03.2006, за умовами якої сторони погодили викласти п.6.1 зазначеного договору в наступній редакції: відсотки по наданому відповідно до цього договору кредиту складають 1% річних і нараховуються тільки простим способом, тобто на суму фактичної заборгованості.

Головним управлінням ДФС у м.Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Алакор Сіті» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, за наслідком чого складено акт від 27.03.2018 №185/26-15-14-01-04/33598293 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зафіксовано, зокрема, встановлене порушення позивачем вимог пп. 39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України - неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2018 №0668140305, яким до позивача на підставі пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 413 400 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (тут і надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.39.2.1.2 пп. 39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Згідно з пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В Акті перевірки зафіксовано, що ТОВ «Алакор Сіті» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 здійснювало нарахування відсотків на користь нерезидента «ATB LTD» (Республіка Маршалові Острови). Остання входить до переліку держав (територій), які відповідають критеріям установленим пп.39.2.1.2 пп. 39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України.

З огляду на те, що додаткова угода №4 від 15.01.2016 до договору позики б/н від 22.03.2006 (якою було змінено відсотки по кредиту - на 1% річних) не була зареєстрована відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 17.06.2004 №270, контролюючий орган дійшов висновку про те, що відсоткова ставка по кредиту залишилась відповідно до угоди про заміну сторони до договору позики б/н від 22.03.2006 у розмірі 10% річних.

Таким чином, встановлено, що загальний обсяг операцій платника податків з «ATB LTD» (Республіка Маршалові Острови), проведених у 2016 році складає 37 491 431 грн., що перевищує встановлений пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України вартісний критерій визнання операцій контрольованими у 5 мільйонів гривень.

З урахуванням того, що річний дохід ТОВ «Алакор Сіті» за 2016 рік перевищує 5 мільйонів гривень за 2016 звітний рік, відповідач дійшов висновку, що вказані господарській операції, здійснені позивачем з «ATB LTD» (Республіка Маршалові Острови), визнаються контрольованими.

Позивач заперечує вищезазначений висновок відповідача з огляду на те, що на його переконання, сума відсотків за позикою підлягає визначенню із застосуванням, починаючи з 15.01.2016, ставки в 1% річних - з урахуванням додаткової угоди №4 від 15.01.2016. У зв`язку з чим, сума відсотків, яка підлягала нарахуванню за договором позики б/н від 22.03.2006 у 2016 році, склала 4 931 175,89 грн., що не перевищує встановлений пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України вартісний критерій визнання операцій контрольованими у 5 мільйонів гривень.

При цьому, позивач зазначив, що угода від 05.01.2016 про заміну сторони до договору позики від 22.03.2006 та додаткова угода №4 від 15.01.2016 не були зареєстровані у НБУ, оскільки станом на той момент діяла постанова Правління НБУ від 04.12.2015 №863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках».

З приводу наведеного вище суд зазначає наступне

Відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 N 270 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2004 р. за N 885/9484 (далі - Положення №270) у чинній на момент укладення що угоди від 05.01.2016 (про заміну до договору позики від 22.03.2006) та додаткової угода №4 від 15.01.2016 редакції, резиденти (юридичні особи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, фізичні особи) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті (далі - кредити), від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому цим розділом (п.1.1 глави 1 розділу 1).

Резидент-позичальник зобов`язаний зареєструвати договір у Національному банку до фактичного одержання кредиту (п. 1.7 глави 1 розділу 1).

За вимогами п. 1.16 глави 1 розділу 1, резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.

Вимоги абзацу першого цього пункту поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом.

Згідно з п.2.1 глави 2 розділу 1, зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 цього розділу.

В той же час, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 №863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках» (далі - Постанова №863), а саме пп.24 п.6, Національний банк України не здійснює реєстрації, зокрема, змін до договору про залучення резидентом (крім уповноваженого банку) кредиту/позики в іноземній валюті від нерезидента, які стосуються заміни кредитора та/або боржника у зобов`язанні за цим кредитним договором/договором позики.

На час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить вимогам цієї постанови (п.7).

Таким чином, за вимогами Положення №270, зміни розміру процентної ставки зареєстрованого договору позики в іноземній валюті від нерезидента потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору.

Постановою №863 передбачено нездійснення реєстрації змін лише стосовно заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні. Дія вказаної постанови не поширюється на зміни процентної ставки договору позики в іноземній валюті від нерезидента.

За таких обставин, зважаючи на те, що додаткова угода №4 від 15.01.2016 до договору позики б/н від 22.03.2006, якою було змінено процентну ставку договору позики, не була зареєстрована у Національному банку України, така угода не набула чинності, тому застосуванню підлягає попередня процентна ставка за договором позики у 10% річних, а відтак, суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що господарській операції, здійснені позивачем з «ATB LTD» (Республіка Маршалові Острови) у 2016 році, визнаються контрольованими.

Відповідно до пп.39.4.1 п.39.4 ст.39 ПК України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

За вимогами пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України, платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з п.120.3 ст.120 ПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України), неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

- 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 20.04.2018 №0668140305 на позивача накладено штрафні санкції за неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік у відповідному розмірі.

Таким чином, підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення - відсутні.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідач, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не стягуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакор Сіті» (02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 33598293) до Головного управління ДФС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко