Рішення № 83022682, 09.07.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року Чернігів Справа № 620/1392/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Єгуновій О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Коутної А.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить: визнати дії начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області протиправними; скасувати вимогу начальника Ніжинського управління ГУ ДФС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2019 про заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 18276,72 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки), оскільки до 01.01.2017 особи, які не отримували доходи в звітному місяці мали право не сплачувати єдиний соціальний внесок, тому зміни в законодавстві, якими зобов`язано сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від наявності доходу фактично звузило вже існуючі права позивача, що є порушенням статей 22, 28 Конституції України.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позивач зупинив право на зайняття адвокатською діяльністю згідно пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 28.02.2019, а саме після отримання податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2019 № Ф-2223-51 на суму 18276,72 грн. Зазначає, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 до 28.02.2019 перебував на обліку у Козелецькій ДПІ як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (а.с. 15, 33-37).

Рішенням Чернігівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 05.05.2009 № 4/1 позивачу було видано свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю від 15.05.2009 № 438 (а.с. 32).

Крім того, позивач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

12.02.2019 відповідачем було сформовано та направлено позивачу вимогу № Ф-2223-51 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску в розмірі 18276,72 грн. (а.с. 16).

Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено на підставі заяви позивача з 28.02.2019 згідно пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як вбачається з копії листа від 09.04.2019 № 913/25-01-51-07-15, відповідач на звернення позивача повідомив про відсутність законних підстав для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2223-51 від 12.02.2019 (а.с. 17-20).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Приписами підпункту 14.1.226 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 63.2 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Відповідно до абзацу другого пункту 63.5 статті 65 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

При цьому, згідно частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу викладеного слідує, що пільг для пенсіонерів або осіб з інвалідністю у вигляді звільнення від сплати єдиного внеску при провадженні незалежної професійної діяльності не передбачено чинним законодавством.

У відповідності до вимог пунктів 1, 4 частини другої статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, особи, які мають право здійснювати незалежну професійну діяльність, у тому числі адвокатську діяльність, є платниками єдиного внеску та зобов`язані своєчасно, в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати його.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач є адвокатом (право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 28.02.2019, після винесення оскаржуваної вимоги), зареєстрований, як самозайнята особа, а тому не підлягає звільненню від сплати єдиного внеску та зобов`язаний сплачувати єдиний внесок у відповідності до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

Так, згідно абзацу другого пункту 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

В силу абзацу третього пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Таким чином, враховуючи, що позивач мав заборгованість зі сплати єдиного внеску, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2019 № Ф-2223-51 в розмірі 18276,72 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 липня 2019 року.

Суддя В.О. Непочатих