Рішення № 83022574, 12.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1793/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 16.05.2019 № 3395-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області;

зобов`язати відповідача винести наказ про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області .

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. Отже, така відмова, оформлена наказом № 3395-СГ від 16 травня 2019 року є безпідставною, неконкретизованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

14 червня 2019 року до суду від ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на правомірність свого рішення. Зазначав, що безпосередньою підставою оскаржуваного наказу слугувала невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У відзиві на позов також вказано, що спірна земельна ділянка належала до колективної власності на підставі державного акту на право власності на землю серії ПЛ-02 від 03.03.1995 до 01 січня 2019 року. З огляду на положення п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України, з 01.01.2019 ця земельна ділянка, як та, що належала колективному сільськогосподарському підприємству, яке припинилось, є власністю територіальної громади.

Також відповідач вказував, що позовна вимога про зобов`язання винести наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, з огляду на втручання такого зобов`язання в дискреційні повноваження відповідача /а.с. 24-29/.

03 липня 2019 року представником позивача до суду надана відповідь на відзив, за змістом якої позивач вказав, що положення п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України не були підставою для прийняття оскаржуваного наказу, оскільки він містить посилання на невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Акцентовано увагу суду на тому, що положення п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України є лише передумовою для реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки за територіальною громадою, і жодним чином не спричиняють автоматичного переходу права на земельні ділянки у власність громади.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі /а.с. 42/.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про причини неявки не повідомляв.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом

Позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області із заявою від 30.05.2018 (вхідний номер Б-9097/0/25-18 від 21.06.2018) про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області /а.с. 21/.

До вказаної заяви позивачем було додано копію паспорту та копію ідентифікаційного коду, копію викопіювання з кадастрової карти.

Листом від 25.06.2018 № 5352/0/26-18 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомлено позивача, що Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління: http//poltavska.land.gov.ua /а.с. 23/.

Позивач не погодилася з відмовою ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернулася до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 по справі №1640/3308/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні заяви ОСОБА_1 від 30.05.2018 (вхідний номер Б-9097/0/25-18 від 21.06.2018) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2018 з урахуванням правової оцінки спірного питання, наданої судом у даному рішенні.

Враховуючи рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 по справі №1640/3308/18, відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Наказом від 16 травня 2019 року № 3395-СГ Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, посилаючись на невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач оскаржив його до Полтавського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З матеріалів справи слідує, що позивач, звертаючись до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області зі заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, зокрема, надав до них графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера, копії рішення Полтавського окружного адміністративного суду.

Таким чином, позивачем в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, що не спростовується представником відповідача.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до ч.1 ст. Закону України "Про Державний земельний кадастр", кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно з ч.1 ст. 35 Закону України "Про Державний земельний кадастр", кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об`єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, АР Крим).

Частиною 5 ст. 35 Закону України "Про Державний земельний кадастр", встановлено, що викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам. Порядок надання такого викопіювання встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, відомості про кадастрове зонування земель у межах території України включають: 1) номери кадастрових зон і кварталів; 2) опис меж кадастрових зон і кварталів (координати точок повороту меж кадастрових зон і кварталів у єдиній державній системі координат); 3) площу кадастрових зон і кварталів; 4) підстави для встановлення меж кадастрових зон і кварталів (електронні копії документів, на підставі яких встановлено такі межі (відповідні накази Держгеокадастру та його територіальних органів, документація із землеустрою щодо встановлення меж державного кордону, адміністративно-територіальних одиниць та рішення уповноважених органів про її затвердження).

Пунктами 46-48 Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено, що з метою надання фізичним та юридичним особам актуальної картографічної інформації про об`єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162-199 цього Порядку виготовляється викопіювання з кадастрової карти (плану) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) за формою згідно з додатком. Викопіювання виготовляється в масштабі, який забезпечує чітке відображення усіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру (зокрема обліковий номер об`єкта Державного земельного кадастру; кадастровий номер земельної ділянки; номер кадастрового кварталу; номер кадастрової зони; найменування адміністративно-територіальної одиниці).

Таким чином, основою землеустрою в Україні є дані Державного земельного кадастру, до якого вносяться відомості про всі без виключення землі.

Ведення Державного земельного кадастру відповідно до пункту 4 наведеного Положення здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

А відтак, графічні матеріали, що подаються громадянами для безоплатного отримання у власність земельних ділянок, мають ґрунтуватись на даних Державного земельного кадастру.

Висновки щодо правозастосування

Зі змісту наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 16.05.2019 № 3395-СГ суд встановив, що підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач вказав невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Надаючи оцінку цьому аргументу відповідача для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Однак оскаржуваний наказ містить лише загальне посилання на вказану норму, не конкретизуючи, які невідповідності ГУ Держгеокадастру у Полтавській області мало на увазі. Тобто відповідачем у оскаржуваному рішенні не зазначено, у чому полягала невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів.

Більше того, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень та не наведені будь-які конкретні дані відносно того, що обрання позивачем саме цієї земельної ділянки через її місцерозташування порушує вимоги закону.

З доданих до адміністративної справи копій графічних матеріалів, які додавались до заяви про надання дозволу на розробку проекту, вбачається можливість чіткої ідентифікації бажаної заявником земельної ділянки та відсутність будь-яких перешкод для розгляду матеріалів.

Оцінюючи доводи відповідача про приналежність земельної ділянки до колективної власності припиненого сільськогосподарського підприємства, що має наслідком передання такої земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Таким чином, Конституція України передбачає наступні форми власності: приватну, державну та комунальну.

Глава 23 Цивільного кодексу України передбачає наявність також приватної, державної та комунальної власності.

Статтею 78 Земельного кодексу України передбачено, що земля в Україні може перебувати лише у приватній, комунальній та державній власності.

Отже, діюче законодавство України не передбачає існування колективної власності. Жодного правонаступника колективного сільськогосподарського підприємства, якому земельна ділянка належала на праві колективної власності згідно з державним актом ПЛ-02 від 03.03.1995 не встановлено.

Посилання відповідача у відзиві на п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до якого з 01.01.2019 землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад, суд не приймає до уваги, з огляду на те, що суду не надано доказів того, що спірна земельна ділянка передана на баланс відповідної територіальної громади.

Отже, посилання відповідача у відзиві на те, що земельна ділянка, площею 2 га на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, є об`єктом права колективної власності, суд вважає безпідставним.

За таких обставин, враховуючи наведені вище положення Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач не навів належних та допустимих, передбачених законом підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.

Отже, відмова відповідача, оформлена наказом від 16.05.2019 № 3395-СГ, не ґрунтується на вимогах закону.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16.05.2019 № 3395-СГ про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача винести наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, суд виходить з наступного.

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення КСУ від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 та від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над неправомірним втручанням у право кожної людини.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Таким чином відповідач як суб`єкт владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Безперечно, правомірним у даному випадку виходячи із фактичних обставин конкретних правовідносин є лише один варіант поведінки.

Тож у кожному конкретному випадку на підставі досліджених судом конкретних обставин у справі суд оцінює законність, обсяг, способи та межі застосування дискреційних повноважень представниками владних органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово зверталася до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з аналогічним питанням про отримання дозволу на розробку землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Як видно із листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 25.06.2018 №5352/0/26-18 та наказу від 16.05.2019 №3395-СГ (є предметом оскарження по даній справі), позивачу кожен раз у кожному із згаданих рішень зазначені підстави для відмови у наданні дозволу на розробку землеустрою, не передбачені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним та розширенню не підлягає.

Така поведінка відповідача є по суті зловживанням своїми повноваженнями та вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача.

У зв`язку із чим суд погоджується із обраним позивачем способом та вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп. і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат зі сплати судового збору, яка підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, складає 768 грн 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул.Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язанання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3395-СГ від 16 травня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Горбівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя І.С. Шевяков