Рішення № 83022487, 09.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3661/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Шавель М.М.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУНП у Львівській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 16 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.04.2018 № 1566 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення -догани;

- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 07.06.2018 № 2088 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - зняття щомісячної премії в розмірі 20 %.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач 27.04.2018 прийняв наказ № 1566 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення -догани, а 07.06.2018 наказ № 2088 про накладення дисциплінарного стягнення - зняття щомісячної премії в розмірі 20%. Як на підставу прийняття цих оскаржуваних наказів відповідач посилається на порушення позивачем вимог ст. 2, 9, 28, 91-93 КПК України. Проте, позивач вважає, що вказані накази прийнято безпідставно, оскільки у таких відсутні відомості щодо порушення позивачем норм процесуального законодавства, не зазначено жодних правових підстави передбачених Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», відомчих нормативно-правових актів МВС України та Національної поліції України. Позивач зазначив, що за результатами службового розслідування в його діях відповідачем ознак дисциплінарного проступку встановлено не було. Окрім цього, позивач зазначив, що Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» містить вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на працівників поліції за вчинення ними дисциплінарного проступку, проте серед них відсутній такий вид дисциплінарного стягнення як позбавлення премії. Зазначив, що відповідачем не було враховано об`єктивних причин проведення слідчих дій в певні строки, не враховано складність провадження та інші причини, що унеможливлювали проведення слідчих дій. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав та мотивів, викладених у позові.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Водночас, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що ГУ Національної поліції у Львівській області у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надало суду відзив на позов та не повідомило суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

15.08.2018 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 було повернуто позовну заяву позивачу.

20.12.2018 ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду було апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 про повернення позовної заяви у справі № 1340/3661/18 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

13.02.2019 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху.

04.03.2019 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

11.04.2018 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було зупинено провадження у справі до розгляду заяви про відвід судді.

02.05.2019 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було поновлено провадження у справі.

23.05.2018 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Суд встановив, що 03.04.2018 в слідче управління ГУ НП у Львівській області надійшло Узагальнення ГСУ НП України №6492/24/3/5-2018 від 29.03.2018 щодо стану організації розслідування кримінальних проваджень про дорожньо-транспортні пригоди, вчинені в 2017 році, де особу водія не встановлено.

На підставі вказаного листа 18.04.2018 ГУ НП у Львівській області видало наказ № 1415 «Про призначення службового розслідування».

21.04.2018 ОСОБА_1 надав письмові пояснення.

26.04.2018 на підставі наказу № 1415 від 18.04.2018 слідчим ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області підполковником поліції Фільварською-Драган Т.І. проведено службове розслідування за узагальненням ГУС щодо стану організації розслідування кримінальних проваджень про дорожньо-транспортні пригоди вчинені в 2017 році, де особу водія не встановлено.

27.04.2018 на підставі проведеного службового розслідування ГУ НП у Львівській області було прийнято наказ № 1566 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівників Сокальського СВ Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області, СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, СВ Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, СВ Сколівського Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, СВ Бродівського ВП Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області. СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, СВ Яворівського ВП ГУ НП Львівській області, ВРЗСТ СУ ГУ НП Львівській області», яким серед іншого накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - догана.

03.05.2018 ОСОБА_2 скерував на адресу Міністра внутрішніх справ України, начальника ГУ МВС України у Львівській області, начальнику Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області п. Біласу А.І. скаргу на неналежне досудове розслідування кримінального провадження № 12017140110002598 від 13.12.2017.

01.06.2018 ГУ НП у Львівській області було прийнято наказ «Про призначення службового розслідування».

ОСОБА_1 надав письмові пояснення.

06.06.2018 на підставі наказу від 01.06.2018 слідчим ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області підполковником поліції Фільварською-Драган Т.І. проведено службове розслідування за скаргою ОСОБА_2 від 03.05.2018 на неналежне досудове розслідування, на думку заявника, кримінального провадження № 12017140110002598 від 13.12.2017, а також лист ГСУ про проведення перевірки викладених у скарзі ОСОБА_2 відомостей.

07.06.2018 ГУ НП у Львівській області на підставі проведеного службового розслідування було прийнято наказ № 2088 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області», яким серед іншого накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення зняття щомісячної премії в розмірі 20 %.

Позивач не погоджується з вищезазначеними наказами відповідача про накладення дисциплінарного стягнення, вважає їх протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №580).

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно зі ст. 18 Закону "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Оскільки, дисциплінарний статут Національної поліції України, який затверджений Законом України від 15.03.2018, набуває чинності лише з 07.10.2018, на працівників рядового і начальницького складу Національної поліції України поширюється дія дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України (ДС ОВС), затвердженого Законом України від 22.02.2006.

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено порядок накладання дисциплінарних стягнень.

Згідно з частинами першою та другою цієї статті з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частина четверта).

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (частина п`ята).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (частина шоста).

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу (частина восьма).

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо (частина десята).

12.03.2013 наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція №230). (на момент виникнення спірних правовідносин була чинна, втрата чинності 21.12.2018).

Пункт 1.2. Інструкції №230 визначає службове розслідування як комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з`ясування інших обставин.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Оформлення матеріалів службового розслідування регламентовано у розділі VIII Інструкції № 230.Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Суд встановив, що 26.04.2018 на підставі наказу № 1415 від 18.04.2018 слідчим ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області підполковником поліції Фільварською-Драган Т.І. проведено службове розслідування за узагальненням ГУС щодо стану організації розслідування кримінальних проваджень про дорожньо-транспортні пригоди вчинені в 2017 році, де особу водія не встановлено.

Підставою для призначення службового розслідування було Узагальнення ГСУ НП України №6492/24/3/5-2018 від 29.03.2018 щодо стану організації розслідування кримінальних проваджень про дорожньо-транспортні пригоди, вчинені в 2017 році, де особу водія не встановлено, скероване на адресу слідчого управління ГУ НП у Львівській області 03.04.2018.

Як слідує із змісту висновку службового розслідування від 26.04.2018, в ході службового розслідування було встановлено, що у кримінальному провадженні № 12017140110002245 від 28 жовтня 2017 року за ч. 2 ст. 286 КК України старшим слідчим 1 відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ Дрогобицького ВП ТУ НП у Львівській області майором поліції Миськівим П.І. не забезпечено виконання ухвал суду про тимчасовий доступ до інформації про з`єднання споживачів телекомунікаційних послуг, не виконані доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, слідчим не забезпечено їх виконання, відсутні документи реагування. При призначенні судово-медичної експертизи слідчим не поставлено питання щодо можливості врятування життя потерпілого при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги. Досудове розслідування проведено епізодично, не планомірно. Відсутній план розслідування.

21.04.2018 старший слідчий Миськів П.І. надав письмові пояснення по даному факту, в яких зазначив, що у нього в провадженні знаходилися матеріали досудового розслідування №12017140110002245 від 28 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Досудовим розслідування встановлено, що 27 жовтня 2017 року приблизно о 20 годині а ділянці автодороги Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий поблизу с. Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області на відстані 25м до дорожнього знаку 5.53 ПДР України "Нижні Гаї 2" водій невстановленого автомобіля, рухаючись в напрямку м. Дрогобича, здійснив наїзд на ОСОБА_3 , після чого залишив місце пригоди. Внаслідок даної ДТП ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди. Також, у вказаних поясненнях позивач зазначив, що у цьому кримінальному провадженні він призначив судово-медичну експертизу трупа, на вирішення якої було поставлено ряд питань, проте запитання про можливість врятування життя потерпілого в разі своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги на вирішення експертизи не ставилось, оскільки воно не відноситься до компетенції судово-медичної експертизи.

Окрім цього, позивач у цих пояснення пояснив, що під час розслідування кримінального провадження він звернувся до суду з клопотаннями та отримав ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні оператора телекомунікації мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» стосовно мобільного телефону потерпілої; тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в операторів телекомунікації ПрАТ "Київстар", ПрАТ "ВФ Україна", ТОВ "Лайфселл", про розташування базових станцій, які забезпечували зв`язок в зоні покриття ретрансляційних антен операторів, тип з`єднання, дата, час та тривалість з`єднання, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання, ідентифікаційні ознаки терміналу, з якими відбувався сеанс зв`язку, з`єднання нульової тривалості. Виконання даних ухвал було доручено оперативному підрозділу Дрогобицького ВП. Однак, незважаючи на неодноразові нагадування, тимчасовий доступ та виїмка інформації до цього часу не був проведений.

За результатами службового розслідування було зроблено висновок про порушення позивачем службової дисципліни, зокрема вимог ст.ст. 2,9, 28, 91-93 КПК України, допущені при проведенні досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12017140110002245, що виразилося в незабезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування, порушенні розумних строків та вирішено накласти на старшого слідчого 1 відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області майором поліції Миськіва П.І. дисциплінарне стягнення - догану.

27.04.2018 на підставі проведеного службового розслідування ГУ НП у Львівській області було прийнято оскаржуваний наказ № 1566 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення -догани.

Окрім цього, 06.06.2018 на підставі наказу від 01.06.2018 слідчим ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області підполковником поліції Фільварською-Драган Т.І. було проведено службове розслідування за скаргою ОСОБА_2 від 03.05.2018 на неналежне досудове розслідування, на думку заявника, кримінального провадження № 12017140110002598 від 13.12.2017, а також лист ГСУ про проведення перевірки викладених у скарзі ОСОБА_2 відомостей.

Як встановив суд, вказане службове розслідування проводилося за скаргою ОСОБА_2 , який стверджував, що слідчий 1 відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області Миськів П.І. здійснює необ`єктивне розслідування у кримінальному провадженні №12017140110002598 та порушує розумні строки досудового розслідування.

За наслідками проведеного службового розслідування відповідачем було встановлено, що старшим слідчим Миськівим П.І. неналежно проводиться досудове розслідування. Як наслідок, відповідач дійшов висновку, що старшим слідчим 1 відділення ( з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) майором поліції Миськівим П.І. допущено порушення вимог ст.ст. 2, 9, 28, 91-93 КПК України, що виразилось в незабезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини; не виконанні свого обов`язку всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку, порушенні розумних строків в кримінальному провадженні № 12017140110002598, тому підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності , однак враховуючи, що назом ГУ НП у Львівській області від 27.04.2018 № 1566 на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, цим обмежитись та зняти щомісячну премію у розмірі 20%.

ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що у нього в провадженні знаходилися матеріали досудового розслідування №12017140110002598 від 13 грудня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Зокрема, досудовим розслідування встановлено, що 12 грудня 2017 року приблизно о 17 год. 00 хв. на ділянці дороги по вул. Грушевського в м. Дрогобичі Львівської обл. навпроти будинку №74 відбулось зіткнення між автомобілем марки "ВАЗ 2107". р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який їхав в напрямку залізничного вокзалу, та автомобілем марки "BMW Х5", зареєстрованим у Республіці Польщі за номером НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який їхав в напрямку центру міста. В результаті ДТП, пасажири автомобіля "ВАЗ 2107" ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені у Дрогобицьку міську лікарню №1.

Позивач у вказаних поясненнях зазначив, що ним були проведені усі необхідні слідчі дії, усі слідчі дії, зокрема судові експертизи проводились з метою виконання завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Відносно порушення позивачем строків досудового розслідування, останній пояснив, що розслідування кримінального провадження №12017140110002598 від 13 грудня 2017 року проводиться з дотриманням розумних строків, так як жодні строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень не порушені. Враховуючи складність кримінального провадження є необхідність у проведенні значної кількості експертиз, що спричиняє тривале розслідування.

07.06.2018 ГУ НП у Львівській області на підставі проведеного службового розслідування було прийнято наказ № 2088 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення зняття щомісячної премії в розмірі 20 %.

Отже, з вище наведеного слідує, що відвідач за наслідками проведених службових розслідувань дійшов висновку про неналежне проведення позивачем досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, зокрема щодо не забезпечення виконання ухвал суду, доручень слідчого, відсутність документів реагування, не поставлення при призначенні судово-медичної експертизи питання щодо можливості врятування життя потерпілого при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги, недотримання останнім розумних строків досудового розслідування і.т.п.

Відповідно до статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 38 КПК України досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.

Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

У силу приписів перелічених норм КПК України, суд вважає за неможливе безпідставно звільняти від відповідальності, у тому числі і дисциплінарної, працівника органу досудового розслідування, тобто слідчого, котрий не застосовував всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Однак, при цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що не вдаючись до оцінки ефективності досудового розслідування, для встановлення у діянні працівника з правовим статусом слідчого ознак дисциплінарного проступку необхідно щонайменше визначити: 1) які саме заходи передбачені законом для застосування у конкретному випадку в межах конкретного кримінального провадження, 2) чи мав працівник об`єктивну можливість застосувати ці заходи з урахуванням часових параметрів, службового навантаження, складності та об`ємності матеріалів кримінального провадження, технічних ресурсів тощо, 3) з яких причин були допущені зволікання, тяганина у реалізації повноважень слідчого.

Проте, з матеріалів справи слідує, що всі перелічені вище обставини були залишені суб`єктом владних повноважень поза увагою при проведенні службових розслідувань.

Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми законодавства можна дійти висновку, що покликаючись на порушення розумних строків необхідно врахувати ряд обставин, що зумовили таке порушення, втім суб`єктом владних повноважень було залишено поза увагою наведені обстави.

Окрім цього, суд звертає увагу, що юридичною підставою для видання оскаржуваних наказів ГУ НП у Львівській області обрано положення ст.ст. 12, 14, 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а фактичною підставою слугували викладені у висновках від 26.04.2018 та від 06.06.2018 судження про допущення порушень позивачем вимог ст.ст. 2, 9, 28, 91-93 Кримінального процесуального кодексу України під час розслідування кримінальних проваджень № 12017140110002245 від 28.10.2017 та №12017140110002598 від 13.12.2017.

Суд звертає увагу, що при встановленні факту дисциплінарного проступку підлягає встановленню/доведенню ряд факторів: - протиправності рішення, дії, бездіяльності особи; - вини особи; - наявності негативних (шкідливих) наслідків; причино-наслідкового зв`язку між протиправним діянням та порушенням дисципліни, невиконанням (неналежним виконання) покладених обов`язків. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно з`ясовувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки. Вони повинні вживати всіх розумних і доступних заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події. Будь-який недолік розслідування, що перешкоджає встановленню причин порушення, є загрозою недотримання цього стандарту.

Оцінюючи обґрунтованість вищеозначених висновків, суд виходить із того, що відповідні висновки мають прийматися на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час перевірки і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

При цьому, належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Втім, вважати належним обґрунтуванням накладення на позивача дисциплінарних стягнень на підставі оскаржуваних наказів, які прийнятті у зв`язку з порушенням позивачем вимог ст.ст. 2 (Завдання кримінального провадження), 9 (Законність), 28 (Розумні строки), 91 (Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), 92 (Обов`язок доказування), 93 (Збирання доказів) Кримінального процесуального кодексу України, які містять загальні норми права та не конкретизують, що саме позивачем не було дотримано (порушено), свідчить про необґрунтованість оскаржуваних наказів та безпідставність накладення дисциплінарних стягнень.

Отже, відповідач не довів факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що дає підстави дійти висновку про очевидну протиправність рішень про застосування до позивача дисциплінарних стягнень.

Також, суд звертає увагу, що дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ України не містить такого дисциплінарного стягнення як зняття премії.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати п. 16 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.04.2018 № 1566 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани та п. 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 07.06.2018 № 2088 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - зняття щомісячної премії в розмірі 20 %.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Г. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2019.

Суддя Кухар Н.А.