Ухвала суду № 83022367, 15.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4079/19

УХВАЛА

15 липня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-238290-55 від 10.05.2019 року.

Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу місцезнаходження відповідача: м. Вінниця, Хмельницьке шосе , 7 .

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що позивач на даний момент утримується в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», який знаходиться в межах територіальної юрисдикції Одеського окружного адміністративного суду, у зв`язку з чим і звернувся саме до Одеського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до вимог п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 на даний момент утримується саме в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» представником позивача до позовної заяви не надано жодних доказів.

З огляду на зазначене до суду необхідно надати докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 на даний момент утримується в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», оскільки згідно ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким чином, прийняття справи до провадження адміністративним судом, за відсутності доказів, на підтвердження того факту, що дана справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду та подальше винесення рішення за результатом розгляду такої справи може бути підставою для скасування такого рішення судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою підсудністю.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає "Право на справедливий суд", одним із аспектів якого є право розгляду справи "компетентним судом", "судом встановленим законом" на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення.

Так, зокрема в рішенні по справі "Сокуренко і Стригун проти України" суд повторив, що як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)".

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Радчук