Ухвала суду № 83020508, 15.07.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/2837/19

Провадження №1-кс/636/1187/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м. Чугуїв

Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміна О.П., за участю секретаря судового засідання Гуслєвої М.Ю., прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Хмелевського А.О., старшого слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Середенка Д.Л., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мазницького М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Середенка Д.Л., погоджене прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Хмелевським А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за №12019220440000916, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2019 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Леб`яже, Чугуївського району, Харківської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не судимого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15.07.2019 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Середенка Д.Л., погоджене прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Хмелевським А.О., в кримінальному провадженні №12019220440000916 від 13.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання відносно підозрюваного ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання зазначено, що 13.07.2019 в період часу з 02 години до 03 години, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу кафе «Олімп», що розташований по вулиці Миру в с. Леб`яже Чугуївського р-ну Харківської обл., зустрів раніше знайомого йому односельця ОСОБА_2 , де в ході розмови між ними стався конфлікт на ґрунті неприязних відносин, що виник у зв`язку з взаємними особистими образами. Надалі, в процесі конфлікту у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 Ставлячи за мету умисне позбавлення життя, ОСОБА_1 направився до належної на праві власності його матері кв. АДРЕСА_3 , де в приміщенні кухні схопив кухонний ніж та повернувся до місця раніше виниклого конфлікту. У подальшому, ОСОБА_1 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, поблизу входу до торгівельного магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та бажаючи діяти саме таким чином, розуміючи, ставлячи за мету умисне позбавлення життя, з мотивів особистих неприязних відносин, стоячи з правого боку від потерпілого, тримаючи у правій руці кухонний ніж наніс один бічний удар ножем в область життєво-важливого органу - печінки ОСОБА_2 , внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, однак з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 , останній свій злочинний умисел до кінця не довів у зв`язку зі своєчасно наданою медичною допомогою потерпілому.

Водночас встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 після вчинення злочину добровільно не звернувся до правоохоронних органів, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, з метою подальшого переховування від правоохоронних органів та ухилення від кримінальної відповідальностінаправився до м. Харкова, співробітниками Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області здійснювалось безпосереднє переслідування вказаної особи та за результатами проведених оперативно-розшукових заходів ОСОБА_1 було фактично затримано 13 липня 2019 року о 08 годині 00 хвилин на стаціонарному посту ХТЗ м. Харкова, після чого було доставлено до Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області для складання протоколу затримання особи у порядку ст. 208 КПК України.

13 липня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 13 липня 2019 року за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. АДРЕСА_4 69, поблизу кафе «Олімп», показаннями допитаних свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України.

Метою та підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Так в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, та те, що підозрюваний ОСОБА_1 після вчинення злочину добровільно не звернувся до правоохоронних органів, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, з метою подальшого переховування від правоохоронних органів та ухилення від кримінальної відповідальностінаправився до м. Харкова, у зв`язку з чим є достатні підстави вважати, що особа може продовжити переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

По-друге, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 при скоєнні замаху на вбивство потерпілого використовував ніж, яким наніс удар в область життєво-важливого органу, від чого могла наступити смерть ОСОБА_2 , а на даний час місцезнаходження знаряддя злочину не встановлене, то відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України наявним є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити вказаний предмет, який має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

По-третє, відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 177 КПК України наявним є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відомо про місце фактичного мешкання потерпілого та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні. Незважаючи на те, що в ході досудового розслідування вказані свідки були допитані, однак суд відповідно до ст.ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо.

Окрім цього, у зв`язку з перебуванням потерпілого ОСОБА_2 у неконтактному післяопераційному стані в КНП «Чугуївська ЦРЛ ім. Н.І. Кононенка» з причин отримання тілесного ушкодження життєво-важливого органу – печінки, внаслідок чого було заподіяно потерпілому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, вказана особа не була допитана у якості потерпілого.

По-четверте, враховуючи обставини вказаного злочину, ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність, а саме довести свій злочинний умисел до кінця, заподіявши смерть потерпілому ОСОБА_2 та вчинити інші кримінальні правопорушення, пов`язані із заподіянням тілесних ушкоджень чи смерті іншим особам, у органу досудового розслідування є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

У зв`язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи, що останній вчинив злочин, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства відносно потерпілого ОСОБА_2 орган досудового розслідування просить не визначати розмір застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважаючи, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Підозрюваний та захисник проти клопотання заперечували, оскільки вважають, що є всі підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті – зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Чугуївським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019220440000916, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

13.07.2019 року начальником 1 відділення СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Гусейновим С.Х., за погодженням з процесуальним керівником Хмелевським А.О., в порядку ст. 277, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_1 , яке йому вручене в цей же день.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать вищезазначені докази: протоколом огляду місця події від 13 липня 2019 року за адресою: АДРЕСА_4 область, Чугуївський район, с АДРЕСА_4 69, поблизу кафе «Олімп», показаннями допитаних свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України.

Зокрема протокол допиту лікаря та довідка КНП «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І. Кононенка» від 15.07.2019 року за №01-14/2304 підтверджують факт знаходження потерпілого у лікарняному закладі та наявності у нього тілесного ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення живота з пошкодженням печінки.

Слідчий суддя погоджується з твердженням прокурора про те, що в стислі строки, визначені законом для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, проведення судово-медичної експертизи неможливе. Разом з тим, сукупність наведених доказів (покази свідків, самого підозрюваного) дозволяє зробити обґрунтований висновок про нанесення тілесного ушкодження потерпілому саме підозрюваним, а діагноз, встановлений лікарем, та Правила судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, дають підстави зробити висновок про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_1 саме за ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні прокурора. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчать: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення; та обставина, що підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування у м. Харкові, а також те, що станом на момент розгляду клопотання ніж, яким підозрюваний завдав удару потерпілому органом досудового розслідування не знайдений.

Доводи прокурора про те, що підозрюваний може впливати на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, за яке із застосуванням ст. 68 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: вік та стан здоров`я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, але в той же час неодружений, офіційно не працює, утриманців не має, зареєстрований та фактично мешкає за різними адресами, що в свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, беручі до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 176, 177, 178, 181, 183,184, 194, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Середенка Д.Л., погоджене прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Хмелевським А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 10.09.2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна