Рішення № 83020079, 15.07.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1214/18

провадження № 2/631/457/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Трояновської Т.М.

за участі секретаря судового засідання - М`ячиної Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 1 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Савіхіна Анастасія Миколаївна, що діє на підставі довіреності № 8332-К-Н-О від 31.08.2017 року, звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.11.2015 року у розмірі 25145,11 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 20.11.2015 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір без номера, шляхом підписання Заяви, згідно якої отримала кредит у розмірі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті: http:privatbank.ua, складає між ним та Баком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

В Умовах та правилах надання банківських послуг вказано, що власник зобов`язаний слідкувати за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову (п. 2.1.1.7.6 Договору).

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договору.

У зв`язку з тим, що відповідачем ОСОБА_1 були порушені зобов`язання, встановлені договором, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, у відповідача станом на 09.12.2018 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 7603,66 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі - 4162,07 грн., заборгованість за пенею у розмірі 11705,80 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) - 1173,58 грн.

Оскільки позичальником ОСОБА_1 так і не були повернені кошти за кредитним договором, представник позивача змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку.

Ухвалою від 19 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до вимог статтей 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України. В наданому до позову клопотанні представник позивача вказує, що підтримує позовні вимоги в цілому, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у повному обсязі, зазначає, що розгляд справи може відбутися без представника банку за наявності наданих доказів по справі (а.с.31).

Відповідач у судові засідання, що були призначені на 19.03.2019 року, 03.05.2019 року, 24.05.2019 року та 21.06.2019 року не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою місця реєстрації, вказаною у довідці Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області (а.с. 41). Згідно з даними поштових відділень судові повістки з викликом повернулися на адресу суду За таких обставин, відповідно до частини 1 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач ОСОБА_1 вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

У судове засідання, що було призначено на 15 липня 2019 року ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України від 21 червня 2019 року (https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028/pres-centr/11/653914/) (а.с.66).

Причини неявки відповідача суду не відомі. Відзив на позовну заяву відповідач не подав

За таких обставин, зі згоди позивача по справі, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України в зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

У відповідності до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3 статті 12, частина 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

З матеріалів справи судом встановлено, що 20.11.2015 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір без номеру шляхом підписання ОСОБА_1 анкети - заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» у ПАТ КБ «ПриватБанк», за змістом якої останній погодився з тим, що вказана заява разом із пам`яткою клієнта, «Умовами і правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті: http:privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві

Відповідно до даного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 9000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Таким чином, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1 Договору на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: у кредитора інформувати позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9. «Умов та правил надання банківських послуг», у позичальника отримання виписки про стан та про здійсненні операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору).

На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором.

Відповідно до п. 1.1.6.1 та п. 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, sms - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або з «Тарифів банку» клієнт має право надати банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору, які передбачають погашення перед банком заборгованості, у тому числі і заборгованість, що утворилася протягом 30 днів з моменту повернення карток, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку інформуваи письмово банк про це протягом тридцяти п`яти днів з моменту списання (у разі якщо вирішення питання передбачає розгляд письмово заяви).

В разі невиконання зобов`язань за договором, позичальник зобов`язаний на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту за договором (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороду банку (п. 2.1.1.5.6. «Умов та правил надання банківських послуг»).

Судом встановлено, що позивач виконав усі взяті на себе зобов`язання, встановивши ліміт на кредит відповідачу. Проте, відповідачем ОСОБА_1 було порушено зобов`язання, встановлені умовами кредитного договору, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, що вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором. Таким чином умови кредитного договору щодо дати кінцевого розрахунку по погашенню кредиту, процентів та щомісячної комісії відповідачем порушені.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 виконання зобов`язань за кредитним договором № б/н від 20.11.2015 року відповідач станом на 09.09.2018 року має заборгованість у розмірі 25145,11 грн, яка складається з наступного:

-7603,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-4162,07 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-11705,80 грн. - заборгованість за пенею;

-штраф у виді фіксованої частини у розмірі 500,00 грн. та штраф у виді процентної складової у розмірі 1173,58 грн. (відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг).

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та у встановленому законом порядку не спростовано.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

Так, відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язав (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору від 20.11.2015 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав суду доказів щодо звернення до банку з письмовою заявою про закриття карткового рахунку.

Приписи частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

При цьому, згідно вимог статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши від банку кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконав.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7603,66 гривень підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами.

Одночасно зі стягненням заборгованості за тілом кредиту підлягає стягненню заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 4162,07 грн., що нарахована на підставі статті 1054 Цивільного кодексу України та Умов та Правил.

Оскільки заборгованість з відповідача стягується в судовому порядку, що свідчить про неналежне виконання останнього своїх зобов`язань за договором, тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.

Вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, комісією та штрафом, підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства та пункт 4 частини 5 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процес в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, передбачено право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Із розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд, керуючись засадами розумності та справедливості, вважає за можливе на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України зменшити розмір штрафної санкції - пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 7700,00 грн. з урахуванням заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7603,66 грн.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по кожному із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову. Штраф ураховується на окремому рахунку та підлягає сплаті у першу чергу.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

З огляду на викладене, правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» штрафу (фіксованої частини та процентної складової) в розмірі 1673,58 грн. відсутні.

Враховуючи вищезазначене, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача за кредитним договором від 20.11.2015 року б/н становить 19465 гривень 73 копійки та складається з 7603,66 грн. (заборгованість за тілом кредиту) + 4162,07 грн. (заборгованість по відсотках за користування кредитом) + 7700,00 грн. (пеня)

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 1762,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №PROM7BSAK6 від 17.10.2018 року (а.с.30).

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме на суму 19465 гривень 73 копійки що становить 77,41%.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1363 гривень 96 копійок. (1762:100·77,41 %=1363,96 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 202, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 5, 12, 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 354, 355 Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19465 (дев`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень 73 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 1363 (одна тисяча триста шістдесят три) гривні 96 копійок.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Єнакіївським МВ УМВС України в Донецькій області 05.01.2000 року.

Суддя: Т.М. Трояновська