Рішення № 83018852, 04.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2019 року м. Рівне №460/1382/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Гримальський А.Ю., відповідача: представник Довгалюк І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" доГоловного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1126953/40181768 від 01.04.2019 та зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування №4 від 17.12.2018 на суму 42365,26 грн., в тому числі ПДВ 7060,88 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання.

Ухвалою від 13.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено засідання на 04.07.2019.

04.07.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідачів на позовну заяву (том а.с.1-3).

В судовому засіданні 04.07.2019 проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Згідно з позовною заявою, поясненнями представника в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач безпідставно не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних поданий товариством електронний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4 від 17.12.2018 до податкової накладної №1 від 05.12.2018, виписану для покупця - ТОВ "ДЕЛЬТАХІМ" на поставку товару по договору, позаяк позивачем для відповідача були надані пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення такої операції. На переконання сторони позивача відповідач абсолютно безпідставно зупинив реєстрацію вищеназваного розрахунку коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної. Зазначено, що у поясненнях, надісланих відповідачу, товариство повідомило, що згідно з даним розрахунком коригувалася на зменшення сума ПДВ по податковій накладній, яку було випасано 05.12.2018 по події надходження в грудні 2018 року авансової оплати за продукцію від контрагента, позяак після виписування податкової накладної було виявлено, дебіторську заборгованість даного контрагента по продукції, яка йому поставлялась в листопаді 2018 року з виписуванням податкової накладної по події відвантаження. Крім цього, відповідач всупереч вимог закону не вказав, які документи слід подати для реєстрації відповідного розрахунку коригування до податкової накладної. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача доводила, що рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 01.04.2019 №1126953/40181768 не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та розсудливості, а розрахунок коригування №4 від 17.12.2018 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому просила позов задовольнити.

Згідно з відзивом на позовну заяву та поясненнями представника, яка уповноважена на представництво обох відповідачів - Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Рівненській області, сторона відповідачів позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що позивачем не надано копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних поданого ним розрахунку коригування. Зокрема, після зупинення реєстрації розрахунку коригування №4 від 17.12.2018, позивачем не було надано повного пакету документів, передбаченого вимогами пункту 14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018. За сукупністю наведених обставин, сторона відповідачів доводила, що рішення від 01.04.2019 за №1126953/40181768 є правомірними і обґрунтованими, а тому просила в задоволенні позову відмовити.

Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (том 1 а.с.23).

Судом встановлено, що 26.07.2018 між ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" (постачальник) та ТОВ "ДЕЛЬТАХІМ" (покупець) укладено договір поставки №26/07/18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору. Товар, який поставляється згідно з договором, є розчинник органічний універсальний "РОУХІМ" (том 1 а.с.25-26).

05.12.2018 на виконання умов цього договору ТОВ "ДЕЛЬТАХІМ" перерахувало на користь ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" у безготівковій формі кошти у сумі 700200 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 116700 грн. в якості попередньої оплати за постачання розчинника органічного універсального "РОУХІМ", що підтверджується платіжним дорученням №3625 від 05.12.2018 з відміткою банку про проведення платежу (том 1 а.с.27-32,37).

В цей же день ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" виписало покупцю ТОВ "ДЕЛЬТАХІМ" податкову накладну №1 від 05.12.2018 на суму 700200 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 116700 грн. з номенклатурою товару "Розчинник органічний універсальний "РОУХІМ", у кількості 24061,8556 кг, код товару згідно з УКТ ЗЕД - 3814009090 (том 1 а.с.38).

Відповідно до матеріалів справи дана податкова накладна №1 від 05.12.2018 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.12.2018 за реєстраційним номером №9279467651, про що свідчить електронна квитанція №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1 а.с.39).

Разом з тим, відповідно до журналу розрахунків з покупцями, зведеної відомості по реалізації за листопад 2018, станом на 01.12.2018 у ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" рахувалася дебіторська заборгованість ТОВ "ДЕЛЬТАХІМ" у розмірі 42365,26 грн. (том 1 а.с.33-36), відповідно сума ПДВ задекларована по події відвантаження товару при першій оплаті 05.12.2018 податкову накладну необхідно було виписати на суму, зменшену на 42365,26 грн. - в сумі 657834,74 грн., а не 700200 грн.

Для виправлення зазначеної помилки позивачем 17.12.2018 ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" склало та надіслало своєму контрагенту ТОВ "ДЕЛЬТАХІМ" для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних електронний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4 від 17.12.2018 до податкової накладної №1 від 05.12.2018. У тексті цього розрахунку коригування позивач відобразив причину коригування - 102 "зміна кількості "Розчинник органічний універсальний "РОУХІМ" (код згідно з УКТ ЗЕД 3814009090), у кількості 22606,0048 кг на суму 548195,62 грн. (в т.ч. ПДВ - 109639,124 грн.), замість кількості 24061,8556 кг на суму 583500 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 116700 грн.), тобто з урахуванням дебіторської заборгованості у сумі 42365,26 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 7060,88 грн.) (том 1 а.с.40).

14.01.2019 ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" отримано квитанцію №9303382698, у якій вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК №4 від 17.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена: "ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 3814, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп.2.5 п.2. Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (том 1 а.с.41).

27.03.2019 TОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" направило до Головного управління ДФС в Рівненській області повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в якому вказало, що "згідно з даного розрахунку коригувалася сума на зменшення суми податкових зобов`язань, яку було виписано по події фактичного відвантаження продукції в листопаді 2018 і помилково, не враховуючи дебіторської заборгованості, на оплату 05.12.2018. Підприємство реалізовувало продукцію власного виробництва (том 1 а.с.42, 44-38).

01.04.2019 комісією ГУ ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1126953/40181768 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №4 від 17.12.2018 ( том 1 а.с.239). Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено: "Надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства". В додатковій інформації до даної графи зазначено:"Надання платником податків копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної. Зокрема, у ТОВ "ЕТИЛ-РІВНЕ" відсутні підстави для складання розрахунку коригування №4 від 17.12.2018 до податкової накладної №1 від 05.12.2018 з типом причини102 (зміна кількості) відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України" (том 1 а.с.239 зворотній бік).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За правилами п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції Закону №2245-VIII від 07.12.2017), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

За правилами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

За правилами пунктів 5, 10 вищеназваного Порядку, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.

Пунктом 1 листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1.платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2.платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3.платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4.платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5.наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6.комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому, Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

За правилами пунктів 12, 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

А відповідно до пунктів 18-20 цього Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В силу вимог пункту 21 цього Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зі змісту квитанції №9303382698 від 14.01.2019 встановлено, що реєстрація розрахунку коригування, виписаного TОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" №4 від 17.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з покликанням на те, що розрахунок коригування не відповідає вимогам пп.1.6 п.1 та пп.2.5 п.2 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Поміж того, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, не погоджені і не затверджені у встановленому законодавством порядку, слід зауважити, що підпункти 1.6. пункту 1 та 2.5 пункту 2 не визначають самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дають підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Стороною відповідача не надано суду жодного належного і допустимого доказу тому, що Комісією Головного управління ДФС в Рівненській області приймалось рішення про віднесення ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Окремо слід наголосити на тому, що у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування №4 від 17.12.2018 даних про розрахунковий показник критерія (їв) ризиковості платника податку немає.

Також у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування №4 від 17.12.2018 не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такого розрахунку коригування.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (ії) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Нечітке формулювання органом ДФС у квитанції №9303382698 від 14.01.2019 підстави для зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, а саме з вказівкою про те, що такий розрахунок коригування відповідає вимогам пп.1.6 п.1 та пп.2.5 п.2 "Критеріїв ризиковості платника податку", зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.

Слід зазначити, що у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 (у відповідній редакції) зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з тим перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, розрахунок коригування №4 від 17.12.2018 до податкової накладної №1 від 05.12.2018, виписаний ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" для ТОВ "ДЕЛЬТАХІМ" у зв`язку з виявленням помилки під час складання податкової накладної №1 від 05.12.2018. Матеріали справи свідчать, що позивачем у даному випадку коригувалася на зменшення сума ПДВ по податковій накладній, яку було виписано по події внесення контрагентом авансової оплати за продукцію в грудні 2018 року з огляду на виявлення факту дебіторської заборгованості даного контрагента за попередньо поставлену йому продукцію в листопаді 2018 року.

Судом достеменно встановлено, що ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" було надано контролюючому органу всі документи, які підтверджують інформацію, зазначену у розрахунку коригування від 17.12.2018 №4 до податкової накладної №1 від 05.12.2018, як і відповідні письмові пояснення.

Таким чином, надані позивачем документи були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДФС в Рівненській області рішення про реєстрацію розрахунку коригування податкової накладної №4 від 17.12.2018.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення зазначеного відповідача №1126953/40181768 від 01.04.2019 про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є незаконним, необґрунтованим та безпідставним. Оскаржуване рішення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такого рішення протиправним та його скасування в судовому порядку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №4 від 17.12.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява №28924/04) констатував: "що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.03.2019, так і шляхом зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на першого відповідача, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" в повному обсязі.

Судові витрати присуджуються позивачу відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" (35362, с. Малий Шпаків, вул.Шевченка,10, код ЄДРПОУ 40181768) до Головного управління ДФС у Рівненській області (33023, м.Рівне, вул.Відінська,12, код ЄДРПОУ 39394217), Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте комісією Головного управління ДФС у Рівненській області рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1126953/40181768 від 01.04.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №4 від 17.12.2018.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" №4 від 17.12.2018 на суму - 42365,26 грн., в тому числі ПДВ - 7060,88 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області та в сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 15 липня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.