Рішення № 83018848, 19.06.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2019 року м. Рівне №460/3/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської митниці ДФС про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач), за змістом якого просив суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/000968/2 від 04.12.2018 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2014000/2018/00987 від 04.12.2018;

зобов`язати Рівненську митницю ДФС (ЄДРПОУ: 39420640) внести відповідні зміни до митної декларації МД 2 №UA204010/2018/226537 від 30.11.2018 по заявленій митній вартості з розрахунку за основним методом визначення митної вартості із зарахуванням до Державного бюджету України митних платежів за офіційним курсом до відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України станом на 04.12.2018, а надміру сплачені митні платежі повернути в розпорядження ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 30.11.2018 декларантом позивача в електронному вигляді подано митну декларацію UA204010/2018/226537 з метою митного оформлення в режимі "імпорт" для випуску у подальше вільне використання належного позивачу на праві власності автомобіля легкового пасажирського, бувшого у використанні, марки: Renault, модель Clio Thalia, датою першої реєстрації 06.09.2004, об`ємом двигуна 1390 см. куб. (55 кВт.), типом двигуна: бензиновий. Статистичну вартість за митною декларацією у графі 46 митної декларації декларантом було визначено з огляду на подані позивачем документи, а саме за ціною, зазначеною в п. 1 Розділу ІІ Договору купівлі-продажу від 12.11.2018, що відповідала 600 євро і становила митну вартість, заявлену декларантом у графі 45 митної декларації, з урахуванням курсу валют НБУ, який дорівнював 32,328754 гривень за 1 євро, а також відповідала основному методу визначення митної вартості №1, про що зазначено було у графі 43 митної декларації. 30.11.2018 позивачем сплачено на рахунок відповідача митні платежі в сумі 23733,00 грн.

Однак, 03.11.2018 відповідач надіслав декларанту електронне повідомлення про те, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів (МД від 27.04.2018 № UA305130/2018/006129 - 1100 євро). Окрім цього, відповідач витребовував касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які мали б містити додаткові відомості щодо імпортованого транспортного засобу, а також копії митної декларації країни відправлення та висновок про якісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Позивач на вказане повідомлення направив відповідачу лист, в якому зазначив про неможливість надання інших підтверджуючих документів, що підтверджують митну вартість товарів, додатково долучивши скріни екрану з сайту продажів транспортних засобів та файли з інформацією про декларований транспортний засіб.

Вважає, що таким чином позивач надав відповідачу копії документів, які підтверджували числові значення відповідності ціни договору до митної вартості, з урахуванням принципів свободи договору та вільного волевиявлення сторін договору, що відповідало ринковій вартості конкретного декларованого транспортного засобу з урахуванням його економ комплектації, наявних механічних пошкоджень елементів кузова та лакофарбового покриття, світлометів (фар) та дверей.

Проте, 04.12.2018 позивач отримав рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/000968/2 від 04.12.2018 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2014000/2018/00987 від 04.12.2018.

Із зазначеними рішеннями позивач не погоджується, вважаючи, що вони є необґрунтовані, прийняті без дотримання принципу рівності перед законом, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів її особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

З метою недопущення порушення строків перебування транспортного засобу у митному режимі "транзит" позивач здійснив гарантійну сплату митних платежів як грошового забезпечення на рахунок відповідача за митною вартістю, визначеною відповідачем, у розмірі 3931,00 грн та до митного органу декларантом вимушено подано митну декларацію UA204010/2018/226754, де у графі 45 митна вартість була зазначена на підставі визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Позивач вказав, що митний орган неправомірно відмовив йому у митному оформленні, мотивуючись наявною лише у нього інформацією про митну вартість ідентичного/аналогічного транспортного засобу, зі строком давності у шість місяців. Митний орган неправомірно прийняв до уваги таку інформацію поза межами дії Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" №2612-VIII. Вважає, що відповідач не міг посилатись на наявну інформацію про митну вартість ідентичного/аналогічного транспортного засобу, який не відповідав екологічним нормам "Євро-5", оскільки здійснювати митні формальності в режимі імпорту таких товарів для випуску їх у вільне використання станом на 27.04.2018 було протизаконно.

Зауважив, що ч. 1 ст. 59 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому, у разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, в тому самому стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90 денного строку.

На думку позивача, підстав для застосування інших методів визначення митної вартості у зв`язку з невключенням до ціни товару складових митної вартості не було. Відтак, вважає протиправним коригування заявленої митної вартості.

Ухвалою суду від 08.01.2019 позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк тривалістю не більше 10 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 25.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою від 07.03.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовлено.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.66-71). Вказав, що позивачем подана декларація №UA204010/2018/226537 на автомобіль Renault, модель Clio Thalia, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , фактурна вартість якого згідно з наданим до митного оформлення договором купівлі-продажу від 12.11.2018 №б/н, становить 600,00 EUR. Митна вартість товару за вказаною митною декларацією заявлена декларантом за основним методом на рівні 19397,25 грн, що еквівалентно сумі 600 EUR. Повідомив, що для перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу орган доходів і зборів використовує індикатор ризику, значення якого для кожного транспортного засобу встановлюється окремо на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу. Під час встановлення значення індикатора ризику використовується інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Якщо заявлена фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу є меншою від встановленого індикатора ризику для такого транспортного засобу, проводиться перевірка достовірності заявленої фактурної вартості такого транспортного засобу.

Повідомив, що за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 Митного кодексу України, у спосіб, визначений пунктом 2.3 Розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, надіслано вимоги про надання додаткових документів, із зазначенням вартості КТЗ, що наявна в органу доходів і зборів, що по суті і є консультацією митного органу щодо наявного у нього рівня митної вартості. Поряд з тим, згідно з вимогами органу доходів і зборів витребувано: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Також позивачу наголошено, що у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

03.12.2018 декларантом на електронне повідомлення митниці листом від 03.12.2018 №03/12/18/СВФ надано пояснення власника транспортного засобу з додатками, що містить прохання прийняті рішення в найкоротший термін без врахування часових нормативів, визначених ст. 53 Митного кодексу України. Також повідомлено, що додаткові документи надано не буде.

При вивченні додатково наданих декларантом документів встановлений ряд розбіжностей, зокрема: транспортні засоби, зазначені у витягах з сайтів оголошень відрізняються від заявленого до митного оформлення транспортного засобу ідентифікаційними ознаками (номером кузова), роком виготовлення; витяг з сайту оголошень, номер оголошення 91367643, не можливо поширити на заявлений до митного оформлення колісний транспортний засіб у зв`язку з відсутністю в оголошенні ідентифікаційних ознак транспортного засобу.

Враховуючи вищевказані обставини, а також факт ненадання декларантом документів згідно з переліком, вказаним у вимозі органу доходів і зборів, наявні достатні підстави вважати про надання декларантом неточних та неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості транспортного засобу.

Таким чином, Рівненською митницею ДФС прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості транспортного засобу та митну вартість товару визначено на підставі наявної інформації в ПІК "Цінова інформація при визначенні митної вартості" ЄАІС - 1100,00 євро (МД від 02.12.2018 № UA205020/2018/21210). Випуск транспортного засобу у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 04.12.2018 №UA204010/2018/226754 без врахування частини 7 статті 55 Митного кодексу України. Сума додатково нарахованих митних платежів становила 5108,05 грн (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).

За наведених обставин, відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с.86), в якому зазначив, що, як вбачається із відзиву, сумніви у відповідача щодо визначення митної вартості виникли лише на підставі розбіжностей у витягах з сайтів оголошень в мережі інтернет в частині ідентифікаційних ознак транспортних засобів, по номеру кузова та року виготовлення, наданих позивачем для порівняння з декларованим. Зазначені витяги не є належними документами для сумніву в розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, оскільки містять лише інформацію про ціни на відповідному ринку на аналогічні чи подібні товари. Вважає, що надані позивачем документи підтверджували числове значення щодо ціни товару та умов її оплати й не містили розбіжностей чи підробок.

Позивач звертає увагу, що фактично він за наданими відповідачу документами мав зареєстроване за собою право приватної власності у іншій державі на декларований транспортний засіб. Позивач експортної операції з країни реєстрації транспортного засобу не здійснював, а скористався пільгами, встановленими законодавством України, й лише змінив митний режим, у якому перебував належний йому транспортний засіб, з "транзит" на "вільне використання". Також вважає безпідставним застосування відповідачем до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України №1077 від 12.12.2018, позаяк митна декларація та оскаржені рішення датовані 04.12.2018. Окрім цього, на думку позивача, відповідач визнає та не заперечує у відзиві ту обставину, що фактурна вартість товару згідно з наданим до митного оформлення договором купівлі-продажу від 12.11.2018 б/н становить 600 євро.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.93-95), в обґрунтування якого вказав, що сумніви щодо заявленого рівня митної вартості автомобіля виникли не із вказаних позивачем підстав, а виключно за результатами проведеного у відповідності до положень ст. 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, відповідно до наявних відомостей в ПІК "Цінова інформація при визначенні митної вартості" ЄАІС вартість подібного транспортного засобу становить 1100,00 євро (МД від 02.12.2018 №UA205020/2018/21310). Вважає, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність у спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах інформації про іншу митну вартість ідентичних або подібних товарів.

Окрім цього, відповідач вказав, що у відзиві було допущено описку та зазначено митну декларацію №UA305130/2018/006129 від 27.04.2018. При цьому, обрахунок визначення митної вартості по оскарженому рішенні посадовою особою здійснювався саме за митною декларацією №UA205020/2018/021310 від 02.12.2018.

За наведених обставин просив відмовити в задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити та надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та запереченні.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

07.11.2018 позивач у місті Меджилабірці, Словацька Республіка, видав довіреність без номера від 07.11.2018 на ім`я ОСОБА_2 , якою уповноважив останнього купити за гроші довірителя та у власність довірителя транспортний засіб особистого користування, і виконати усі необхідні дії /зміна в реєстрації/ в дорожньої інспекції Поліції Словацької Республіки, з правами повіреного при реєстрації транспортного засобу як користувача цього транспортного засобу, з правами довірителя як власника цього транспортного засобу (а.с.51).

12.11.2018 між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) через уповноважену стороною покупця особою ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу б/н, відповідно до розділу 1 якого, предметом договору купівлі є легковий автомобіль з наступними основними характеристиками: тип (модель) Renault Talia, рік випуску 2004, номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_5, колір червоний, пробіг 190000 км, обладнання: базова, економ.

Відповідно до розділів ІІ-IV договору ціна автомобіля складає 600,00 євро. Час доставки для предмета купівлі-продажу є негайним після підписання договору купівлі-продажу та після оплати договірної ціни. Предметом договору є транспортний засіб, зазначений у частині І цього договору. Передача-приймання транспортного засобу відбудеться на дату підписання договору купівлі-продажу.

За змістом підпункту 1.2 пункту 1 розділу VII продавець заявляє, що прийняв від покупця кошти готівкою у розмірі, зазначеному в частині ІІ цього Договору (а.с.54).

Свідоцтвом про реєстрацію частина - ІІ (технічний паспорт) серія НОМЕР_2 Міністерства транспорту і будівництва Словацької Республіки підтверджується факт реєстрації за власником ОСОБА_1 автомобіля, дата першої реєстрації 06.09.2004, реєстраційний номер НОМЕР_3 , J категорія M1, марка Renault, модель Clio Thalia, Е VIN НОМЕР_1 (а.с.48-49).

30.11.2018 між Приватним підприємством "Олланд", що здійснює декларування (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) укладено договір-доручення №30/11/18-В на виконання послуг по декларуванню товарів, за змістом пунктів 1.1-1.2 розділу 1 якого виконавець зобов`язується представляти інтереси замовника в митних органах України та здійснювати декларування вантажів, що належать замовнику, чи якими замовник має право розпорядження. Замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів і послуг замовника, що переміщуються через митний кордон України та їх оформленню у митниці, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги (а.с.14).

Суд встановив, що 30.11.2018 представником декларанта ОСОБА_7 (ПП "Олланд") до Рівненської митниці ДФС була подана митна декларація №UA204010/2018/226537, в режимі ІМ 40, на автомобіль марки Renault, модель Clio Thalia, календарний рік випуску 2004, дата першої реєстрації 06/09/2004, кузов номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1390 см. куб. (55 кВт), тип двигуна - бензин. В графі 22 "валюта та загальна сума за рахунком" зазначено 600,00 євро; за курсом валюти 32,32875400 грн (графа 23); ціна товару 600 євро (графа 42); код МВВ - 1 (графа 43); статистична вартість 19397,25 грн (графа 46). Також декларантом надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр.44 митної декларації. Декларант в графі 47 визначив суми митних платежів, що підлягали сплаті: мито - 1939,73 грн, пільговий акциз - 325 євро (14604,51 грн), ПДВ - 7188,30 грн (а.с.73-74). Загальна сума митних платежів за МД становила 23732,54 грн.

Відповідно до квитанції №113 від 30.11.2018 підтверджується сплата ОСОБА_1 митних платежів в загальній сумі 23733,00 грн (а.с.22).

03.12.2018 уповноваженою особою митного органу декларанту надіслано повідомлення про те, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів (МД від 27.04.2018 №UA305130/2018/006129 - 1100,00 євро/шт.). Покликаючись до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, вказано на необхідність надати: 1. касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; 2. Копію митної декларації країни відправлення; 3. Висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. Зазначено, що відповідно до ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с.24).

Позивач на електронне повідомлення митниці надав 03.12.2018 відповідь, в якій зазначив, що відповідно до п.1.2 заключних положень ч.7 договору купівлі-продажу від 12.11.2018 продавець ОСОБА_3 підтвердив своїм підписом отримання готівкових коштів за побутовий правочин, тому надати запитувані фінансові документи не вбачається можливим; на даний транспортний засіб не складалась експортна декларація з причини незаявлення до відшкодування ПДВ в Словацькій Республіці; надати висновок спеціалізованих експертних організацій України стосовно ринкової вартості на ринках Європи декларованого транспортного засобу не вбачається можливим з огляду на процесуальні документи, якими керується експерт (оцінювач) для визначення ринкової вартості на території України.

З огляду на наявну у митного органу інформацію за МД від 27.04.2018 № UA305130/2018/006129 щодо цінової інформації, яка викликала сумнів у посадової особи митного органу щодо заявленої митної вартості, позивач повідомив, що строк зазначеної митним органом МД має більше трьох місяців.

До відповіді позивач додатково долучив скріни екрану з сайту http://www.basok.sk/ та http://www.autobazar.sk/ декларованого транспортного засобу станом на 28.10.2018 - 27 файлів, в тому числі файли з інформацією про декларований транспортний засіб, номер оголошення 91367643 (а.с.25).

Суд встановив, що Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/000962/2 від 04.12.2018 за ВМД №UA204010/2018/226537, в якому зазначено, що вартість транспортного засобу не може бути визначена за вартістю, заявленою декларантом, у зв`язку з відмовою в наданні усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу: МД від 27.04.2018 №UA305130/2018/006129 - 1100 євро.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів, які підтверджують інформацію щодо митної вартості.

За результатами проведеної відповідно до положень ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування (згідно з положеннями глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформація щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації, щодо ціни аналогічного транспортного засобу, митне оформлення якого здійснено за МД від 27.04.2018 №UA305130/2018/006129 - 1100,00 євро/шт.

Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 35561,63 грн (а.с.12).

За митною декларацією №UA204010/2018/226537 від 30.11.2018 митницею складено картку відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2018/00987 від 04.12.2018 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: провести декларування товарів відповідно до положень статті 257 Митного кодексу України, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 04.12.2018 №UA204000/2018/000962/2 з урахуванням положень частин 4, 7 статті 55 Митного кодексу України (а.с.13).

У зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації 04.12.2018 позивач подав митну декларацію №UA204010/2018/226754, в якій здійснив коригування вартості автомобіля 35117,88 грн (графи 12,45,46), вказавши в графі 43 метод визначення митної вартості - 6, та визначивши до сплати митні платежі, різниця яких відносно до сплачених 30.11.2018 складає 5108 грн (а.с.26).

Позивач, вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товарів, які спонукали його здійснити коригування заявленої митної вартості та сплатити додаткові митні платежі, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, пунктом 2 частини другої цієї статті МК України зобов`язано декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що відповідно до наведених положень статті 53 МК обов`язок декларанта подати на письмову вимогу контролюючого органу додаткові документи виникає виключно у разі якщо документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості транспортного засобу було перевірено надані до митного оформлення декларацію від 30.11.2018 №UA204010/2018/226537 та документи та направлено декларанту електронне повідомлення про надання додаткових документів. При цьому, митниця покликалась на наявність інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, та наявність підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів. Єдиною підставою виникнення таких сумнівів в електронному повідомленні та в подальшому, у зв`язку з ненаданням додаткових документів, - підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товару, зазначено МД від 27.04.2018 № UA305130/2018/006129. Будь-яких зауважень щодо повноти чи достовірності документів, поданих до митного оформлення, ні електронне повідомлення декларанту, ні рішення про коригування митної вартості не містить. Не вказував на такі недоліки в поданих декларантом документах представник відповідача і під час судового розгляду справи.

Як встановлено судом, відповідно до договору купівлі-продажу б/н від 12.11.2018 покупець зобов`язаний оплатити за транспортний засіб марки Renault, модель Clio Thalia, календарний рік випуску 2004, дата першої реєстрації 06/09/2004, кузов номер НОМЕР_1 ціну, що зазначена у пункті ІІ на момент підписання цього договору (600 євро). А згідно з пунктом 1.2 цього договору продавець заявляє, що він прийняв від покупця кошти готівкою у розмірі, зазначеному в частині ІІ цього договору (а.с.53-54).

Таким чином, дослідженими в справі доказами підтверджується, що транспортний засіб марки був переданий покупцеві за ціною договору 600 євро.

При цьому, у повідомленні митниці декларанту від 03.12.2018 не зазначалось про ненадання митному органу документів, які б підтверджували задекларовану ОСОБА_1 митну вартість заявленого до митного оформлення транспортного засобу.

Суд зауважує, що після одержання електронного повідомлення митного органу позивачем надано відповідачу скрін шоти із сайтів http://www.basok.sk/ та http://www.autobazar.sk/ щодо середньої ринкової вартості подібних (аналогічних) до задекларованого транспортного засобу, яка станом на 28.10.2018 становить від 500 євро до 890 євро.

За змістом ч.ч. 2-6 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Як зазначав суд, у повідомленні декларанту від 03.12.2018 та в оскарженому рішенні від 04.12.2018 відповідач вказав, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів (МД від 27.04.2018 №UA305130/5018/006129 - 1100,00 євро/шт.).

Оцінюючи такі аргументи відповідача, суд враховує, що відповідно до п. 2 Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. №1077 (далі - Тимчасовий порядок №1077) митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України здійснюється в порядку, передбаченому законодавством, з особливостями, визначеними цим Тимчасовим порядком.

За змістом п. 9 Тимчасового порядку №1077 рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортних засобів приймається органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Для перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу орган доходів і зборів використовує індикатор ризику, значення якого для кожного транспортного засобу встановлюється окремо на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів.

Під час встановлення значення індикатора ризику використовується інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.

Якщо заявлена фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу є меншою від встановленого індикатора ризику для такого транспортного засобу, проводиться перевірка достовірності заявленої фактурної вартості такого транспортного засобу.

Відповідно до пункту 1 Розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України 13.07.2012 №362 (далі - Методичні рекомендації №362) робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

Робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, в тому числі і шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (підпункти 2.4, 2.5 пункту 2 Розділу 2 Методичних рекомендацій №362).

За правилами ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частин 1-2 ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

За правилами п. 9 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема декларація митної вартості, як документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 затверджено Форму декларації митної вартості та правила її заповнення, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за № 984/21296 (далі - Форма і правила №599).

Відповідно до абзацу 2 "графа 33 (а)" Правил №599 у разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, в тому самому стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.

За наведених обставин, суд вважає, що відповідач при визначенні митної вартості транспортного засобу, увезеного позивачем, неправомірно врахував митну вартість за митною декларацію від 27.04.2018 №UA305130/2018/006129 на суму 1100,00 євро, позаяк термін від дати подання такої митної декларації до дати спірного митного оформлення перевищував установлений законом 90-денний строк.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи відповідачем не було надано зазначеної митної декларації від 27.04.2018 №UA305130/2018/006129. У судовому засіданні представник відповідача ствердив про допущену посадовими особами митного органу під час винесення рішення про коригування митної вартості товарів описку в частині зазначення номера і дати митної декларації від 27.04.2018 №UA305130/2018/006129 щодо аналогічного товару, та вказав, що така митна декларація не слугувала підставою для визначення спірної митної вартості. Зазначив, що правильною датою та номером митної декларації є митна декларація від 02.12.2018 №UA205020/2018/021210, на що міститься покликання також і у відзиві відповідача (а.c.70).

Зазначена обставина слугувала підставою для витребування додаткових доказів від відповідача ухвалою суду від 11.04.2019.

Однак, на виконання ухвали від 11.04.2019 про витребування доказів відповідач митної декларації від 02.12.2018 №UA205020/2018/021210 також суду не надав, а надав митну декларацію від 02.12.2018 №205020/2018/021310, тобто з іншим реєстраційним номером ніж той, на який відповідач вказував у відзиві.

Враховуючи ненадання відповідачем митної декларації від 27.04.2018 №UA305130/2018/006129, яка зазначена як підстава для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товару, а також неодноразову зміну відповідачем своїх доводів щодо митної декларації, застосованої для визначення митної вартості увезеного позивачем транспортного засобу, суд критично оцінює такі доводи відповідача як такі, що не підтверджені належними й допустимими доказами.

За встановлених обставин, суд вважає, що відповідач не підтвердив та не обґрунтував підстав виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення декларантом позивача у митній декларації №UA204010/2018/226537 від 30.11.2018 митної вартості товару за ціною договору. Таким чином, доводи відповідача щодо неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору спростовано позивачем в ході судового розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зазначеним вимогам закону спірне рішення про коригування митної вартості не відповідає, оскільки викладені в ньому висновки контролюючого органу не узгоджуються із фактичними обставинам справи та спростовуються дослідженими судом доказами, а відтак рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами частин першої - третьої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 246 МК України, порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом, на виконання якого розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631).

Згідно із пунктами 7.1, 7.2 Порядку № 631, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою органу доходів і зборів, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Судом досліджено картку відмови в прийнятті митної декларації №UA2014000/2018/00987 від 04.12.2018 та з`ясовано, що у графі причини відмови у митному оформленні (випуску) товарів зазначено - митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 МК України. Прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.12.2018 №UA204000/2018/000962/2 відповідно до вимог Розділу ІІІ (статті 49-66) МК України.

Враховуючи визнання протиправним та скасування судом оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, яке слугувало підставою для прийняття спірної картки відмови у митному оформленні товарів, наявні підстави для визнання протиправною та скасування картки відмови в митному оформленні товарів.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/000968/2 від 04.12.2018 та картки відмови у митному оформленні транспортного засобу комерційного призначення №UA2014000/2018/00987 від 04.12.2018 підлягають задоволенню.

Оцінюючи доводи позивача щодо необхідності зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до митної декларації МД 2 №UA204010/2018/226537 від 30.11.2018 по заявленій митній вартості з розрахунку за основним методом визначення митної вартості із зарахуванням до державного бюджету України митних платежів за офіційним курсом до відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України станом на 04.12.2018, а надміру сплачені митні платежі повернути в розпорядження ОСОБА_1 , суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 269 МК України відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Частинами 2-4 ст. 269 МК України передбачено, що внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Сторони визнали, що митне оформлення належного позивачу транспортного засобу завершене відповідно до митної декларації від 04.12.2018 №UA204010/2018/226754 та такий транспортний засіб був випущений у вільний обіг.

Водночас, відповідно до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі, зокрема, необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Тому суд вважає відсутніми підстави для зобов`язання відповідача щодо внесення змін до митної декларації МД №UA204010/2018/226537 від 30.11.2018, позаяк в разі скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації аркуш коригування складається до митної декларації, за якою було завершене митне оформлення товару, тобто до митної декларації від 04.12.2018 №UA204010/2018/226754.

Окрім цього, відповідно до статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з п. 43.1 ст.43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами п. 43.3, 43.4 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 43.5 ст. 43 ПК України).

Повернення надмірно сплачених митних платежів здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України №618 від 20 липня 2007 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин, далі - Порядок №618), згідно з п.1 розділу ІІІ якого платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів, зокрема, для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Пунктами 2-4, 6 розділу ІІІ вищезазначеного Порядку №618 визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України. Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.

Приписами п.7 розділу ІІІ цього ж Порядку №618 встановлено, що висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь (п.11 розділу ІІІ вищезазначеного Порядку №618).

Відтак, суд дійшов висновку, що встановленою законом умовою повернення коштів, які є предметом даного позову, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно та/або помилково сплачених митних платежів, підставою для якого є заява позивача, а не судове рішення, як вважає позивач.

У разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов`язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №60 від 11.02.2019, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за № 370/33341.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, у порядку адміністративного судочинства підлягає захисту лише дійсне порушене право.

Оскільки в дослідженій ситуації не дотримано встановлену законом процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених платежів, позов в цій частині суд вважає передчасним, а тому у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача повернути в розпорядження ОСОБА_1 надміру сплачені митні платежі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №826/17796/14, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України повинна бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав процесуального обов`язку доказування, підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість, вимоги позивача частково ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають встановленим судом обставинам справи, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/000962/2 від 04.12.2018 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2014000/2018/00987 від 04.12.2018.

В задоволенні позову в частині позовної вимоги про зобов`язання Рівненської митниці ДФС (ЄДРПОУ: 39420640) внести відповідні зміни до митної декларації МД 2 №UA204010.2018.226537 від 30.11.2018 по заявленій митній вартості з розрахунку за основним методом визначення митної вартості із зарахуванням до державного бюджету України митних платежів за офіційним курсом до відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України станом на 04.12.2018, а надміру сплачені митні платежі повернути в розпорядження ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 24 червня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.