Рішення № 83018680, 15.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2428/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Албул Т.М. (за ордером)

представника відповідача - Наумової К.М. (по довіреності)

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХМОРПОРТ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХМОРПОРТ» з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0015221407 від 9 квітня 2019 року.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, обґрунтований позивачем тим, що первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, їх реальність, всі документи на підтвердження здійснення операцій наявні у позивача, надавалися до податкового органу під час перевірки та надані до суду, з первинних документів вбачається зміст господарських операцій, податковий орган не довів порушення норм податкового законодавства позивачем, а за дії контрагентів позивач не може нести відповідальність. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. Відзив на адміністративний позов (Том ІІ, аркуші справи 145-149) обґрунтований відповідачем тим, що позивач мав господарські відносини з контрагентом, по якому наявна податкова інформація щодо реєстрації податкових накладних з не типовою для цього підприємства номенклатурою. Крім того, контрагент позивача мав взаємовідносини з іншими контрагентами з ознаками фіктивності, які не мають офісних і складських приміщень, основних фондів, тощо. Таким чином, відповідачем зроблений висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

ГУ ДФС в Одеській області в період з 01.03.2019 року по 07.03.2019 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ» за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року, за результатами якої складений акт перевірки №425/15-32-14-07/33017330 від 15.03.2019 року (Том І, аркуші справи 22-46).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 101833 грн. за вересень 2018 року.

Позивач не погодився з висновками перевірки та подав заперечення на акт до ГУ ДФС в Одеській області (Том І, аркуші справи 47-57) з наданням договорів щодо подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей, договору оренди приміщень контрагентом позивача, однак висновки акту залишені без змін (Том І, аркуші справи 58-63).

На підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0015221407 від 09.04.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 101833 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50917 грн. (Том І, аркуш справи 20-21).

Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення та звернувся до суду з цим позовом.

З акту перевірки №425/15-32-14-07/33017330 від 15.03.2019 року вбачається, що підставою для висновків про порушення позивачем положень ст. 198 Податкового кодексу України є здійснення ним господарських операцій з ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ», яке не має трудових ресурсів та основних фондів, а номенклатура товару, проданого цим підприємством позивачу не є типовою для нього. Крім того, підприємство ТОВ «ЛОЙД ТРЕЙД», яке продало ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ» товар, який проданий позивачу, має ознаки фіктивності, не має трудових ресурсів, основних фондів, як і підприємство ТОВ «А-ГРУП ОД», яке продало товар ТОВ «ЛОЙД ТРЕЙД», яке взагалі не здійснювало придбання цього товару. Також, в акті перевірки зазначено, що ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ» є фігурантом кримінального провадження, порушеного 16.11.2016 року, як користувач послуг фіктивних підприємств для документального оформлення безтоварних операцій.

Суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача не обґрунтованими, зробленими на припущеннях та такими, що спростовуються наданими доказами в справі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з змістом положень п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому, відповідно до положень ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на формування податкового кредиту виникає у підприємства в разі фактичного здійснення господарських операцій, підтвердження первинними документами здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених податкових накладних.

З наданих до суду доказів вбачається, що між ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» та ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ» 01.02.2017 року укладений договір постачання №102/03, за яким ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ» зобов`язується поставити позивачу товар, а позивач зобов`язується прийняти та оплати його (Том І, аркуші справи 81-83). Відповідно до п. 2.1, 3.3 цього Договору ціна за одиницю та вартість Товару визначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних, поставка товару здійснюється автотранспортом покупця та за його рахунок згідно оформлених товарно-транспортних накладних.

Позивачем на адресу ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ» направлена заявка №257/1 від 28.08.2018 року з проханням виконати поставку змінно-запасних частин (манжета, анемометр, підшипники, кріплення, накладки-листи, вставки-листи, тощо) та виписані довіреності на отримання від цього підприємства товару (Том І, аркуші справи 84, 85).

Зазначений товар отриманий позивачем за видатковими накладними від 11 вересня 2018 року №0000427, №0000428, №0000429 (Том І, аркуші справи 86-88), транспортування товару здійснено позивачем, що передбачено умовами договору, про що свідчать товарно-транспортні накладні №0911, №0911/1 від 11 вересня 2018 року, подорожній лист службового легкового автомобіля (Том І, аркуші справи 89-90, 100), наявність автомобіля у позивача, яким перевозився товар, підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (Том І, аркуш справи 101).

Крім того, позивачем надано до суду акти технічного контролю продукції (змінно-запасних частин), а також паспорти-сертифікати на цей товар (Том І, аркуші справи 91-98).

За цими операціями ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ» зареєстровані податкові накладні, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (Том І, аркуш справи 99).

Позивачем надані до суду докази наявності у позивача орендованих нежитлових приміщень, наявності працівників, надані водійські права особи, яка здійснювала перевезення товару (Том І, аркуші справи 79-80, 102, 103).

Зазначені операції відображені ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» в бухгалтерському обліку, заборгованість по розрахункам з ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ» відсутня, що зазначено в акті перевірки, на підтвердження оплату товару в матеріалах справи міститься реєстр документів по рахунку АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (Том І, аркуш справи 111).

На підтвердження подальшого використання придбаних у ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ» змінно-запасних частин у господарській діяльності позивача, ним надані накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, договори підряду, укладені з ТОВ «Іллічівський Зерновий Термінал», ДП «Бердянський морський торговельний порт», ТОВ «ГЛОБАЛ Агрі», ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», ДП «Адміністрація морських портів України» на ремонт плавучих кранів, перенесення суднонавантажувальної машини та тупікових упорів, тощо, договірні ціни, акти виконаних робіт, акти використання товарно-матеріальних цінностей, технологічні відомості, акти здавання-прийняття послуг, тощо (Том І, аркуші справи 112-265, Том ІІ, аркуші справи 1-111).

Суд звертає увагу, що під час перевірки позивача всі первинні документи досліджувалися податковим органом та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, не зазначено про надання не всіх документів, тощо, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ», правомірність включення сум податку на додану вартість по операціям з цими контрагентами на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних до податкового кредиту.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в акті перевірки зазначає про наявність податкової інформації, яка свідчить про ознаки фіктивності ПП «ІНТЕХАБРАЗИВ», а також його контрагентів по ланцюгу придбання товарно-матеріальних цінностей, які продані позивачу, однак суд звертає увагу, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між замовником та його безпосередніми контрагентами.

Жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування, позивач не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару, тим більше до 3 ланки.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідач при встановленні порушень норм податкового законодавства позивачем керувався виключно податковою інформацією щодо контрагентів позивача без дослідження та надання оцінки первинними документам, наявним у позивача по спірним господарським операціям, його висновки зроблені виключно на припущеннях та можливих порушенням норм податкового законодавства контрагентами позивача.

Разом з цим, сам факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагента до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булавес» АД проти Болгарії».

Навіть в разі порушення зазначеними контрагентами податкового законодавства позивач не може нести відповідальність за дії цих підприємств, якщо податковий орган не доведе обізнаності позивача про такі дії контрагента, узгодженості дій з контрагентом для отримання податкової вигоди, тощо, проте таких доказів відповідачем до суду не надано.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження факту притягнення до відповідальності постачальників 2, 3 ланки, не надано доказів винесення щодо контрагента позивача та його контрагентів податкових повідомлень-рішень, наявності вироків у кримінальних провадження щодо фіктивності цих підприємств.

Посилання відповідача на порушене кримінальне провадження з 2016 року ніяким чином не підтверджує факти, викладені в акті перевірки та за відсутності вироку в кримінальному провадження фіктивність контрагентів позивача не може вважатися доведеною.

Висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація має оцінюватись судом з урахуванням інших доказів у справі. Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду в рішенні у справі №804/939/16 від 20.03.2018 року.

Також, не може бути доказом нереальності та безтоварності господарських операцій факти відсутності реєстрації податкових накладних щодо основних фондів, транспортних послуг, вантажних робіт, споживання комунальних послуг, тощо, що відповідає висновкам Верховного Суду в рішенні у справі №820/4648/13-а від 16.02.2018 року.

Таким чином, висновки відповідача спростовуються наданими доказами у справі, у позивача є первинні документи в підтвердження правомірності формування податкового кредиту, а відповідачем не доведена нереальність господарських операцій, по яким позивачем сформований податковий кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХМОРПОРТ» (вул. Фонтанська дорога, 9-Б, кв.13, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 33017330) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0015221407 від 09 квітня 2019 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0015221407 від 09 квітня 2019 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХМОРПОРТ» (вул. Фонтанська дорога, 9-Б, кв.13, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 33017330) сплачений судовий збір у розмірі 2291,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.07.2019 року.

Суддя Л.І. Свида

.