Вирок № 83017613, 15.07.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1032/19

Провадження № 1-кп/539/215/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарях Карпенко Т.П., Мирна Т.Ф.,

з участю : прокурора Загребельного О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бережного Г.В.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Хуторненко Е.В.,

потерпілого ОСОБА_3

законного представника потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого Пацюк В.Д.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження №12018170000000289 про обвинувачення : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, інваліда 2 групи, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2018 року близько 22 години 45 хвилин ОСОБА_1 , керуючи власним автомобілем «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 , рухався по автошляху Київ-Харків-Довжанський в напрямку до м. Харків та перевозив пасажирів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Проїжджаючи 208 км вказаного автошляху та рухаючись в Лубенському районі Полтавської області ОСОБА_1 , змінивши напрямок руху керованого ним автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху виконуючи маневр обгону попутного транспорту, при цьому не переконався в безпеці даного маневру, чим створив небезпеку для руху водію автомобіля «Mercedes-Benz Actros 1841LS» державний номер НОМЕР_2 із напівпричепом «Turbos Hoet 30-PF-38» державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі та допустив зіткнення із останнім. В подальшому, після зіткнення автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 із автомобілем «Mercedes-Benz Actros 1841LS» державний номер НОМЕР_2 із напівпричепом «Turbos Hoet 30-PF-38» державний номер НОМЕР_3 , автомобіль «Mazda 626» відкинуло на свою смугу для руху, де він зіткнувся із автомобілем «MAN TGX 18.440» державний номер НОМЕР_4 із напівпричепом « Schmitz SCS 24L-1362» державний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_8 , який рухався в попутному напрямку по своїй смузі.

Вказаними діями, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 10.1, 14.2. в) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді кровопідтічності м`яких тканин голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в лівій скроневій ділянці, дрібних крововиливів в м`яких мозкових оболонках півкулі головного мозку - мікроскопічно; крововиливи в плевральних порожнинах: справа до 1000 мл рідкої крові, зліва - до 200 мл рідкої крові, переломи ребер: справа: 1-го ребра по середньо-ключичній лінії, 2, 3, 4, 5 ребер по білягрудинній лінії, 4-го по середньо-ключичній лінії, переломи ребер зліва: косий перелом 1-го ребра по середньо- ключичній лінії, 2-го ребра по лопаточній лінії, 2, 3, 4 по середньо-пахвовій лінії з крововиливами в м`які тканини в місцях переломів, розрив навколосерцевої сумки по передній поверхні справа, подвійний наскрізний розрив правого передсердя з крововиливом в серцевий м`яз, масивні крововиливи по задній поверхні лівої легені; крововилив в черевну порожнину - до 350 мл рідкої крові, розрив капсули селезінки по діафрагмальній поверхні; косо-поперечний уламковий перелом лівої стегнової кістки на межі верхньої- середньої третини з крововиливами в м`які тканини в місці перелому; гематома по тильній поверхні лівої кисті та пальців лівої кисті з розповсюдженням до середньої третини передпліччя, гематома по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу з розповсюдженням на верхню третину гомілки, забито- рвана рана між 2 і 3 пальцями лівої кисті, по тильній поверхні правої кисті і пальців правої кисті, велика кількість саден і поверхневих ран, садна: в області лобу зліва на межі росту, в лівій скронево-виличній ділянці 2 поруч розташованих лінійної форми садна у вертикальному направленні, по передньо- внутрішній поверхні правого стегна в нижній третині садно, по передній поверхні правої гомілки у верхній третині садно нижче від нього в середній третині синець, по внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині садно, по передній поверхні лівого стегна в середній третині садно нижче від нього з розповсюдженням до колінного суглобу гематома, по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу садно, по передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині садно, які, згідно висновку експерта № 119-1 від 11.06.2018 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвели до смерті потерпілого. Причиною смерті ОСОБА_6 явилась сполучна травма грудної клітки, живота, кінцівок, що супроводжувались шоком-крововтратою.

Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих багато уламкових переломів тіл та дуг 5 і 6 шийних хребців зі зміщенням та забоєм і стисненням спинного мозку на цьому рівні, що ускладнилось спинальним шоком, тертаплегією (параліч обох верхніх та обох нижніх кінцівок) з сфінктеними порушеннями; закритої травми грудної клітки, що ускладнилось гемопневмотораксом справа; забитої рани верхньої повіки лівого ока, які, згідно висновку експерта № 284 від 29.10.2018 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.

Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з лівобічним пневмотораксом, зміщення лівої легені, що ускладнились лівобічним пульмонітом, рвані рани верхньої і нижньої повіки лівого ока з розривом сльозо-носових каналів, субконьюктивальний крововилив лівого ока, струс головного мозку, забита рана голови, закритий перелом кісток носу без зміщення, забій м`яких тканин правого променево-зап`ясного суглобу, множинні садна обличчя та кистей обох рук, які, згідно висновку експерта № 260 від 03.10.2018 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Згідно висновку експерта № 538 від 22.11.2018 року, в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п. п. 10.1., 14.2. в) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками. В умовах заданої пригоди водій автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання ним вимог п. п. 10.1., 14.2 в) Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що 08.05.2018 року він близько 18.00 години вирушив із м. Київ до м. Харків за кермом автомобіля Мазда 626 та по програмі бла-бла-кар забрав із собою двох пасажирів в м. Київ, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були випивші, при цьому в автомобілі також був його брат ОСОБА_11 . Він був тверезий. В автомобілі його брат сидів біля нього, позаду за водієм сидів ОСОБА_12 , а за пасажиром - ОСОБА_13 . На його автомобілі був ввімкнений відеореєстратор. Коли під`їздив до Лубенського району, то було вже темно. Автомобіль був технічно справний. Єдине що пам`ятає, як виїхали з заправки. Про саму аварію стало відомо вже в лікарні. Власної вини у ДТП не заперечує. Цивільні позови потерпілих та цивільного позивача визнає частково, цивільний позов прокурора визнає в повному обсязі. Після ДТП ним вживалися заходи щодо відшкодування частини шкоди, завданої потерпілому Лозіну та родині загиблого у ДТП ОСОБА_14 . Він надсилав поштові перекази грошових коштів потерпілій ОСОБА_15 , однак ці кошти не отримувалися, також було частково відшкодовано шкоду потерпілому ОСОБА_3 . На час ДТП його цивільно - правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки була застрахована у СК «Аска», яку він повідомив тільки но зміг, оскільки у ДТП сам отримав тілесні ушкодження. Крім цього, станом на час ДТП він страхував свою цивільно - правову відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки і у СК «Мега-гарант», однак поліс загубив і тому застрахував її ще і у СК «Аска». Прохав застосувати звільнення від покарання з іспитовим строком, оскільки кається у скоєному та необхідно відшкодовувати шкоду потерпілим.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України підтверджується також наступними безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами :

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що 08.05.2018 року він перебував у салоні автомобіля Мазда під керуванням його брата ОСОБА_5 , коли вони рухалися із м. Київ до м. Харків із пасажирами ОСОБА_16 та ОСОБА_3, яких забрали з Києва по програмі бла-бла-кар. ОСОБА_3 та ОСОБА_17 бути випивші, а ОСОБА_18 казав, що бере лише тверезих, однак все таки вирішив їх забрати. В автомобілі працював відеореєстратор. Пасажири руху водія не заважали. Самого ДТП не пам`ятає, оскільки заснув. Після ДТП пам`ятає як хтось штовхав та просив номер телефона. Він претензій до обвинуваченого не має, їх родина надавала Лозіну та родині пасажира, який загинув допомогу;

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що 08.05.2018 року він та ОСОБА_17 перебували в м. Київ та потрібно було їхати в м. Харків. Вони зідзвонилися із ОСОБА_5 по програмі бла-бла-кар та той їх забрав. Коли їхали, то кинулося в очі, що водій ОСОБА_5 порушував ПДР, їхав дуже швидко по самому Києву. Водій був тверезий. В автомобілі позаду він сидів справа, а ОСОБА_17 зліва за водієм. Обставин ДТП він не бачив. Після ДТП його сім`я отримувала за сторони ОСОБА_5 50 000 грн. платежами 20 000 грн. та 30 000 грн.;

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка пояснила, що у ДТП, яка сталася 08.05.2018 року, загинув її рідний брат ОСОБА_6 . Після ДТП одного разу телефонував ОСОБА_18 та вибачався. Декілька разів зі сторони ОСОБА_19 приходили грошові перекази, однак всі ці кошти вона не брала;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що 08.05.2018 року він їхав з включеним ближнім світлом фар в темну пору доби по а/д Київ-Харків по своїй смузі для руху за кермом вантажного автомобіля Мерседес в сторону м. Київ, назустріч рухалася колона автомобілів, коли близько 23.00 год., недоїжджаючи до м. Лубни, побачив як назустріч виїхав автомобіль та він прийняв трохи вправо і почав гальмувати, однак автомобіль, що рухався назустріч вдарив його автомобіль Мерседес в ліву сторону, від чого цей автомобіль відкинуло на зустрічний по руху його автомобіля, автомобіль Ман. Удар зустрічного автомобіля у його був дув сильним, оскільки у його автомобілі вибило від цього передній міст. У нього в автомобілі відеореєстратор на час ДТП не працював. На час ДТП було темно, погода добра, опадів не було.

- протоколом огляду місця ДТП від 08.05.2018 року із схемою та фототаблицями до нього, яким зафіксовано місце ДТП після зіткнення транспортного засобу - «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 із автомобілем «Mercedes-Benz Actros 1841LS» державний номер НОМЕР_2 із напівпричепом «Turbos Hoet 30-PF-38» державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 та із автомобілем «MAN TGX 18.440» державний номер НОМЕР_4 із напівпричепом « Schmitz SCS 24L-1362» державний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_8 , місце розташування даних транспортних засобів після ДТП, їх пошкодження, місце розташування трупа ОСОБА_6 та інші сліди ДТП, в тому числі місце зіткнення транспортних засобів;

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 , згідно якого він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- протоколом огляду трупа ОСОБА_6 від 09.05.2018 р. з описом пошкоджень тіла;

- протоколом огляду від 27.11.2018 року відеореєстратора CAR CAM із автомобіля «Мазда 626» д.н.з. НОМЕР_1 з картою пам`яті, на якому зафіксовано відео файл моменту зіткнення автомобілів, які є учасниками ДТП на зустрічній полосі руху автомобіля «Мазда 626» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , в ході якого даний відео файл змонтовано на ДВД диск;

- висновком судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_6 від 11.06.2018 року № 119-1 відповідно до якого при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_6 встановлено тілесні ушкодження у вигляді: кровопідтічністі м`яких тканин голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в лівій скроневій ділянці, дрібні крововиливи в превральних порожнинах: справа до 1000 мл рідкої крові, зліва - до 200 мл рідкої крові, переломи ребер: справа:1-го ребра по середньо-ключичній лінії, 2,3,4,5 ребер по білягрудинній лінії, 4-го по середньо-ключичній лінії, переломи ребер зліва: косий перелом 1-го ребра по середньо-ключічній лінії, 2-го ребра по лопаточній лінії, 2,3,4 по середньо-пахвовій лінії з крововиливами в м`які тканини в місцях переломів, розрив навколосерцевої сумки по передній поверхні справа, подвійний наскрізний розрив правого передсердя з крововиливом в серцевий м`яз, масивні крововиливи по задній поверхні лівої легені; крововилив в черевну порожнину - до 350мл рідкої крові, розрив капсули селезінки по діафрагмальній поверхні; косо-поперечний уламковий перелом лівої стегнової кістки на межі верхньої-середньої третини з крововиливами в м`які тканини в місці перелому; гематома по тильній поверхні лівої кисті та пальців лівої кисті з розповсюдженням до середньої третини передпліччя, гематома по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу з розповсюдженням на верхню третину гомілки, забито-рвана рана між 2 і 3 пальцями лівої кисті, по тильній поверхні правої кисті і пальців правої кисті велика кількість саден і поверхневих ран, садна: в області лобу зліва на межі росту, в лівій скронево-виличній ділянці 2 поруч розташованих лінійної форми садна у вертикальному направленні, по передньо-внутрішній поверхні правого стегна в нижній третині садно, по передній поверхні правої гомілки у верхній третині садно нижче від нього в середній третині синець, по внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині садно, по передній поверхні лівого стегна в середній третині садно нижче від нього з розповсюдженням до колінного суглобу гематома, по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу садно, по передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині садно, які носять характер при життєвості, утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такі, можливо при ДТП при вказаних в направленні обставинах і відносно до живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвели до смерті потерпілого. Причиною смерті ОСОБА_6 явилась сполучна травма грудної клітки, живота, кінцівок, що супроводжувалось шоком - крововтратою;

- висновком судово- медичної експертизи від 03.10.2018 року №260 потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до якого у нього встановлені тілесні ушкодження у вигляді : закритої травми грудної клітки з лівобічним пневмотораксом, зміщенням лівої легені, що ускладнилося лівобічним пульмонітом, рвані рани верхньої і нижньої повіки лівого ока з розривом сльозо - носових каналів, субконюктивальний крововиливи лівого ока, струс головного мозку, забита рана голови, закритий перелом кісток носу без зміщення, забій м`яких тканин правого променево-зап`ясного суглобу, множинні садна обличчя та кистей обох рук, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такі, можливо при ДТП і по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я;

- висновком судово- медичної експертизи від 05.10.2018 року №264, згідно якого у обвинуваченого ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження у вигляді травматичного шоку 2 ст. на фоні закритого уламкового внутрішньо суглобового перелому лівої вертлюжної западини з закритим вивихом лівого стегна, закритого перелому правої лонної кістки зі зміщенням, закритого перелому правої сідничної кістки зі зміщенням, перелому медіального виростку правої стегнової кістки, перелому верхнього полюсу надколінника, перелому латерального виростка лівої стегнової кістки, забитих ран лівого стегна та лівого колінного суглобу і правого стегна та правого колінного суглобу, струсу головного мозку, забою м`яких тканин та саден голови і обличчя, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такі, можливо при ДТП і по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, на час ДТП ОСОБА_1 перебував у тверезому стані;

- висновком судово- медичної експертизи від 29.10.2018 року № 284 згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритих багато уламкових переломів тіл та дуг 5 і 6 шийних хребців зі зміщенням та з забоєм і стісненням спинного мозку на цьому рівні, що ускладнилось спинальним шоком, тертаплегією (параліч обох верхніх та обох нижніх кінцівок) з сфінктеними порушеннями; закритої травми грудної клітки, що ускладнилось гемопневмотораксом справа; забитої рани верхньої повіки лівого ока, ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такі, можливо при ДТП і по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя;

- висновком судової авто технічної експертизи від 22.11.2018 року №538, згідно якого в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 14.2 в) ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку в виникненням обставин даної пригоди. В умовах заданої пригоди водій ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 14.2 в) ПДР України. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz Actros 1841LS» державний номер НОМЕР_2 із напівпричепом «Turbos Hoet 30-PF-38» державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , будь - яких невідповідностей з вимогами ПДР, які б с технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням обставин даної пригоди, не вбачається, також водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 . В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «MAN TGX 18.440» державний номер НОМЕР_4 із напівпричепом « Schmitz SCS 24L-1362» державний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_8 будь - яких невідповідностей з вимогами ПДР, які б з технічної точки зори знаходилися в причинному зв`язку з виникненням обставин даної пригоди, не вбачається, водій ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 ;

-висновком експертизи від 26.12.2018 року за № 592 згідно якого було встановлено, що на момент проведення огляду (дослідження) несправностей робочої гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 , які б утворилися до дорожньо - транспортної пригоди, не виявлено.

Оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено вину ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяло потерпілому ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 , встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки ним було вчинено даний злочин.

При кваліфікації дії винного суд виходить з меж судового розгляду, які передбачені ст. 337 КПК України.

Відповідно до ст. 66 КК України в якості обставин справи, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає часткове добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки обвинувачений добровільно частково відшкодував завдану потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду, що підтверджено як потерпілим в судовому засіданні, так і розписками представника потерпілого ОСОБА_4 про отримання від ОСОБА_5 в якості відшкодування матеріального збитку грошових коштів в сумі 20 000 грн. (22.06.2018 року) та 30 000 грн. (03.07.2018 року), а також щире каяття оскільки обвинувачений фактично вину визнав, виявив готовність нести покарання, вибачився перед потерпілими та вживав заходів щодо відшкодування шкоди потерпілим.

Наявність в діях обвинуваченого обставини, що пом`якшує його покарання, а саме щирого каяття відповідає критеріям наявності даної обставини, визначеним правовими позиціями, висловленими у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року по справі № 759/7784/15-к, згідно яких розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

При цьому, суд враховує, що поведінка обвинуваченого дає підстави стверджувати про наявність в його діях щирого каяття з огляду на визнання вини, осуд своєї поведінки, вчинення дій спрямованих на відшкодування шкоди потерпілим. Так потерпілий ОСОБА_3 підтвердив факт часткового відшкодування йому шкоди, вказаний факт також підтверджується розписками про отримання коштів. Потерпіла ОСОБА_2 також підтвердила факт намагання обвинуваченого відшкодувати певну частині завданої шкоди, що виражалося у направленні грошових переказів, викладене також підтверджується наданими суду стороною захисту копіями чеків про грошові перекази потерпілій. При цьому сам по собі факт їх неотримання потерпілою не спростовує, в даному випадку, наявності в діях обвинуваченого такої ознаки покарання, що його пом`якшує, як щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин справи, що обтяжують покарання ОСОБА_5 суд не вбачає.

Суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_5 , який вину визнав, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий, є інвалідом 2 групи, має батька інваліда 3 групи, обставини справи, що пом`якшують його покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі у межах санкції даної статті, а саме у виді 5 років і 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування відносно ОСОБА_5 ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком, на чому наполягала сторона захисту, суд враховує, що ним було вчинено тяжкий злочин, його наслідки, а саме, що в результаті вчинення ним злочину одній особі було спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження, іншій - тяжке тілесне ушкодження, внаслідок чого вона стала інвалідом, та спричинено смерть третьої особи, думку потерпілих, дані щодо розміру фактично відшкодованої шкоди. При цьому інвалідність самим обвинуваченим отримано внаслідок своїх же дій, що призвели до даного ДТП. Законодавцем визначено основне покарання за ч.2 ст. 286 КК України від 3 до 8 років позбавлення волі, при цьому відповідальність за частиною 2 даної статті настає вже лише за спричинення тяжкого тілесного ушкодження.

Таким чином, визначаючи основне покарання у межах санкції даної статті судом вже враховано всі пом`якшуючі вину обставини, позитивні дані щодо особи обвинуваченого, а тому відсутні підстави як для призначення покарання у розмірі, який би надавав можливість застосувати ст. 75 КК України, так і для застосування ст.75 КК України. Наявний висновок досудової доповіді не спростовує даних висновків суду.

Саме таке покарання в даному випадку відповідатиме меті покарання означеній у ст. 50 КК України.

При призначенні додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд враховує грубість порушення обвинуваченим ОСОБА_5 ПДР України та наслідки його дій, що настали.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені мотиви, суд вважає, що призначене покарання не містить ознак явно несправедливого, критерії якого визначені у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 року по справі №524/5999/17.

Також по справі потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданою йому внаслідок ДТП та ушкодження здоров`я, внаслідок чого йому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження та він став інвалідом. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_3 прохав суд стягнути з ОСОБА_5 на його користь 393 109 грн. 44 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди, з яких 298 250 грн. 09 коп. витрати на лікування, 28 500 грн. витрати на сплату роботи доглядальниці, 8 000 грн. витрати на доставку до медичного закладу в м. Харкові, 5096 грн. 29 коп. витрати на пересування та придбання палива, 50 000 грн. витрати на правову допомогу, 42 968 грн. витрати на реабілітацію та 500 000 грн. моральної шкоди.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданою їй внаслідок ДТП, внаслідок чого вона втратила свого рідного брата ОСОБА_6 , понесла витрати на його поховання та їй було спричинена моральна шкода. ОСОБА_2 прохала суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь витрати на поховання в розмірі 33 405 грн. та 800 000 грн. моральної шкоди.

Цивільним позивачем ОСОБА_21 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, яка полягає в тому, що внаслідок ДТП було пошкоджено належний їй на праві власності автомобіль «Mercedes-Benz Actros 1841LS» державний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_21 прохала суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь 399 304 грн. 11 коп. вартості матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП. та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Прокурором в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які понесені комунальним підприємством «Лубенська лікарня інтенсивного лікування». Прокурор прохав суд стягнути з ОСОБА_5 на користь фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради 3839 грн. 93 коп. витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

При вирішенні вище зазначених цивільних позовів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» N 3 від 31.03.1989 року вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами в тому числі цивільного та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована у ПРАТ СК «АСКА» на підставі полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/2925361 з терміном дії з 07.01.2018 року до 06.01.2019 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Вищезазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц та згідно чинного законодавства підлягає обов`язковому застосуванню у виниклих спірних правовідносинах.

При цьому, що стосується цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є у тому числі шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Таким чином, завдана обвинуваченим ОСОБА_5 майнова та моральна шкода потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, підлягає відшкодуванню страховиком, яким у даному випадку є ПРАТ СК «АСКА».

Що стосується цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_21 , суд враховує, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана : з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, і завдана обвинуваченим ОСОБА_5 майнова шкода цивільному позивачу ОСОБА_21 у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, підлягає відшкодуванню страховиком, яким у даному випадку є ПРАТ СК «АСКА».

Також судом встановлено, що особа, яка зобов`язана відшкодувати шкоду потерпілим та цивільному позивачу в межах встановлених у договорі страхування лімітів, а саме ПРАТ СК «АСКА» не залучалася потерпілими та цивільним позивачем до розгляду даної справи, не оцінювала у встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю і майну потерпілих та цивільного позивача, не приймала рішення щодо здійснення страхового відшкодування чи відмови в його здійсненні.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_21 .

При цьому суд враховує, що по справі відсутні і підстави для стягнення майнової і моральної шкоди поза межами лімітів страховика, оскільки у даному випадку було б порушено права учасника справи, який не був залучений по справі, а саме страхової компанії, оскільки судом було б фактично встановлено її обов`язок здійснити відшкодування у повному обсязі, який встановлено лімітами відповідальності страховика, хоча розмір страхового відшкодування підлягає доказуванню у справах даної категорії, завдана шкода підлягає оцінці і страхове відшкодування може бути як меншим за ліміти відповідальності страховика, так і бути у межах цих лімітів.

При вирішенні цивільних позовів суд також враховує, що згідно листа АТ СК «Мега-Гарант» від 18.06.2019 року на запит адвоката було укладено договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно полісу АМ№654673, відповідно до якого була застрахована відповідальність володільця автомобіля «Mazda 626» державний номер НОМЕР_1 та вказаний поліс був чинним на час ДТП 08.05.2018 року.

Разом із тим по справі не вирішувалося питання щодо залучення до справи і даної страхової компанії та покладення на неї відповідальності в межах встановлених лімітів за завдану потерпілим та цивільному позивачу шкоду.

Вирішуючи питання щодо можливості захисту прав потерпілих та цивільного позивача шляхом подачі позову в порядку цивільного судочинства, суд враховує наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Разом із тим, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і цивільний позивач ОСОБА_21 не позбавлені права звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з відповідними вимогами про відшкодування майнової та моральної шкоди, заявленими до відповідної страхової компанії у межах лімітів страхового відшкодування та до винної особи ОСОБА_5 в частині вимог, що перевищують розмір страхового відшкодування, тобто предмет та підстави даних цивільних позовів у кримінальній справі та тих, які у вищезазначеному випаду мають право заявити ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_21 будуть різними.

Суд вважає, що позови потерпілих і цивільного позивача мають бути розглянуті по суті, оскільки КПК України визначає конкретні випадки, за яких цивільні позови можуть бути залишені без розгляду та такі випадки у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 128 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

У відповідності до ч.1 ст. 326 КПК України якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею.

Згідно ч.2 ст. 326 КПК України цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред`явлений позов.

Враховуючи вищезазначене, а саме що у даному кримінальному провадженні відсутні передбачені КПК України (ст.ст. 128, 326 КПК України) підстави для залишення цивільних позовів потерпілих та цивільного позивача без розгляду, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і цивільного позивача ОСОБА_21 .

При вирішенні цивільного позову прокурора суд враховує наступне.

Так, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» N 11 від 07.07.1995 року, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання".

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до довідки КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради від 06.02.2019 року № 01-8/326 на лікування ОСОБА_5 закладом охорони здоров`я затрачено 523 грн. 07 коп., а на лікування ОСОБА_3 - 3316 грн. 86 коп.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановлюючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Враховуючи викладене, наявний причинний зв`язок між встановленими вироком суду злочинними діями ОСОБА_5 та перебуванням потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на лікуванні, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Також відповідно до квитанцій від 08.08.2018 року представником потерпілого ОСОБА_3 . сплачено гонорар своєму представнику адвокату Пацюк В.Д. за представництво своїх інтересів в розмірі 20 000 грн. (5 000 грн. + 15 000 грн.), про що складено відповідний розрахунок.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, адвокат Пацюк В.Д. надавав правову допомогу потерпілому ОСОБА_3 ще на стадії досудового розслідування.

Відповідно до положень ст.ст. 120, 124 КПК України витрати на правову допомогу, тобто витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого та цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе потерпілий, цивільний позивач. І в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 20 000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_3 витрат на правову допомогу.

Разом із тим, суд не вбачає підстав для стягнення із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь цивільного позивача ОСОБА_21 витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. згідно квитанції від 29.11.2018 року, враховуючи наступне.

Встановлено, що ОСОБА_21 не являється потерпілою у даній справі, однак подала цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги цивільного позивача несе цивільний позивач.

Разом із тим, ст. 124 КПК України передбачено можливість у разі ухвалення обвинувального вироку стягнення з обвинуваченого на користь лише потерпілого всіх здійснених ним документально підтверджених процесуальних витрат. ОСОБА_21 не являється потерпілою у даному кримінальному проваджені, а тому у даній справі відсутні передбачені КПК України правові підстави для стягнення понесених нею витрат на правову допомогу з обвинуваченого.

Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід домашній арешт, враховуючи, що вказаний запобіжний захід обвинуваченим як під час досудового розслідування, так і під час розгляду справи в суді не порушувався та стан його здоров`я, який є інвалідом 2 групи.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі необхідно рахувати з часу його затриманні на підстави вироку суду, що набрав законної сили.

Також суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районого суду м. Полтава від 11.05.2018 року на автомобіль «Mercedes-Benz Actros 1841LS» державний номер НОМЕР_2 із напівпричепом «Turbos Hoet 30-PF-38» державний номер НОМЕР_3 .

Речові докази по справі підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.

Також у відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта по проведеним експертизам.

Керуючись ст. 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Строк відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання на підставі вироку суду, що набрав законної сили.

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_21 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілих в розмірі 3839 грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20 000 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертизи, а саме :

- від 01.10.2018 р. №20188 - 5720 грн.;

- від 22.11.2018 р. №538 - 1430 грн.;

- від 26.12.2018 р. №592 - 2288 грн.;

а всього в сумі 9438 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районого суду м. Полтава від 11.05.2018 року на автомобіль «Mercedes-Benz Actros 1841LS» державний номер НОМЕР_2 із напівпричепом «Turbos Hoet 30-PF-38» державний номер НОМЕР_3 - скасувати.

Речові докази по справі: автомобіль «Mercedes-Benz Actros 1841LS» державний номер НОМЕР_2 із напівпричепом «Turbos Hoet 30-PF-38» державний номер НОМЕР_3 - залишити власнику ОСОБА_21 ; автомобіль «MAN TGX 18.440» державний номер НОМЕР_4 із напівпричепом « Schmitz SCS 24L-1362» державний номер НОМЕР_5 - залишити його володільцю ОСОБА_8 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Ю.А. Іващенко