Рішення № 83017026, 11.07.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.07.2019 Справа № 554/8635/16-а

Провадження № 6-а/554/10/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 липня 2019 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27 січня 2017 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 Визнати неправомірними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням не врахованої раніше матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 85% заробітної плати, не змінюючи базовий місяць індексації пенсії, включивши до складу заробітної плати для призначення пенсії «Інші виплати»: суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які зазначені у довідці Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області від 29.04.2016 року №1745/Т/16-24-65-53 і провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум з 01 травня 2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року вищезазначену постанову залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10 травня 2018 року постанову Октябрського районного суду м. Полтави та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду змінено, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення суду в такій редакції: « Стягнути з Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 725 грн.» в іншій частині постанову Октябрського районного суду м. Полтави та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 26 липня 2018 року роз`яснено порядок виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 27 січня 2017 року у справі № 554/8635/16-а, провадження № 2-а/554/67/2017 та вказано, що перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 необхідно провести із збереженням 85 % заробітної плати, за останні 24 календарні місяці роботи, не змінюючи базовий місяць індексації пенсії, з урахуванням надбавок до посадового окладу, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації грошових доходів населення, відповідно до довідки Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області від 29 квітня 2016 року № 1745/Т/16-24-65-53, з урахуванням здійснених виплат, починаючи з 1 травня 2016 року, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865, в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу та виходячи з відсотків заробітної плати, які визначені на час призначення пенсії з 10 лютого 2011 року.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року вказану ухвалу суду залишено без змін.

19 лютого 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 в порядку ст. 383 КАС України. В обґрунтування заяви ініціатор її подання зазначає, що 7 лютого 2019 року вона отримала постанову Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 27 січня 2017 року.

Заявниця зазначає, що рішення Октябрського районного суду м. Полтави № 554/8635/16-а, яке набрало законної сили, не виконано в повному обсязі. На виконання вказаної постанови Відповідачем включено в заробіток для обчислення пенсії розмір виплат, отриманих за останні 24 календарні місяці роботи на державній службі підряд перед зверненням за пенсією, проте середньомісячна сума зазначених виплат поділена на 60 замість 24, як того вимагає Закон на момент призначення пенсії, що призвело до звуження її соціальних гарантій.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі у порядку письмового провадження.

Представник відповідача - Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про задоволення заяви та у своїх міркуваннях виходить із наступного.

Згідно з положеннями ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Відповідно до статті 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У своїх рішеннях Конституційний Суд України практично не звужує досить широке формулювання вимог статті 55 Конституції України. Згідно з його тлумаченням, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії та бездіяльність.

Крім статті 55 Конституції України, що безпосередньо гарантує право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, це право випливає також з інших її статей. Зокрема, частина друга статті 3 Конституції передбачає відповідальність держави перед людиною за свою діяльність.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі „Класс та інші проти Німеччини, з принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Загальновідомим є той факт, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Цей принцип закріплений в ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.

Вказаною постановою підтверджено право позивачки на належний рівень пенсійного забезпечення та застережено про недопустимість звуження соціальних гарантій, а тому визначення середньомісячної суми, зазначеної в довідці визначається діленням загальної суми виплат на 24, відповідно до Постанови № 865, що було роз`яснено судом в порядку ст. 254 КАС України, ухвала про що набрала законної сили.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Так, невиконання боржником рішення суду, яке набрало законної сили та відповідно є обов`язковим для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України є наслідком протиправності таких дій.

Враховуючи вищевикладене та з метою забезпечення недопустимості звуження соціальних гарантій ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність задоволення її заяви.

Керуючись ст. 383 КАС України, суд-

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати бездіяльність Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиконання в повному обсязі рішення Октябрського районного суду м. Полтави № 554/8635/16-а від 27 січня 2017 року.

Зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 27 січня 2017 року № 554/8635/16-а провести перерахунок та виплату пенсії з збереженням 85 % заробітної плати, за останні 24 календарні місяці роботи, не змінюючи базовий місяць індексації пенсії, з урахуванням надбавок до посадового окладу, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, та індексації грошових доходів населення, відповідно до довідки Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області від 29 квітня 2016 року № 1745/Т/16-24-65-53, з урахуванням здійснених виплат, починаючи з 1 травня 2016 року, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865, в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачці та виходячи з відсотків заробітної плати, які визначені на час призначення пенсії ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня отримання повного тексту рішення.

Суддя А. Г. Савченко