Ухвала суду № 83016534, 12.07.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2997/19

Номер провадження 1-кс/404/3028/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Кропивницького відділу поліції Головного управління НП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про проведення обшуку по матеріалам кримінального провадження внесеного 14.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120170000127 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2019рокудо Кіровського районного суду м. Кіровограда надійшло клопотання слідчого погоджене з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, про проведення обшуку нерухомого майназа адресою: АДРЕСА_1 ,користувачем якого є гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та власником якого згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 164693362 від 23.04.2019 року є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою виявлення речових доказів, а саме гербіциди: «Акула, КЕ» «Авангард Р Соняшник», «Авангард Р Зернові», «Авангард Р Кукурудза», «Авангард Р Бобові» або речей обіг яких заборонено законом, предметів, які здатні послужити доказами у кримінальному провадженні.

В обґрунтуваннязазначив,що впровадженні СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про які 14.02.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019120170000127, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що 13.02.2019 року до Кіровоградського РВП Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області надійшла заява ОСОБА_8 .Ю про те, що в період часу з серпня 2018 року по теперішній час ОСОБА_5 шахрайським шляхом заволодів гербіцидами.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

З огляду на вище викладене, матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують про можливу причетність гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та можливість останнього переховувати у своєму житлі майно, що належить потерпілому ОСОБА_8 , а саме гербіциди, які належать потерпілому ОСОБА_8 , які здатні послужити доказами у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала та просила його задовольнити посилаючись на обставини в ньому викладені. Вказала, що не може надати процесуальний документ, яким з її слів змінено підслідність.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав:

Встановлено,що впровадженні СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про які 14.02.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019120170000127, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда вже приймалось рішення про відмову у задоволенні аналогічно клопотання, в ньому вже надавалось оцінка доводам та доказам наданих слідчим.

Так в ухвалі слідчого судді була надана оцінка та зазначалось:

Згідно до протоколів допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , останні прямо вказали на ОСОБА_6 , як на особу, яка шляхом обману заволоділа засобами захисту рослин, потерпілого ОСОБА_8 .

Відповідно до умов угоди поставки від 23 квітня 2018 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Варнет груп» попередньо домовилось поставити, а селянське фермерське господарство ОСОБА_8 , у майбутньому прийняти та оплатити засоби захисту рослин.

Сторони угоди не узгодили ціну товару, оскільки акт від 05 листопада 2018 року не містить підпису замовника.

Також представник СФГ (замовник) не підписав коригуючи накладну, в якій заявлена до оплати номенклатура та ціна товару.

В ухвалі вказувалось, що слідчий не надав доказів, що на виконання угоди поставки від 23 квітня 2018 року, селянське фермерське господарство ОСОБА_8 : 1) оплатило; 2) прийняло засоби захисту рослин.

До матеріалів клопотання не долучено первинних бухгалтерських документів на підтвердження фактичного набуття і документального оприбуткування за цією угодою на баланс СФГ засобів захисту рослин, з подальшим відображенням договору у податковій звітності та бухгалтерському обліку суб`єкта господарювання.

Взагалі не досліджувались правовідносини пов`язані зі складським зберіганням. Відсутні видаткові ордери на підтвердження видачі засобів захисту рослин від СФГ у підзвітність ОСОБА_5 , зокрема: правова підстава, умови використання, дата, кількість, найменування.

Згідно пункту 1 та 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

Слідчий відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявності достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 234 КПК України).

З урахуванням зазначених обставин та імперативної вимоги Закону до форми правочину констатую, що ініціатор поданого клопотання не долучив жодного належного і допустимого доказу на підтвердження набуття СФГ і передачі ним права власності на засоби захисту рослин.

При цьому слідчий не допитав з цих питань контрагентів угоди і фігурантів провадження; не провів зустрічні перевірки; не отримав тимчасовий доступ до оригіналів первинних бухгалтерських документів між замовником, постачальником, ОСОБА_5 ; не призначив економічну експертизу.

За встановлених обставин обшук не є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення засобів захисту рослин, що можуть мати значення для досудового розслідування. Не буде забезпечено пропорційне вручання (п. 5 ч. 5 ст. 234 КПК України), оскільки можливо в інший спосіб,- без обмеження недоторканості житла, з`ясувати предмет доказування та відповісти на питання що цікавлять орган досудового розслідування, уточнення розбіжностей, тощо.

Відповідно до ст. 8 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Порушення конституційної гарантії на недоторканість житла/іншого володіння та проведення обшуку є передчасним, непропорційним, а відтак незаконним. Не можна досягнути справедливого балансу і пропорційності, коли відсутня ознака законності.

Захист важливих суспільно-корисних відносин не можна виправдати перерахованими істотними недоліками.

Ініціатор поданого клопотання не довів існування достатніх підстав, для порушення засад недоторканості житла. Внаслідок обшуку можуть бути реально, істотно обмежені права та інтереси правомірних власників/володільців, відтак слідчий не довів, співмірність обмеження Конституційних прав власників/ володільців.

З клопотанням звернувся слідчий СВ Кропивницького ВПГУНП в Кіровоградській області. Разом із тим, зміст внесених до ЄРДР відомостей переконує в тому, що обставини можливого заволодіння ЗЗР мали місце не в самому місті Кропивницький, а за його межами, тобто на території Кропивницького району, Кіровоградської області.

Юридична адреса та фактичне місцезнаходження СФГ, а також дії громадянина ОСОБА_5 відбувались поза межами міста Кропивницького, відтак слідчий, який звернувся з клопотанням не довів, що місце вчинення можливого злочину за територіальною ознакою належить до його повноважень.

Згідно з ч. 1-2 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

За таких умов, продовження проведення досудового розслідування слідчим Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області не відповідає чіткому розумінню КПК України. Звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням без постанови прокурора відповідного рівня, про визначення місця проведення досудового розслідування, суперечить національному законодавству і вимогам міжнародних стандартів якості проведення досудового розслідування, передбачених ст. ст. 5-6 Європейської Конвенції, щодо дотримання принципу юридичної визначеності.

Забезпечити досудовий контроль за правами учасників кримінального провадження, можна тільки після винесення прокурором відповідного рівня постанови про визначення місця проведення досудового розслідування. Викликає розумний сумнів повноваження слідчого який звернувся з цим клопотанням.

Згідно ст. 3 КПК України, керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень. Відповідно ч. 5 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

При вирішенні вимог слідчого, до матеріалів клопотання про надання дозволу на проведення обшуку не долучено доказів документального підтвердження: неефективності проведення досудового розслідування слідчими Кіровоградського РВП, або постанови керівника відповідного рівня прокуратури про зміну чи визначення територіальної чи предметної підслідності проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Слідчий не надав доказів законності проведення ним досудового розслідування у цьому провадженні. Без підтвердження правосуб`єктності слідчого, передчасним стане і задоволення вимог слідчого про надання дозволу на проведення обшуку.

Вищезазначені висновки узгоджуються з вимогами зазначеними в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.09.2016 року, адресований заступнику Генерального Прокурора України, про те, що згідно вимог ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів,згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Положеннями ст. 216 КПК України визначено підслідність органів досудового розслідування. Таким чином, законодавче розмежування підслідності між різними органами досудового розслідування визначає розподіл наданих кримінальним процесуальним законом повноважень таким органам. З огляду на це варто зазначити, що відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими визнаються докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Вказані недоліки були підставою відмови у задоволенні поданого слідчим клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, будь-яких змін зміст клопотання та докази на його обґрунтування не зазнали.

Згідно до ч. 6 ст. 234 КПК України у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.

За наведеного є безумовні процесуальні визначені підстави для відмови у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 206, 233 - 236, 309, 369-372, 376, 532 КПК України, - ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання слідчого Кропивницького відділу поліції Головного управління НП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про проведення обшуку по матеріалам кримінального провадження внесеного 14.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120170000127 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1