Ухвала суду № 83016263, 10.07.2019, Старобільський районний суд Луганської області

10.07.2019

ЄУН 431/4547/19-к

Провадження №1-кп/431/129/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» липня 2019 року Старобільський районний суду Луганської області

у складі головуючого - судді Логвіненко Т.Г.

за участю секретаря с/з Гапотченко І.О.,

прокурора Білого С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Носової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Старобільську Луганської області кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним в ЄРДР за №12018130580000526 від 21.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 164, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Старобільського районного суду Луганської області перебуває кримінальне №12018130580000526 від 21.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 , ч.2 ст.164, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 309 КК України.

08.07.2019 прокурором Старобільської місцевої прокуратури було надано письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 діб. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи зазначені обставини застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам

У судовому засіданні прокурор Білий С.О. клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження йому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не погодився з клопотанням та прохав обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зазначивши його виду, про що заявив клопотання.

Захисник обвинуваченого Носова Ю.М. також заперечувала проти клопотання прокурора за тих же підстав.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

15 .05.2019 ухвалою Старобільського районного суду обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14.07.2019 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_2 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність яких, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, відсутність родини та роботи, відсутність міцних соціальних зав`язків, відсутність постійного місця мешкання, зловживання спиртними напоями на момент затримання. Крім того, суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України, щодо особистих характеризуючих відомостей обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, має неповнолітню дитину, однак матеріальної допомоги їй не надає, про що свідчить судимість за ч. 1 ст. 164 КК України, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий. Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_2 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу суд не вбачає, що в свою чергу свідчить про необхідність у відмові заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу.

Вказане дає суду підстави стверджувати, що у разі відмови у задоволенні клопотання та обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, вказані ризики можуть мати негативний вплив на подальший хід судового розгляду та відповідно встановлення істини по справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшилися, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Слід зазначити, що ухвалою слідчого судді Старобільського районного суду від 13.08.2018, про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 , було визначено йому можливість застосування застави, як запобіжного заходу у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до 7. Ст. 182 КПК України випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Конституційний Суд України ухвалив Рішення №4-р/2019 від 13.06.2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.2 ст. 392 КПК України, що сприяє розширенню прав сторін кримінального провадження щодо можливості оскарження ухвал суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним), положення ч.2 ст.392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Виходячи з наведеного, ухвала в частині продовження строку тримання під вартою підлягає оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 369, 372 КПК України, суд, -.

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 08 вересня 2019 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту- відмовити за необґрунтованістю.

Копію ухвали вручити обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Т.Г. Логвіненко