Ухвала суду № 83013091, 12.07.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1532/19

У Х В А Л А

08 липня 2019 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючий – суддя Едер П.Т.

секретар Окілко В.М.

за участі: прокурора Юрчишин Я.М.

представника позивача ЛМР Осідача В.Б.

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача

ТОВ «Горизонт Захід-1» Рабіновича М.П.

представників третіх осіб:

Могінської ОСОБА_3 .А.; ОСОБА_4 .; Мейлах ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С.В., поданого в інтересах Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав,-

у с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває справа № 466/1532/19 за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Львівської області, поданого в інтересах держави в особі Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та ТзОВ «Горизонт Захід-1», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради про стягнення компенсації за витребування земельної ділянки.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2019 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради про стягнення компенсації за витребування земельної ділянки до розгляду з первісним позовом.

Уповноважений представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Барбадин-Дунець Н.М. в підготовчому судовому засіданні подала клопотання про залишення без розгляду позовної заяви керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С.В., поданого в інтересах Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав.

Вказане клопотання обґрунтується зокрема наступним.

Сторона Відповідача ОСОБА_1 вважає, що подання позову у даній справі прокурором є неправомірним, а самим прокурором не обґрунтовано порушення інтересів держави та необхідність їх захисту саме прокурором.

На думку сторони Відповідача-1 тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду».

Також у своєму клопотанні зіслалась на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2019 у справі № 907/270/18 виклав наступну правову позицію щодо підстав звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави: «....Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції” (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27). При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Крім того, у клопотанні зазначається, що у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Таким чином, автор клопотання вважає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя.

Як зазначає представник Відповідача-1, наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таю представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити, засвідчити, аргументувати чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи предмет спору у даній справі, прокурор звертається за захистом інтересів територіальної громади, а не держави, тому у даному випадку, на думку сторони Відповідача-1 звернення прокурора до суду можливе лише і виключно за наявності делегованих міською радою повноважень на таке звернення, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04,1999 та приписів Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування не є та не можуть бути визначеним ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій, а повноваження щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності є їх власними а не делегованими державою повноваженнями.

З огляду на викладене просили позовну заяву Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Львівської області у справі № 466/1532/19 залишити без розгляду.

Прокурор Юрчишин Я.М. заперечила проти доводів заявленого клопотання, вважаючи таке безпідставним, про що подала письмові заперечення та аналогічні до них пояснення у судовому засіданні. Вказала, що прокурором в позовній заяві, поданій в інтересах держави, аргументовано наявність підстав для заявлення позовної вимоги про витребування на користь територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада, спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Просила в задоволенні клопотання відмовити.

Уповноважений представник позивача Львівської міської Ради Осідач В.Б. відніс вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Уповноважений представник відповідача ТОВ «Горизонт Захід-1» Рабінович М.П. підтримав заявлене клопотання, зазначивши, що на його думку таке є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Уповноважені представники третіх осіб у справі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та Мейлах Шейхет висловились в заперечення проти заявленого клопотання, подали також письмові заперечення від імені третьої особи, у яких, зокрема вказали, що предмет спору у даній справі, стосується відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо охорони та збереження культурної спадщини, шо належить усьому людству загалом та кожній людині зокрема, а також захист прав комунальної власності на майно - землі, шо, відповідно до ст. ст. 13. 14 Конституції України, є об`єктом права власності Українського народу та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Просили у задоволенні клопотання відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, з`ясувавши обставини та перевіривши доводи сторін виключно щодо предмету заявленого клопотання, не вдаючись до констатації чи спростування будь-яких доводів щодо самого спору, дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Вимогами п.п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права і законності.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, спеціальним Законом, що визначає підстави здійснення представництва прокурором, передбачено можливість здійснення представництв інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює зокрема орган місцевого самоврядування, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини); інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді; із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує необхідність їх захист; та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, в даному випадку, Львівська міська рада є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Суд вважає, що прокурором в поданій позовній заяві, в інтересах Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав, аргументовано наявність підстав для заявлення вказаних позовних вимог.

Так, прокурор зазначає про наявність порушення інтересів держави, а саме незаконне вибуття земельної ділянки з комунальної власності територіальної громади м. Львова, нездійснення захисту цих інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження - а саме Львівською міською радою, яка уповноважена представляти інтереси територіальної громади як власника земельної ділянки.

Згідно доводів прокурора підставою для представництва інтересів держави в особі територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада, шляхом подання позову, є неправомірне, на його думку вибуття з власності територіальної громади м. Львова спірної земельної ділянки, що у свою чергу є порушенням інтересів держави та призвело до заподіяння шкоди, при тому, що Львівською міською радою, як уповноваженим органом, захист цих інтересів не здійснюється, своєчасно не забезпечено збереження вказаної земельної ділянки та не вжито заходів щодо повернення спірної земельної ділянки у комунальну власність.

Підтверджуючи свою позицію прокурор вказує, що Львівська міська рада спочатку прийняла незаконну ухвалу № 2570 від 29.09.2005, якою зокрема прийняла рішення про продаж спірної земельної ділянкою по АДРЕСА_1 , а в подальшому і реалізувала за результатами аукціону, уклавши договір купівлі-продажу, який визнано недійсним, а також і позицією Львівської міської ради у судовій справі №914/1964/17, у якій оскаржувались вищевказана ухвала, результати аукціону та договір купівлі-продажу і Львівською міською радою задоволення позову заперечувалось.

Такі доводи на переконання суду дають прокуророві усі правові підстави, використовуючи свої законні повноваження звернутись з відповідним позовом, якщо прокурор вважає, що наявні факти свідчать про не здійснення, чи неналежне здійснення позивачем захисту інтересів держави, з метою захисту таких інтересів в особі територіальної громади м. Львова, як власника земельної ділянки, інтереси якої представляє Львівська міська рада.

Оскільки, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Прокурор уповноважений здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює зокрема орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владний повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а в даному випадку — Львівська міська рада.

Отже, на думку суду, при поданні цієї позовної заяви прокурором дотримано вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 56-57 ЦПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне при вирішенні цього клопотання зазначити, що при розгляді справи № 926/2228/17 (постанова від 17.04.2018), Верховний Суд, відхилив посилання скаржника на неправомірність залучення прокурора до участі у справі, оскільки згідно положень ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави, для чого подає до господарського суду відповідну заяву. При цьому посилання скаржника на наявність впливу несудового органу - прокуратури на судовий орган безпідставні, оскільки встановлений процесуальними нормами статус прокурора у процесі не надає останньому будь-яких переваг чи привілеїв порівняно з іншими учасниками справи, а передбачена можливість прокурора вступити у справу на будь-якій її стадії передбачена законом, що не може розцінюватись як надання можливості здійснювати незаконний вплив на судовий орган.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 57 ЦПК України прокурор, як особа, якій законом надано право звертатися в інтересах інших осіб, має ті ж процесуальні права, і обов`язки особи, в інтересах якої він діє, за винятком права укладати мирову угоду. Аналогічної позиції дотримується і Європейський суд з прав людини.

Так, у справі «Бацаніна проти Росії» Європейський суд дійшов висновків, що підтримка прокурором однієї із сторін процесу в певних обставинах може бути виправданою. Зокрема, Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) на 63-му пленарному засіданні (10-11 червня 2005 року) дійшла висновку, що держави уповноважені наділяти прокурорів правом захисту державного інтересу (принцип захисту державного інтересу); прокурори можуть бути наділені правом порушення процедур або вступу з існуючі процедури або застосування різних засобів правового захисту для забезпечення законності (принцип законності).

У справі «Менчинська проти Російської Федерації» Європейський суд з прав людини у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін і при цьому вказує на те, що участь прокурора у справі не порушує справедливого балансу, зокрема у випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави. В даному судовому спорі прокурором обгрунтовано порушення інтересів держави, позовну заяву пред`явлено в інтересах територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада, а тому пред`явлення даного позову прокурором відповідає принципу рівноправності сторін.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 28.08.2009 у справі «Шилкін і Побережний проти України» визначено, що згідно із усталеної практики Конвенційних органів, установи органів місцевого самоврядування б державними органами в тому сенсі, що їх діяльність регулюється нормами публічного права і вони виконують публічні функції, якими наділені згідно Конституції та законів. Судом наголошено, що згідно з нормами міжнародного права термін «державні органи» не обмежується лише центральними органами виконавчої влади. У тих випадках, коли державна влада є децентралізованою, він поширюється на будь-який національний орган, який здійснює публічні функції.

Верховний суд у справі № 915/20/18 висловив позицію стосовно можливості представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.

Так, ВС зазначив, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави»», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що клопотання представника Відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду є необгрунтованим, а у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання уповноваженого представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С.В., поданого в інтересах Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав– відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 12.07.2019 року.

Суддя: П. Т. Едер