Рішення № 83012541, 08.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 08.07.2019

Справа № 320/3220/19

Провадження № 2/320/2217/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2019 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М., в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить усунути перешкоди у здійснення позивачем права користування квартирою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на підставі права власності належить квартира АДРЕСА_1 . В зазначеному житловому приміщенні зареєстровані та мешкають відповідачі по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Колишнім власником вказаної квартири є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право відповідачів, які не є власниками спірної квартири, на користування нею були похідними від прав колишнього власника цієї квартири, а з припиненням його права власності, припинилося й право користування житло відповідачів. Таким чином, позивач зазначає, що він, як власник квартири, має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також які не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень його права власності у будь-який час. А тому, оскільки він є власником квартири, який не давав згоди на вселення та реєстрацію у ній відповідачів, а останні вселилися та проживають у квартирі зі згоди колишнього власника, позивач вважає, що його позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 травня 2019 року було відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено:

- відповідачам - 15-денний строк з дня отримання даної ухвали на подання відзиву;

- позивачу - 5-денний строк з дня отримання відзиву на подання відповіді на відзив;

- відповідачам - 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив на подання заперечення;

Учасникам справи було роз`яснено, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом, а у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом подати відзив на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Копія ухвали та інші документи направлялась рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого його місця проживання: АДРЕСА_2 . До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого поштове відправлення отримано особисто ОСОБА_5 ..

Відповідач ОСОБА_3 , яка належним чином повідомлялась про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом подати відзив на позов, у встановлений судом строк, не скористалась. Копія ухвали та інші документи направлялась рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого її місця проживання: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «за не запитом», тобто адресата не було вдома, та останній не звертався до поштового відділення з метою отримання поштового відправлення.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

На підставі п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи..

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд, знаходить за можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

03 квітня 2019 року ОСОБА_1 придбав у власність у ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 03 квітня 2019 року, р. № 745, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Бєдновим О.А., а також копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 162110898 від 03 квітня 2019 року./а.с.6-8/

Відповідно до довідок з відділу реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області №№ 2336, 2337 від 03 травня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_2 , є зареєстрованими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.15,16/

В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є членами сім`ї ОСОБА_1 , а також тими, які відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ОСОБА_1 і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), що вона здійснює відповідно до закону по своїй волі, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відтак, положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на житлове приміщення, будинок , квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї.

Таким чином, оскільки судом було встановлено, що відповідачі не є членами сім`ї позивача, між сторонами договору найму житла не укладалося, в порушення умов договору купівлі-продажу квартири відповідачі не були зняті з реєстрації місця проживання, а реєстрація відповідачів в квартирі створює ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю, позов підлягає задоволенню з підстав визначених статтями 383 та 391 ЦК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо витрат по справі, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України, однак враховуючи те, що позивач в позовній заяві не ставить питання щодо стягнення понесених судових витрат, суд вважає за можливе залишити їх за нею.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 80, 81, 95, 128, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 269, 274, 280, 284, 351-355 ЦПК України, ст.ст. 317, 321, 383, 391, ЦК України, ст. 150 ЖК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права користування майном - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійснення ОСОБА_1 права користування та розпорядження належною йому квартирою АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим привішенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Повні відомості учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Мелітополь Запорізької області, громадянин України, РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ