Вирок № 83012314, 11.07.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/4602/18

1-кп/311/112/2019

11.07.2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Четвертак Л.М.

за участю:

прокурора Тимошенко М.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя, українця, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 19.02.2008 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік (вирок вступив в законну силу 06.03.2008 року);

- 21.10.2008 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2-х років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 19.02.2008 року та остаточно призначено покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі. 11.10.2010 р. на підставі постанови Бердянського міського суду Запорізької області від 01.10.2010 року умовно-достроково звільнився з Бердянської ВК Запорізької області № 77, не відбутий строк 1 рік 1 місяць 20 днів;

- 06.11.2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 К України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки. 03.07.2015 року на підставі постанови Оріхівського районного суду Запорізької області від 25.06.2015 р. умовно-достроково звільнився з Оріхівської ВК Запорізької області № 88, не відбутий строк 11 місяців 4 дні, -

- обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, -

В С Т А Н О В И В:

15.11.2018 р. приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, знаходячись на платформі залізничної колії «1132 км» Придніпровської залізниці у с. Приморське Василівського району Запорізької області, шляхом вільного доступу на пероні виявив і повторно викрав поліетиленовий пакет, у якому були продукти харчування, які для потерпілого ОСОБА_2 матеріальної цінності не представляють, і портативну колонку «ZEALOT S5», вартістю 420 гривень 53 копійки.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, таким чином залишивши його у своєму користуванні, яким у подальшому розпорядився на свій розсуд.

Потерпілому ОСОБА_2 завдано майнову шкоду на суму 420 гривень 53 копійки, яку було відшкодовано у повному обсязі, шляхом повернення викраденого майна співробітниками поліції. Потерпілий ОСОБА_2 цивільний позов не заявляв.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 15.11.2018 р. приблизно о 14 годині 00 хвилин він, знаходячись на платформі залізничної колії «1132 км» Придніпровської залізниці у с. Приморське, шляхом вільного доступу на пероні виявив і викрав поліетиленовий пакет, у якому були продукти харчування та портативну колонку «ZEALOT S5», потім пішов у село, розпорядившись викраденим майном за власним розсудом, продавши колонку. У скоєному розкаюється, просить суд суворо його не карати.

В обвинувальному акті правильно викладені всі обставини справи.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися та обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідженням речових доказів і документів, що характеризують особу.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Так, ОСОБА_3 вчинив злочин, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості. За місцем мешкання ОСОБА_3 характеризується задовільно, раніше судимий. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Оскільки, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд із врахуванням викладеного та особи обвинуваченого, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

З обвинуваченого на користь держави також належить стягнути документально підтверджені витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню у розмірі 286 грн. 00 коп., проведеної Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 100, 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він на протязі 2-х років іспитового терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави (платіжні реквізити для зарахування коштів на користь держави: рахунок № 31112115008009; одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; код банку (МФО): 899998; код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку: Казначейство України (ЕАП) витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню у розмірі 286 грн. 00 коп.

Речовий доказ, а саме:

-портативну колонку «ZEALOT» S5 у корпусі чорно-синього кольору в картонній коробці чорного кольору, упаковану та опечатану паперовою биркою, на якій нанесено роз`яснювальний напис і поставили свої підписи поняті, учасники огляду, співробітники поліції, передану потерпілому ОСОБА_2 під зберігаючу розписку - залишити у його розпорядженні.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова