Ухвала суду № 83010693, 12.07.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1729/18

У Х В А Л А

12.07.2019 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Трагнюк В.Р.,

секретар судового засідання – Конар В.М.,

за участю - прокурора Ракущинця С.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016070040000071 від 12.01.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку з тим, що ухвалою судді Виноградівського районного суду Бак М.Д. від 12.02.2018 року аналогічний обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню повернуто прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України. Дану ухвалу суду було оскаржено в апеляційному порядку прокурором. 26.03.2018 року апеляційним судом Закарпатської області апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зазначає, що в обвинувальному акті відсутні обставини щодо події кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого, що не дає йому можливості в повній мірі реалізувати конституційне право на захист та просить повернути обвинувальний акт прокурору. Також звертав увагу суд на ті обставини, що до обвинувального акта не додано цивільний позов, який був пред”явлений під час досудового розслідування.

Прокурор Ракущинець С.П. проти заявленого клопотання заперечив.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд вважає, що даний обвинувальний акт слід повернути прокурору з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Формулювання обвинувачення повинно містити дані про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, які відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Пунктом першим частини третьої статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого в його вчиненні, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення.

Правильне відображення в обвинувальному акті формулювання обвинувачення має суттєве значення для реалізації прав обвинуваченого на захист та для дослідження судом обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим і прокурором не дотримані.

Приписам пункту пятого частини другої статті 291 КПК України надісланий до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 не відповідає: формулювання обвинувачення у ньому перевантажене витягами з наказів, інструкцій, законів, назв фізичних і юридичних осіб, висловлюваннями, які не несуть змістового і правового навантаження, зібраними у складносурядні речення, які містять до 200 і більше слів, текстуально співпадає з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення у такий спосіб дезорієнтують сторону захисту і суд щодо розуміння суті і обсягу обвинувачення, унеможливлюють правильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а в решті - виконання завдань кримінального провадження, вказаних у ст. 2 КПК України.

На практиці такий виклад обвинувачення обмежує обвинуваченого у передбаченому ч.3 ст. 42 КПК України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод праві бути детально поiнформованим зрозумiлою для нього мовою про характер обвинувачення проти нього; праві знати сутність підозри і обвинувачення; в подальшому істотно, а головне - штучно ускладнить можливості забезпечити судовий розгляд з додержанням прав і законних інтересів обвинуваченого, ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Як вбачається із обвинувального акту, інкриміновані обвинуваченому злочини полягали в складенні акту опису й арешту майна від 11.12.2015 року, в який ним внесено неправдиві відомості, після чого мали місце незаконне вилучення та передача фізичній особі транспортного засобу марки "БМВ 320" д.н.з. НОМЕР_1 , 2002 року випуску, що утримувався на арештмайданчику. В результаті незаконних дій, які виразилися у вилученні та передачі даного транспортного засобу, потерпілого було позбавлено права користування та розпорядження належним йому автомобілем, чим спричинено тяжкі наслідки.

В обвинувальному акті не зазначено за яких обставин, в тому числі де та коли, вчинено кожну із вказаних дій, в чому полягала незаконність дій обвинуваченого в частині вилучення та передачі транспортного засобу.

Таким чином формулювання обвинувачення в обвинувальному акті не містить зазначення місця та часу, способу вчинення кримінальних правопорушень, мотиву в частині

обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України.

Також за висунутим обвинуваченням за ч.2 ст. 366 КК України в обвинувальному акті відсутній час, місце вчинення злочину, в чому саме полягали незаконні й протиправні діяння обвинуваченого.

Обвинувачення за ч. 2 ст. 366 КК України сформульовано аналогічно формулюванню обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України.

Встановлювати кримінально-карні діяння чи розмежовувати їх, суд не вправі, а лише при розгляді кримінального провадження за умови відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КК України, на підставі ст. 368 КПК України зобов`язаний вирішити питання для ухвалення законного, обгрунтованого вироку.

Також, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається цивільний позов, якщо він був пред”явлений під час досудового розслідування.

В свою чергу до обвинувального акту не додано цивільний позов, який був пред”явлений під час досудового розслідування потерпілим 29.06.2017 року (а.п.67-70). Відомості про цивільний позов відсутні у обвинувальному акті від 07.06.2018 року та реєстрі досудового розслідування (а.п.3-11,12-17).

Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, у зв`язку з чим клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, а обвинувальний акт - поверненню прокурору.

Суд враховує вимоги ч. 3 ст. 415 КПК України, відповідно до яких висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов”язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Слід констатувати, що ухвала суду апеляційної інстанції не міститься твердження про зазначення прокурором відомостей щодо цивільного позову.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого задовольнити.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12016070040000071 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України - повернути прокурору.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий В. Р. Трагнюк