Ухвала суду № 83009047, 12.07.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/742/1201/19

Єдиний унікальний № 742/2137/19

УХВАЛА

12 липня 2019 року м.Прилуки

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Павлов В.Г.,

при секретарі Тищенко О.М.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області Тіхомірова Р.В. про арешт майна в кримінальному провадженні за № 12019270210000616 від 06.05.2019 року, за ознаками злочину передбаченого ч.ч.1,2 ст.307 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

слідчий Скрипченко Б.В.,

прокурор Сухонос А.В.,

володілець майна ОСОБА_1 /нотаріальна довіреність №869/

ВСТАНОВИВ:

03.07.2019 року слідчий СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області Тіхоміров Р.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке було погоджено прокурором Прилуцької місцевої прокуратури Сухонос А.В., про арешт автомобіля «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 /, що був вилучений 02.07.2019 року під час проведення його обшуку в порядку ч.3 ст.233 КПК України.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 04.07.2019 року клопотання було повернуто слідчому для усунення недоліків /а.с.57-58/.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Узагальнені мотиви останнього для накладення арешту на автомобіль зводяться до необхідності збереження його як речового доказу та потреби слідства в проведенні криміналістичних експертиз. Незважаючи на неодноразові спроби з`ясувати в слідчого для з`ясування яких обставин, що мають значення для кримінального провадження, є потреба в проведенні експертизи, логічно-обґрунтованої відповіді отримано не було.

Володілець транспортного засобу категорично заперечував щодо необхідності накладення арешту, мотивуючи зайняттям підприємницької діяльності у виді наданні послуг на перевезення, що є єдиним джерелом доходів його родини, хоча жодних доказів в підтвердження цього не надав. Підтвердив готовність сприяти слідству в будь-яких питаннях в даному кримінальному провадженні, наголошуючи про абсолютну непричетність до протиправних дій підозрюваного ОСОБА_2 .

Суд, вислухавши пояснення слідчого та прокурора, які наполягали на накладенні арешту на майно з вище наведених підстав, позицію володільця майна, вважає, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню частково.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, що слідчим відділом Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019270210000616 від 06.05.2019 року, за ознаками злочину передбаченого ч.ч.1,2 ст.307 КК України.

02.07.2019 року в ході проведеного обшуку, в порядку ч.3 ст.233 КПК України, автомобіля «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 / в якому підозрюваний ОСОБА_2 перебував в якості пасажира, було виявлено та вилучено грошові кошти, які використовувались для проведення оперативної закупки в сумі 2200 грн, та мобільний телефон /а.с.37-41/.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.307 КК України, підтверджуються наявними в матеріалах клопотання письмовими доказами та жодного сумніву з даного приводу виникає.

З наданих в розпорядження слідчого судді письмових доказів вбачається, що водій транспортного засобу автомобіля «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 / - ОСОБА_1 не був обізнаний щодо мети поїздки до смт. Ладан Прилуцького району, яку попередньо замовив підозрюваний ОСОБА_2 Більше того, як вбачається з протоколу його допиту як свідка, останній навпроти рекомендував підозрюваному замовити послугу на поїздку в службі таксі, що вказує на відсутність заздалегідь спланованих між ними дій. Правдивість показань свідка посилюється і пропозицією в наданні слідству запису диктофону, яким він користувався під час поїздки з смт. Варва до смт. Ладан спільно з ОСОБА_2 /а.с.42-45/.

Слідчий в судовому засіданні також підтвердив відсутність в матеріалах кримінального провадження жодних доказів, які б прямо чи опосередковано могли б вказувати на причетність володільця транспортного засобу до незаконного обігу наркотичних засобів в співучасті з ОСОБА_2 .

Тобто, слідчий суддя з пояснень сторін кримінального провадження та наданих в розпорядження письмових доказів констатує, що 02.07.2019 року мало місце замовлення підозрюваним оплатної послуги перевезення у свідка ОСОБА_1 на автомобілі «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 / з смт. Варва до смт. Ладан.

Постановою слідчого Прилуцького ВП ГУНП від 03.07.2019 про визнання предметів речовим доказом, автомобіль «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 / визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019270210000616.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, слідчий вказував на те, що вище вказаний автомобіль є знаряддям вчинення підозрюваним злочину в даному кримінальному провадженні та є одночасним речовим доказом, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, та може в подальшому слугувати доказом кримінально-протиправних дій.

Поняття знаряддя вчинення злочину ані КК, ані КПК не містить, а відтак слідчий суддя буде оперувати узагальненим поняттям «знаряддя вчинення злочину», яке сформовано науковцями-криміналістами. Так, знаряддя вчинення злочину - це предмети матеріального світу, які використовуються підозрюваним (обвинуваченим) для безпосереднього вчинення злочинного діяння.

Беззаперечним є факт використання підозрюваним як наймачем належного ОСОБА_1 транспортного засобу для поїздки до смт. Ладан, де ним попередньо було узгоджено місце продажу наркотичних засобів, однак за фактичних обставин - автомобіль є засобом вчинення злочину, але аж ніяк не знаряддям, оскільки за допомогою нього було лише забезпечено пересування підозрюваного між населеними пунктами.

Аналізуючи обґрунтованість визнання слідчим транспортного засобу як речовим доказом, слідчий суддя виходить з приписів ст.98 КПК України, якою визначено, що речовим доказом є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

В даному випадку єдиною підставою, яка дозволяє визнати транспортний засіб речовим доказом, є можливість використання його як доказу факту та підтвердження обставини виявлення 02.07.2019 року в салоні автомобілі грошових коштів, що були використані під час проведення оперативної закупки. Слід зазначити, що вказаний факт підтверджується як даними протоколу обшуку, так і відеозаписом відповідної слідчої дії, в тому числі і протоколом допиту як свідка ОСОБА_1 .

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі ст.1 Першого протоколу та кореспондується з вимогами п.5 ч.2 ст.173 КПК України, якою покладено на суд обов`язок враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Виходячи з підстав розумності, керуючись принципами змагальності і диспозитивності, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та збереження речового доказу, слідчий суддя вважає, що на даному етапі потреби досудового слідства виправдовують втручання у права та інтереси добросовісного володільця транспортного засобу - ОСОБА_1 , який не причетний до кримінального правопорушення, проте вважає за можливе накладення арешту на автомобіль «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 / у найменш обтяжливий спосіб шляхом накладення арешту у виді заборони його відчуження, розпорядження, що узгоджується з вимогами п.п.4 ч.5 ст.173 КПК України.

Посилання слідчого про необхідність відібрання зразків з салону автомобіля для проведення експертиз, оскільки грошові кошти, які були вилучені в ході обшуку були помічені люмінесцентним порошком, є непереконливими в частині необхідності та дієвості проведення відповідної експертизи.

Окрім того, слід зазначити, що незважаючи на перебування автомобіля на території Прилуцького ВП ГУНП вже майже 9 днів, орган досудового слідства з клопотання про проведення відповідної експертизи до слідчого судді не звертався, що підтверджується звукозаписом судового засідання. Більше того, слідчий в судовому засіданні не зміг навіть сформулювати питання на які мав би відповісти експерт в ході проведення експертизи, що опосередковано є свідченням відсутності об`єктивної потреби в її проведенні.

Стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що накладення арешту у виді заборони відчуження та розпорядження транспортним засобом, унеможливить будь-яким чином реалізацію завдань кримінального провадження.

Що стосується накладення арешту на майно з метою відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, то в судовому засіданні не надано доказів кому завдана шкода та в якому розмірі.

Ті обставини, що в ході досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні слідчих дій, то слід зазначити, що право користування транспортним засобом не перешкоджає проведенню таких слідчих дій.

Інші наявні в клопотанні письмові докази, зокрема: звернення народного формування /а.с.8/, протокол допиту свідка ОСОБА_3 /а.с.9-10/ не мають жодного доказового значення та не спростовують вище вказані висновки суду.

Керуючись ст.ст.170-172 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області Тіхомірова Р.В. про арешт майна в кримінальному провадженні за № 12019270210000616 від 06.05.2019 року, за ознаками злочину передбаченого ч.ч.1,2 ст.307 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 /, що належить відповідно до свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_4 та перебуває в правомірному користуванні у ОСОБА_1 , у виді заборони його відчуження та розпорядження.

Повернути автомобіль «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 /, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Покласти на ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обов`язок за першою вимогою слідчого/прокурора надати автомобіль «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 / для проведення слідчих дій та/або експертних досліджень.

Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 8 год. 15.07.2019 року.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

Проінформувати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про накладення на автомобіль «Peugeot» модель Boxer /д.н.з НОМЕР_1 / арешту шляхом направлення ухвали за місцем їх реєстрації.

Роз`яснити, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання слідчому судді про скасування арешту майна повністю або частково. За клопотанням вказаних осіб арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) діб з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суд.

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду В.Г.Павлов