Ухвала суду № 83006630, 15.07.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8012/18

Провадження № 1-кп/204/274/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.,

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Бурчак С.М.,

за участю захисника: Бедлецької С.О.,

за участю потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

за участю представника потерпілого: Тооде І.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувального акту по кримінальному провадженню №12018040680001099 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження №12018040680001099 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу - тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому вказаного запобіжного заходу, не змінилися. Тобто залишилися ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на ще не допитаних свідків в цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений та його захисник просили суд, замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший більш м`який у вигляді домашнього арешту.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Представник потерпілого ОСОБА_1 -Тооде І.В. в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, за необхідне задовольнити клопотання прокурора. При цьому суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ухвалою Красногвардійського районного суду від 07 грудня 2018 року відносно ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 лютого 2019 року включно. Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року відносно ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 квітня 2019 року включно. Ухвалою суду від 03 квітня 2019 року відносно ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 червня 2019 року включно. Ухвалою суду від 31 травня 2019 року відносно ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 липня 2019 року включно До спливу цього строку судове провадження не може бути закінченим.

ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимий, обвинувачуються у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та у вчиненні тяжкого злочину,передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів і продовження існування ризиків, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які залишаються не допитаними на теперішній час, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції».

Також, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд не автоматично, а перевіривши обґрунтованість підстав для його застосування, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у статті 29 Конституції України, прийшов до висновку про обґрунтованість продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.

Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.

Суд вважає недостатнім застосування іншого запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого, оскільки це не забезпечить запобіганню визначених судом ризиків.

При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченого належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, до 12 вересня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає оскарженню на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя: І.А. Білик