Ухвала суду № 83006268, 10.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №140/3276/17

Провадження №1-кп/127/621/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача Бернади Є.В.,

суддів: Романчук Р.В., Медяної Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.

сторони обвинувачення: прокурора Орлика А.А.,

сторони захисту: адвоката Шеремет Г.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, пунктами 1 та 7 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, пунктами 1 та 7 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу не відпали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Шеремет Г.А. - не заперечувала щодо продовження строку дії, обраного до ОСОБА_1 запобіжного заходу, однак зауважила, що в клопотанні прокурора вкотре невірно зазначена адреса проживання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Строк дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_1 спливає 03.08.2019 р., наступна погоджена дата судового засідання 05.09.2019 р., тому суд вважає за доцільне вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Згідно з частиною першою статті 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому частиною другою статті 331 КПК регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частини шостою статті 181 КПК регламентовано, що у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. При цьому, частиною першою статті 199 КПК визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Стороною обвинувачення зазначені вимоги кримінально-процесуального закону було дотримано.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд приймає до уваги наступне.

Порядок застосування запобіжного заходу регламентований статтею 194 глави 18 КПК, зокрема, зі змісту частини другої статті 194 КПК випливає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до вимог статей 177, 178 КПК, суд, враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, пунктами 1 та 7 частини другої статті 115 КК, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Суд також враховує, що Європейським Судом з прав людини звернуто увагу на те, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання; він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21, справа «Подвезько проти України»).

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, при цьому раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Також доказів щодо намагання обвинуваченим переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується прокурором надано не було. При цьому, суд також враховує, що на даний час усі свідки у кримінальному провадженні не допитані й триває з`ясування обставин справи та перевірка їх доказами. А тому, суд вважає за доцільне з метою попередження позапроцесуального впливу обвинуваченого на зазначених осіб, продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання строком на 60 днів, із покладенням обов`язків, визначених пунктами 1- 4 частини п`ятої статті 194 КПК. Разом з тим, суд вважає зауваження сторони захисту на невідповідну в клопотанні адресу проживання обвинуваченого доцільним. Зокрема, стороною обвинувачення у поданому до суду клопотанні не мотивовано, чим зумовлена необхідність зміни адреси, за якою до обвинуваченого застосовано запобіжний захід. Тому суд приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 331, 371 КПК,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме: з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, за адресою: АДРЕСА_1 на 60 днів, тобто з 10.07.2019 р. до 23:59 год. 08.09.2019 р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1-4 частини п`ятої статті 194 КПК, а саме: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим в кримінальному провадженні, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Суддя:

Суддя: