Ухвала суду № 83005483, 12.07.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11507/19

Провадження № 2/161/2925/19

У Х В А Л А

12 липня 2019 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., вивчивши позовну заяву приватної фірми «Ю-Ком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ нерухомого майна в натурі та визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а:

10.07.2019 року ПФ «Ю-Ком» в особі директора ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ нерухомого майна в натурі та визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.07.2019 року вищевказаній позовній заяві було присвоєно єдиний унікальний номер судової справи «161/11507/19» та передано (визначено) для розгляду судді Рудській С.М.

Однак, позовна заява ПФ «Ю-Ком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ нерухомого майна в натурі та визнання права власності на нерухоме майно не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, всупереч вимогам п. п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач у своїй заяві не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) та підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому, ціна позову щодо вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, відповідно до ч. 1 п. 9 ст. 176 ЦПК України, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, що належить фізичним особам на праві приватної власності.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об`єкта для цілей оподаткування здійснюється суб`єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності»

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ПФ «Ю-Ком» було заявлено дві позовних вимоги: майнового та немайнового характеру, однак не було надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка юридичною фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи вищевикладене, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1921 грн. за звернення до суду з позовною вимогою про виділ нерухомого майна в натурі, а також за позовну вимогу про визнання права власності на нерухоме майно, виходячи з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оригінал платіжного документа позивачу необхідно представити в суд.

(Реквізити рахунку для оплати судового збору: найменування суду: Луцький міськрайонний суд Волинської області; назва податку: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31216206003002; отримувач коштів: УК у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030101; ідентифікаційний код отримувача: 38009628; призначення платежу Судовий збір, за позовом «____» (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луцький міськрайонний суд Волинської області (назва суду де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02890417 (суду, де розглядається справа).

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно виправити недоліки, які містяться у його позові та зазначені у даній ухвалі, шляхом подання позовної заяви в новій редакції, а також додати її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, суд вважає наголосити позивачу на окремих положеннях цивільно-процесуального законодавства України, а також застосувати відносно останнього відповідні заходи процесуального примусу.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Так, на підставі автоматизованої системи документообігу Луцького міськрайонного суду Волинської області, судом встановлено, що ПФ «Ю-Ком» 05.07.2019 року було подано до суду позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ нерухомого майна в натурі та визнання права власності на нерухоме майно, якому було присвоєно єдиний унікальний номер судової справи «161/11290/19» та який, згідно автоматизованого розподілу справи між суддями, був визначений для розгляду судді Рудській С.М.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 161/11290/19 за позовом ПФ «Ю-Ком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ нерухомого майна в натурі та визнання права власності на нерухоме майно, позивачем 08.07.2019 року було подано до суду заяву про відкликання позову разом з додатками на доопрацювання.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2019 року вищевказану позовну заяву було повернуто позивачу, а також роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

З вищевикладеного слідує, що повернення позовної заяви у справі № 161/11290/19 було обумовлене необхідністю її доопрацювання, що стало підставою для повернення позову до відкриття провадження.

Однак, співставляючи та аналізуючи позовні заяви, подані директором ПФ «Ю- ОСОБА_4 » ОСОБА_3 05.07.2019 року та 10.07.2019 року, було встановлено, що обидва позови, а також додатки, подані разом з ними, є повністю ідентичними між собою.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позовна заява ПФ «Ю-Ком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ нерухомого майна в натурі та визнання права власності на нерухоме майно, повторно була поданою позивачем до Луцького міськрайонного суду Волинської області 10.07.2019 року із наявністю (існуванням) обставини, що стали підставою для її повернення відповідно до ухвали суду від 08.07.2019 року.

Враховуючи встановлені та вище відображені обставини, судом вбачається зловживання директором ПФ «Ю-Ком» ОСОБА_3 процесуальними правами, які охоплені положенням п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про вжиття щодо директора ПФ «Ю-Ком» ОСОБА_3 заходу процесуального примусу у виді попередження.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ПФ «Ю-Ком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ нерухомого майна в натурі та визнання права власності на нерухоме майно необхідно залишити без руху, при цьому, з метою припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, застосувати до директора ПФ «Ю-Ком» ОСОБА_3 заходи процесуального примусу у виді попередження.

Керуючись ст. ст. 44, 143, 144, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя –

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву приватної фірми «Ю-Ком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ нерухомого майна в натурі та визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху і надати йому строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо позивач у встановлений строк усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Застосувати до директора приватної фірми «Ю-Ком» ОСОБА_3 заходи процесуального примусу у виді попередження.

Ухвала в частині залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині застосування заходів процесуального примусу може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Ухвала в частині застосування заходів процесуального примусу, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала у повному обсязі складена 12 липня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська