Ухвала суду № 83005119, 15.07.2019, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 195/1087/19

Провадження № 1-кс/195/419/19

У Х В А Л А

іменем України

15.07.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Слідчий суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Скрипченко Д.М., за участю: секретаря судового засідання Левкович Н.М., прокурора Цвєткова А,В., слідчого Оковитого В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мунтяна Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Тернавського Максима Анатолійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України у кримінальному провадженні №12019040590000257, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2019 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Томаківського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Тернавський М.А. вніс на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України посилаючись на наступні обставини.

Томаківським ВП Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019040590000257, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_1 09.07.2019 року приблизно о 12.30 годині, знаходився за місцем проживання по АДРЕСА_1 , разом з онукою падчерки - малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де у нього раптово виник злочинний умисел на вчення розпусних дій з малолітньою особою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчення розпусних дій з малолітньою особою, ОСОБА_1 в цей же день, 09.07.2019 року приблизно о 12.30 годині, знаходячись у приміщенні однієї з кімнат житлового будинку за місцем свого проживання, підійшов до ОСОБА_2 , яка гралася у кімнаті, знаючи, що ОСОБА_2 є малолітньою, скориставшись відсутністю її батьків та інших осіб з метою задоволення статевої пристрасті, порушуючи нормальний розвиток малолітньої, яка внаслідок свого малолітства не інформована щодо сутності відносин між статями та не усвідомлювала характеру та змісту вчинюваних відносно неї дій, використовуючи її безпорадний стан, відтягнувши труси, рукою почав мацати її статеві органи, задовольнивши таким чином свою статеву пристрасть, внаслідок чого порушив статеву недоторканість, нормальний психічний і соціальний розвиток малолітньої ОСОБА_2

13.07.2019 року слідчим за погодженням з прокурором прийнято рішення про повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 156 КК України.

Необхідність обрання ОСОБА_1 даного запобіжного заходу полягає в тім, що інкримінований у підозру йому злочин відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, передбачений ч. 2 ст. 156 КК України. За скоєння даного кримінального правопорушення передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, ризиків щодо виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; оскільки:

1) наявні достатні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що свідчить про реальну небезпеку з боку ОСОБА_1 для оточуючих його людей;

2) у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, що може спонукати його переховуватися від суду та призвести до наміру незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

Крім того, доведено, що ОСОБА_1 після вчинення інкримінованого йому злочину виїхав за межі Томаківського району, до своїх родичів в с. Петропавлівка Солонянського району Дніпропетровської області, що свідчить про реальну можливість та схильність останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо, оскільки:

- застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України;

- у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі (в т.ч. цілодобового домашнього арешту) ОСОБА_1 зможе покинути відомі слідству його можливі місця перебування, внаслідок чого уповноважена особа не зможе реально контролювати виконання більш пом`якшеного запобіжного заходу;

- під час досудового розслідування не надійшло жодних звернень про передачу ОСОБА_1 комусь на поруки, що виключає передачу його на поруки;

- у разі у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі ОСОБА_1 зможе незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Вказаний ризик зокрема обґрунтовується тим що потерпілою, представником потерпілого та свідками по кримінальному провадженню є члени сім`ї та родичі підозрюваного: ОСОБА_2 (падчерка), ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (падчерка), ОСОБА_6 (чоловік падчерки), ОСОБА_7 (сестра підозрюваного).

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор вважає доведеними ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, а тому просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 просить не застосовувати відносно нього запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки визнає свою провину та в скоєному кається, запевняє, що зробив для себе необхідні висновки та обіцяє виправитися.

Захисник проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечує, просить обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, так як підозрюваний являється інвалідом, має незадовільний стан здоров`я, хворіє, що підтверджується медичними довідками, а також у власності має житловий будинок, що підтверджується свідоцтвом про право власності.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані матеріали та вислухавши учасників провадження, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, вважаю його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 враховано, що вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, дійсно наявні, а саме: інкримінований йому злочин підпадає під категорію тяжких злочинів, перебуваючи на волі може здійснювати вплив на свідків та потерпілого. До того, існують підстави, що ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні правопорушення, за яке він підозрюється, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, що може спонукати його переховуватися від органу досудового розслідування та суду та призвести до наміру незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Разом із тим, враховується, що підозрюваний є інвалідом 3 групи з причини загального захворювання, з діагнозом серцево-судинних захворювань, однак довідки про не можливість перебування його в умовах позбавлення волі не надано, а факт володіння житловим будинком не надає підстав для застосування такого запобіжного як домашній арешт, оскільки підозрюваний намагався переховуватися після скоєння інкримінованого йому злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий стан; наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були проаналізовані раніше, розмір застави у вигляді 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб повинний достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Томаківського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Тернавського Максима Анатолійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Наталівка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, пенсіонера, проживаючого по АДРЕСА_1 , обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб до 09.09.2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Наталівка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, пенсіонера, проживаючого по АДРЕСА_1 , заставу в розмірі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень ) у національній грошовій одиниці, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок р/р 37312066017442 ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача 26239738, код банку отримувача 820172, банк отримувача: Держказначейська служба України м.Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора,суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Строк дії ухвали не може перевищувати шістдесят днів.

Копію ухвали направити для виконання відповідній установі виконання покарань.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту оголошення, а особою, що перебуває під вартою з моменту вручення їй копії, безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя: Д.М. Скрипченко

15.07.2019