Рішення № 83003997, 09.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7482/19

Провадження 2-а/522/605/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді ДомусчіЛ.В.,

за участю се кретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевича Володимира Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

І. ПРОЦЕДУРА

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000028 від 01.03.2019, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевичем Володимиром Юрійовичем у відношенні ОСОБА_1 , капітана судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

24.05.2019 року розгляд справи був відкладений за клопотанням представника відповідача.

07.06.2019р. розгляд справи був відкладений на 09.07.2019р. у зв`язку з неявкою сторін.

У судове засіданні 09.07.2019 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за їх відсутності та наполягав на задоволенні позову.

Щодо клопотання представника відповідача з приводу відкладення розгляду справи, суд вважає останнє необґрунтованими, та з урахуванням строків розгляду даної категорії справи, неодноразових неявок сторони відповідача та у зв`язку з відсутності з боку відповідача відзиву на позов, не зважаючи на те, що останнім відомо про існування даного спору, суд вважає, що сторона відповідача не виконує свої процесуальні обов`язки належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 205 КАС України).

Із урахуванням ч.1 ст. 205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності доказів належного сповіщення сторони відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст. 250 КАС України).

У зв`язку з цим датою складання повного тексту рішення є 15.07.2019 року.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Представники позивача в адміністративному позові та в усних показаннях під час судового засідання зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та безпідставною, оскільки були відсутні підстави для проведення державного екологічного контролю, скидання ізольованого баласту з судна дозволяється без обмежень та контролю. Упершу чергу позивачем доводилося стосовно пропущення строку на адміністративне оскарження з поважних прични, оскільки оскаржувана Постанова про накладення адміністративного стягнення № 000028 була винесена 01.03.2019 р. Втім, як зазначено у самій Постановіпро накладення адміністративного стягнення № 000028 була винесена 01.03.2019 р., вона не була вручена Позивачу, а лише надана судновому агенту ТОВ «Метінвест-Шиппінг» для передання капітану Судна. Однак, Постанова 000028 від 01.03.2019 р. не була передана Позивачу, а була отримана представником Позивача лише 24.04.2019 у відповідь на адвокатський запит. Даний факт підтверджується листом Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського вих. 1664/10 від 24.04.2019.

При цьому стороною позивача наголошується, що не існує терміну неізольована баластна система, баласт на судно був взятий (замінений) у водах Чорного моря та не є брудним. Судно знаходилось в належному технічному стані, а його баластна система повністю відповідала вимогам міжнародних нормативних актів та актів законодавства держави прапору. Також представник позивача стверджував, що відсутні докази того, що з судна скидались видимі плавучі частки або виникали видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування. У діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Під час провадження у справі про адміністративне правопорушення були порушені права позивача, а саме: не залучено перекладача, справа розглядалась за відсутності позивача, одночасно були складені протокол та постанова, порушені вимоги щодо місця розгляду справи. Також стороною позивача зазначається, що неправомірно були застосовані ДСТУ щодо стічних вод, неправильно обраний спосіб вимірювання фонових показників якості води. Також зазначалося, що під час відбору проб з баластної системи в присутності державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Костінюк Дмитра Елемировича, суднового агента, старшого механіка ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_1 було взято та опечатано 6 зразків проб за наступники номерами пломб. Відповідно до результатів вимірювань, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю: частка завислих речовин у пробах становить 8 (нормоване значення - 2), частка заліза у пробах становить 0,11 (нормоване значення - 0.05). Однак, на замовлення ТОВ «Джи.Ес.Ел» в інтересах судновласника ДП Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України було проведено незалежне дослідження зразків відібраних баластних вод. Згідно результатів дослідження частка завислих речовин у пробах становить 0.58, частка заліза у пробах становить 0,05, що, в свою чергу, доводить відсутність будь-якого забруднення внутрішніх вод України та перевищення гранично допустимих показників у ізольованій баластній системі.

Відповідач-представник Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевича Володимира Юрійовича відзиву на позов не надала, у судовому засіданні посилалася на те, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

Зазначала, що 01.03.2019 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевич Володимиром Юрійовичем було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000028 у відношенні ОСОБА_1 (ОСОБА_1), капітана судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 гривень, оскільки , під після відбору проб з баластної системи було взято та опечатано 6 зразків проб за наступники номерами пломб, що підтверджується Актом відбору проб вод від 28 лютого 2018 р. Відповідно до результатів вимірювань, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю було встановлено забруднення внутрішніх морських вод України.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що 01.03.2019 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевич Володимиром Юрійовичем було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000028 у відношенні ОСОБА_1 (ОСОБА_1), капітана судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 гривень.

Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності у Постанові вказано забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна вод в акваторію Аджаликського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, та залізу.

Із матеріалів судової справи вбачається, що на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення 01.03.2019 р.:

державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Манченко Юрієм Петровичем складено Протокол про адміністративне правопорушення № 000028;

завідувачем сектору інструментально-лабораторного контролю Карпенко Г. та виконавцем Копа М. складено протокол № 135 вимірювань показників складу та властивостей проб вод.

Судом досліджено, що в Протоколі вимірювань зазначено про те, що на Судні відібрані проби з неізольованої баластної системи та складено Акт відбору проб від 28.02.2019 р.

Також суд дослідив, що підтверджено доказами, що під час відбору проб з баластної системи в присутності державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Костінюк Дмитра Елемировича, суднового агента, старшого механіка Тимченко В`ячеслава та капітана ОСОБА_1 було взято та опечатано 6 зразків проб за наступники номерами пломб:

1887060 - для P&I сюрвейра;

1887059 - для P&I сюрвейра;

1887058 - для залишення на судні;

1887057 - для судновласника;

1887060 - для державної екологічної інспекції;

1887060 - державної екологічної інспекції;

Відповідно до результатів вимірювань, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю:

частка завислих речовин у пробах становить 8 (нормоване значення - 2)частка заліза у пробах становить 0,11 (нормоване значення - 0.05)

На замовлення ТОВ «Джи.Ес.Ел» в інтересах судновласника ДП Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України було проведено незалежне дослідження зразків відібраних баластних вод. Наявність відповідних знань та компетенції науково-дослідного інституту підтверджується Свідоцтвом про технічну компетенцію № 011/17 від 23.12.2017.

Згідно Результатів дослідження баластної води, відібраної на т/х «Порт Естрела»

частка завислих речовин у пробах становить 0.58;

частка заліза у пробах становить 0,05;

Судом підтверджено, згідно даного дослідження встановлено відсутність будь-якого забруднення внутрішніх вод України та перевищення гранично допустимих показників у ізольованій баластній системі.

Також в матеріалах судової справи наявний та дослідженийСудом Протест Капітана Судна від 01.03.2019 р. проти дій державного інспектора з охорони навколишнього середовища, в якому капітан Судна зазначає, що скид баластних вод не здійснювався у вказаний держаними інспекторами час, що всі інші стоки на судні закриті та опечатані та Заява Капітана Судна від 01.03.2019, де Позивач зазначив, що на Судні взагалі відсутній неізольований баласт, весь баласт був викачаний за допомогою системи очищення баластних вод, судно щойно пройшло Щорічний Огляд Класу, має усі дійсні Свідоцтва та дотримується усіх міжнародних вимог.

IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1996 р. визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, в тому числі, за принципом здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно абзацу другого пункту 5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 269, якими визначено, що морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Крім того абзацом п`ятим пункту 5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 269, визначено, що порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу третього пункту 5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 269, яким визначено, що у разі коли в районі водокористування (акваторії морського порту) гранично допустима концентрація основних забруднюючих речовин перевищує значення фонових показників якості води, рівень забруднення ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, що призвело до фактичного погіршення якості води, вимірюється згідно з фоновими значеннями показників якості води відповідного району водокористування, не вказано показники фонових значень, а також про те, що вимірювання проводилось згідно з фоновими значеннями.

Відповідно до пункту 51 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. №269 (надалі - Правила), скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води. Морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Відповідно до пункту 51 Правил порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Однак, на сьогоднішній день такий порядок відсутній, що унеможливлює здійснення з боку екологічної інспекції взяття проб та проведення їх аналізу, та, відповідно, виявлення факту забруднення.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції щодо процедур приймання та скидання водяного баласту на акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 491 (надалі - Інструкція N 491) від 13.06.2007 р., баластна вода - це забортна вода, прийнята для баластування судна. Подібне визначення міститься у п. 2.3 Державних санітарних правил і норм скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод і сміття у водоймища ДСанПІН 199-97, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України N 199 від 09.07.97 р. (надалі - ДСанПІН 199-97), який також визначає баластні води як забортну воду, прийняту для баластування судна.

Класифікація баластних вод визначається виходячи із наступного.

Україна є учасницею базової міжнародної конвенцій у сфері захисту морського середовища від забруднення - Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, яка набула чинності для України 21 вересня 1993 року (надалі - Конвенція МАРПОЛ 73/78).

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України" встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Аналогічна норма міститься і у частині 2 статті 71 Закону N 1264-XII.

Вказана Конвенція поділяє баласт на чистий, забруднений та ізольований.

Брудний баласт - це забортна вода, яка прийнята у вантажні танки, та яка відводиться за борт через загальну систему загальними баластними насосами поза межами особливих районів, за 12-ти мильною зоною через відстійний танк, під контролем САВРУС (системи автоматичного вимірювання, реєстрації та управління відведенням нафти, з самописцем - прибором контролю нафтовмісту на скиданні, що забезпечує сигнал про перевищення 15 мг/л, команду на автоматичний запірний пристрій та зупинку насосу). Також брудний баласт можна визначити як баласт, що міститься у неочищених від нафти танках.

Чистий баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки або в ретельно вимиті вантажні танки, яка відкочується за борт через загальну баластну систему загальними баластними насосами, поза меж особливих районів, на ходу судна, за 12-ти мильною зоною. Також чистий баласт - це баласт з танку, який був зачищений до такого ступеню, що злив не викликає появи маслянистої плівки на поверхні води та зміни її кольору та вміст нафти в ньому не перевищує 15 частин на мільйон.

Ізольований баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки, які мають автономну систему викачки та окремі, лише для цієї мети насоси, та яка скидається за борт без обмеження. Ізольований баласт - це баласт, який знаходиться в танках з повністю ізольованою (окремою) баластною системою.

Подібні визначення дають і норми національного законодавства. Зокрема, ДСанПІН 199-97 визначають чистий баласт як водяний баласт у танку, що призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.

Правила запобігання забруднення із суден внутрішніх водних шляхів України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 694 від 13 серпня 2007 року, визначають забруднений баласт як баластну водяну суміш (з нафтою або іншими забруднювальними речовинами), яка утворюється в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту. Ізольований баласт визначається як баластна вода, прийнята в танк, який повністю відділений від вантажної та паливної систем і призначений тільки для перевезення баластних вод.

Відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, що набула чинності для України 03.06.99, на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року" N 728-XIV від 03.06.99, забруднення морського середовища означає привнесення людиною безпосередньо чи опосередковано речовин чи енергії в морське середовище, включаючи естуарії, яке призводить чи може призвести до таких пагубних наслідків як шкода живим ресурсам та життю в морі, небезпеку для здоров`я людини, створення перешкод для діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря, зниження якості морської води, що використовується, та погіршення умов відпочинку.

Пункт 2.15 ДСанПІН 199-97 забруднення морського середовища визначає як привнесення людиною безпосередньо чи побічно речовин, мікроорганізмів у морське середовище, включаючи гирлові райони рік, які призводять або можуть призвести до згубних наслідків, завдати шкоди живим ресурсам та життю в морі, створити небезпеку для здоров`я людини, перешкоди для діяльності на морі, погіршити якість морської води та умов відпочинку.

Стаття 1 Водного кодексу України визначає забруднення вод як надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин.

Ідентичну норму містить пункт 3 Правил з охорони морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 року N 269, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року N 431 (надалі - Правила N 269). При цьому, забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об`єкт у результаті господарської діяльності людини.

Правила N 269 в розділі "Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення із суден", зокрема, передбачають заборону і дозвіл скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України.

Пунктом 4 Правил №269 в редакції на час спірних правовідносин заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України:

вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані;

відходів та сміття;

вод, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин (далі - ГДК), наведених у додатку до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів.

Пунктом 5 Правил №269 дозволено скидання стічних вод із суден:

які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у портах України, за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства;

які не обладнані закритими системами стічних вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на борту, не перевищує 10 чоловік.

Аналіз зазначених правових норм в сукупності дає підстави для висновку, що скидання ізольованого водяного баласту за своїм змістовним навантаженням не є тотожнім скиданню забруднюючих речовин з морського судна.

Інструкцією про порядок пломбування в морських торгівельних і річкових портах України суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, яка затверджена наказом Міністерства транспорту України N 695 від 30.09.2002 (надалі - Інструкція N 695), зазначається, що пломбуванню підлягають всі суднові пристрої, які спеціально призначені для безпосереднього скидання за борт судна забруднюючих речовин або вод, що їх містять.

В свою чергу пункт 2.5.2 цієї Інструкції визначає, що не підлягають пломбуванню пристрої, призначені для суднових операцій, які постійно здійснюються в порту, в тому числі призначені для скидання ізольованого баласту.

Відповідно до параграфу 4 (В) правила 34 частини С глави 4 Конвенції МАРПОЛ 73/78, ізольований баласт взагалі не підлягає контролю, його скид в особливих районах не заборонений та не обмежений. Пункт 3.4.1 ДСанПІН 199-97 визначає, що відведення чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту вивантаження, будь-якими обмеженнями не обумовлюється.

Стаття 67 Водного кодексу України забороняє заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту та не обладнані цистернами і закритими фановими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очищення та знезараження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам.

Підпунктом 4.4.4 пункту 4.4 ДСанПІН 199-97 передбачено, що скидання ізольованого баласту в територіальних водах держави може бути допущене тільки у тому випадку, якщо він пройшов на судні обробку проти мікробіологічної та паразитарно-гідробіонтної флори та фауни, або якщо баласт був забраний (замінений) за межами територіальних вод держави, із порту якої вийшло судно.

Частиною 2 статті 5 Конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачений порядок інспектування суден під час перебування в портах або віддалених від берега терміналах, що знаходяться під юрисдикцією якої-небудь Сторони, яке здійснюється посадовими особами, належним чином уповноваженими цією Стороною. Будь-яке таке інспектування обмежується лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо в цієї Сторони не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. У цьому випадку або у випадку, якщо судно не має дійсного Свідоцтва, Сторона, що здійснює інспектування, вживає заходів, що забезпечують невихід у море такого судна доти, поки воно не зможе вийти в море, не представляючи надмірної загрози для морського середовища. Однак така Сторона може дозволити судну залишити порт або віддалений від берега термінал для прямування на найближчу підходящу судноремонтну верф.

Статтею 6 Конвенції МАРПОЛ 73/78 визначено порядок виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції. Так, згідно частини 2 вказаної статті судно, до якого застосовується ця Конвенція, у будь-якому порту або віддаленому від берега терміналі Сторони може бути піддано інспектуванню посадовими особами, призначеними або уповноваженими такою Стороною, щоб перевірити, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил. Якщо в результаті інспектування буде виявлене порушення положення Конвенції, то Адміністрації надсилається про це повідомлення для вжиття відповідних заходів. Кожна Сторона надає Адміністрації докази, якщо такі є, того, що судно на порушення положень Правил зробило скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Якщо це практично можливо, компетентна влада цієї Сторони повідомляє капітана судна про передбачуване порушення. Після отримання таких доказів Адміністрація проводить розслідування справи і може просити іншу Сторону надати додаткові або більш переконливі докази передбачуваного порушення. Якщо Адміністрація переконається в наявності достатніх доказів, що дозволяють порушити переслідування відносно передбачуваного порушення, вона дає розпорядження про порушення такого переслідування відповідно до свого законодавства якомога швидше. Адміністрація без зволікання інформує про вжиті нею заходи Сторону, що повідомила про передбачуване порушення, а також Організацію. Сторона може піддати інспектуванню судно, до якого застосовується Конвенція, коли воно заходить у порти або віддалені від берега термінали, що знаходяться під її юрисдикцією, якщо від іншої Сторони отримано прохання про таке інспектування разом з достатніми доказами того, що це судно зробило в якому-небудь місці скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Доповідь про таке інспектування надсилається Стороні, що просила про інспектування, і Адміністрації для того, щоб можна було вжити відповідні заходи відповідно до положень цієї Конвенції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що порядок інспектування суден передбачає обмеження інспектування лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. Порядок виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції передбачає інспектування посадовими особами, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил.

V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Суд зазначає, що діюче законодавство України встановлює чіткі умови та підстави для проведення екологічного контролю суден закордонного плавання. Державний екологічний контроль на судні може здійснюватися лише у двох випадках: зафіксований у встановленому законом порядку факт скидання з судна видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування, наявність від посадових осіб Морської адміністрації інформації про скидання з судна шкідливих речовин за результатами перевірки судна або повідомлення про забруднення судном довкілля.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється у порядку, передбаченому КУпАП та Інструкцією з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року №264).

На підтвердження факту скидання з судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) , видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання відповідач посилався на Акт відбору проб вод від 28 лютого 2018 р., з якого вбачається, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Костінюком ДмитромЕлемировичем було виконано відбір проб баластних вод з неізольованої баластної системи. Внаслідок чого 01.03.2019 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевич Володимиром Юрійовичем було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000028 у відношенні ОСОБА_1 (ОСОБА_1), капітана судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 гривень..

Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності у Постанові вказано забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна вод в акваторію Аджаликського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, та залізу.

У судовому засіданні 08липня 2019 року, було досліджено дослідження ДП Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України, яким проведено незалежне зразків відібраних баластних вод та результати даного дослідження.

Також в судовому засіданні відповідач та представник третьої особи підтвердили відсутність доказів на підтвердження проведення заходів контролю на судні з метою отримання відомостей про масові явища та процеси, у тому числі опитування членів екіпажу судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) огляд судового природоохоронного обладнання, огляд судна щодо наявності слідів підтікання забруднюючих речовин, з`ясування характеру скидів з судна.

Тобто, будь-яких доказів, фактів, наявність яких є підставою для контролю ізольованого баласту, відповідачем надано не було. Відтак, підстави для здійснення відбору проб з танків судна з ізольованим баластом в усіх зазначених випадках були відсутні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що своїм рішенням відповідач фактично встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим природоохоронним законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з тим, що фонові показники якості води щодо завислих речовин повинні визначатися відповідно до Порядку здійснення державного моніторингу вод (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758). Застосований відповідачем метод визначення фонового значення показника якості води щодо завислих речовин не відображає реальний показник фонового значення ГДК по завислим речовинам, а тому результати разового відбору проб води на відстані 250 м від судна не можуть вважатися належним та допустимим доказом для доведення факту погіршення якості води. Крім того, в судовому засіданні відповідач та представник третьої особи не змогли пояснити, чому кількість забруднюючих речовин в баластному танку (6 мг/дм3 при похибці 30%), де концентрація забруднення повинна бути максимальною, виявилася 37 мг/дм3 при похибці +/-25%, тобто в 6 разів меншою, ніж в акваторії порту біля судна після скидання туди баластної води та змішування з незабрудненою водою в порту.

Доводи сторони позивача щодо того, що відповідач здійснював відбір проб води без достатнього нормативного обґрунтування в частині проведення самої процедури, оскільки відповідний порядок лише розробляється Кабінетом Міністрів України, суд вважає обґрунтованими, оскільки з відкритих інформаційних джерел (офіційний сайт Державної екологічної інспекції України) вбачається, що відповідний нормативний акт наразі перебуває на етапі розробки, обговорення та прийняття.

У відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Також суд зазначає, що за загальним правилом, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, постанова та протокол були винесені у вкрай стислий термін, що унеможливило вчинення позивачем будь-яких підготовчих дій для захисту своїх прав та інтересів під час провадження у справі (збір та підготовка доказів, залучення захисника, перекладача тощо).

Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими, оскільки фактично обмежили позивача повноцінно приймати участь у розгляді адміністративної справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою.

Із матеріалів справи вбачається та в судовому засіданні 08.07.2019 року відповідачем підтверджено, що протокол №000028 від 01.03.2019 року та оскаржувана постанова №000028 від 01.03.2019 року були складені в один день фактично одночасно. У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне надати наступну правову оцінку спірним правовідносинам.

У ч. 1 ст. 277 КУпАП та п.3.2. Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року №264) встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 Кодексу).

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Адміністративне правопорушення, передбачено ст. 59-1 КУпАП, не належить до категорії справ, в яких стягнення накладаються на місці їх вчинення.

Виходячи з аналізу оскаржуваної постанови та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, провадження у справі носило формальний характер, оскільки будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було належного дослідження доказів вчинення адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги статей 278, 279 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, перекладача. Натомість відповідач не забезпечив позивача можливістю скористатися таким правом, що також порушило права останнього.

Також суд вважає доведеними посилання позивача про поважність причин пропущення строку, оскільки будо досліджено, що Постанова про накладення адміністративного стягнення № 000028 від 01.03.2019 не була вручена Позивачу, а лише надана судновому агенту ТОВ «Метінвест-Шиппінг» для передання капітану Судна. Оскаржувана Постанова була отримана представником Позивача лише 24.04.2019 у відповідь на адвокатський запит. Даний факт підтверджується листом Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського вих. 1664/10 від 24.04.2019.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, порушено порядок розгляду та вирішення справи, а твердження позивача відповідачем не спростовані, суд не вбачає належних доказів у розумінні ст. 251 КпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, та приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення № 000028 від 01.03.2019 року прийнята з порушенням вимог законодавства, є безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 254, 268, 283 КпАП України, ст.ст. 2, 5-10, 19, 44, 72-78, 122-123, 229, 241-246, 272, 286, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевича Володимира Юрійовича та Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (код ЄДРПОУ 42335172, місцезнаходження м. Одеса, пр.-т Шевченко, 12) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання даного позову до суду.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000028 від 01.03.2019, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевичем Володимиром Юрійовичем у відношенні ОСОБА_1 , капітана судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 15.07.2019 року.

Суддя: Л.В. Домусчі.