Ухвала суду № 83001566, 10.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.07.2019Справа № 910/18518/17

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про збільшення кредиторських вимог до боржника

за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26

до Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" (ідентифікаційний код 00149943)

про банкрутство

Представники сторін:

від кредиторів 1-61: Колесник В.В.

розпорядник майна: Суслов А.М.

від боржника: не з`явився

від Головного територіального управління юстиції у м. Києві: Михайлов А.І.

від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України: Климась О.С.

від ГУ ДФС в м. Києві: Дзюба М.В.

від ПрАТ "ДТЕК Київські електормережі: Оксамитний М.М.

від ТОВ "Екологічний консалтинг "Надра": Ладигін С.С.

від ПП "Авіа Вояж": Асатрян Т.Л.

від ПрАТ "АК "Київводоканал": Печерський Т.О.

від ГУ пенсійного фонду України: Манукян А.Ж.

арбітражний керуючий: Седлецький О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявники звернулись до Господарського суду міста Києва із спільною заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" (ідентифікаційний код 00149943), оскільки останнє має кредиторську заборгованість і неспроможне її погасити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2017 заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 08.11.2017, зобов`язано арбітражного керуючого Суслова Андрія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1785 від 02.12.2016), визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 06.11.2017 надати до суду заяву про участь у справі про банкрутство Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 розгляд справи відкладено на 15.11.2017 у зв`язку з необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 порушено провадження у справі № 910/18518/17 про банкрутство Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" (03680, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, 46; ідентифікаційний код 00149943), визнано розмір ініціюючих кредиторів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 на суму 1 077 503 грн. 34 коп., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Суслова А.М. Попереднє засідання призначено на 17.01.2018.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" було опубліковано на сайті Вищого господарського суду України 15.11.2017 за № 47165.

Попереднє засідання призначене на 17.01.2018 не відбулось, у зв`язку з оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 про порушення провадження у справі № 910/18518/17 та направленням матеріалів даної справи до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 апеляційну скаргу Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/18518/17 - без змін.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 відмовлено у задоволенні скарги Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" на дії арбітражного керуючого Суслова А.М. та оголошено перерву до 23.05.2018 у порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 задоволені клопотання розпорядника майна про витребування доказів та про продовження строку здійснення процедури розпорядження майном Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" на два місяці до 04.07.2018 та оголошено перерву до 18.05.2018 у порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України до 30.05.2018.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" про зупинення розгляду заяв фізичних осіб, колишніх працівників про визнання кредиторами у справі та заяв про уточнення кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2018 задоволено спільну заяву Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну учасника у справі № 910/18518/17 правонаступником та замінено учасника - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" у справі № 910/18518/17, а також, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_28 про вирішення питання про залучення до участі у справі № 910/18518/17 правонаступника ОСОБА_29 та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_30 про заміну сторони судового провадження.

Ухвалою попереднього засідання від 19.10.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма", відмовлено у визнанні кредиторських вимог: ОСОБА_31 на суму 27 373, 53 грн., ОСОБА_32 на суму 52 275, 32 грн. та припинено провадження в частині розгляду кредиторських вимог: ОСОБА_29 на суму 108 790, 29 грн. Підсумкове засідання призначено на 16.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 частково задоволено заяву ОСОБА_33 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 384 667, 73 грн. Визнано кредиторські вимоги ОСОБА_33 на суму 309 218, 22 грн. - першої черги, у визнанні вимог на суму 75 449, 51 грн. - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 винесено окрему ухвалу щодо перевірки фактів з метою уникненням обставин наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства та запобіганню злочинам та охорони правопорядку в сфері господарської діяльності.

Підсумкове засідання призначене на 16.01.2019 не відбулось у зв`язку із оскарженням ухвали попереднього засідання від 19.10.2018 у справі № 910/18518/17 та направленням матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 апеляційні скарги ДП "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" та Головного управлянні ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2018 у справі № 910/18518/17 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_34 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_35 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_31 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , , ОСОБА_29 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_26 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_32 , ОСОБА_1 - без змін.

Матеріали справи № 910/18518/17 повернуто до Господарського суду міста Києва.

09.04.2019 та 12.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Суслова А.М. про введення процедури санації Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 підсумкове засідання призначено на 15.05.2019.

Також, за час перебування матеріалів справи у Північному апеляційному господарському суді до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення розміру кредиторських вимог на суму 211 948, 81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду на 15.05.2019.

Також, за час перебування матеріалів справи у Північному апеляційному господарському суді до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 825 461, 42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра" встановлено п`ятиденний строк з дня отримання ухвали суду усунути допущені недоліки заяви про визнання кредиторських вимог до Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма".

02.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Корнілова Є.О. про участь у справі.

08.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт розпорядника майна про виконану роботу та звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

14.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Седлецького О.В. про участь у справі.

15.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства "Авіа Вояж" про обрання останнього інвестором у процедурі санації Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.06.2019.

15.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра" про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду на 12.06.2019.

16.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Суслова А.М. про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.07.2019.

27.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Седлецького О.В. про участь у справі.

05.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра" про заміну кредитора правонаступником.

У судовому засіданні 10.07.2019 розглядалась заява ОСОБА_1 про збільшення розміру кредиторських вимог на суму 211 948, 81 грн.

Розпорядник майна повідомив про часткове визнання заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру кредиторських та повідомив суд, що додаткових документів від кредитора на адресу розпорядника майна не надходило.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення розпорядника майна щодо поданої ОСОБА_1 заяви про збільшення розміру кредиторських, дослідивши додані до заяви докази, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності кредитора.

Подана ОСОБА_1 заяви про збільшення розміру кредиторських мотивована тим, що кредитором на суму нарахованої але невиплаченої заробітної плати в сумі 14 019, 47 грн., що підтверджується довідкою Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" від 21.01.2014 за № 6/4-12 було нараховано суму компенсації втрати частини нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати та суму в розмірі середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку.

Разом з тим, із поданого розпорядником майна повідомлення від 20.02.2019 за № 01-20/02-2019 про розгляд кредиторських вимог ОСОБА_1 вбачається, що вимоги кредитора арбітражним керуючим визнані частково на суму 12 911, 93 грн.

Що стосується заявлених вимог в частині компенсації частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати, у відповідності до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" та ст. 2 Закону України "Про компенсацію частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати", розпорядник майна вказує, слідуюче.

Згідно статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

У п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ від 21.02.2001 за № 159 вказано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. Прь цьому, індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

У додатку № 1 вказаної Постанови наведено приклад обчислення суми компенсації.

У постанові Верхового суду України від 11.07.2017 у справі № 21-2003а1б суд прийшов до висновків, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих пін на товари та послуги.

Аналізуючи вказані норми, позицію Верховного суду України, а також наведений законодавцем приклад проведення нарахування, можна зробити висновок, що правова природа компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати тотожна з правовою природою компенсації суми боргу з урахуванням індексу інфляції, встановленим ст. 625 ЦК України.

Компенсація спрямована лише на покриття збитків, що зазнав стягувач в результаті знецінення національної валюти на час затримки виплати.

З огляду на що, розпорядник майна погодився з підставами вимог в цій частині та відповідно проведеними кредитором розрахунками.

У зв`язку з чим, заявлена вимога компенсації за час затримки у розмірі 92,1% від невиплаченої заробітної плати 14 019,47, що становить - 12 911, 93 грн. визнана розпорядником майна в повному обсязі.

Щодо кредиторських вимог, які стосуються середнього заробітку час затримки розрахунку при звільненні, в порядку статей 116-117 КзПП України, то розпорядник майна керувався наступними нормами та сталою судовою практикою.

Верховний Суд України, посилаючись на статті 116, 117 КзПП України дійшов висновку, що за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання. Це є компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, на яку не поширюється дія мораторію передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом" (правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 14.11.2012 № 6-139цс12).

Правова позиція Верховного суду України у справі № 6-2912цс16 18.01.2017 передбачає, що відповідно до частини 1 статті 117 КзПП України невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків (п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 8-рп/2013 від 15.10.2013).

Крім того, відповідно до п. 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року передбачено, що спір щодо стягнення невиплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, що викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку Постанова ВСУ від 14.12.2016 по справі № 428/7002/14-ц.

Верховний Суд України розглядаючи справу від 26.10.2016 за № 6-1395цс16 підтвердили раніше висловлені правові позиції, а саме: в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Згідно п. 2 Постанови КМУ від 08.02.1995 за № 100, обчислення середньої робітної плати для оплати часу різних категорій відпусток, провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як про це вказується розпорядником майна, та що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що були додані кредитором до поданої заяви, для обґрунтування проведених розрахунків було надано копію розрахункової відомості ОСОБА_1 за грудень 2013.

З даного документа можна проаналізувати виплати за даний розрахунковий період, що включають в себе оклад 535,23 грн. за фактично відпрацьовані 3 дні, вихідну допомогу 1 022,8 грн. за 1 місяць, що включає в себе 5 розрахункових відпрацьованих днів, а також доплату за ступінь 80,28 грн.

Згідно листа Мінсоцполітики України № 9050/0/14-12/13 від 21.08.2012 у жовтні 2013 року кількість робочих днів становила 23, у листопаді 2013 року - 21 день.

Відтак, аналізуючи наданий ОСОБА_1 документ - кількість фактично відпрацьованих днів у грудні та кількість днів, що включається у вихідну допомогу за 1 місяць не є типовими даними по нарахуванню заробітної плати - 3 та 5 днів.

Тому, беручи до уваги лише цей документ, розпорядник майна позбавлений можливості самостійно проаналізувати фактичні виплати за два місяці роботи, що передував звільненню та кількість фактично відпрацьованих днів.

Також, розпорядник майна зазначає, що ОСОБА_1 невірно взято до розрахунку суму середньоденної заробітної плати, оскільки такий показник вираховується шляхом діленням виплат за останні два місяці роботи, що передують події звільнення на кількість відпрацьованих днів за цих два місяці, в той час, як до уваги типовий показник у 5 робочих днів, що може не відповідати фактичним обставинам.

За таких підстав, оскільки кредитора ОСОБА_1 звільнено з посади 24 грудня 2013 року, то для обрахунку потрібно брати суму фактичних виплат за жовтень та листопад 2013 року, що поділено на кількість фактично відпрацьованих днів за жовтень-листопад 2013 року.

Такі дані повинні бути підтверджені відповідною довідкою підприємства або у випадку неможливості отримання такої довідки, довідкою органів ПФУ України про нарахування заробітної плати за ці періоди.

А той час, як про це вказує, розпорядник майна з надісланих документів не вбачається за можливе встановити дані для правильного розрахунку.

У зв`язку з чим, кредиторські вимоги в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні були відхилені розпорядником майна у зв`язку з необґрунтованістю допустимими доказами.

Окрім цього, розпорядником майна зазначається, що станом на сьогоднішній день з нарахованої заробітної плати, працівник сплачує такі податки, як Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) = 18% та Військовий збір (ВЗ) = 1,5%.

Розрахунки для визначення сум до виплати, що підлягає включенню в кредиторські вимоги, повинні враховувати ПДФО та ВЗ та бути зменшені на відповідну суму податків.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Так, приписами ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" закріплено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на викладене вище, розглянувши заяву про збільшення кредиторських вимог, оцінивши додані до заяви докази, суд погоджується з позицією розпорядника майна щодо часткового визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 на суму 12 911, 93 грн. Вказані вимоги на суму 12 911, 93 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника до першої черги. Крім того, суд вказує, що з наданих кредитором до поданої заяви про збільшення кредиторських вимог документів також не вбачається за можливе встановити дані для правильного розрахунку вимог в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Керуючись ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру кредиторських вимог на суму 211 948, 81 грн. - задовольнити частково.

2. Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 на суму 12 911, 93 грн. - першої черги.

3. Розпоряднику майна арбітражному керуючому Суслову А.М. включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 на суму 12 911, 93 грн. до реєстру вимог кредиторів Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма".

4. В частині заяви ОСОБА_1 про збільшення кредиторських вимог на суму 199 036, 88 грн. - відмовити.

5. Копію ухвали направити сторонам, розпоряднику майна та кредиторам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 12.07.2019.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов