Рішення № 83001246, 12.07.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 липня 2019 р. Справа № 903/179/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О. В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали по справі № 903/179/19

за позовом фізичної особи-підприємця Климчука Максима Васильовича , м. Ківерці

до фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Вікторовича , м. Ківерці

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , м. Ківерці

про стягнення 21 600 грн. збитків,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: Демчук М.В. - підприємець,

від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,

в с т а н о в и в:

11.03.2019 фізична особа-підприємець Климчук М.В. звернувся до Господарського суду Волинської області з позовною заявою б/н від 06.03.2019, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця Демчука М .В. 21 600 грн. збитків.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо перевезення холодильного обладнання, що спричинило пошкодження вантажу та заподіяння збитків позивачу.

Крім цього, позивач у позовній заяві просив витребувати з Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області копії матеріалів, які були складені працівниками поліції за результатами проведеної перевірки письмових заяв Демчука М.В. та Климчука М.В. , щодо неякісної поставки холодильного обладнання 30.08.2018.

Ухвалою суду від 12.03.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання було призначено на 10 квітня 2019; витребувано з Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області належним чином завірені копії матеріалів, які були складені працівниками поліції за результатами проведеної перевірки письмових заяв Демчука М.В. та Климчука М.В. щодо неякісної поставки холодильного обладнання 30.08.2018.

29.03.2019 від відповідача надійшов відзив на позов № 15-18 від 29.03.2018, в якому відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що між сторонами не було укладено жодного договору, перевізного документа або іншої домовленості, що стосується подій, описаних у позовній заяві, позивачем не надано жодного розрахункового документа, що може підтвердити факт перевезення вантажу відповідачем.

В судове засідання 10.04.2019 представник позивача не з`явився, 10.04.2019 подав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Суд клопотання представника позивача залишив без задоволення, оскільки явка представника позивача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, представництво інтересів в суді не обмежено певним колом осіб, а тому позивач не був позбавлений права доручити представництво своїх інтересів іншому представнику.

Ківерцівський відділ поліції ГУ НП у Волинській області витребувані ухвалою суду від 12.03.2019 докази не подав, хоча ухвала суду від 12.03.2019 була ним отримана, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4520102743405 від 18.03.2019.

Ухвалою суду від 10.04.2019 підготовче засідання було відкладено на 25.04.2019; запропоновано позивачу в строк до 24.05.2019 подати відповідь на відзив відповідача № 15-18 від 29.03.2018; повторно витребувано в Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області (45200, м. Ківерці, вул. Залізнична, 52) належним чином завірені копії матеріалів, які були складені працівниками поліції за результатами проведеної перевірки письмових заяв Демчука М.В. та Климчука М.В. щодо неякісної поставки холодильного обладнання 30.08.2018.

Ківерцівський відділ поліції ГУ НП у Волинській області витребувані ухвалою суду від 10.04.2019 докази повторно не подав, хоча ухвала суду від 10.04.2019 була ним отримана, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301037158458.

В судовому засіданні 25.04.2019 представник позивача звернувся з клопотаннями про повторне витребування доказів з Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області, про продовження строку для подачі позивачем відповіді на відзив на підставі ст. 119 ГПК України, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 25.04.2019 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - до 12.06.2019 включно; відкладено підготовче засідання на 15.05.2019; продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив; запропоновано позивачу в строк до 13.05.2019 подати відповідь на відзив відповідача № 15-18 від 29.03.2018.

08.05.2019 від Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області надійшли витребувані судом матеріали перевірки.

14.05.2019 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

15.05.2019 на офіційну електронну адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника позивача, не засвідчене відповідним ключем електронного цифрового підпису (ЕПЦ), про відкладення підготовчого засідання.

Клопотання судом не було прийнято до розгляду на підставі п. 1.5.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Ухвалою суду від 15.05.2019 підготовче засідання було відкладено на 29.05.2019; продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив; постановлено позивачу в строк до 28.05.2019 подати відповідь на відзив відповідача № 15-18 від 29.03.2018.

28.05.2019 відповідач подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

29.05.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення та контролю суду пояснення б/н від 29.05.2019 з додатками, в яких просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29.05.2019 було закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 12 червня 2019 р.

В судовому засіданні 12.06.2019 представник позивача заявив клопотання про необхідність залучення до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 - водія транспортного засобу, який перевозив вантаж.

Суд задовольнив клопотання представника позивача про залучення третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 12.06.2019 було залучено до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 ; зобов`язано позивача надіслати третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, копію позовної заяви з додатками; докази надіслання подати суду; розгляд справи призначено по суті на 03.07.2019; запропоновано третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до 02.07.2019 подати суду письмові пояснення по суті спору.

01.07.2019 третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав пояснення б/н від 20.06.2019 та просив судове засідання проводити за його відсутності.

Згідно із ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача судом оголошено перерву в судовому засіданні на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, повідомивши третю особу про дату, час, місце наступного судового засідання з розгляду справи по суті.

08.07.2019 представник позивача подав до суду письмові пояснення по справі.

Письмові пояснення від 08.07.2019, надіслані представником позивача на стадії розгляду справи по суті (початок розгляду справи по суті - 12.06.2019).

Із змісту письмових пояснень від 08.07.2019 представника позивача вбачається, що фактично він викладає свої міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Проте, на стадії підготовчого провадження (ухвала від 15.05.2019) суд пропонував позивачу подати відповідь на відзив. 20.05.2019 представник позивача ознайомлювався з матеріалами справи та 28.05.2019 подав до суду клопотання про приєднання доказів, а 29.05.2019 - письмові пояснення. З тексту письмових пояснень від 29.05.2019 вбачається, що вони підготовлені та подані після ознайомлення з відзивом. Отже, фактично позивач скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив на стадії підготовчого провадження, а 08.07.2019 - доповнив їх шляхом подачі додаткових пояснень.

Подаючи до суду письмові пояснення від 08.07.2019, позивач не обгрунтував неможливості їх подачі на стадії підготовчого провадження, не навів поважних причин, які б перешкоджали йому їх подати.

Відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

А тому суд залишає без розгляду письмові пояснення представника позивача від 08.07.2019 на підставі ч.2 ст.207 ГПК України.

12.07.2019 представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду також подав клопотання про проведення судового засідання 12.07.2019 за відсутності позивача та його представника.

Справу 12.07.2019 було розглянуто за відсутності позивача, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з огляду на їх належне повідомлення та зважаючи на те, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи, а їх письмові пояснення по суті спору містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 21 600 грн. збитків до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Між фізичною особою - підприємцем Климчук М.В і фізичною особою - підприємцем Демчук М.В. було укладено договір перевезення вантажу у спрощений спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, шляхом вчинення сторонами конклюдентних дій - відповідач надав транспортний засіб для вантажного перевезення, а позивач завантажив транспортний засіб, між сторонами було укладено договір перевезення вантажу у спрощений спосіб.

Згідно з поясненнями представника позивача, у позивача - фізичної особи - підприємця Климчука М.В. виникла необхідність у перевезенні вантажу - компресорно-конденсаторного агрегата з ізотермічним контейнером з с.Жидичин, Ківерцівського району в м.Ківерці.

Відповідач надав для перевезення автомобіль «ДАФ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 , виписав подорожній лист №13 від 30.08.2018.

В подорожньому листі зазначено замовником ОСОБА_8 , який згідно з наказом ФОП Климчука М.В. №3-К від 09.08.2016 працював менеджером у позивача.

Згідно з поясненнями відповідача, в подорожньому листі вказано найменування вантажу - вагон будівельний, оскільки замовлено було перевезення саме цього вантажу. Однак, фактично було завантажено компресорно-конденсаторний агрегат з ізотермічним контейнером.

30.08.2018 автомобілем «ДАФ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 , вантаж було перевезено з с.Жидичин, Ківерцівського району в м.Ківерці.

Перебування водія ОСОБА_3 у трудових відносинах з фізичною особою - підприємцем Демчуком М.В. на час перевезення вантажу відповідачем, третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не заперечувалося.

Позивач стверджував, що під час перевезення вантаж було пошкоджено внаслідок його падіння.

Відповідач під час розгляду спору по суті факту перевезення вантажу не заперечував, проте заперечував той факт, що вантаж було пошкоджено.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, надати докази невиконання зобов`язань і підтвердити причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не охоплюється визначенням обставин непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Позивач на підтвердження факту пошкодження вантажу посилався на:

- рапорт працівника поліції від 30.08.2018;

- дефектний акт від 13.09.2018;

- висновок експертного товарознавчого дослідження №54/2018 від 12.10.2018.

Судом на стадії підготовчого провадження було витребувано з Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області матеріали, складені за результатами перевірки письмових заяв Климчука М.В. та

Демчука С. В матеріалах перевірки, надісланих Ківерцівським відділом поліції ГУ НП у Волинській області, міститься заява Климчука М.В. від 30.08.2018, в якій він просить зафіксувати той факт, що контейнер ізотермічний з холодильною установкою був пошкоджений при перевезенні.

31.08.2018 помічником чергового Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області складено рапорт, в якому він повідомляє начальника Ківерцівського ВП ГУ НП у Волинській області про надходження 30.08.2018 заяви від Климчука М.В. про пошкодження товару під час перевезення представником ФОП Демчука М.В.

Також в рапорті зазначено, що при виїзді на місце події від заявника надійшла заява, в якій він просить зафіксувати факт того, що ПП Демчук М.В. під час перевезення ізотермічного контейнера автомобілем «ДАФ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , якого заявник найняв для перевезення, пошкодили холодильну установку, чим завдали матеріальні збитки на суму 56000 грн.

Отже, у рапорті працівник поліції лише повідомляє керівника поліції про надходження заяви Климчука М.В. та про виїзд на місце події.

Рапорт не підтверджує встановлення працівниками поліції власне самого факту пошкодження вантажу при перевезенні.

Оскільки перевезення вантажу водієм підприємця Демчука М.В. здійснювалося в межах Волинської області, то на правовідносини, які склалися між фізичною особою - підприємцем Климчук М.В і фізичною особою - підприємцем Демчук М.В. поширюється дія Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р.

Як зазначено в преамбулі Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.

Ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.

Як визначено пунктом 27.1. Правил перевезення великовагових і великогабаритних вантажів автомобільними транспортними засобами здійснюється з особливостями, встановленими Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30.

Особливості перевезень цієї категорії вантажів розглядаються в окремих інструкціях і Правилах перевезень великовагових і великогабаритних вантажів в Україні.

Позовна заява не містить обгрунтування, а до позовної заяви не додано доказів, які вагові параметри компресорно-конденсаторного агрегата з ізотермічним контейнером. Таким чином, позивачем не доведено того, що вантаж, який перевозився - належить до великовагових.

Згідно з п.п. 15.1. - 15.6. Правил у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.

Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

До матеріалів справи на підтвердження факту пошкодження вантажу додано дефектний акт від 13.09.2018, складений на замовлення позивача фізичною особою - підприємцем Каленюк М.Й .

Дефектний акт від 13.09.2018 складений про те, що при огляді контейнера ізотермічного, змонтованого з холодильною установкою були встановлені слідуючі дефекти: пробита труба конденсатора, розламаний та відлетів вентиль, явна деформація корпусу холодильної установки ззовні та зсередини в результаті падіння при транспортуванні. Заключення: ремонту не підлягає.

В дефектному акті не обгрунтовано, на підставі чого особи, якій його склали, дійшли висновку про те, що зафіксовані в ньому пошкодження об?єкта сталися саме при падінні при траспортуванні.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Суд не приймає як доказ, що підтверджує факт пошкодження вантажу, дефектний акт від 13.09.2018, оскільки він складений не у відповідності до приписів п.п. 15.1. - 15.6. Правил, на 14-ий день після перевезення. На підставі якого саме нормативного акта складено дефектний акт позивач не обгрунтував.

Акта про пошкодження вантажу в день перевезення - 30.08.2018 чи пізніше за підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія, як того вимагають приписи п.п.15.1-15.3. Правил, складено не було.

Дефектний акт від 13.09.2018 складений фізичною особою - підприємцем Каленюк М.Й . Чому саме ця особа складала акт позивачем не обгрунтовано. Згідно з витягом з Реєстру платників єдиного податку фізична особа - підприємець Каленюк М.Й. має право на зайняття такими видами діяльності як електромонтажні роботи; неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля машинами й устаткуванням; ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання.

За змістом п.15.5. Правил за участю представника незацікавленої сторони акт складається при відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну.

Проте, доказів, які б свідчили про відмову відповідача чи його водія від складання та підписання акта, позивачем не подано.

Згідно з поясненнями відповідача, пропозицій від позивача про складання акта про пошкодження вантажу в день перевезення чи пізніше, не надходило.

Як на ще один доказ, що підтверджує пошкодження товару, позивач посилався на висновок експертного товарознавчого дослідження №54/2018 від 12.10.2018.

Відповідно до ч.7 ст.98 ГПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експертного товарознавчого дослідження №54/2018 від 12.10.2018., складений на замовлення позивача експертом Мельник С.М., який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз, не містить запису про обізнаність про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок складено після спливу більше як місяця після перевезення.

Перед експертом ставилось питання про те, яка вартість товару - компресорно-конденсаторного агрегата, модель TFH 2480Z, серійний номер 02D23081929 станом на час проведення експертизи з урахуванням наявних ушкоджень. Тобто, завданням експертизи було визначити вартість товару.

Перед експертом не ставилось на дослідження питання про те, які ушкодження має товар.

Разом з цим, у висновку (арк.3) експерт зазначив про те, що за умови достовірності вихідних даних, а саме: дефектного акта від 13.09.2018, виданого підприємцем Каленюк М.Й. та враховуючи результати огляду, об?єкт дослідження є таким, що був у використанні з пошкодженим компресором, який ремонту не підлягає.

Отже, висновок експерта про те, що досліджуваний ним товар був у використанні та має пошкоджений компресор містить умову: якщо достовірні вихідні дані, а саме: дефектний акт від 13.09.2018. Тобто, висновок грунтується на дефектному акті.

Разом з цим, в заяві до Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області позивач вказав, що перевозився контейнер ізотермічний ВН 7567030100 з холодильною установкою ВН 2120436, а у висновку зазначено, що досліджувався компресорно-конденсаторний агрегат, модель TFH 2480Z, серійний номер 02D 23081929. І у дефектному акті від 13.09.2018 зазначено, що оглядався контейнер ізотермічний АТР F ВХ2549. Чи є це той самий агрегат, той самий контейнер, який перевозився, позивачем не обгрунтовано.

За таких обставин висновок експертного товарознавчого дослідження №54/2018 від 12.10.2018 також можна вважати належним доказом на підтвердження факту пошкодження товару при перевезенні.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Оцінюючи докази в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивач не подав належних доказів на підтвердження факту пошкодження вантажу - компресорно-конденсаторного агрегата з ізотермічним контейнером, який перевозив водій підприємця Демчука М.В. - ОСОБА_3 .

Оскільки позивачем у встановленому законом порядку не доведено факту пошкодження вантажу при перевезенні водієм відповідача, то й не доведено складу цивільного правопорушення в діях відповідача як необхідної умови для застосування цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків. Відтак, відсутні протиправна поведінка відповідача; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Матеріалами справи підтверджується, і це не заперечувалося відповідачем, факт перевезення вантажу, однак, належні докази, які б підтверджували пошкодження товару, відсутні. Відтак, відповідач відповідно до досягнутої домовленості перевіз вантаж на замовлення позивача.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 21 600 грн. збитків, завданих пошкодженням вантажу, до задоволення не підлягає.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 22, 509, 611, 623, 924 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 174, 181 Господарського кодексу України, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, ст. ст. 129, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 15.07.2019.

Суддя І. О. Якушева