Ухвала суду № 82998510, 08.07.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/2251/2019

Справа № 243/12695/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року

Слідчий суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області Макарової Г.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, громадянки України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Пономарьова О.В.,

слідчий СВ

Слов`янського ВП ГУ НП

в Донецькій області Макарова Г.М.,

захисник Горелік Є.Б.,

захисник Карпов П.П.,

підозрювана ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

08 липня 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, надійшло клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області Макарової Г.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42018051720000097 від 19 липня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 заявила клопотання про проведення перевірки стосовно застосування відносно неї недозволених методів ведення слідства співробітниками поліції. Так підозрювана в судовому засіданні пояснила, що 06 липня 2019 року, приблизно о годині по ночі, коли вона, її троє дітей та співмешканець спали, вони прокинулися та почули як на вікнах хтось знімає решітку. Вони вирішили, що це якійсь бандити, а тому чоловік узяв в руки дробовика. При цьому ніхто не стукав у двері, не повідомляв, що це поліція. Як би їй повідомили, то вона б відкрила двері. Однак через вікно, вночі, невідомі увірвалися до будинку, її положили на підлогу, крутили руки, нанесли тілесні ушкодження. В судовому засіданні продемонструвала синці, втім повідомила, що при поміщенні до ІТЗ її оглянули та зафіксували тілесні ушкодження, була оглянута травматологом, в матеріалах справи міститься відповідна довідка. При цьому особи були в масках, ніхто не представився, а тому вона та її співмешканець відразу не зрозуміли, хто взагалі вдерся у їх житло, стали викликати поліцію. Дійсно на їх виклик приїхали патрульні поліцейські, які насправді нічого не зробили для їх захисту, пояснивши їм про те, що в даному випадку вони не мають жодних повноважень, та залишалися стояти в стороні. Після виклику поліцейських, один з нападників показав їй посвідчення, пояснивши що відбувається затримання. При цьому, вона запам`ятала прізвище цієї особи « ОСОБА_2 )». Діти прокинулися, стали плакати, після чого її до дітей не пускали, застосували фізичну силу. Вона не знає звідки взялися вилучені під час обшуку пакетики з якоюсь речовиною, бо вони не належать ні їй ні її співмешканцю. Вважає що їй їх підкинулиТакож повідомила, що забрали всі кошти, телефони, навіть телефони дітей, банківські карти. У неї одна дитина хвора, а вона не мала змогу їй допомогти.

В судовому засіданні захисник Горелик Є.Б. зазначив, що наявні письмові та речові докази не можуть слугувати підставою для твердження наявності обґрунтованої підозри, оскільки матеріали НРСД не відкриті, а тому на вказаному етапі слідства інші докази, а саме: представлені протоколи огляду вилучених речових доказів під час проведення першого етапу оперативної закупки, допиту оперативного покупця тощо – сумнівними та такими, що можуть підтверджувати як і вчинення злочину, так і провокації з боку сторони правоохоронних органів. Крім того, захисник висловив сумнів щодо правомірності проведення обшуку у нічний час, оскільки як видно із протоколів проведення інших слідчих дій у вказаній справі, відсутні об`єктивні підстави вважати, що слідчий діяв в умовах невідкладності, адже сама процедура оперативної закупки відбулася біля 16 год. 00 хв. 05 липня 2019 року, а обшук почався біля 01 год. 00 хв. 06 липня 2019 року, тобто за спливом дев`яти годин. Захисник зазначає, що доводи слідчого про те, що в цей час проводилися інші обшуки не виправдовує його дій щодо проведення обшуку за місцем проживання підзахисної у нічний час, крім того, як видно із матеріалів кримінального провадження обшук у ОСОБА_3 закінчився біля 20 год. 00 вечора 05 липня 2019 року, а обшук по АДРЕСА_1 , де проживають батьки підзахисної був проведений одночасно із обшуком по АДРЕСА_2 .

Захисник Горелик ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання своєї підзахисної підтримав та наполягав на його задоволенні. Вважає, що такі дії працівників поліції повинні бути перевірені та подав до суду відповідну заяву.

Захисник Карпов П.П. в судовому засіданні пояснив, що він не був присутній при обшуку, а лише при складанні протоколу про затимання, тому йому невідомі обставини проведення обшуку. Разом з тим, вважає, що є всі підстави проведення перевірки, на якій наполягає захисник Горелик Є.Б..

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання підозрюваного не заперечував, вважав доцільним провести відповідну перевірку.

Слідчий Макарова Г.М. в судовому засіданні пояснила, що вона не мала можливості відразу здійснити затримання та обшук, оскільки в цей час проводився обшук і затримання у співучасника ОСОБА_1 , а тому вони провели обшук у неї вночі, оскільки звільнилися пізно. При цьому повідомила, що неможливо було зволікати із обшуком у ОСОБА_1 , оскільки на той момент вже її спільник був затриманий, і якщо б вона про це дізналася, то існувала б вірогідність того, що підозрювана знищить докази.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, свідків, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність задоволення клопотання підозрюваного виходячи з такого.

Як передбачають положення частини 6 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Статтею 22 КПК України закріплено принципи змагальності, згідно з яким прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою в наданні доказів, їх дослідженні та доведенні переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих прав.

За змістом ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права і законність.

У статті 8 КПК України вказується, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував(див. рішення у "Спінов проти України" п.55), що коли особа заявляє небезпідставну скаргу на те, що її було піддано серйозному неналежному поводженню з боку правоохоронців на порушення статті 3, це положення, якщо його тлумачити у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції ( 995_004 ) "гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в... Конвенції", за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Таке розслідування має бути здатним привести до встановлення й покарання винних осіб (див. рішення у справі Асьонова та інших (Assenovand Others), від 28 жовтня 1998 року, Звіти 1998-VIII, п. 102, та у справі "Лабіта проти Італії" ( 980_009 ) (Labita v. Italy) [GC], N 26772/95, п. 131, ЄСПЛ 2000-IV). Мінімальні критерії ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, також передбачають, щоб розслідування було незалежним, безстороннім та було об`єктом публічного нагляду, у той час як компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та швидкістю (див., наприклад, рішення у справі "Менешева проти Росії" (Menesheva v. Russia), N 59261/00, п. 67, ЄСПЛ 2006-...).

Слід зазначити, що слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення до правоохоронного органу, що фактично є передумовою для початку досудового розслідування.

Так, стаття 214 КПК України зобов`язує слідчий орган невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Дана норма з`явилася саме в результаті реформування кримінальної юстиції в Україні (затверджена указом президента України від 8 квітня 2008 року N9311/2008) і не передбачає прийняття процесуального рішення про відкриття провадження, а прямо зобов`язує слідчого або прокурора це виконати. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийняті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Системний аналіз норм КПК України переконує, що доводи підозрюваного в судовому засіданні про застосування до нього під час досудового розслідування будь-яких недозволених методів ведення слідства, повинні бути належним чином перевірені для реалізації захисту порушених прав особи, та наданих законом повноважень реагування на такі факти в разі їх підтвердження з метою створення необхідних умов для притягнення винних осіб до відповідальності й недопущення подібних порушень у майбутньому.

Надаючи оцінку доводами сторони захисту слідчий суддя зазначає, що висловлені вищенаведені сумніви та заперечення щодо представлених стороною обвинувачення доказів безсумнівно підлягають ретельній перевірці як під час проведення досудового розслідування, так за умови складення обвинувального акта судового розгляду, а також в рамках застосування недозволених методів ведення досудового слідства.

Слідчий суддя наголошує, що така перевірка, за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, у зв`язку із чим, слід ретельно перевірити наведені підозрюваною ОСОБА_1 доводи стосовно застосування до нього співробітниками Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області неправомірних дій, викладених у показаннях під час судового засідання підозрюваної та в заяві її захисника ( як то застосування фізичного впливу(підозрювана продемонструвала суду наявні тілесні ушкодження), погроз, пошкодження майна, крадіжки, підкидання речей, які зафіксовано як речові докази у справі, порушення вимог КПК України при проведенні слідчих дій – підстави проведення обшуку вночі тощо).

Враховуючи наведене, керуючись статтями 7, 9, 22, 214, 372 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Провести перевірку заяви захисника підозрюваної ОСОБА_5 Наманжанівни Горелика Є.Б. стосовно застосування до неї недозволених методів ведення досудового слідства співробітниками Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області, за наслідками якої прийняти відповідне процесуальне рішення.

Копію матеріалів перевірки та прийняте процесуальне рішення направити до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Копію цієї ухвали, разом із заявою заяви захисника підозрюваної ОСОБА_5 Наманжанівни Горелика Є.Б. направити до Державного бюро розслідувань для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали буде проголошений 15 год. 15 хв.,12 липня 2019 року.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області О.В. Ільяшевич